Ухвала суду № 70849486, 06.12.2017, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/14223/17 1-кс/335/9526/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 грудня 2017 року слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Шалагінова А.В., за участю секретаря судового засідання Войтович Г.В., прокурора Андрусюк Г.В., представника заявника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 51, клопотання публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 1 серпня 2017 р. в межах кримінального провадження № 12016080060001844 від 26.04.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 3, 5 ст. 191 КК України, накладено арешт із забороною відчуження на цілісний майновий комплекс (все рухоме та нерухоме майно) публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (ЄДРПОУ 00194122; юридична адреса: 69032, Запорізька область, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 15).

17 листопада 2017 р. ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» звернулось до суду із клопотанням про скасування вищезазначеного арешту, яке мотивовано тим, що арешт було накладено необґрунтовано, т.я. цілісний майновий комплекс не може вважатися речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки не відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України. Також, у кримінальному провадженні мова йде про незаконне заволодіння майном підприємства шляхом демонтажу електролізних ванн із подальшою їх реалізацією за завідомо підробленими документами в якості металобрухту, а не про цілісний майновий комплекс. Крім того, при накладенні арешту не було враховано його наслідків, а саме заявник внаслідок арешту позбавлений можливості реалізовувати готову продукцію, яка є рухомим майном, діяльність підприємства повністю зупинена, зірвано випуск виробництва продукції, спричиняє негативні наслідки діяльності підприємства, яке перебуває в процесі приватизації.

У судовому засіданні представник заявника підтримала доводи клопотання та просила його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Прокурор у судовому засіданні заперечувала проти скасування арешту майна. Зазначила, що арешт було накладено цілком обґрунтовано, а тому підстави для його скасування відсутні.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, а також надані у судовому засіданні документи, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Порядок скасування арешту майна визначений статтею 174 Кримінального-процесуального кодексу України, абзацом 2 частини першої якої встановлено, що арешт майна може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження № 12016080060001844 від 26.04.2016 за ч.ч. 3, 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 лютого 2017 р. накладався арешт (заборону відчуження та заборону будь-яким особам розпорядження) на цілісний майновий комплекс (все рухоме та нерухоме майно) публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», яким забезпечений статутний капітал товариства - як на речовий доказ у кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді цього ж суду від 31 березня 2017 р. вищезазначений арешт було скасовано як необґрунтований.

Разом із тим, ухвалою слідчого судді цього ж суду від 1 серпня 2017 р. знов було накладено арешт у даному кримінальному провадженні на цілісний майновий комплекс публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат». Арешт, відповідно до цієї ухвали, накладено з метою забезпечення збереження речового доказу.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом положень ст. 3 КПК України, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Крім того, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Під час розгляду клопотання прокурором не було доведено, що цілісний майновий комплекс публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» має доказове значення у кримінальному провадженні. Посилання прокурора на те, що існує постанова слідчого про визнання цілісного майнового комплексу речовим доказом у кримінальному провадженні, не може слугувати підставою для збереження арешту майна, оскільки винесення такої постанови не ґрунтується на вимогах діючого КПК України. Поряд із цим, як було встановлено у судовому засіданні з пояснень прокурора, вимоги статті 100 КПК України щодо огляду речового доказу не були виконані слідчим, відповідний протокол огляду речового доказу відсутній.

Крім того, у судовому засіданні прокурором не доведено, що під час досудового розслідування були встановлені обставини щодо незаконного заволодіння всім майном цілісного майнового комплексу підприємства. Як випливає з ухвали слідчого судді про накладення арешту, кримінальне провадження здійснюється за фактом незаконного заволодіння конкретним майном вказаного підприємства - електролізними ваннами, із подальшою їх реалізацією в якості металобрухту. Жодних посилань на розкрадання всього рухомого, а тим більш нерухомого майна цілісного майнового комплексу прокурором не наведено. З огляду на зазначене, не може бути визнано обґрунтованим твердження прокурора про доказове значення цілісного майнового комплексу у кримінальному провадженні.

Даних про те, що цілісний майновий комплекс підприємства є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які підлягають встановленню під час кримінального провадження, у т.ч. предметом, що був (а не буде можливо у майбутньому) об'єктом кримінально протиправних дій та набутий кримінально протиправним шляхом, - слідчому судді з боку органу досудового розслідування не надано.

Крім того, слідчий суддя не може погодитись із доводами прокурора, що інше майно підприємства, щодо якого вчинено розкрадання, буде встановлено в ході проведення досудового розслідування, оскільки ці доводи станом на час розгляду клопотання об'єктивно нічим не підтверджені.

В цей же час, у судовому засіданні представником заявника доведено, що накладений арешт на цілісний майновий комплекс не може вважатися обґрунтованим, перешкоджає господарській діяльності підприємства та може призвести до незворотних наслідків.

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 12 Закону України «Про приватизацію державного майна» з моменту прийняття рішення про приватизацію об'єкта стосовно його майна (нерухомого майна, інших необоротних активів) та земельної ділянки державної власності, на якій розташований такий об'єкт, забороняється:

здійснення операцій (дій), внаслідок яких може відбутися відчуження зазначеного майна чи зменшення його вартості або зменшення розміру земельної ділянки державної власності;

обмін, іпотека або застава майна; списання основних засобів, що мають залишкову вартість; безоплатна передача та реалізація майна для погашення заборгованості; передача майна в оренду; внесення майна до статутного капіталу інших суб'єктів господарювання, передача майна в управління та здійснення операцій з борговими вимогами і зобов'язаннями (факторинг), якщо за період з моменту прийняття такого рішення сума вартості майна, що відчужується, або зобов'язань перевищує 5 відсотків підсумку балансу підприємства за останній звітний період, але не більш як 250 мінімальних заробітних плат протягом одного календарного року;

вчинення дій, які можуть призвести до обмеження (обтяження) прав на земельну ділянку державної власності, на якій розташований такий об'єкт;

зміна номінальної вартості або кількості акцій без зміни розміру статутного капіталу акціонерного товариства;

прийняття рішень про збільшення або зменшення статутного капіталу, крім випадків збільшення статутного капіталу на суму збільшення вартості власного капіталу товариства;

прийняття рішень про припинення господарської організації шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення.

У разі необхідності для забезпечення ефективного функціонування господарської організації, що приватизується, зазначені дії здійснюються за погодженням з державним органом приватизації.

Відтак, щодо майна ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» як об'єкта, що підлягає приватизації, діють вищезазначені обмеження, встановлені законом, а вчинення будь-яких дій щодо майна здійснюється за погодженням з державним органом приватизації, а тому додаткове обмеження у вигляді арешту цілісного майнового комплексу підприємства не може вважатися доцільним та виправданим.

Слід зауважити, що зазначені вище обставини були підставою для скасування арешту ухвалою слідчого судді від 31.03.2017. Поряд із цим, з ухвали слідчого судді від 01.08.2017 не випливає те, що органом досудового розслідування були здобуті нові данні, які б посвідчували обґрунтованість повторного звернення із клопотанням про арешт цього ж майна.

В судовому засіданні було з'ясовано, що про підозру у даному кримінальному провадженні наразі нікому не повідомлено, цивільний позов не заявлявся.

Тому, підсумовуючи все вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про необґрунтованість накладеного арешту на цілісний майновий комплекс (все рухоме та нерухоме майно) публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», з огляду на що арешт підлягає скасуванню, а клопотання заявника - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 98, 170, 174 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» задовольнити.

Скасувати арешт із забороною відчуження на цілісний майновий комплекс (все рухоме та нерухоме майно) публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (ЄДРПОУ 00194122; юридична адреса: 69032, Запорізька область, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 15), накладений на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 1 серпня 2017 р.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 6 грудня 2017 р.

Повний текст ухвали оголошено 8 грудня 2017 р. о 14:15 год.

Слідчий суддя А.В. Шалагінова