ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2009 р. Справа № 3/147
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М.М.
При секретарі судового засідання Ковалюку С.Я.
Розглянувши матеріали справи
за позовом: Антимонопольного комітеут України, вул. Урицького, 45, м. Київ, 03035
до відповідача: відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано - Франківськгаз", вул. Ленкавського 20, м. Івано-Франківськ, 76010
про стягнення пені у розмірі 450 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача: Клюс Оксану Романівну - представник, (довіреність №21-122/10-9285 від 22.10.09р.)
Від відповідача: Максимів Ірина Дмитрівна - представник, (довіреність № 05-16/1315 від 10.08.09р.)
встановив:
Антимонопольний комітет України звернувся в суд з позовом до ВАТ "Івано-Франківськгаз" про стягнення з останнього пені у розмірі 450 грн.
Справа слухалась з оголошенням переви в судовому засіданні .
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує з підстав, викладених в позовній заяві та просить суд їх задоволити в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін в обгрунтування своїх доводів та заперечень, враховуючи вимоги чинного законодавства, вважає в спірному випадку вказати наступне.
Рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 30.06.09р., за результатами розгляду справи № 9/І-2009 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Івано - Франківськгаз", визнано, що ВАТ по газопостачанню та газифікації "Івано - Франківськгаз" вчинило порушення, передбачене п. 2 ст. 50 та ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку шляхом вчинення дій, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
У зв"язку з цим та на підставі ч. 2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за вчинене порушення на відповідача накладено штраф у розмірі 30 000 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, копія рішення надіслана відповідачу із супровідним листом від 09.07.09р. № 28-26/08-6001 та отримана ним 13.07.09р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 2216239.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Таким чином, строк оплати даного штрафу закінчився 14.09.09р. (так як 13.09.09р. припадає на неробочий день).
Згідно з ч. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п"яти днів з дня сплати штрафу суб"єкт господарювання на якого накладений штраф зобов"язаний надіслати до Антимонопольного комітету України документи, що підтверджують сплату штрафу.
Однак, як стверджує позивач, відповідач, в порушення норм чинного законодавства, прострочив оплату накладеного на нього штрафу в розмірі 30 000 грн. терміном один календарний день, сплативши його 15.09.09р. (платіжне доручення № 17 від 15.09.09р.) у зв"язку з чим йому нараховано пеню, у відповідності до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у розмірі 450 грн. (розрахунок додається).
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.
Разом з тим, пунктом 6 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за заявою особи, на яку накладено штраф, органи Антимонопольного клмітету України своїм рішенням мають право відстрочити або розстрочити сплату накладеного ним штрафу.
Як зазначає представник відповідача в обгрунтування своїх заперечень, останній звернувся з клопотанням № 05-18/1190 від 16.07.09р. до позивача, в порядку п. 6 ст. 56 вищезазначеного Закону, щодо розстрочення сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції у зв"язку з важким фінансово-економічним становищем товариства, на яке позивач дав відповідь щодо відсутності доказів в підтвердження факту важкого фінансово-економічного становища товариства.
11.08.09р. відповідачем повторно направлено позивачу клопотання № 05-18/1333 з проханням розстрочити існуючий штраф з наданням додаткової інформації щодо фінансово-економічного становища підприємства.
Відповідач стверджує, що відповідно до п. 6 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" позивач зобов"язаний був надати відповідь про задоволення або відхилення клопотання відповідача до 14.09.09р., однак відповідь на клопотання була надіслана відповідачу факсокопією 16.09.09р. вих. № 28-29/10-8156, а 17.09.09р. надіслана поштою та одержана 22.09.09р. ВАТ "Івано-Франківськгаз", що послужило підставою відповідачу вважати, що Рішення від 30.06.09р. № 19-р/тк позивачем відтерміноване.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача частково обгрунтованими виходячи з наступного.
Відповідно до ст.614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов"язання, несе відповідальність за наявності її вини /умислу або необережності/, якщо інше не встановлено договором або законом. В спірному випадку відповідач заперечує свою вину в просрочці сплати пені терміном один день, посилаючись на відсутність рішення відповідача в межах наданої йому компетенції щодо розстрочки сплати пені до кінцевого терміну сплати пені.Такі обставини справи дійсно мали місце, про що свідчать відповідні письмові доквази.
Згідно з ч. 2 ст. 613 Цивільного кодексу України, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов"язок, виконання зобов"язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Крім того, кредитор вважається таким, що просрочив, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором чи актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов"язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов"язку. В даному спорі, у суду відсутні підстави стверджувати про те, що відповідач не міг провести відповідну проплату в установлений термін/відсутність відповідного рішення про розстрочку платежу на визначену дату проведення такого платежу- не звільняє сторону від обов"язку оплати зобов"язання/. Проте, очевидним є той факт, що позивач не вчинив дій, що випливають із суті зобов"язання /не дав однозначну відповідь на заяву про розсрочку сплати пені до кінцевого терміну сплати цієї пені/. Ситуація невизначенності, яка виникла внаслідок дій позивача, могла негативно вплинути на дотримання відповідачем термінів розрахунків, а тому в цьому випадку в суду немає підстав не погодитися з доводами відповідача в цій частині.
Відповідно до ст.616 Цивільного кодексу якщо порушення зобов"язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов"язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.
Відповідно до ч.2 ст.233 Господарського кодексу, якщо порушення зобов"язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, що має місце в даному спорі, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
З урахуванням викладеного законодавства та фактичних обставин справи - суд вважає про наявність підстав для зменшення розміру пені. При цьому заперечення позивача та посилання на п.14 оглядового листа Вищого господарського суду України від 22.10.2008р. № 01-8/634 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов"язаних із застосуванням конкурентного законодавства" до уваги судом не беруться з огляду на те, що названий пункт оглядового листа стосується застосування судами п.3 ст.83 ГПК України, тобто використання наданого суду права зменшувати розмір неустойки у виняткових випадках.
Проте, в даному спорі пеня зменшується не на підставі п.3 ст.83 ГПК України, а на підставі цивільного законодавства /вказаного вище/, яке передбачає відповідальність суб"ектів господарювання за порушення виконання ними зобов"язань з урахуванням вини кожного.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судові витрати, згідно зі ст. 49 ГПК України, слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, Законом України "Про захист економічної конкуренції, ст. 233 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 613, ч. 1 ст. 614, 616 Цивільного кодексу України, ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов задоволити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано - Франківськгаз", вул. Ленкавського 20, м. Івано-Франківськ, 76010 (код ЄДРПОУ 03361046) в доход загального фонду Державного бюджету України (УДК у Солом"янському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 26077951, МФО 820019, рахунок 31118106700010, код платежу - 21081100 (символ звітності 106) - 100 грн. штрафу.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано - Франківськгаз", вул. Ленкавського 20, м. Івано-Франківськ, 76010 (код ЄДРПОУ 03361046) в доход Державного бюджету м. Івано-Франківська ( р/р 31113095700002 Банк - ГУДК України в Івано-Франківській області МФО 836014 код ЄДРПОУ отримувача - 20568100 код платежу 22090200) - 22,65 грн. державного мита.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано - Франківськгаз", вул. Ленкавського 20, м. Івано-Франківськ, 76010 (код ЄДРПОУ 03361046) в доход Державного бюджету м. Івано-Франківська (р/р 31216259700002 Банк - ГУДК України в Івано-Франківській області МФО 836014 код ЄДРПОУ отримувача - 20568100 код платежу 22050000) - 52,40 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
В решті частині в позові відмовити.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Фрич М.М.
рішення підписане 16.12.09
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
______
Судове рішення № 7085103, Господарський суд Івано-Франківської області було прийнято 10.12.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 3/147. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: