Вирок № 70850034, 11.12.2017, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/3995/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2017 року Залізничний районний суд м. Львова у складі головуючого - суддіКирилюк А.І., при секретарі Ящук К.О., з участю прокурора Ігнатишин В.І., обвинуваченогоОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, зареєстрований та проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, відповідно до ст. 89 КК України не судимий, за ч. 1 ст. 296 КК України,

в с т а н о в и в :

15.08.2017 близько 04 год. 45 хв. ОСОБА_1, знаходячись в громадському місці на перехресті вулиць Коротка та Залізнична у Залізничному районі м. Львова, ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки, моральності та добропорядності, умисно, грубо порушив громадський порядок та спокій громадян з мотивів явної неповаги до суспільства (хуліганство), що виражалось наступному: ОСОБА_1 знаходячись в громадському місці на проїзній частині дороги по вул. Залізнична у м. Львова на перехресті вулиць Коротка та Залізнична у Залізничному районі м. Львова безпричинно, виражаючись нецензурною лайкою та погрозами із застосуванням канцелярського ножа щодо інших громадян та працівників правоохоронного органу, умисно перешкоджав руху автотранспорту. Крім того, продовжуючи свій злочинний умисел спрямований на грубе порушення громадського порядку та існуючі в суспільстві правила поведінки, порушуючи спокій та відпочинок громадян, проявляючи особливу зухвалість, усвідомлюючи, що перед ним знаходяться працівники правоохоронного органу (поліції), які були в форменому одязі, представлялись та намагались припинити вищевказані хуліганські дії ОСОБА_1, який виражався в їх сторону нецензурною лайкою, поводив себе агресивно, ігноруючи законні вимоги працівників правоохоронного органу (поліції), щодо припинення правопорушення, здійснював активну протидію працівникам правоохоронного органу (поліції), що проявилась у відштовхуванні працівника правоохоронного органу (поліції) - ОСОБА_2, у намаганні ОСОБА_1 вириватися та втекти (уникнути встановлення його особи, шляхом доставляння до органів поліції на службовому автомобілі) від працівників правоохоронного органу (поліції). В подальшому, ОСОБА_1Б продовжуючи свій злочинний умисел спрямований на грубе порушення громадського порядку, достовірно знаючи, що перебуває у службовому автомобілі працівників правоохоронного органу (поліції) на задньому пасажирському сидінні, діючи умисно та зухвало в присутності працівників поліції ногами розбив скло задніх дверей службового автомобіля, тим самим завдав Департаменту патрульної поліції Національної поліції України матеріальних збитків на суму 3.604 гривні.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю та надав суду пояснення, що збігаються з вищевикладеними обставинами, розкаюється у вчиненому. Покази ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушень, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, не оспорювали фактичні обставини та правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованго йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 органом досудового слідства кваліфіковані вірно, як вчинення грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство), за ч. 1 ст. 296 КК України.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України є щире каяття. Обставини, що обтяжує покарання згідно ст. 67 КК України не встановлені.

Призначаючи міру покарання ОСОБА_1, суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що є злочином невеликої тяжкості, вчиненному умисно, особу винного, що раніше відповідно до ст.89 КК України не судимий, не працює, на обліках в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, досудову доповідь органу пробації, а також те, що обвинувачений в судовому засіданні визнав вину та щиро розкаявся у вчиненому та інші в сукупності обставини, які характеризують особу винного.

Відповідно до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе с застосуванням положень ст. 75 КК України, оскільки його виправлення можливе без реального відбування покарання, беручи до уваги вищенаведені обставини.

По справі заявлений цивільний позов, який в повному обсязі визнаний обвинуваченим, та доведений матеріалами справи. Речові докази по справі не надавались. Процесуальні витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 128, 337, 368-371, 373-375 КПК України, суд-

ухвалив:

ОСОБА_1визнати винним у вчиненні кримінального правопорушеня за ч. 1 ст. 296 КК України та призначити покарання у виді - 1/одного/ року обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1від відбування призначеного покарання із випробуванням протягом іспитового строку тривалістю 1 /один/ рік.

У відповідності до вимог ст.76 КК України зобовязати ОСОБА_1періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти орган з питань пробації про зміну місця проживання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції (р/р 31257201492745, МФО 820172, ЄДРПОУ 40108646 ) кошти на відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 3.604, 00 грн.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Суддя:(підпис).

З оригіналом згідно.

Суддя: