Ухвала суду № 70850290, 06.10.2017, Пустомитівський районний суд Львівської області

УХВАЛА

судового засідання

06 жовтня 2017 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Кукси Д. А.

при секретарі Бідник І. Р.

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Давидівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, -

в с т а н о в и в :

У провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Давидівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку. Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 26.09.2017 року провадження у цій справі було відкрито.

05.10.2017 року на адресу суду представником позивача було подано заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на земельну ділянку для проведення особистого селянського господарства, площею 0,0853 га., кадастровий номер 4623685100:02:001:0428 розташовану в с. Горішній, Пустомитівського району Львівської області, що належить ОСОБА_3.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що у випадку, якщо не буде вжито заходів забезпечення є ризик утруднення виконання в майбутньому рішення суду по даній справі, оскільки, літом цього року відбувся розподіл спірної земельної ділянки площею0.4037 га. на земельні ділянки площею 0,3184 га. та 0,853 га., а тому існує загроза, що відповідач маючи усі юридичні можливості, спробує відчужити земельну ділянку площею 0,0853, яка згідно погосподарських книг Зубрянської сільської ради з 1977 року перебувала в користуванні голови домогосподарства ОСОБА_4 – матері позивачки по справі.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України сторони у судове засідання не викликалися.

Згідно ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає до задоволення з наступних підстав.

Виходячи з засад диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі.

Окрім того, згідно положень ст. 60 ЦПК України, котрі підлягають застосуванню і при розгляді заяви про забезпечення позову, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтями 151 та 152 ЦПК України, у заяві по забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов, вид такого забезпечення, з обґрунтування його необхідності та інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Вид забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пленум ВСУ України у п. 4 Постанови «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року з метою правильного застосування норм закону роз’яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Проаналізувавши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки спір в судовому порядку не вирішено по суті, позивачем обґрунтовано наведено припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у справі та, як вбачається з матеріалів справи, призвести до порушення його прав та законних інтересів, враховуючи те, що вид забезпечення позову запропонований позивачем у заяві про забезпечення позову суд вважає співмірним із заявленими позивачем позовними вимогами, суд прийшов до висновку, що вказане клопотання слід задоволити вжити заходи забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

заяву про забезпечення позову – задоволити.

Вжити заходи забезпечення позову до набрання рішенням суду по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Давидівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, законної сили:

накласти арешт на земельну ділянку для проведення особистого селянського господарства, площею 0,0853 га., кадастровий номер 4623685100:02:001:0428 розташовану в с. Горішній, Пустомитівського району Львівської області, що належить ОСОБА_3.

Ухвала набирає законної сили в день її проголошення – 06.10.2017 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред’явлення ухвали до виконання – три роки з дати її постановлення.

Копію ухвали суду після її виконання направити сторонам у справі.

Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.