Ухвала суду № 70850747, 05.12.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 446/2678/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Самсін М.Л.

Провадження № 22-ц/783/3891/17 Доповідач в 2-й інстанції: Павлишин О. Ф.

Категорія:27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2017 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого - Павлишина О.Ф.,

суддів - Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,

секретар Бохонко Е.Р.,

з участю ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, представника ПАТ КБ «ПриватБанк» - Гнатишака О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 16 грудня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про встановлення факту відсутності в кредитному договорі усіх істотних умов кредитного договору та його визнання неукладеним,-

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням суду позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 50912 (п»ятдесят тисяч дев»ятсот дванадцять) грн. 18 коп. на рахунок № 64993919400001, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 433 грн. 18 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В задоволені зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про встановлення факту відсутності в кредитному договорі усіх істотних умов кредитного договору та його визнання неукладеним - відмовлено за безпідставністю.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_2

В апеляційній скарзі стверджує, що при його ухваленні рішення судом першої інстанції не враховано всіх обставин у справі, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами того факту, що між банком та ним було укладено в передбаченій законом формі кредитний договір на тих умовах, що зазначені у позовній заяві. Звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутній кредитний договір, а надана лише копія заяви, яка містить дані про те, що він своїм підписом в спеціальних графах підтвердив факт отримання банківської картки. Вважає, що банком було порушено процедуру відкриття рахунку, в тому числі не оформлення належним чином та не видача клієнту договору при оформленні платіжної картки з кредитною функцією. Крім того банком не було виконано вимогу закону про надання позичальнику повної і достовірної інформації про умови кредиту, перед його укладенням та під час укладення кредитного договору про дотримання істотних умов договору споживчого кредиту. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ «Приватбанк» та задовольнити позовні вимоги за зустрічним позовом.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3 на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення представника ПАТ КБ «ПриватБанк» - Гнатишака О.В. про заперечення вимог апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.11.2005 р. між Публічним акціонерним товариством КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № б/н.

Відповідно до укладеного договору №б/н від 29.11.2005 року відповідач ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 25000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Судом встановлено, що борг по кредитному договору № б/н від 29.11.2005 року укладений з ОСОБА_2 станом на 23.05.2012 року становить 50912,64 грн., а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 2038,94 грн. - штраф (процентна складова).

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (§1.Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Доказів того, що заборгованість за Кредитним договором у відповідача ОСОБА_2 перед ПАТ КБ «ПриватБанк» відсутня, суду не надано.

Суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що розмір заборгованості відповідача ОСОБА_2 перед ПАТ КБ «ПриватБанк» за Кредитним договором станом на 23.05.2012 рік складає 50912.64 грн.

Судом правильно зазначено, що наявність заборгованості відповідача ОСОБА_2 перед ПАТ КБ «ПриватБанк» є доказом порушення відповідачем своїх зобов'язань перед ПАТ КБ «ПриватБанк».

Згідно з ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

В силу положень ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Задовольняючи позов ПАТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідач ОСОБА_2 порушив умови кредитного договору щодо повернення чергової частини суми кредиту, у зв'язку з чим підставною є вимога кредитора про стягнення заборгованості і штрафних санкцій

Статтею. 203 ЦК України визначено, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про встановлення факту відсутності в кредитному договорі усіх істотних умов кредитного договору та визнання його неукладеним, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_2 безпідставні, оскільки дії сторін в момент укладення договору відповідали умовам ст. 203 ЦК України.

Висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та доказам, що містяться в матеріалах справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами того факту, що між банком та ним укладено в передбаченій законом формі кредитний договір, такий відсутній у матеріалах справи та банком порушено процедуру відкриття рахунку колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки такі тотожні доводам зустрічного позову ОСОБА_2, яким суд першої інстанції належним чином надав оцінку, відмовивши у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Також безпідставним є посилання апелянта на те, що строк дії банківської карти закінчився в листопаді 2007 року, так як представником ПАТ КБ «ПриватБанк» до заперечення на апеляційну скаргу додано витяг з обліку карт, згідно з яким строк дії карти №4149625303018400 визначено до листопада 2009 року. (а.с.122)

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 16 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий : Павлишин О.Ф.

Судді : Мікуш Ю.Р.

Приколота Т.І.