Рішення № 7085015, 02.12.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.09 Справа № 26/192/09

Суддя Юлдашев О.О.

за позовом – Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району м. Запоріжжя (юрид.адреса: б-р Гвардійський, 137, м. Запоріжжя, 69091; факт.адреса: вул. Щаслива, 2а, м. Запоріжжя, 69065)

до відповідача – Приватне підприємство «Фарма-плюс»(вул. Зестафонська, 5/29, м. Запоріжжя, 69093)

Суддя Юлдашев О.О.

Представники:

Від позивача: Вознюк А.Л. на підставі довіреності № 5154/27-19 від 11.09.2008 р.

Від відповідача: Мінгазова М.В.

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 267,43 грн. основного боргу за договором № 756 “Про постачання теплової енергії в гарячій воді” від 01.10.2002 р.

30.10.2009 р. порушено провадження у справі № 26/192/09, розгляд справи призначено на 02.12.2009 р., про що сторони були повідомлені вчасно і належним чином.

02.12.2009р. в судовому засіданні, позивач підтримав вимоги, викладені в позовній заяві, обґрунтовує їх ст. ст. 11, 15, 16, 96, 509, 526, 530, Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 276 Господарського кодексу України, умовами договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 756 від 01.10.2002 року та ст.ст. 1, 2, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач у судовому засіданні заперечує проти позову та просить відмовити позивачу, посилаючись на відсутність заборгованості.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За усним клопотанням представників сторін судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Судовий процес завершено оголошенням вступної та резолютивної частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Концерном „Міські теплові мережі" (надалі - Позивач) та ПП "Фарма-плюс" (надалі -Відповідач) було укладено договір № 756 від 01.10.2002 року „Про постачання теплової енергії в гарячій воді".

Відповідно до умов договору постачання теплової енергії здійснювалось на нежитлове приміщення розташоване за адресою: вул. 40 Років Радянської України, І/Леонова, 2.

Відповідно до підпункту 1.2 договору відповідач зобов'язаний оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі споживача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п.3.2.2. договору споживач зобов'язаний виконувати умови і порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором. Пунктами 6.2., 6.6. договору передбачено, що розрахунковим періодом за спожиту теплову енергію є календарний місяць. Відповідач до 20 числа поточного наступного за звітним, сплачує позивачу вартість фактично спожитої теплової енергії.

Пунктом 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є угода двох або більше сторін, направлена на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Пунктом 1 ст. 640 ЦК України встановлено, що договір є укладеним з моменту отримання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Підписавши та скріпивши печаткою договір № 756 від 01.10.2002 року „Про постачання теплової енергії в гарячій воді" відповідач прийняв пропозицію позивача укласти договір на зазначених у ньому умовах.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, згідно п. 1.3.

Таким чином, сторони домовились про усі істотні умови договору, а саме: предмет договору, кількість теплової енергії що поставляється, її вартість, порядок розрахунку та інше.

Ніяких претензій збоку відповідача стосовно неправомірності нарахувань за поставлену теплову енергію, розрахунку теплових навантажень, неотримання рахунків та актів виконаних робіт від позивача не надходило.

Згідно Рішення „Про початок опалювального сезону" у м. Запоріжжя, теплова енергія постачалася у наступні періоди.

2008          рік: серпень - на суму 21.95 грн., вересень - на суму 21.95 грн., жовтень - на суму 21.95 грн., листопад - на суму 21.95 грн., грудень - на суму 21.95 грн.

2009          рік: січень - на суму 21.95 грн., лютий - на суму 21.95 грн., березень - на суму 23.96 грн., квітень - на суму 23.96 грн., травень - на суму 23.96 грн., червень - на суму 23.96 грн., липень - на суму 21.64 грн.

На загальну суму 271 грн. 13 коп.

Відповідачем частково було оплачено заборгованість за вищевказаний період в сумі 3.70 грн.

Таким чином, станом на 01.10.2009 рік заборгованість відповідача за договором № 449 від 01.10.2002 року складає 267 грн. 43 коп.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином згідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності зі ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін згідно з умовами договору. Згідно ст.276 ГК України відповідач зобов'язаний був оплатити поставлену теплову енергію у встановлений термін за встановленими цінами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України позивачем було направлено на адресу відповідача лист за вих. № 1-14/2416 від 30.09.2009 р. з попередженням та з вимогою оплатити заборгованість у розмірі 267.43 грн., рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії. Даний факт підтверджується поштовою квитанцією з описом поштового вкладення у конверт (докази відправлення додаються до матеріалів справи).

Невиконанням своїх грошових зобов'язань відповідач порушив вищевказані вимоги законодавства й умови договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 756 від 01.10.2002 року.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість в сумі 267,43грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення грн. 267,43 коп. основного боргу підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

          2.          Стягнути з Приватного підприємства «Фарма-плюс», (вул. Зестафонська, 5 кв.29, м. Запоріжжя, 69093; р/р № 26008318284570 в ЗОФ АКБ Укрсоцбанк, МФО 313010, код ЄДРПОУ 31044514) на користь Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2а) п/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) 267(двісті шістдесят сім) грн. 43 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя О.О. Юлдашев