Рішення № 7084908, 26.02.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.09 Справа № 4/62/09

Зінченко Н.Г.

За позовом Державного підприємства “Агрофірма “Магарач” Національного інституту винограду і вина “Магарач”, (98433, с. Віліне Бахчисарайського району, Автономна Республіка Крим, вул. Чапаєва, 9)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрторг”, (69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 2, кв. 194)

Про стягнення 15 466,00 грн. вартості наданих транспортних послуг по доставці виноматеріалу за договором купівлі-продажу № 1/28 від 28.10.2005 р.

Суддя Зінченко Н.Г.

секретар судового засідання Тройно Т.В.

За участю представників:

Від позивача –не з’явився

Від відповідача –не з’явився

          05.01.2009 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Державне підприємство “Агрофірма “Магарач” Національного інституту винограду і вина “Магарач”, с. Віліне Бахчисарайського району, Автономна Республіка Крим (далі за текстом –ДП “Агрофірма “Магарач”) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрторг”, м. Запоріжжя (ТОВ “Укрторг”) про стягнення 15 466,00 грн. вартості наданих транспортних послуг по доставці виноматеріалу за договором купівлі-продажу № 1/28 від 28.10.2005 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.01.2009 р. порушено провадження у справі № 4/62/09, судове засідання призначено на 09.02.2009 р.

Засідання суду відкрито 09.02.2009 р.

У зв’язку із неявкою в судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладався до 26.02.2009 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.02.2009 р. на підставі ст. 89 ГПК України виправлено описку, допущену в ухвалах суду по справі від 09.01.2009 р. та від 09.02.2009 р. в частині зазначення найменування відповідача, оскільки правильним найменуванням відповідача є Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрторг”.

В судовому засіданні 26.02.2009 р. за відсутністю представників сторін справу розглянуто, прийнято рішення.

За клопотанням представника позивача, наданому в судовому засіданні 09.02.2009 р., розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Позивач в судове засідання 26.02.2009 р. не прибув, про відмову від позову не заявив, направив на адресу суду телеграму № 1103 від 25.02.2009 р., якою просить суд розглянути спір по суті за наявними в матеріалах справи № 4/62/09 документами без участі в судовому засіданні уповноваженого представника. Належним чином посвідчені копії необхідних для вирішення спору бухгалтерських документів позивачем були надані на адресу суду.

Розглянувши заявлене клопотання позивача суд вважає, що воно відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, не суперечить правам і охоронюваним законом інтересам сторін та підлягає задоволенню судом.

Відповідач в судове засідання 26.02.2009 р. повторно не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалами суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки суд не попередив.

Згідно зі ст. 93 ЦК України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Ухвали суду від 09.01.2009 р. і від 09.02.2009 р. від відповідача на адресу господарського суду Запорізької області поштовим відділенням не повертались.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України” з наступними змінами да доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд вважає, що про дату, час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином ухвалами суду по справі від 09.01.2009 р., яка 02.02.2009 р. отримана уповноваженою особою відповідача, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 5056187, та ухвалою суду по справі від 09.02.2009 р., оскільки матеріали справи свідчать, що юридична адреса відповідача, вказана в позовній заяві № 12-12/1506 від 26.12.2008 р., відповідає юридичній адресі реєстрації ТОВ “Укрторг” (код ЄДРПОУ 30720060), що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю позивача і відповідача.

          Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України і полягають в тому, що 28.10.2005 р. між ДПДГ “Передгірське” ІВіВ “Магарач”, правонаступником якого є позивач у справі, та відповідачем був укладений договір № 1/28 від 28.10.2005 р. купівлі-продажу виноматеріалів. На виконання умов договору відповідачу було поставлено виноматеріалу на загальну суму 181 583,50 грн. На підставі п. 2.1 договору виноматеріал поставлявся транспортом позивача. Сума наданих транспортних послуг склала 33 883,20 грн. Відповідач на користь позивача сплатив загалом 200 000,00 грн. Решту суми боргу не оплатив. 15.11.2008 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія про погашення боргу за надані транспорті послуги по доставці виноматеріалу за Договором купівлі-продажу № 1/28 від 28.10.2005 р. в сумі 15 466,00 грн. Відповідачем претензія залишена без відповіді та задоволення. Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору № 1/28 від 28.10.2005 р. зобов’язання та вимоги чинного законодавства. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з ТОВ “Укрторг” 15 466,00 грн. вартості наданих транспортних послуг по доставці виноматеріалу за договором купівлі-продажу № 1/28 від 28.10.2005 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

28.10.2005 р. між Державним підприємством дослідним господарством “Передгірське” Інституту винограду і вина “Магарач” (продавець) та ТОВ “Укрторф” (покупець) був укладений Договір купівлі-продажу виноматеріалів № 1/28 (далі за текстом –договір).

Відповідно до п. 1.7 Статуту ДП “Агрофірма “Магарач” в редакції 2007 року та Постанови Президії УААН № 8 від 13.06.2005 р. позивач у справі є правонаступником всіх прав та обов’язків Державного підприємства дослідного господарства “Передгірське” Інституту винограду і вина “Магарач”.

За умовами пункту 1.1 Договору продавець (позивач) зобов’язався в порядку і строки, визначені Договором, передати товар у власність покупця (відповідача), а відповідач зобов’язався прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених Договором.

Пунктом 2.1 Договору сторони узгодили, що поставка товару здійснюється за рахунок відповідача, можливе надання транспортних послуг позивачем за ціною 3,60 грн. за 1 км.

На виконання умов договору позивачем відповідачу були здійсненні наступні поставки виноматеріалу:

- 15.11.2005 р. на суму 27 062,60 грн. згідно товарно-транспортної накладної № 538402, кілометраж згідно дорожнього листа до накладної –1306 км;

- 19.11.2005 р. на суму 27 062,60 грн. згідно товарно-транспортної накладної № 538418, кілометраж згідно дорожнього листа до накладної –1306 км;

- 21.11.2005 р. на суму 18 156,10 грн. згідно товарно-транспортної накладної № 538421, кілометраж згідно дорожнього листа до накладної –1360 км;

- 26.11.2005 р. на суму 27 048,50 грн. згідно товарно-транспортної накладної № 538434, кілометраж згідно дорожнього листа до накладної –1360 км;

- 30.11.2005 р. на суму 27 048,50 грн. згідно товарно-транспортної накладної № 538439, кілометраж згідно дорожнього листа до накладної –1306 км;

- 15.11.2005 р. на суму 27 062,60 грн. згідно товарно-транспортної накладної № 538402, кілометраж згідно дорожнього листа до накладної –1306 км;

- 06.12.2005 р. на суму 27 017,95 грн. згідно товарно-транспортної накладної № 538445, кілометраж згідно дорожнього листа до накладної –1360 км;

- 09.12.2005 р. на суму 28187,25 грн. згідно товарно-транспортної накладної № 538449, кілометраж згідно дорожнього листа до накладної –1360 км.

Всі зазначені товарно-транспортні накладні та подорожні листи до них узгодженні між позивачем і відповідачем, мають підписи уповноважених осіб сторін та скріплені печатками підприємств. (Оригінали зазначених документів досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії –залучені до матеріалів справи).

Всього на виконання умов Договору відповідачу було поставлено виноматеріалу на загальну суму 181 583,50 грн. Сума наданих транспортних послуг склала 33 883,20 грн.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов’язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

          Відповідач на користь позивача згідно Договору № 1/28 від 28.10.2005 р. всього перерахував 200 000,00 грн. грошових коштів.

          Таким чином, відповідач повністю розрахувався за отриманий виноматеріал і частково оплатив надані транспортні послуги по доставці виноматеріалу транспортом продавця відповідно до рахунків № 406 від 30.11.2005 р. та б/н від 29.12.2005 р. в сумі 18 416,50 грн.

          Решту вартості наданих транспортних послуг по доставці виноматеріалу за Договором купівлі-продажу № 1/28 від 28.10.2005 р. в розмірі 15 466,00 грн. відповідач позивачу не сплатив.

          Отже, відповідач взяті на себе зобов’язання згідно умов за Договору купівлі-продажу № 1/28 від 28.10.2005 р. належним чином та в повному обсязі не виконав.

          Пунктом 6.1 Договору встановлено, що сторони несуть відповідальність у відповідності до чинного законодавства України.

          12.11.2008 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія за вих. № 11-11/1302 з вимогою про погашення боргу за надані транспорті послуги по доставці виноматеріалу за Договором купівлі-продажу № 1/28 від 28.10.2005 р. в сумі 15 466,00 грн., до якої був доданий акт звірки взаємних розрахунків, підписаний з боку позивача.

          15.11.2008 р. претензія за вих. № 11-11/1302 була отримана уповноваженою особою ТОВ “Укрторг” Россовицьким, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 15085. Згідно довідки Головного управління статистики у Запорізькій області № 15-7/332 від 29.01.2009 р., оригінал якої міститься в матеріалах справи, Россовицький С.П. є керівником підприємства відповідача.

Відповідачем вказана претензія залишена без відповіді та задоволення.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 909 ЦК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Відповідач доказів погашення заборгованості за надані транспорті послуги по доставці виноматеріалу за Договором купівлі-продажу № 1/28 від 28.10.2005 р. у повному обсязі не надав.

Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач оплату за надані йому транспорті послуги по доставці виноматеріалу за Договором купівлі-продажу № 1/28 від 28.10.2005 р. в сумі 15 466,00 грн. не здійснив, факт наявності заборгованості відповідача перед ДП “Агрофірма “Магарач” у розмірі 15 466,00 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача вартості наданих транспортних послуг по доставці виноматеріалу в розмірі 15 466,00 грн. пред’явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Крім того, позивачем надано суду клопотання про стягнення з відповідача судових витрат по оплаті послуг адвоката в розмірі 1 500,00 грн., яке суд вважає за можливе задовольнити частково та покласти на відповідача судові витрати по оплаті послуг адвоката в розмірі 750,00 грн., які суд вважає співрозмірними з урахуванням обставин справи та їх розумної необхідності.

При вирішенні даного клопотання суд виходив з приписів п. 12 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” з урахуванням наступних змін та доповнень, відповідно до якого вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи, та п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 р. № 01-8/973 “Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права”, згідно з яким у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 ГК України, ст., ст. 525, 526, 909 ЦК України, ст., ст. 22, 44, 49, 78, 82-84 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрторг”, (69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 2, кв. 194, код ЄДРПОУ 30720060, р/р № 26001301000919 в ЗФ АКБ “Мрія”) на користь Державного підприємства “Агрофірма “Магарач” Національного інституту винограду і вина “Магарач”, (98433, с. Віліне Бахчисарайського району, Автономна Республіка Крим, вул. Чапаєва, 9, код ЄДРПОУ 31332064, р/р № 2600311936 в КРД “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 324021) 15 466 (п’ятнадцять тисяч чотириста шістдесят шість) грн. 00 коп. вартості наданих транспортних послуг, 272 (двісті сімдесят дві) грн. 66 коп. судових витрат та 750 (сімсот п’ятдесят) 00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Видати наказ.

          Суддя                               Н.Г.Зінченко

Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. 84 ГПК України “12 березня 2009 р.