Постанова № 70852882, 01.12.2017, Кіровоградський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2017 року справа № 823/1690/17

провадження № 2-іс/811/50/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Петренко О.С.

за участю секретаря судового засідання - Толстової О.І.

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - клопотання без участі,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконфенренцзв'язку в м. Кропивницькому адміністративній справі

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Черкаського окружного адміністративного суду

про скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Черкаського окружного адміністративного суду, в якому просить :

- скасувати наказ Черкаського окружного адміністративного суду від 25.10.2017 року №151-о про відрахування ОСОБА_1 зі штату Черкаського окружного адміністративного суду, в зв'язку з припиненням повноважень судді;

- стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогулу;

- звернути постанову до негайного виконання.

В обґрунтування заявленого позову позивачка посилається на те, що наказ про її відрахування видано з порушенням норм чинного законодавства та принципу верховенства права, оскільки при проведенні звільнення істотно порушено вимоги Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" .

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи, в яких зазначено, що суд діяв відповідно до Закону України "Про судоустрій та статус суддів", а тому вважає, що оскаржуваний наказ видано правомірно, відповідно до положень чинного законодавства. Оскільки 20.06.2017 року ВРП було прийнято рішення №1638/0/15-17 "Про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Черкаського окружного адміністративного суду". 23.10.2017 року на адресу відповідача надійшов лист від 19.10.2017 року за № 20323/0/9-17, до якого була додана належним чином засвідчена копія рішення ВРП № 1638/0/15-17 від 20.06.2017 року. Вказаним листом ВРП, на підставі ст.125 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" та з урахуванням свого рішення, просила надіслати на її адресу копію відповідного наказу. В подальшому, на підставі ст.125 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" та у зв'язку з прийняттям ВРП рішення № 1638/0/15-17 від 20.06.2017 року, Черкаським окружним адміністративним судом було видано наказ від 25.10.2017 року № 151-о "Про відрахування із штату судді ОСОБА_1"

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 01.12.2017 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що сторонам оголошено в судовому засіданні після проголошення вступної та резолютивної частини постанови з урахуванням вимог ч. 2 ст. 167 КАС України.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши у судовому засіданні надані сторонами докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності на підставі наданих доказів, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до Указу Президенту України «Про призначення суддів» №1016/2009 від 07.12.2009 р. ОСОБА_1 призначено на посаду судді Черкаського окружного адміністративного суду строком на 5 років.

Рішенням ВККС України від 06.04.2016 р. ОСОБА_1 рекомендовано для обрання на посаду судді Черкаського окружного адміністративного суду безстроково та внесено відповідне подання до Верховної Ради України.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 20.06.2017 року відмовлено у внесені подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Черкаського окружного адміністративного суду безстроково (а.с.7-9).

Листом Вищої ради правосуддя №20323/0/9-17 від 19.10.2017 року проінформовано Черкаський окружний адміністративний суд про те, що згідно із ст.125 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" припинення повноважень судді є підставою для припинення трудових відносин із відповідним судом, про що голова суду видає наказ. Також вказане звернення містило прохання надіслати до Вищої ради правосуддя копію відповідного наказу стосовно судді ОСОБА_1, відносно якого Вища рада правосуддя ухвалила рішення від 20 червня 2017 року № 1638/0/15-17 про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Черкаського окружного адміністративного суду (а.с. 6).

Відповідно до статті 125 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", у зв'язку із ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 20.06.2017 року № 1638/0/15-17 "Про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Черкаського окружного адміністративного суду", Черкаським окружним адміністративним судом видано наказ №151-О від 25.10.2017 року, яким відраховано ОСОБА_1 17 жовтня 2017 року зі штату Черкаського окружного адміністративного суду у зв'язку із припиненням повноважень судді (а.с.5).

Не погоджуючись з вказаним наказом, позивач оскаржила його до суду.

Стаття 8 Конституції України встановлює, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закон та інші нормативно - правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Правовий порядок в Україні, за визначенням ст. 19 Конституції України, ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 43 Конституції України гарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізує програми професійно - технічного навчання, підготовки та перепідготовки кадрів відповідно до суспільних програм. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55 Конституції України). Кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь - якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.16р. № 1402-VIII (надалі Закон № 1402-VIII) визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Так, відповідно до положень ст.125 Закону № 1402-VIIІ, припинення повноважень судді є підставою для припинення трудових відносин судді із відповідним судом, про що голова суду видає наказ.

При цьому, ст.119 Закону №1402-VIIІ визначено, що повноваження судді припиняються виключно з підстав, визначених частиною сьомою статті 126 Конституції України.

Згідно з ч.7 ст.126 Конституції України (зі змінами, внесеними Законом України №1401- VIIІ), повноваження судді припиняються у разі:

1) досягнення суддею шістдесяти п'яти років;

2) припинення громадянства України або набуття суддею громадянства іншої держави;

3) набрання законної сили рішенням суду про визнання судді безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним;

4) смерті судді;

5) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді за вчинення ним злочину.

Зазначений перелік є вичерпним.

Даний перелік є аналогічним з переліком підстав для припинення повноважень судді, визначених у розд. ІІІ Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VІІІ.

Отже, аналізуючи викладені вище положення, можна зробити висновок, що закінчення п'ятирічного строку, на який було призначено суддю ОСОБА_1 до набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VІІІ, не є законодавчо визначеною підставою для прийняття головою суду рішення про припинення трудових відносин з суддею, шляхом видання відповідного наказу.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в рішенні Ради суддів України «Щодо питання припинення повноважень судді з визначених Законом №1402-VІІІ підстав» №54 від 15.09.2016 року (а.с. 10).

Відповідно до статті 24 Закону №1402-VIII на голову суду покладено обов'язок видавати на підставі акта про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв'язку з припиненням повноважень судді відповідний наказ.

Судді, функціонуючи в державній системі влади, перебувають у певних трудових відносинах із судовою установою, де вони працюють, виконуючи свої посадові обов'язки.

Акт про призначення (обрання) суддею чи звільнення судді з посади є правовою підставою для виникнення або закінчення конкретних трудових відносин особи як судді з державою. У таких відносинах роботодавцем є держава, а на голову суду покладається обов'язок оформити ці відносини та встановити початковий або кінцевий момент їх виникнення з призначенням, пов'язаних з цим, відповідних виплат.

При цьому, судом встановлено, що позивач відрахована зі штату суду на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 20.06.2017 року № 1638/0/15-17 "Про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Черкаського окружного адміністративного суду", який не є належним актом про звільнення судді, що не спростовано відповідачем під час судового розгляду.

Будь - яких рішень про звільнення ОСОБА_1 чи наявності інших підстав для припинення її повноважень, відповідно до вимог, визначених Конституцією України відповідачем до суду також не надано.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кодексом адміністративного судочинства України (частина третя статті 2) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Враховуючи вищевикладене, а саме відсутність законодавчо визначених підстав для видання оскаржуваного наказу про припинення трудових відносин з суддею, призначеного на посаду строком на п'ять років - на підставі статті 125 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", рішення Вищої ради правосуддя від 20.06.2017 року № 1638/0/15-17 "Про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Черкаського окружного адміністративного суду", суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника згідно з частиною 1 статті 27 Закону України "Про оплату праці" визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок).

Відповідно до п.2 Порядку у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Із пункту 5 зазначеного Порядку вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Відповідно до п.8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Враховуючи, що звільнення позивача відбулося 27.10.2017 року, середня заробітна плата позивача повинна обчислюватися з виплат, отриманих нею за попередні два місяці роботи, а саме: за серпень та вересень 2017 року.

Згідно довідки про заробітну плату позивача (а.с.42) заробітна плата позивача за серпень 2017 року ( 17 робочих дні) становить 12465,1 грн., а за вересень 2017 року (21 робочих дні) - 16131,35 грн., що разом становить 28596,49 грн. (середня зарплата за місяць становить 14298,24 грн.). Середньоденна заробітна плата позивача складає 752,54 грн. (а.с.42).

Період вимушеного прогулу позивача склав 25 робочих днів (з 28.10.2017 року по 01.12.2017 року).

Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу позивача - за період з 28.10.2017 року по 01.12.2017 року становить 18813,50 грн. (752,54 грн.*25 робочі дні).

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 86, 94,159-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

2. Скасувати наказ Черкаського окружного адміністративного суду №151-о від 25.10.2017 року про відрахування ОСОБА_1 зі штату Черкаського окружного адміністративного суду, в зв'язку з припиненням повноважень судді.

3. Стягнути з Черкаського окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 28.10.2017 року по 01.12.2017 року включно в розмірі 18813,50 грн.

4. Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за один місяць.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко