Постанова № 70852501, 04.12.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2017 р. Справа №805/3595/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Кірієнка В.О.,

суддів Смагар С.В.,

Шувалової Т.О.,

при секретарі Кіксель В.П.,

за участю сторін

представника позивача не з'явився

представника відповідача Тернинко С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «ВКФ Уніпром» до Державної фіскальної служби України про скасування рішення комісії від 19.09.2017року за №170466/35705471 та зобов'язання зареєструвати податкову накладну №12 від 25.07.2017року,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ВКФ Уніпром» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної фіскальної служби України про скасування рішення комісії від 19.09.2017року за №170466/35705471 та зобов'язання зареєструвати податкову накладну №12 від 25.07.2017року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним на виконання вимог Податкового кодексу України складено податкову накладну №12 від 25.07.2017року та подано на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних 25.07.2017року. В той же день позивачем отримано квитанцію №1, в якій зазначено, що реєстрація ПН/РК зупинена: Відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 43.12. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу. На виконання пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України позивачем на адресу ДФС України направлено повідомлення від 12.09.2017року за №3 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК в кількості 22 документів. Зазначені документи доставлені до центрального рівня контролюючого органу та збережені. Однак, рішенням комісії ДФС України від 19.09.2017 року №170466/35705471 було відмовлено у реєстрації податкової накладної №12 від 25.07.2017 року. Проте, позивач вважає зазначене рішення необґрунтованим, оскільки реальність виконання господарської операції підтверджена відповідною первинною документацією. Також позивач зазначає, що відповідачем не дотримано вимог законодавства та не встановлено конкретного критерію ризику, а також не визначено чіткого переліку документів, необхідних для подання платником податків. Позивач вказує на те, що відповідачем нечітко сформульовано критерій оцінки ступеня ризиків, а рішення ДФС не містить конкретних обставин та обґрунтованості щодо відмови у реєстрації розрахунку коригувань. Таким чином, вважає свої позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач позовні вимоги не визнав. Надав до суду письмові заперечення, які вмотивовані тим, що позивачу надіслано квитанцію №1 по зупиненню реєстрації податкової накладної №12 від 25.07.2017 року у зв'язку з невідповідністю: "відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 43.12. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу". Відповідач зазначає, що оскільки позивачем надані не всі документи, визначені у переліку, затвердженому наказом МФУ від 13.06.2017 року №567, тобто надані документи не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної комісією ДФС України, було прийнято рішення від 19.09.2017 року №170466/35705471 про відмову у реєстрації даної податкової накладної. Таким чином, відповідач вважає, що в спірних правовідносинах він діяв виключно в межах повноважень та у спосіб, визначені законом.

Представники позивача в судове засідання не з'явились про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, наддали суду заяву про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у запереченнях проти позову, просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, Приватне підприємство «ВКФ Уніпром», зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 25705471 (87502, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Станіславського, буд. 1) (а.с.64-66).

Відповідач, ДФС України є суб'єктом владних повноважень, згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Приватне підприємство «ВКФ Уніпром» є платником податку на додану вартість з 26.12.2012 року, що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №200094009 (а.с.62).

Позивачем 25.07.2017 року подано на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну №12 від 25.07.2017 року на суму 290 000грн., в тому числі ПДВ в розмірі 48 333,33грн.(а.с.18).

Згідно квитанції від 25.07.2017 року про реєстрацію податкової накладної №12 від 25.07.2017 року при її реєстрації податковим органом виявлено помилки: "відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 43.12. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу" (а.с.14).

Відповідно до повідомлення від 12.09.2017 року №3 позивачем до контролюючого органу надано пояснення, в якому він зазначив, що Приватне підприємство «ВКФ Уніпром» уклало договір підряду №30/11-16 від 30.11.2016року з ТОВ «ТІС» (ЄДРПОУ 22447500) на виконання земляних робіт з виїмки родючого шару та його отвоза в місця складування на об'єкті «Влаштування території з/д колії №2» З'єднувального шляху №2. 25.07.2017року надійшла передплата в сумі 290 000грн. згідно виставленого рахунку №72 від 24.07.2017року. На об'єкті, де виконувались роботи ПП «ВКФ Уніпром» використовувало власні техніку та прилади, а також орендовані спеціалізовані вантажні самоскиди. Для перевезення грунту були залучені підрядні організації. У підприємства наявна матеріально-технічна база для ведення профільного виду діяльності, а також штат кваліфікованих співробітників. 16.08.2017року був складений та підписаний посадовими особами замовниками та підрядника акт приймання виконаних земляних робіт №68 (картограма розрахунку виїмки грунту, розробленого ПП «ВКФ Уніпром» №3 додається). Про що на різницю передплати була складена податкова накладна №7 від 16.08.2017року, яка була зареєстрована ДФС. Тобто, у межах одного господарського договору при ідентичності умов двох господарських операцій (відрізняється лише сума) ДФС приймає абсолютно різні за своїм характером рішення: у другому випадку податкова накладна реєструється (тобто операція визнається реальною), а у першому - фіскальний орган побачив елемент ризиковості, що є неприпустимим, оскільки всі зазначені кошти було витрачено на один і той самий об'єкт. Додатками до даного повідомлення позивачем до податкового органу направлено 22 документи, а саме: видаткова накладна №2806 від 23.07.2017року, акт прийому-передачі виконаних робіт від 03.08.2017року, акт здачі - прийняття робіт №ОУ-0000084, видаткова накладна №2825 від 24.07.2017року, договір підряду №30/11-16 від 30.11.2016р. з додатковою угодою №1 та додатком №2, договір поставки №2017-31 від 24.02.2017року з додатком №1, договір про надання послуг по перевезенню №10/03-17 від 10.03.2017року з додатком №1, штатний розклад працівників підприємства, фіскальні чеки з АЗС, рахунок - фактура №СФ-0000084 від 01.08.2017року, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, рахунок фактура №СФ-0000072 від 24.07.2017року, платіжне доручення №1094 від 25.07.2017року на суму 290 000грн.

19.09.2017 року комісією ДФС прийнято рішення №170466/35705471 про відмову в реєстрації податкової накладної №12 від 25.07.2017 року на суму 290 000грн., в тому числі ПДВ в розмірі 48 333,33грн в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставою прийняття даного рішення контролюючим органом визначено надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Податковим органом зазначено про можливість оскарження прийнятного рішення в адміністративному або судовому порядку.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

За приписами пункту 74.2. статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 (далі іменується - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зі змісту Квитанції від 25.07.2017 року про реєстрацію податкової накладної №12 від 25.07.2017 року вбачається, що ДФС України сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом №567.

З даного приводу суд зазначає, що контролюючим органом порушено норми підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки ним в зазначеній квитанції не зазначено конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкової накладної №12 від 25.07.2017 року.

Такий висновок суду базується на тому, що фіскальним органом зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом №567. Натомість, підпункт 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Так, відповідно до пункту 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 (далі - Критерії), моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Таким чином, фіскальний орган був зобов'язаний у квитанції чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв.

Суд зазначає, що визначення фіскальним органом конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 (далі - Вичерпний перелік документів).

Так, відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів вичерпним переліком документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567, є:

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З аналізу даних норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

У квитанції від 25.07.2017 року податковим органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Таким чином, фіскальним органом в порушення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (пункт 6 Критеріїв містить визначення двох різних критеріїв), ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких затверджено наказом №567 від 13.06.2017 року (пункт 1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику).

У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України).

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 ПК України.

У порядку визначеному підпунктом 201.16.2 пункту 201.6 статті 201 ПК України, позивачем були надані до контролюючого органу копії документів та пояснення по господарським операціям з ТОВ з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс» (всього 22 документа).

Згідно підпунктів а, б пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів;

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10. статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

З наданих позивачем до суду документів вбачається, що 30.11.2016 року між ПП «ВКФ Уніпром» (підрядник) та ТОВ з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс» - далі ТОВ «ТІС» (замовник) укладено договір підряду №30/11-16, за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати власними силами на власний ризик земельні роботи по виїмці родючого шару землі, його вивезення у місця складування, роботи в місцях складування (робота бульдозеру) на об'єкті «Влаштування території з/д колії №2» З'єднувального шляху №2 по проекту: «Будівництво з'єднувальних шляхів та парку «Південний» станції «Хімічна» (1-а черга будівництва)» згідно з робочою документацією, з урахуванням додаткових угод та схем маршрутів (а.с.19-28).

Відповідно до видаткових накладних, рахунків фактур, карток рахунків, актів приймання виконаних земляних робіт з картограмами, платіжних доручень про оплату наданих послуг, позивач здійснив земельні роботи по виїмці родючого шару землі, його вивезення у місця складування, а також роботи в місцях складування на загальну суму 290 000грн., в тому числі ПДВ в розмірі 48 333,33грн.

На підтвердження реальності здійсненої операції позивачем до суду надано фіскальні чеки з АЗС, свідоцтва про реєстрацію великотонажних транспортних засобів та інших транспортних засобів, Договори оренди транспортних засобів, Ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.11.2016року №41-Л.

На виконання зазначеної господарської операції позивачем складено податкову накладну №12 від 25.07.2017 року (сума ПДВ - 48333,33грн.).

Суд зазначає, що Рішення комісії від 19.09.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної №12 від 25.07.2017 року не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для його прийняття, а лише містить загальні відомості про те, що причиною його прийняття є наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Проте, в рішенні не зазначено які саме документи з наданих позивачем складені з порушенням законодавства, та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Разом з тим, суд зазначає, що з аналізу норм податкового законодавства вбачається, що контролюючий орган не наділений правом застосовувати альтернативні висновки в якості обгрунтування прийнятого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

У судовому засіданні представник відповідача зазначив, що оскаржуване рішення прийнято у зв'язку з наданням платником податків копій документів, які не є достатніми для прийняття Комісією ДФС рішення про реєстрацію податкових накладних, проте не надав пояснень суду, чому надані позивачем документи не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Разом з тим, суд зазначає, що ненадання позивачем до контролюючого органу необхідних документів в повному обсязі пов'язано з незазначенням ДФС України конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкової накладної №12 від 25.07.2017 року, та незазначенням конкретного переліку документів, які необхідно було б надати позивачу до органу ДФС.

Абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" №190 від 29.03.2017 (далі - Постанова №190) установлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови №190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу ;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Таким чином, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, як то надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, або ж надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Проте, оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для його прийняття Комісією.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій з ТОВ «ТІС». Також, позивачем надано до суду відповідні первинні документи в підтвердження реальності здійсненої господарської операції, на виконання якої складено податкову накладну від 25.07.2017 року №12.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та ТОВ «ТІС», та на те, що такі документи були надані контролюючому органу - ДФС України, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної від 25.07.2017 року №12, у зв'язку з чим рішення комісії ДФС України від 19.09.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної від 25.07.2017 року №12 в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України, відповідно до яких податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, враховуючи недоведеність відповідачем обґрунтованості прийняття спірного рішення, позовні вимоги ПП «ВКФ Уніпром» підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного підприємства «ВКФ Уніпром» до Державної фіскальної служби України про скасування рішення комісії від 19.09.2017року за №170466/35705471 та зобов'язання зареєструвати податкову накладну №12 від 25.07.2017року - задовольнити.

Скасувати рішення комісії ДФС України від 19.09.2017року за №170466/35705471 про відмову у реєстрації податкової накладної №12 від 25.07.2017року, поданої Приватним підприємством «ВКФ Уніпром».

Зобов'язати ДФС України зареєструвати податкову накладну №12 від 25.07.2017року, подану Приватним підприємством «ВКФ Уніпром».

Стягнути з Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «ВКФ Уніпром» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 200 грн.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 04 грудня 2017 року.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 11 грудня 2017 року.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя Кірієнко В.О.

Судді Смагар С.В.

Шувалова Т.О.