Постанова № 70852416, 04.12.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2017 р. Справа №805/2981/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:12:26

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Христофорова А.Б.,

при секретарі Хороші С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техремпоставка" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.08.2017 року №0006834610 та №0006814610, мотивуючи тим, що податковим органом не виконується рішення суду відповідно до якого зобов'язано відповідача внести зміни до інтегрованої карти, щодо наявності переплати у розмірі 25 215 672,00 грн, які відповідно до заяви від 27.02.2014року позивач просив перерахувати як платіж з податку на прибуток, також договором розстрочена сплата грошового зобов'язання з податку на прибуток за період з січня 2015 року по березень 2016 року, у відповідності до чого відсутні підстави для застосування штрафів. Крім того, відповідно до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VІІ (надалі - Закон № 1669-VII), розпорядження Кабінету міністрів України «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція» від 2 грудня 2015 року № 1275-р (надалі - Розпорядження № 1275-р) є звільненим від відповідальності, з огляду на що податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідачем через відділ документообігу та архівної роботи суду надано заперечення, в обґрунтування якого зазначив, Дніпровським управлінням ОВПП ДФС була проведена перевірка позивача з питань своєчасності сплати податку на прибуток за 2013-2017 роки. Зазначив, що за наслідком подання податкової звітності платник податку зобов'язаний своєчасно сплатити зобов'язання самостійно визначене ним у податкові звітності, за наслідком несплати на узгоджену суму грошового зобов'язання нараховується пеня. Відповідно до оперативного обліку на підставі даних формується звітність про нарахування та надходження податків,розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань(податкового боргу), надміру сплачені податки тощо. З метою обліку відкривається інтегрована картка платника, в який міститься інформація про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника. Спеціальне кодування всіх операцій забезпечує автоматизоване ведення інтегрованої картки платника. Отже, штрафна санкція за порушення термінів сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на прибуток, який зазначено в акті перевірки, розрахована в автоматичному режимі відповідно до облікових показників ФКПП. Позивач перебуває на обліку у Дніпровському управлінні ОВПП ДФС з 20.09.2016 року та ніколи не надавав Сертифікату ТПП, з огляду на зазначене просить відмовити у задоволені позовних вимог.

Представник позивача через відділ документообігу та архівної роботи суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином з заявами та клопотаннями про відкладання розгляду справи до суду не звертався.

У відповідності до приписів ч.2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Техремпоставка" (ЄДРПОУ 31366910, вул. Енергетиків, 34, м. Курахове, Мар'їнський район, Донецька область, 85612) пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації 14.02.2001 року № 1 266 120 0000 002306 (т.1 а.с. 11-15) та згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Відповідач, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, у даних правовідносинах здійснює функції надані податковим законодавством, є суб'єктом владних повноважень, згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Судом встановлено, що позивачем до податкового органу подано податкову звітність з податку на прибуток за 2013 рік, 2014 рік, 2015 рік, 2016 рік, 2017 рік(т.1 а.с.38-105)

Податковим органом проведена камеральна перевірка за наслідком якої встановлені порушення та складено акт №387/28-10-46-31366910 від 30.06.2017 року про результати камеральної перевірки з питання своєчасності сплати податкових зобов'язань, визначених згідно наданої податкової звітності з податку на прибуток за 2013-2017 рр. (т.1 а.с.16-22)

Висновки акту полягають у порушені позивачем п.57.1 ст. 57 ПК України, в частині несвоєчасної сплати узгоджених сум податкових зобов'язань, а саме авансових внесків з податку на прибуток протягом 2014-2017 рр.

На підставі зазначеного акту перевірки сформовано та направлено відповідачу:

- податкове повідомлення-рішення №0006834610 від 02.08.2017 року про зобов'язання сплатити штраф у сумі 24 022 935,41 грн за затримку грошового зобов'язання з податку на прибуток більше 30 календарних днів; (т.1 а.с. 23)

- податкове повідомлення-рішення №0006814610 від 02.08.2017 року про зобов'язання сплатити штраф у сумі 1 835 534,68 грн за затримку грошового зобов'язання з податку на прибуток більше 30 календарних днів. (т.1 а.с. 23 зворот)

З матеріалів справи вбачається, що позивачу нараховані штрафні санкції за порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України)

Відповідно до п.49.18 ст. 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: 49.18.3. календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

Згідно із п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платники податку на прибуток щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов'язання з цього податку, без подання податкової декларації.

Пунктом 38.1 ст.38 ПК України, встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Як раніше було зазначено позивачем подавалась податкова звітність з податку на прибуток з самостійно визначеними сумами податкового зобов'язання.

На підставі податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2013 рік №9090840183 від 27.02.2014р. позивач задекларував авансовий внесок, що підлягає сплаті щомісячно з березня 2014 року по грудень 2014 року у розмірі 5 196 212,00 грн.

27.02.2014р. за №58 та 20.06.2014р. за №134 позивачем до СДПІ з ОВП у м. Донецьку МГУМД та 28.07.2014 року № 145 до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу подавались заяви щодо зарахування існуючої переплати по податку на прибуток на погашення грошового зобов'язання зі сплати авансових внесків з податку на прибуток.

Пунктом 43.5 ст.43 ПК України встановлено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Позивачем було здійснено погашення сум за рахунок інших платежів. Зазначене також викладено у постанові Донецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2016 року по справі №805/1284/16-а.

На підставі податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік №9081418429 від 02.03.2015р. позивач задекларував грошові зобов`язання до сплати у розмірі 25 620 558 грн.

На підставі договорів про розстрочку грошового зобов'язання сплачено відповідно з перенесеними граничним строками сплати.

На підставі податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік №9081418429 від 02.03.2015р. позивач задекларував авансовий внесок, що підлягає сплаті щомісячно з березня 2015 року по грудень 2015 року у розмірі 7 901 254 грн.

На підставі договорів про розстрочку грошового зобов'язання сплачено відповідно з перенесеними граничниим строками сплати.

На підставі податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік №9276220912 від 26.02.2016р. позивач задекларував грошові зобов'язання до сплати у розмірі 64 924 560 грн.

На підставі договорів про розстрочку грошового зобов'язання сплачено відповідно з перенесеними граничниим строками сплати.

На підставі податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2016 року №9070992319 від 06.05.2016р. позивач задекларував грошові зобов'язання до сплати у розмірі 26 919 857 грн.

Позивач сплатив повністю суму грошового зобов'язання 19.05.2016р., що підтверджується платіжним дорученням №2116512658.

На підставі податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартал 2016 року №9210739227 від 07.11.2016р. позивач задекларував грошові зобов'язання до сплати у розмірі 31 585 089 грн.

Позивач сплатив повністю суму грошового зобов'язання шляхом оплати 30 168 962 грн. платіжним дорученням №2116690208 від 17.11.2016, а також 1 415 127,00 грн. за рахунок від'ємного значення по рядку 19 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2016 року №9135866359 від 03.08.2016р.

Також позивач задекларував у рядку 26 12 809 653,00 грн. у вигляді авансового внеску у розмірі 2/9 податку на прибуток, що підлягає сплаті до 31 грудня 2016 року та погасив їх платіжним дорученням №2116732547 від 21.12.2016р.

На підставі податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2016 рік №9269912325 від 09.02.2017р. позивач задекларував грошові зобов'язання до сплати у розмірі 25 059 180,00 грн.

Позивач сплатив повністю суму грошового зобов'язання платіжним дорученням №2116793009 від 16.02.2017р.

На підставі податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2017 року №9083478049 від 10.05.2017р. позивач задекларував грошові зобов'язання до сплати у розмірі 23 586 195,00 грн.

Позивач сплатив повністю суму грошового зобов'язання 19.05.2017р., платіжним дорученням №2116873204.

Суд заважує, що у відповідності до п. 32.2 ст. 32 ПКУ зміна строку сплати податку здійснюється у формі розстрочки.

Регулювання питань, повязаних з наданням відстрочки та розстрочки, передбачено статтею 100 ПК України.

Відповідно до п. 100.1 ст.100 ПК України, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Згідно з п.100.6 ст.100 ПК України, розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

Рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу у межах одного бюджетного року, відповідно до підпункту 100.8 статті 100 ПК України, приймається у такому порядку:

стосовно загальнодержавних податків та зборів - керівником контролюючого органу (його заступником);

стосовно місцевих податків і зборів - керівником контролюючого органу (його заступником) та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки чи збори.

Пунктом 100.13 ст. 100 ПК України передбачено, що порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків встановлюється центральним органом державної податкової служби або спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи в межах їх повноважень.

На реалізацію наведеної бланкетної норми Податкового кодексу України Міністерством доходів і зборів України 10 жовтня 2013 року видано наказ №574 «Про затвердження Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за № 1853/24385 (далі Порядок №574).

Відповідно до пункту 1.9 Порядку№574, строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття органом доходів і зборів рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.

На розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) податкового боргу (пункт 3.9 Порядку № 574).

Таким чином, відповідно до наведених вище положень Порядку №574 пеня та штрафні санкції не нараховуються у разі прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення (відстрочення) сплати грошового зобов'язання (податкового боргу) саме з дати прийняття такого рішення.

Крім того, суд зауважує, що з огляду на ситуацію, що склалася у Східному регіоні України, Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669-VII (далі - Закон № 1669 ), згідно до ст. 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На виконання Закону № 1669 розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Так, згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р м. Донецьк та після зміни місцезнаходження, місто Курахове Донецької області включено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Податковим органом застосовано штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, що є відповідальністю за невиконання(неналежне виконання) податкових зобов'язань.

Стаття 10 Закону України № 1669 передбачає, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажорні обставини, як підставу для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх податкових зобов'язань є наявність у такого суб'єкта господарювання Сертифікату ТПП про засвідчення форс мажорних обставин.

Таким чином Сертифікат ТПП є документом, що засвідчує настання обставин непереборної сили при вирішенні питання про звільнення від нарахування штрафних санкцій та пені з 14 квітня 2014 року з боку податкових органів.

Позивачем надано Сертифікат Торгово-промислової палати України №2038 від 16.01.2015 року та №2696 від 21.01.2015 року, яким товариству засвідчено настання обставин непереборної сили з 14.04.2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів.

Отже, позивача звільненно від нарахування штрафних санкцій та пені з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Статтями 11, 71 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в обґрунтування правомірності нарахування штрафних санкцій доводів та доказів не надано, отже, з огляду на зазначене, нараховані штрафні санкції є неправомірними, у відповідності до чого оскаржувані податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 17, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Техремпоставка" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати пртиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №0006834610 від 02.08.2017 року про зобов'язання сплатити штраф у сумі 24 022 935,41 грн за затримку грошового зобов'язання з податку на прибуток більше 30 календарних днів.

Визнати пртиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №0006814610 від 02.08.2017 року про зобов'язання сплатити штраф у сумі 1 835 534,68 грн за затримку грошового зобов'язання з податку на прибуток більше 30 календарних днів.

Стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Техремпоставка" (ЄДРПОУ 31366910) судові збір у сумі 387 877 ( триста вісвсдесят сім тисяч вісімсот сімдесят сім) грн.10 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 04.12.2017 року.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 08.12.2017 року.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Христофоров А.Б.