Ухвала суду № 70851302, 06.12.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2017 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Дикун С.І.

суддів - Парандюк Т. С., Храпак Н. М.,

при секретарі - Коваль О.І.

з участю сторін - представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Фльорківа О.В.; представника позивача Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" Кічули В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Фльорків Олександр Володимирович, на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 27 жовтня 2017 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття карткового рахунку,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2016 року Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України») в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м.Тернополі звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по договору про відкриття карткового рахунку.

Позов обґрунтовано тим, що 28 жовтня 2014 року між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття карткового рахунку НОМЕР_2 від 28.10.2014р. Відповідач ОСОБА_1 у добровільному порядку не виконує свої зобов'язання за вказаним договором, внаслідок чого утворилася заборгованість, у тому числі: 5748 гривень технічний овердрафт (заборгованість) за картковим рахунком; 3540,77 гривень відсотки за овердрафтом за період з 30 січня 2015 року по 30 листопада 2015 року, нараховані відповідно до п. 13 Умов та тарифів обслуговування карткового рахунка, які діяли до 01 грудня 2015 року; 2615,98 гривень пеня за несплаченим овердрафтом (заборгованістю) за період з 27 січня 2015 року по 30 листопада 2015 року, нарахована відповідно до п. 7.1.1 договору в розмірі подвійної облікової ставки НБУ; 5652,24 гривень пеня за технічну заборгованість (відсотки) за період з 31 грудня 2015 року по 30 вересня 2016 року, нарахована відповідно до п. 13.1 Умов, які почали діяти з 01 грудня 2015 року.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 27 жовтня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, мешканця АДРЕСА_1) у користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в місті Тернополі заборгованість за договором про відкриття карткового рахунку НОМЕР_2 від 28 жовтня 2014 року в сумі 15144 (п'ятнадцять тисяч сто сорок чотири) гривні 77 копійок, у тому числі 5748 гривень заборгованості за овердрафтом, 3540,77 гривень нарахованих та несплачених відсотків за овердрафтом, 203,76 гривень пені за несплаченим овердрафтом, 5652,24 гривень пені за технічну заборгованість (відсотки). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду, Фльорків О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення у частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" 5652,24 грн. пені за технічну заборгованість (відсотки) змінити та у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити; змінити розподіл судових витрат.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, вважає рішення суду у вищенаведеній частині незаконним та необґрунтованим, таким, що ухвалено з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вказує, що судом не взято до уваги доводи відповідача про те, що розрахунок пені суперечить п.7.1.1 Договору.

Наголошує, що нарахування та стягнення з відповідача будь-якої неустойки у вигляді та розмірах, котрі не передбачені п.7.1.1 Договору є безпідставними, а висновки суду щодо правомірності нарахування Банком пені за ставкою, передбаченою Умовами та тарифами обслуговування карткового рахунка, зміненими з 01.12.2015 р. в порядку, встановленому п.3.3 Договору, не відповідають наведеним нормам матеріального права, котрими регулюються спірні правовідносини. Зазначає, що суд залишив поза своєю увагою ту обставину, що зміна встановленого п.7.1.1 Договору виду відповідальності Клієнта за несвоєчасне виконання ним зобов'язань за Договором та/або розміру такої відповідальності, можлива лише шляхом укладення в письмовій формі та підписання сторонами додаткових угод, які стають невід'ємною частиною цього Договору, у встановленому п.11.1 Кредитного договору порядку. При цьому, особа, яка подала апеляційну скаргу, вважає, що суд першої інстанції в порушення вимог ст.ст.549,611,614,1048,1050,1054,1056-1,1069 ЦК України ототожнив поняття та категорії котрі, за своєю правовою природою, мають абсолютно різні підстави для застосування, мету та призначення, а саме: пеню, яка є видом відповідальності за порушення зобов'язання та проценти від суми позики (кредиту), які є платою за користування кредитними коштами.

У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на доводи, викладені в ній.

Представник ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" апеляційної скарги не визнав, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Рішення суду першої інстанції оскаржується в частині стягнення з ОСОБА_1В на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" пені за технічну заборгованість (відсотки), а тому в іншій частині рішення суду не переглядається.

Стягуючи з відповідача на користь позивача 5652,24 грн пені за технічну заборгованість (відсотки) за період з 01 грудня 2015 року по 30 вересня 2016 року суд виходив з тих обставин, що саме такий вид пені в установленому розмірі підлягав до стягнення відповідно до Умов та тарифів обслуговування Карткового рахунку, що діють з 01 грудня 2015 року.

З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону та ґрунтується на матеріалах справи.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом установлено, що 28 жовтня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття карткового рахунку НОМЕР_2 (далі договір).

Відповідно до п.2.1 договору банк відкриває клієнту поточний рахунок НОМЕР_2, проводить за цим рахунком операції, визначені положенням чинного законодавства України, нормативними документами банку та цим договором, видає клієнту картку, а також надає інші банківські послуги, а клієнт зобов'язується оплачувати банківські послуги на умовах, визначених цим договором, у тому числі згідно з Умовами та тарифами обслуговування карткового рахунка.

Згідно з п.2.4 договору за користування овердрафтом клієнт зобов'язаний щомісячно сплачувати банку проценти, нараховані банком за процентною ставкою, визначеною Умовами та тарифами обслуговування карткового рахунка.

Підпунктом 1.1.21 договору встановлено, що овердрафт - короткостроковий кредит, що надається банком клієнту у разі, якщо сума операцій за картковим рахунком перевищує розмір витратної суми (зокрема, у випадках, коли операція здійснюється без авторизації, коли розрахунки за операцією виконуються у валюті, відмінній від валюти карткового рахунка тощо). Розмір овердрафту складає різницю між сумою відповідної операції за картковим рахунком та розміром витратної суми.

Згідно з п.3.3 договору Умови та тарифи обслуговування карткового рахунка можуть бути змінені за згодою сторін. Відповідне погодження таких змін здійснюється шляхом повідомлення банком клієнта про внесення таких змін (включення відповідної інформації у виписку за картковим рахунком не пізніше ніж за 30 календарних днів до дня введення в дію таких змін вважається належним повідомленням клієнта). При цьому зміни вважаються погодженими клієнтом, якщо він не повернув усі картки до банку до дня введення зазначених змін.

Відповідно до п.11.1 зміни та доповнення до договору, окрім змін Умов та тарифів обслуговування карткового рахунка, які набирають чинності в порядку, визначеному п. 3.3 договору, можуть бути внесені тільки в письмовій формі, а саме шляхом укладення додаткових угод до договору.

Згідно з п.4.3.3 банк має право змінювати Умови та тарифи обслуговування карткового рахунка, повідомивши про це клієнта, в порядку, визначеному договором.

Підпунктом 4.2.3 договору передбачено обов'язок клієнта отримувати виписки за картковим рахунком не пізніше 7 числа місяця, наступного за звітним, шляхом особистого звернення до банку, або засобами електронної пошти, або із застосуванням системи дистанційного обслуговування.

Відповідно до п.5.3 договору нарахування процентів за користування клієнтом овердрафтом здійснюється банком у валюті карткового рахунку щомісяця, в останній банківський день місяця, виходячи з фактичної заборгованості за овердрафтом на початок кожного календарного дня поточного місяця, розміру процентної ставки, визначеної Умовами та тарифами обслуговування карткового рахунка, фактичної кількості календарних днів у поточному місяці та фактичної кількості календарних днів у поточному році. Нарахування процентів за користування овердрафтом банк здійснює починаючи з першого календарного дня, наступного за днем виникнення овердрафту, по день погашення овердрафту (включно).

Умовами та тарифами обслуговування карткового рахунка, що є Додатком № 3 до договору, передбачено ставку по офердрафту на картковому рахунку 0,2% за кожний день (п. 13).

Підпунктом 4.2.14 п. 4.2 договору передбачено обов'язок клієнта у разі виникнення заборгованості за овердрафтом щоразу повертати таку заборгованість та сплачувати проценти за користування овердрафтом шляхом поповнення карткового рахунка до 20 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникла заборгованість за овердрафтом.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав, а саме: відкрив ОСОБА_1 картковий рахунок для проведення операцій, видав відповідачу картку та надавав йому інші банківські послуги за вищевказаним рахунком; проте відповідач ОСОБА_1 умови договору належним чином не виконував, у зв'язку з чим й виникла вищенаведена заборгованість.

01 грудня 2015 року банком змінено Умови та тарифи обслуговування карткового рахунка, за якими передбачено пеню за прострочення погашення технічної заборгованості в розмірі 73% річних (пункт 13.1).

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтями 610, 612 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.7.1.1 договору у разі прострочення сплати заборгованості за кредитом (овердрафтом), клієнт сплачує банку за кожний день прострочення, включаючи день сплати, пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати погашення відповідної заборгованості у даному обсязі, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір поки зобов'язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення. Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Судом установлено що з 01.12.2015 року почали діяти нові Умови і правила обслуговування карткового рахунку, пунктом 13.1 яких встановлена пеня за прострочення технічної заборгованості у гривні в розмірі 73 % річних, що фактично і складає 0,2% за кожен день прострочення (0,2% х 365 днів = 73%).

Положеннями ст.ст.10, 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Колегія суддів не приймає твердження особи, яка подала апеляційну скаргу про те, що розрахунок спірної пені суперечить п.7.1.1 Договору про відкриття карткового рахунку від 28.10.2014 року. Матеріалами справи стверджується, що розмір пені, визначеної згаданим п.7.1.1 Договору, з 01 грудня 2015 року не нараховувався, натомість з 01 грудня 2015 року були змінені Умови та тарифи обслуговування карткового рахунка. Пунктом 11.1 Договору визначено, що зміни та доповнення до цього Договору, окрім змін до Умов та тарифів обслуговування Карткового рахунка, які набирають чинності у порядку, визначеному пунктом 3.3 цього Договору, можуть бути внесені тільки у письмовій формі, а саме шляхом укладення додаткових угод. А поскільки зміни були внесені саме до Умов та тарифів обслуговування Карткового рахунка, то укладення додаткових угод щодо цього не вимагається.

Таким чином, враховуючи долучені до матеріалів справи розрахунки і зміну Умов та тарифів обслуговування Карткового рахунка з 01.12.2015р., Банком проводиться нарахування лише пені за прострочення погашення Технічної заборгованості, що становить 5652,24 грн. та відповідає п.13.1 Умов за ставкою 0,2% за кожний день прострочення, тобто 73% річних (0,2% х 365 днів).

Доводи апеляційної скарги щодо ототожнення судом першої інстанції пені, яка є видом відповідальності за порушення зобов'язання та процентів від суми кредиту, які є платою за користування кредитними коштами, спростовується тим, що сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (ст.552 ЦК України).

Відповідно до розрахунку банку пеня за технічну заборгованість (відсотки) на картковому рахунку НОМЕР_2 з 01.12.2015 року по 30.09.2016 року (дату виконання розрахунків) становить 5652,24 грн.

З урахуванням встановлених обставин у справі та зазначених норм права, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув із відповідача на користь позивача 5652,24 грн. пені за технічну заборгованість (відсотки).

Оскільки рішення суду відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України перевіряється в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що ухвалене судове рішення відповідає зазначеним вимогам та обставинам справи і підстав для його зміни або скасування не вбачається.

Подана апеляційна скарга зведена до посилання на ті обставини, які були предметом розгляду в суді першої інстанції і яким суд надав відповідну правову оцінку.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Рішення суду відповідає вимогам закону, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 319, 324, 325 ЦПК України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Фльорків Олександр Володимирович, відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 27 жовтня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно: