Постанова № 70853157, 06.12.2017, Львівський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2017 року справа № 813/1869/17

14год 21хв зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Жовковська Ю.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Стрийської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Стрийської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просить суд визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.06.2016 №4561-13 та від 27.03.2017 №444-13.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до п.п.12.3.4. п. 12.3. ст. 12 Податкового кодексу України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2015 рік на території Славської селищної ради встановлені рішенням від 15.01.2015 №2285, а ставки податку на нерухоме майно за 2016 рік встановлені рішенням Славської селищної ради від 28.01.2016 №83. Тому, вказані рішення органу місцевого самоврядування не можуть бути підставою для виникнення в позивача податкового боргу за платежем податок на нерухоме майно.

Відповідач подав до суду заперечення на адміністративний позов, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову повністю. Заперечення обґрунтовані тим, що відповідач правомірно визначив позивачу суму грошового зобов’язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з урахуванням рішень Славської селищної ради від 15.01.2015 №2285 із змінами, внесеними рішенням від 05.02.2015 №2359 та від 28.01.2016 №83.Просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з підстав, наведених в письмових запереченнях. Просила суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково, з наступних підстав.

Суд встановив, що позивач є власником житлового будинку, який знаходиться за адресою: Львівська область, Сколівський район, смт.Славське, вул.Підкови, 4г, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.03.2010 №25647907.

На підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54, .п.265.7.2 п.265.7 ст.265 Податкового кодексу України (далі - ПК України) відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 02.06.2016 №4561-13, яким визначив позивачу суму податкового зобов’язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 4448,14грн. Вказане податкове повідомлення-рішення прийняте з врахуванням рішення Славської селищної ради від 15.01.2015 №2285 із змінами, внесеними рішенням від 05.02.2015 №2359 про встановлення ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 1% від мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2015.

На підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54, .п.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПК України відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 27.03.2017 №444-13, яким визначив позивачу суму податкового зобов’язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 2516,23грн. Вказане податкове повідомлення-рішення прийняте з врахуванням рішення Славської селищної ради від 28.01.2016 №83 про встановлення ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 0,5% від мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з вимогою про визнання таких протиправними та їх скасування.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 02.06.2016 №4561-13 суд встановив таке.

Згідно з п.п.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

В розумінні п.п.266.2.1. п.266.2. ст.266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктом 266.5.1. п.266.5. ст.266 ПК України визначено, що ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Згідно з п.п.266.6.1 п.266.6 ст.266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відповідно до п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п.266.7 вказаної статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Суд звертає увагу на те, що відповідно до п.п.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Зазначена норма узгоджується із закріпленим у п.п.4.1.9 п.4.1 ст.4 ПК України принципом стабільності системи оподаткування. Відповідно до зазначеного принципу зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Отже, бюджетним періодом, за який може стягуватись вказаний податок, є наступний 2016 рік, а не плановий 2015 рік, коли приймались відповідні рішення про встановлення ставок податку.

Cуд встановив, що ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2015 рік на території Славської селищної ради встановлені її рішенням від 15.01.2015 №2285 із змінами, внесеними рішенням від 05.02.2015 №2359.

З огляду на наведене, суд вважає, що на підставі вказаних рішень органу місцевого самоврядування, які прийняті у 2015 році, податковий орган мав право визначити податкові зобов'язання щодо сплати вказаного виду податку на наступний бюджетний період - 2016 рік, оскільки 2015 рік в контексті норм ПК України є роком, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлених місцевих податків та зборів або змін ( плановий період), тоді як 2016 рік є бюджетним періодом, за який і повинен був нараховуватись зазначений податок. Вказана позиція суду узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, висловленою в постанові від 30.08.2016 у справі №К/88/8077/16.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення – рішення відповідача від 02.06.2016 №4561-13 є протиправним і підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 27.03.2017 №444-13 суд встановив таке.

Суд враховує, що 01.01.2016 набрав чинності Закон України №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон України №909-VIII), яким внесено зміни до Податкового кодексу України.

Пунктом 4 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України №909-VIII встановлено, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” (щодо необхідності офіційного оприлюднення відповідним органом місцевого самоврядування рішення встановлення місцевих податків та зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду).

Пунктом 7 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України №909-VIII рекомендовано органам місцевого самоврядування у місячний строк з дня набрання чинності вказаним Законом переглянути прийняті на 2016 рік рішення щодо встановлення місцевих податків і зборів, визначених статтею 10 Податкового кодексу України.

На виконання вказаного положення Закону України №909-VIII Славська селищна рада прийняла рішення від 28.01.2016 №83 про встановлення ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2016 рік на її території у розмірі 0,5% від мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016.

З урахуванням п.4 р.ІІ Прикінцевих положень Закону України №909-VIII бюджетним періодом, до якого може застосовуватись ставка податку, встановлена рішенням Славської селищної ради від 28.01.2016 №83, є 2016 рік.

Як вбачається з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.03.2010 №25647907 позивач є власником житлового будинку загальною площею 485,2м.кв., який знаходиться за адресою: Львівська область, Сколівський район, смт.Славське, вул.Підкови, 4г.

З огляду на наведене, суд вважає, що відповідач правомірно здійснив розрахунок позивачу грошового зобов’язання за 2016 рік за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з урахуванням рішення Славської селищної ради від 28.01.2016 №83 у сумі 2516,23грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення відповідача від 27.03.2017 №444-13 є правомірним та скасуванню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено

Позивач сплатив судовий збір у сумі 640грн., що підтверджується дублікатом квитанції від 17.05.2017 №0.0.767158820.1.

З врахуванням наведеного, на користь позивача слід стягнути з Стрийської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір пропорційно до задоволених вимог у сумі 408,77грн.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Стрийської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 02.06.2016 №4561-13.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Стрийської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 408 (чотириста вісім)грн. 77коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Г.Гулик