Постанова № 70852426, 04.12.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2017 р. Справа №805/3664/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:10:44

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Христофорова А.Б.,

при секретарі Хороші С.С.,

за участю:

представників позивача Стриги В.В., Хомяк Е.А.,

представника відповідача Самохвалової Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Великоанадольський вогнетривкий комбінат" до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимог про сплату боргу (недоїмки),-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Великоанадольський вогнетривкий комбінат", звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) №Ю-5-25 від 02.06.2017 року №Ю-5-25 від 12.07.2017 року, №Ю-5-25 від 15.08.2017 року, № Ю-5-25 від 11.09.2017 року, обгрунтовуючи тим, що 12.10.2017 року товариством отримано вимоги про сплату боргу. Вважає, що податковим органом протиправно прийняті вимоги про сплату боргу, оскільки товариство є звільненим від обов'язку зі сплати єдиного внеску у період проведення антитерористичної операції. Крім того, невірним є розрахунок недоїмки, оскільки сума недоїмки зазначена відповідачем у спірних вимогах вже була предметом судового розгляду яка виникла у період з серпня 2014 року по грудень 2015 року, та починаючи з січня 2016 року позивач своєчасно сплачує єдиний внесок. З огляду на зазначене просить скасувати спірні вимоги про сплату боргу з єдиного внеску.

Ухвалою суду від 04 грудня 2017 року здійснено заміну позивача на Приватне акціонерне товариство "Великоанадольський вогнетривкий комбінат".

Відповідач через відділ діловодства та документообігу суду надав заперечення, відповідно до якого зазначає, що позивач є платником єдиного соціального внеску та в даних правовідносинах повинен сплачувати його у повному обсязі, за позивачем обліковується борг та у відповідності до норм законодавства кошти, що надходять до податкового органу розподіляються у відповідності до наявного боргу в порядку черговості. Оскільки станом на кінець місяців позивач мав заборгованість, у відповідності до чого податковим органом були сформовані вимоги та направлені позивачу. Вважає, що позивач не є звільненим від сплати єдиного внеску, крім того у період з 04.11.2014 року по 18.12.2015 року було зупинено дію розпорядження яким було затверджено перелік населених пунктів, на яких здійснювалась антитерористична операція. Наданий Сертифікат Торгово-промислової палати України засвідчує настання обставин непереборної сили для позивача які стосуються справляння податків та обов'язкових платежів з 01.07.2014 року, але єдиний внесок це консолідований страховий внесок, а не податок, отже настання обставин непереборної сили для сплати єдиного внеску позивачем не доказано. Формування вимог про сплату єдиного внеску є обов'язком податкового органу, у відповідності до чого відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, навівши доводи аналогічні зазначеним у позовній заяві, просили задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, навівши доводи аналогічні зазначеним у заперечені на адміністративний позов.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Великоанадольський вогнетривкий комбінат" (код ЄДРПОУ 00191721, вул. Заводська, буд. 1, смт. Володимирівка, Волноваський район, Донецька область, 85721), пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації 30.11.1993 (06.08.2004) №1 239 120 0000 000005, є юридичною особою та згідно ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС-України) здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Відповідач, Головне управління ДФС Донецької області, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно ст. 48 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, діє в особі Дніпровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Судом встановлено, що відповідно до звітів про суми нарахованої заробітної плати(доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, кожного місяця у період з квітня 2014 року по липень 2017 року позивачем нараховувалась сума єдниного внеску та звіти направлялись до податкового органу. Відповідно до звітів по банківських виписках позивачем здійснювалась часткова сплата єдиного внеску.(а.с.70-226)

Головним управлінням ДФС у Донецькій області було винесено вимоги:

№Ю-5-25 від 02.06.2017 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 5 794 584,44 грн.(а.с.21)

№Ю-5-25 від 12.07.2017 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в суми 5 354 126,71 грн.(а.с.22)

№Ю-5-25 від 15.08.2017 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в суми 5 309 907,09 грн.(а.с.19)

№Ю-5-25 від 11.09.2017 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в суми 5 342 767,61 грн.(а.с.23)

Згідно конвертів з відміткою про отримання поштового повідомлення, зазначені вимоги отримані позивачем 12.10.2017 року.(а.с.18,24)

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464 (далі-Закон №2464), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 4 Закону №2464, платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 8 статті 9 Закону №2464, обумовлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

У відповідності до пункту 12 статті 9 Закону №2464, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Приписами статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Суд зауважує, що Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочате проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Абзацом 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року № 405/2014.

Відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» смт. Володимирівка Волноваського району, м. Волноваха, м. Маріуполь (місто державної реєстрації підприємства позивача та розташування контролюючих органів, на обліку у яких перебував позивач) є територією проведення антитерористичної операції.

Згідно положень ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14.04.2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14.04.2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

При цьому, згідно п.п. 8 п. 4 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» доповнено пунктом 9-3, відповідно до якого платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Суд зазначає, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII від 24 грудня 2015 року внесені зміни до Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», у відповідності до якого п.п. 8 п. 4 ст. 11 вказаного Закону виключено. Водночас, оскільки п.п. 8 п. 4 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» було внесено зміни до Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII від 24 грудня 2015 року змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не було внесено, спірні правовідносини врегульовують положення п. 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

При цьому, слід зазначити, що з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці» від 02.03.2015 року № 219-VIII п. 9-3«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено вважати п. 9-4.

Таким чином, згідно п. 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Враховуючи наведене, підставою для звільнення від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану встановлення перебування платника єдиного внеску на обліку органу доходів і зборів,які перебувають на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, а також подання відповідної заяви до органу доходів і зборів за основним місцем обліку.

Зазначена правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України № К/800/27662/17 від 23.10.2017 року; №800/33638/16 від 06.07.2017 року.

Отже враховуючи зазначене, судом встановлено, що позивач є платником єдиного внеску, який визначений статтею 4 Закону № 2464, та перебуває на обліку контролюючого органу (м. Маріуполь), розташованому на території населеного пункту, визначеного переліком, де проводилась антитерористична операція та яка на даний час триває.

Суд зазначає, що на момент прийняття оскаржуваних вимог, перелік територій, на яких здійснювалась антитерористична операція, був визначений.

Крім того, суд зауважує, що не потребує додаткового засвідчення форс-мажорних обставин, по яким чітко визначено критерій та встановлено звільнення від сплати Законами № 1669 (у відповідній редакції) та № 2464, при цьому позивач надав у якості доказу Висновок Торгово-промислової палати України №2255/12.12-03 від 20.08.2014 року, що з 01.06.2014 року у ПАО «ВАВК» наявні обставини непереборної сили.(а.с.45-50)

Суд зауважує, що позивачем подавались до податкового органу заяви про звільнення від виконання своїх обов'язків: від 03.11.2014 року Вих №146-ахо(а.с.27); від 31.07.2015 року Вих.№ 754(а.с.28-30); від 18.12.2015 року Вих.№ 1530(а.с.31-33); та з заявами про списання безнадійного боргу з єдиного внеску від 10.03.2016 року Вих.№386(а.с. 34-37); від 30.05.2016 року Вих.№ 843(а.с.38-42).

Отже, як наслідок, у відповідності до приписів зазначених законів позивач на період проведення антитерористичної операції звільнений від обов'язків платника єдиного внеску.

Судом встановлено, що спірна вимога сформована подаковим органом на підставі ст. 25 Закону №2464, яка визначає заходи впливу та стягнення до платників єдиного внеску.

Так, відповідано абзацу другого ч.1 ст. 25 Закону №2464 положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч.4 ст. 25 Закону№ 2464, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Отже, відсутність (відстрочення в силу закону) обов'язку сплати внесків з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірних вимог на момент їх складання, а саме станом на 02.06.2017 року, 12.07.2017 року, 15.08.2017 року, 11.09.2017 року.

Зазначена правова позиція викладена в ухвалі Донецького апеляційного адмііністартивного суду від 15.08.2017 року у справі № 805/1444/17.

Оскільки вимоги про сплату боргу, прийняті відповідачем, породжують певні юридичні наслідки, а саме обов'язок сплати нарахованої суми боргу, з огляду на зазначене, спірні вимоги №Ю-5-25 від 02.06.2017 року №Ю-5-25 від 12.07.2017 року, №Ю-5-25 від 15.08.2017 року, № Ю-5-25 від 11.09.2017 року про сплату боргу(недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є протиправними.

Крім того, в матеріалах справи наявні судові рішення про скасування попередніх вимог про сплату боргу(недоїмки) №805/2377/16-а; №805/4286/16-а; №805/2061/17-а. (а.с.51-69)

Суд не приймає доводи відповідача зазначені у заперечені на адміністративний позов, оскільки такі висновки не ґрунтуються на законі.

Доводи заперечення спростовуються встановленими судом обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права.

Згідно з частинами 1, 2 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір розподілити у відповідності до вимог ст. 94 КАС України,

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8-11, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністартивний позов Приватного акціонерного товариства "Великоанадольський вогнетривкий комбінат" до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) - задовольнити.

Скасувати вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області №Ю-5-25 від 02.06.2017 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 5 794 584,44 грн.

Скасувати вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області №Ю-5-25 від 12.07.2017 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в суми 5 354 126,71 грн.

Скасувати вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області №Ю-5-25 від 15.08.2017 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в суми 5 309 907,09 грн.

Скасувати вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області №Ю-5-25 від 11.09.2017 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в суми 5 342 767,61 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС Донецької області на користь Приватного акціонерного товариства "Великоанадольський вогнетривкий комбінат" (код ЄДРПОУ 00191721) судовий збір у сумі 327 020,79 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошено у судовому засіданні 04 грудня 2017 року.

Повний текст постанови виготовлено 08 грудня 2017 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання особами, які беруть участь у справі, копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Христофоров А.Б.