Постанова № 70852454, 06.12.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2017 р. Справа №805/3652/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

при секретарі судового засідання Кудрі В.Г.

за участю представників сторін:

від позивача - Власова О.С. - довір. від 30.10.2017 року № 732, Ніколенко В.В. - довір.

від 30.10.2017 року № 731

від відповідача - Пономарьов А.О. - довір. від 16.06.2017 року № 9904/10/05-99-10-02

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з

обмеженою відповідальністю «Вуглепромтранс»

до відповідача Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області

про скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вуглепромтранс» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкового повідомлення - рішення від 03.07.2017 року № 0001761303 в частині сплати штрафної санкції за ненарахування та неперерахування військового збору у строки для місячного податкового періоду в сумі 13434 грн. 37 коп.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, як вважає позивач, податкове повідомлення - рішення, яке оскаржується, винесене відповідачем з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування.

Зазначає, що податковим органом невірно розрахований розмір штрафної санкції, оскільки порушення, яке виявлене відповідачем, вчинене та зафіксоване один раз в акті, тобто, як вважає позивач, є триваючим.

Враховуючи наведене, просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

В запереченнях на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що податкове повідомлення - рішення, яке оскаржується, винесене податковим органом в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування.

Зазначає, що у разі виявлення під час перевірки платника податків декількох випадків ненарахування (неутримання, несплати) сум податку під час виплати доходу на користь громадян, застосуванню підлягають збільшені розміри штрафних санкцій, передбачені ст. 127 Податкового кодексу України, відповідно до кількості вчинених податкових правопорушень.

Враховуючи наведене, просить в задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представники позивача у судовому засіданні доводи позовної заяви підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові, просили позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів позовної заяви заперечував, надав пояснення, аналогічні викладеним в запереченнях, просив в задоволені позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заперечень, заслухавши представників сторін, суд з'ясував наступні обставини справи.

ТОВ «Вуглепромтранс» зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРПОУ 00179192), місцезнаходження юридичної особи: 85323, Донецька область, м. Мироноград, вул. Соборна, буд. 51 (а.с. 58).

19.06.2017 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області здійснена документальна планова перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2014 року по 31.03.2017 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2011 року по 31.03.2017 року, за результатами якої складений акт № 231/05-99-14-14/00179192 (а.с. 15-42).

Під час перевірки податковим органом встановлені порушення ТОВ «Вуглепромтранс» вимог чинного законодавства, зокрема:

- абз. «г» п.п.164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п.п.168.1.1, п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.п.1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України в частині ненарахування та неперерахування суми військового збору у строки для місячного податкового періоду на суму 16047 грн. 36 коп., в тому числі по звітних періодах: за січень 2015 року в сумі 1015 грн. 15 коп., за лютий 2015 року в сумі 2 грн. 93 коп., за березень 2015 року в сумі 892 грн. 94 коп., за квітень 2015 року в сумі 444 грн. 58 коп., за травень 2015 року в сумі 466 грн. 09 коп., за червень 2015 року в сумі 470 грн. 42 коп., за липень 2015 року в сумі 525 грн. 32 коп., за серпень 2015 року в сумі 490 грн. 49 коп., за вересень 2015 року в сумі 476 грн. 15 коп., за жовтень 2015 року в сумі 521 грн. 95 коп., за листопад 2015 року в сумі 645 грн. 60 коп., за грудень 2015 року в сумі 596 грн. 02 коп., за січень 2016 року в сумі 499 грн. 33 коп., за лютий 2016 року в сумі 528 грн. 89 коп., за березень 2016 року в сумі 556 грн. 27 коп., за квітень 2016 року в сумі 562 грн. 92 коп., за травень 2016 року в сумі 628 грн. 43 коп., за червень 2016 року в сумі 577 грн. 80 коп., за липень 2016 року в сумі 706 грн. 38 коп., за серпень 2016 року в сумі 692 грн. 29 коп., за вересень 2016 року в сумі 584 грн. 75 коп., за жовтень 2016 року в сумі 580 грн. 67 коп., за листопад 2016 року в сумі 656 грн. 25 коп., за грудень 2016 року в сумі 760 грн. 08 коп., за січень 2017 року в сумі 695 грн. 45 коп., за лютий 2017 року в сумі 663 грн. 27 коп., за березень 2017 року в сумі 806 грн. 94 коп. (а.с. 39).

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДФС у Донецькій області прийняте податкове повідомлення - рішення від 03.07.2017 року №0001761303 про сплату штрафної санкції за ненарахування та неперерахування військового збору у строки для місячного податкового періоду в сумі 43250 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 16047 грн., за штрафними санкціями в сум 24711 грн. та пеня в сумі 2492 грн. (а.с. 10).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення в частині сплати штрафних санкцій в сумі 13434 грн. 37 коп.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби.

Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків.

Таким чином, на позивача у справі покладений обов'язок щодо складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків та сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Щодо встановленого під час перевірки порушення позивачем вимог абз. «г» п.п.164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п.п.168.1.1, пп.168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України та п.п. 1.4 п. 16-1 ст. 16 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, суд враховує наступне.

Пунктом 16-1 статті 16 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлений військовий збір.

Відповідно до п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно пп. «г» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом.

Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно до пп. 168.1.2 п. 168.2 ст. 168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується позивачем, сума військового збору у строки для місячного податкового періоду товариством не нараховувалась та не перераховувалась.

Відповідно до пп. 168.4.7 п. 168.4 Податкового кодексу України відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Відповідно до п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Згідно пп. 127.1.1 п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідно до пп.127.1.2 п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Оскільки під час перевірки встановлене порушення позивачем граничних строків сплати сум узгоджених податкових зобов'язань, суд вважає, що відповідач правомірно, на підставі зазначеної норми Закону та в межах повноважень, визначених чинним законодавством, застосував до позивача штраф за встановлене порушення.

Суд вважає неправомірним довід позивача щодо того, що у спірних взаємовідносинах має місце триваюче порушення, оскільки з системного аналізу норм статті 127 Податкового кодексу України, яка регулює питання застосування штрафу за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків платником податків, вбачається, що вона ставить розмір штрафу в залежність від кількості вчинених протягом певного часу порушень.

При цьому, факт порушення норм Податкового кодексу України в частині ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) військового збору платником податків у спорі, що розглядається, позивачем не заперечується.

Згідно ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем надані суду належні докази правомірності висновків про порушення позивачем норм чинного законодавства з питань оподаткування та застосування визначеному в податковому повідомлені - рішенні суми штрафу за встановлені порушення в розумінні зазначеної норми Закону.

Враховуючи наведене та те, що нормами чинного законодавства передбачений обов'язок позивача сплачувати податки у межах строків, визначених Податковим кодексом України, під час розгляду справи встановлена правомірність висновків органу владних повноважень про порушення позивачем норм чинного законодавства та застосування суми штрафу та пені за встановлені порушення, суд вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України питання про перерозподіл судових витрат не розглядається.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, ст. 2, ст. 7 - 15, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122 - 154, ст. 158 - 163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглепромтранс» до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкового повідомлення - рішення від 03.07.2017 року № 0001761303 в частині сплати штрафної санкції за ненарахування та неперерахування військового збору у строки для місячного податкового періоду в сумі 13434 грн. 37 коп. - відмовити повністю.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У судовому засіданні 06.12.2017 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, повний текст постанови виготовлений 11.12.2017 року.

Суддя Давиденко Т.В.