Постанова № 70850271, 06.12.2017, Франківський районний суд м. Львова

465/5581/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06.12.2017 року м.Львів

Франківський районний суд м.Львова, у складі:

головуючого судді Ванівського Ю.М.

при секретарі Школьніковій К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання Ухвали ОСОБА_2 міської ради незаконною та протиправною та зобовязання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_2 міської ради, в якому просить: визнати ухвалу ОСОБА_2 міської ради «Про відмову гр.ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.Стрийській (біля будинку 244)» від 14.09.2017 року за №2432, дії і бездіяльність відповідача протиправними і незаконними; Зобовязати ОСОБА_2 міську раду (м.Львів, площа ринок, 1. Ідентифікаційний код 04055896) вчинити дії з невідкладного надання ОСОБА_1 (м.Львів, вул.Володимира Великого, 38/44, ідентифікаційний код НОМЕР_1) дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Стрийська, між житловими будинками номера яких 236/1 та 246 (біля житлового будинку №244) згідно плану земельної ділянки.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що позивач звернувся до відповідача із заявою (клопотанням) від 24.05.2016 року за реєстраційним №3-ч-23877/АП-2403, в якій просив надати дозвіл на виготовлення технічної докментації (проекту) із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.Стрийській (біля будинку №244). Вважає, дану відмову незаконною, такою що позбавляє позивача права отримати вільну земельну ділянку, реалізувати своє право на отримання земельної ділянки у власність, і через це вважає рішення (Ухвалу), дії і бездіяльність відповідача незаконними та такими що суперечить чинному законодавству України.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив задоволити. Позивач вважає прийняте рішення незаконним та необґрунтованим та просить суд зобов'язати відповідача надати йому такий дозвіл. Надалі, подав заяву про слухання справи у його відсутність.

Представник відповідача в попередніх судових засіданнях позов заперечив, вважає такий безпідставним. В своїх письмових запереченнях зазначає, що до виключної компетенції органів місцевого самоврядування належить прийняття рішень про надання земельних ділянок у власність або в користування, укладення договорів купівлі-продажу або оренди земельних ділянок. ОСОБА_3 районної адміністрації від 13.06.2017 року №4-35-1785, повідомлено, що вказана земельна ділянка, в межі якої частково входить земельна ділянка, яка по факту використовується власником будинку №244 на вул.Стрийська для обслуговування даного будинку. При чому згода власника будинку №244 на вул.Стрийській відсутня.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Конституцією Українизакріплено норму щодо обов'язку органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України (ст. 19).

Згідно з ст.55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до вимог ч.1 ст.6 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною 1 ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п. 34 ч. 1ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до п. бст. 12 Земельного кодексу Українидо повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цьогоКодексу.

Відповідно до ч. 6ст. 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу.

Постановою Франківського районного суду м.Львова від 31.10.2016 року позов задоволено частково, вирішено: Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 міської ради (м.Львів, площа Ринок,1, ідентифікаційний код 04055896) щодо нерозгляду у встановлений законом місячний строк клопотання ОСОБА_1 від 24.05.2016 року за реєстраційним номером № 3-ч-23877/АП-2403 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Стрийська між житловими будинками №236/1 та 246 (біля житлового будинку №244) для будівництва та обслуговування житлового будинку. Зобовязати ОСОБА_2 розглянути клопотання позивача на найближчому пленарному засіданні сесії ОСОБА_2 міської ради. В решті позовних вимог відмовити.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2016 року постанову Франківського районного суду м.Львова від 31.10.2016 року скасовано, та прийнято нову, якою позивачу в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.04.2017 року касаційну скаргу задоволено, постанову Львівського апеляційного адміністративного суд від 15.12.2016 року скасовано, Постанову Франківського районного суду від 31.10.2016 року залишено без змін.

24.05.2016 року позивач звернувся з клопотанням до ОСОБА_2 міської ради про надання дозволу на відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку і встановлення меж земельної ділянки в натурі. До заяви були подані документи: 1. Обґрунтування необхідності відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку. 2. План земельної ділянки масштабу 1:500, виконаний ліцензійною спеціалізованою землевпорядною організацією (Державним підприємством «ОСОБА_2 науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», код ЄДРПОУ 00702009), з зазначеними межами ділянки, вирахуваною загальною її площею, нанесеними червоними лініями (оригінал два примірники). 3. Довідка із звітності з кількісного обліку земель про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (про наявність зареєстрованих на громадянина актів на право власності земельними ділянками), видана відділом Держгеокадастру у м.Львові від 04.05.2016 року за №31-1323-0.2-2271/2-16 (оригінал). 4.Довідка із звітності з кількісного обліку земель про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (про правовий статус земельної ділянки), видану відділом Держгеокадастру у м.Львові від 23.05.2016 року за №31-1323-0.2-4171/9-16АП (оригінал). 5. Копія паспорту КС 734175 виданий 01.12.2009 року ОСОБА_1 Франківським РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області та ідентифікаційного номера НОМЕР_1. 6. Копія листа ОСОБА_2 міської ради від 16.05.2011 року за №2403-3 вих.972. 7. Копія Інформаційної довідки з державного реєстру прав на нерухоме майно від 04.05.2016 року.

Ухвалою ОСОБА_2 міської ради від 14.09.2017 року №2432 відмовлено гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,1000 га по вул.Стрийській (біля будинку №244) для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Частина 2 статті 3 Конституції України передбачає, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Стаття 140 Конституції України встановлює, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно ч.1 ст.144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Інші питання організації місцевого самоврядування, формування, діяльності та відповідальності органів місцевого самоврядування визначаються законом на підставі ст.146 Конституції України.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з п.34 ч.1 ст. 26 вищезгаданого Закону, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Разом з тим, відповідно до ч. 7ст. 118 Земельного кодексу Українивідповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Слід зазначити, що ізст. 122 Земельного кодексу Українивипливає, що розпорядником земельних ділянок за межами населеного пункту є державні адміністрації та Держгеокадастр, а не сільська, селищна рада.

Суд звертає увагу на особливу важливість принципу «належного урядування», який виокремлює Європейський суд з прав людини. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії», п. 120, «Онер'їлдіз проти Туреччини», п. 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови», п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі», п. 51, від 15.09.2009). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії», п. 74, від 20.05.2010, і «Тошкуце та інші проти Румунії», п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини», п. 128, та «Беєлер проти Італії», п. 119).

Так, як вбачається з оскаржуваної ухвали, у такій не наведені жодні підстави для відмови позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,1000 га на вул.Стрийській (біля будинку №244), така відмова невмотивована та не містить посилання на норми законодавства, що свідчить про формальний розгляд заяви позивача.

За таких обставин, не можна вважати, що відповідач діяв з дотриманням вимог Конституції та законів України, в межах повноважень та спосіб, передбачений чинним законодавством України, а відтак ухвалу ОСОБА_2 міської ради від 14.09.2017 року №2432 відмовлено гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,1000 га по вул.Стрийській (біля будинку №244) для будівництва та обслуговування житлового будинку слід визнати протиправною та скасувати.

У відповідності до ст. 11 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог п.1 ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Субєкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Згідно ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд приходить до переконання, що адміністративний позов ОСОБА_1 є підставним і обґрунтованим.

Керуючись ч.2 ст.3, ч.2 ст.19, ст.55, ст.140, ч.1 ст.144, ст.146 Конституції України, ст.ст. 2, 6, 8, 11, 18, 70, 71, 86, 99, 138, 154, 160, 161, 163, 171-2, 267 КАС України, ст.25, п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування», суд

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання Ухвали ОСОБА_2 міської ради незаконною та протиправною та зобовязання до вчинення дій задоволити.

Визнати ухвалу ОСОБА_2 міської ради «Про відмову гр.ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.Стрийській (біля будинку 244)» від 14.09.2017 року за №2432, дії і бездіяльність відповідача - протиправними і незаконними.

Зобовязати ОСОБА_2 міську раду (м.Львів, площа ринок, 1. Ідентифікаційний код 04055896) вчинити дії з невідкладного надання ОСОБА_1 (м.Львів, вул.Володимира Великого, 38/44, ідентифікаційний код НОМЕР_1) дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Стрийська, між житловими будинками номера яких 236/1 та 246 (біля житлового будинку №244) згідно плану земельної ділянки.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Франківський районний суд м.Львова шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови, відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ванівський Ю.М.