Рішення № 70848700, 06.12.2017, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/1220/17

Номер провадження № 2/315/431/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

06 грудня 2017 рокуГуляйпільський районний суд Запорізької області

у складі головуючого: судді Яроша С.О.

при секретарі: Прістенській Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

17.10.2017 року до суду звернулося Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В позові позивач посилався на те, що відповідно до умов укладеного між сторонами кредитного договору № б/н від 31.01.2011 року відповідач отримав кредит в сумі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту зі сплатою процентів за користування кредитом, однак порушив зобов`язання: кредит не повертає, заборгованість станом на 21.09.2017 року склала в сумі 18945,27 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту в сумі 3187,19 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 9076,86 грн., заборгованість по пені в сумі 5302,84 грн., штраф (фіксована частина) в сумі 500 грн., штраф (процентна складова) в сумі 878,35 грн., прохає стягнути з відповідача заборгованість в сумі 18945,27 грн., а також витрати на сплату судового збору в сумі 1600 грн.

17.10.2017 року до суду звернувся представник позивача ОСОБА_2 з клопотанням про розгляд справи у її відсутність, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Позивач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судом, в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у свою відсутність, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судом, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи у свою відсутність не надав.

Суд, керуючись ст.224 ЦПК України, так як проти цього не заперечує представник позивача, розглядає справу заочним розглядом на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу при розгляді даної справи не здійснювалось.

Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на повному, об`єктивному, всебічному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає встановленими наступні обставини:

31.01.2011 року між сторонами укладено кредитний договір № б/н, що підтверджується копією анкети-заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с.9), Умовами та правилами надання банківських послуг (а.с.11-25).

Відповідно до анкети-заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг у Приватбанку №б/н від 31.01.2011 року позивач надає відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в сумі 500 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом (а.с.9).

Відповідач отримав кредит, що підтверджується його підписом в анкеті-заяві (а.с.9).

Відповідач порушив зобов`язання щодо повернення кредиту та відсотків за його користування, пені та штрафів, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.8).

Заборгованість станом на 21.09.2017 року склала в сумі 18945,27 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту в сумі 3187,19 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 9076,86 грн., заборгованість по пені в сумі 5302,84 грн., штраф (фіксована частина) в сумі 500 грн., штраф (процентна складова) в сумі 878,35 грн.

На момент розгляду справи судом відповідач заборгованість не погасив.

Суд, задовольняючи позов частково, виходить з наступного:

Між сторонами склалися правовідносини по договору позики, які регулюються параграфом 1 Позика та параграфом 2 Кредит Цивільного кодексу України та умовами договору № б/н від 31.01.2011 року, та Умовами і правилами надання банківських послуг.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч.2 п.1 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що підставою виникнення прав та обов`язків сторін є договір №б/н, укладений 31.01.2011 року між сторонами.

Відповідно до кредитного договору № б/н від 31.01.2011 року позивач надає відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в сумі 500 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом.

Відповідно до п.2.1.1.2.3 Умов та правил надання банківських послуг клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач зобов`язаний згідно кредитного договору погашати заборгованість перед банком по наданому кредиту та нарахованим відсоткам, порушив зобов`язання по його поверненню частинами, відсотків за його користування, так як сплачував його не в повному розмірі, чим допустив неналежне виконання зобов`язання щодо повернення кредиту та відсотків за його користування.

Відповідно до ч.1 п.3, 4 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Відповідно до ч.1 ст.624 ЦК України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Разом із тим, з наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором від 30.01.2011 року вбачається, що нараховано також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) в сумі 500 грн., штраф (процентна складова) в сумі 878,35 грн.

Відповідно до п.2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг разі виникнення прострочених зобовязань за борговими зобовязаннями на суму від 100 грн., клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів.

У той самий час, відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг сторонами передбачена сплата штрафів (500 грн. + 5% від суми заборгованості) як виду цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобовязань, передбачених договором більш ніж на 30 днів.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання (ч.2 ст.549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

За положеннями ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст.549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

А тому в частині вимог позивача про стягнення штрафів необхідно відмовити з зазначених підстав.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-2003цс15 від 21.10.2015 року.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.2 п.8 ст.16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків або інші способи відшкодування майнової шкоди.

Судом встановлено, що до суду звернувся позивач як позикодавець за кредитним договором з позовом за захистом свого порушеного майнового права, передбаченого кредитним договором, шляхом відшкодування збитків в зв`язку з тим, що відповідач як позичальник неналежним чином виконав свій обов`язок щодо повернення позики та відсотків за її користування.

Суд доходить висновку, що майнове право позивача, передбачене кредитним договором: повернення позики, відсотків за її користування та неустойки у виді пені, порушене відповідачем внаслідок його неналежного виконання обов'язку, передбаченого кредитним договором, підлягає захисту судом способом відшкодування збитків у виді повернення кредиту, відсотків за його користування та неустойки у виді пені.

А тому позов підлягає задоволенню в тій частині, що грунтується на законі, підтверджена встановленими обставинами та перевірена наданими доказами.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Так як рішення ухвалено частково на користь позивача на суму 17566,92 грн., то суд відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України присуджує понесені ним і документально підтверджені витрати на сплату судового збору в сумі 1600 грн. стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 8-11, 60, 88, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16, 22, 526, 546, 549, 550, 610-612, 625, 629, 1048-1055 ЦК України, ст.61 Конституції України, договором № б/н від 31.01.2011 року, п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.7.6, п.2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» р/р № 29092829003111 МФО 305299 ЄДРПОУ 14360570 заборгованість за договором №б/н від 31.01.2011 року станом на 21.09.2017 року в сумі 17566,92 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту в сумі 3187,19 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 9076,86 грн., заборгованість по пені в сумі 5302,84 грн., а також судовий збір в сумі 1600 грн., а всього 19166,92 грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

На заочне рішення може бути подана заява про його перегляд протягом 10 днів з дня отримання відповідачем копії заочного рішення.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області через Гуляйпільський районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особою, яка була відсутня в судовому засіданні, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: Ярош С.О.