Рішення № 7085032, 07.12.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.09 Справа № 6/356/09

Суддя Місюра Л.С.

За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю „Красота та Здоров’я”, м. Харків

До                               Товариства з обмеженою відповідальністю „Клуб вазо –коронарної

реабілітації”, м. Запоріжжя

Про стягнення 4 978 грн. 59 коп.

                                                             Суддя Місюра Л.С.

За участю представників :

Від позивача:           не з’явився

Від відповідача:           не з’явився

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Красота та Здоров’я”, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю „Клуб вазо–коронарної реабілітації”, м. Запоріжжя про стягнення 4 978 грн. 59 коп., суддя,

В С Т А Н О В И В:

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість по договору № 795 від 16.06.2009 р. в сумі 4 978 грн. 59 коп.

До судового засідання від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, де позивач збільшив позовні вимоги та остаточно просить стягнути з відповідача заборгованість по договору № 795 від 16.06.2009 р. в сумі 4 978 грн. 59 коп., пеню в сумі 364 грн. 63 коп., 3 % річних в сумі 53 грн. 19 коп., інфляцію в сумі 994 грн. 22 коп.

Заява позивача приймається судом та задовольняється судом частково, лише в частині стягнення суми основного боргу на підставі наступного:

Згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. З вищевикладеного слідує, що можна збільшити розмір тільки позовних вимог. Оскільки позивач в позовній заяві просив стягнути тільки суму основного боргу, то збільшення можливе, в порядку ст. 22 ГПК України, тільки розміру основного боргу. Так як позивач в позовній заяві не просив стягнути пеню, інфляцію та 3 % річних, то ці вимоги не являються позовними, а являються новими вимогами. Стаття 22 ГПК України не передбачає можливість подачі нових вимог.

За таких обставин, заява про збільшення позовних вимог, в частині стягнення пені, 3% річних та інфляції, судом не приймається.

Суд звертає увагу позивача, на те, що останній має право в окремому провадженні звернутися до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача штрафних санкцій, 3% річних та інфляції.

В матеріалах справи є витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно яких місцезнаходження відповідача: 69118, м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, буд. 36, приміщення 110.

Копія позовної заяви позивачем та ухвала суду про порушення провадження по справі були направлені відповідачу саме за цією адресою, а також на адресу: 69068, м. Запоріжжя, вул. Іванова, 81-А.

Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового розгляду була отримана відповідачем 20.11.2009 року та 21.11.29009 р., про що свідчить його відмітка на повідомленнях про вручення поштового відправлення №№ 6459099, 6459102.

Позивач в позовній заяві вказав свою поштову адресу: 61050, м. Харків, вул. Юр’ївська, 17.

Ухвала суду про порушення провадження по справі була направлена позивачу саме на цю адресу.

Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового розгляду була отримана позивачем 23.11.2009 року, про що свідчить його відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення № 6460020.

Позивач та відповідач, повідомлені про місце, день та час розгляду справи, в порядку, передбаченому ГПК України, в судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, витребувані судом документи не надали, відповідач проти позову не заперечив, в зв’язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України.

До судового засідання від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника позивача.

Клопотання позивача судом приймається, оскільки заявлене відповідно до статті 22 ГПК України та задовольняється.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідача.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, суддя вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

16.06.2009 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 795 (далі –договір).

У позовній заяві позивач вказує, що ним поставлено відповідачу товар на загальну суму 17 826 грн. 77 коп., однак відсутні докази поставки товару на вказану суму.

Позивач у позовній заяві вказує, що відповідачем у вересні 2009 р. був повернутий товар позивачу на суму 3 889 грн. 25 коп., однак відсутні докази повернення товару на вказану суму.

Згідно вказаному договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 5 086 грн. 89 коп., що підтверджується видатковими накладними: № 8005/09 від 22.07.2009 р. на суму 2 832 грн. 95 коп., № 7997/09 від 22.07.2009 р. на суму 1 937 грн. 08 коп., № 7959/09 від 22.07.2009 р. на суму 316 грн. 86 коп., копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 6.2 договору відповідач зобов’язався оплатити товар на умовах відстрочки платежу на протязі 30 календарних днів з моменту отримання товару.

Позивач у своєму позові та заяві про уточнення позовних вимог вказав, що відповідно до акту звірки, який підписаний у двохсторонньому порядку, відповідач повністю визнав заборгованість за поставлений позивачем товар у сумі 4 978 грн. 59 коп.

Доказів часткової оплати товару позивач суду не надав, однак суд не виходить за межі позовних вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню заборгованість в сумі 4 978 грн. 59 коп.

Заборгованість в сумі 4 978 грн. 59 коп. відповідачем не оплачена, що підтверджується актом звірки від 05.11.2009 р., копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Згідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню 4 978 грн. 59 коп.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 22, 44 –49, 75, 82 –85 ГПК України, суддя

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Клуб вазо –коронарної реабілітації” (69118, м. Запоріжжя, вул.Новокузнецька, буд.36, приміщення 110; 69068, м. Запоріжжя, вул. Іванова, 81-А, код ЄДРПОУ 20500394, п/р 26003010000647 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Красота та Здоров’я” (61050, м. Харків, вул. Юр’ївська, 17, код ЄДРПОУ 36226540, р/р 26000201327971 АТ “ОТП Банк” в м. Київ, МФО 300528) основний борг в сумі 4 978 грн. 59 коп., витрати по держмиту в сумі 102 грн. та на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн. Надати наказ.

Суддя Л.С. Місюра

Рішення підписано: 07.12.2009 р.