Рішення № 70848176, 04.12.2017, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Стр. 1 із 3

Справа №303/7282/16-ц

2/303/2117/17

Номер рядка стат. звіту - 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2017 року м.Мукачево

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в особі головуючого - судді Камінського С.Е.

при секретарі Чудіна В.М.

за участю: представників відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № SAMDN03000025881699 від 19.01.2009 року в розмірі 31515 грн. 52 коп. та судових витрат у розмірі 1378,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 19.01.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № SAMDN03000025881699, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 10000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 26,40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п.3.2, п.3.3. Умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п.3.3 Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», та «Тарифами Банку» які викладені на банківському сайті http://www.http:// vip.privatbank.ua/cards/price, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. При укладанні договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Відповідно до п.5.5 «Правил користування платіжною карткою», за користування кредитом Банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», з розрахунку 360 календарних днів на рік. Однак відповідач зобов’язання не виконав, тому станом на 15.11.2016 року має заборгованість 49357 грн. 84 коп., яка складається з наступного: 11414 грн. 67 коп. - заборгованість за кредитом; 35622 грн. 84 коп. заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 2320 грн. 33 коп. - заборгованість за комісією;, що підтверджується розрахунком суми заборгованості. Від цього необхідно відняти суму заборгованості у розмірі 19819,25 грн., яка задоволена до стягнення з ОСОБА_1 рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 29.12.2010 року, різниця становить

Стр. 2 із 3

29538,59 грн., а також штрафи відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. – штраф (фіксована частина); 1476,93 грн. – штраф (процентна складова). Одже заборгованість до стягнення становить 31515,52 грн.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частина 1 статті 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у тій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; кожна з сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Представник позивача надав суду заяву з клопотанням про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 позов не визнала, просила у його задоволенні відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_3 позов до свого довірителя ОСОБА_1 не визнав, пояснив, що згідно п.1.3 договору про відкриття карткового рахунку і обслуговування платіжної картки від 19.01.2009 року термін дії картки – до 31 серпня 2012 року, одже строк дії кредитного договору закінчився 31 серпня 2012 року. Позивачеві стало відомо про порушення його права в грудні 2010 року, оскільки він у цей час заявив позов до ОСОБА_1 до Індустріального районного суду міста Дніпропетровська. Тому просить застосувати у даній справі наслідки спливу строку позовної давності і на підставі цього у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши письмові докази у справі, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно кредитного договору укладеного 19.01.2009 року, ОСОБА_1І отримав кредит у розмірі 10000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Однак відповідач зобов’язання не виконав, тому станом на 15.11.2016 року його заборгованість перед позивачем становить 31515,52 грн.

Як свідчать подані у справі докази, зокрема розрахунок заборгованості, відповідач ОСОБА_1 взятих на себе зобов’язань за користування кредитними коштами не виконав, внаслідок чого утворилася заявлена до стягнення сума заборгованості.

Поряд з цим, відповідачем ОСОБА_1І, заявлено клопотання про застосування до позовних вимог банківської установи строку позовної давності.

Згідно п.1.3 договору про відкриття карткового рахунку і обслуговування платіжної картки від 19.01.2009 року термін дії картки – до 31 серпня 2012 року, одже строк дії кредитного договору закінчився 31 серпня 2012 року. Позивачеві стало відомо про порушення його права в грудні 2010 року, оскільки він у цей час заявив позов до ОСОБА_1 до Індустріального районного суду міста Дніпропетровська.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові частина четверта статті 267 ЦК України

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, що регламентовано

Стр. 3 із 3

статтею 257 Цивільного кодексу України.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст.253 Цивільного кодексу України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України).

Таким чином, з урахуванням відсутності доказів щодо переривання відповідачем строку позовної давності, суд приходить до висновку про необхідність відмови позивачу у заявленому ним позові у зв’язку з пропуском строку позовної давності.

У відповідності до ст.88 ЦПК України судові витрати (сплачений судовий збір) необхідно віднести за рахунок позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.15, 253, 256, 257, 261, 267, 526, 625ЦК України, ст.ст.10, 60, 88, 212-218 ЦПК України, суд

Р І Ш И В :

У позові Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Судові витрати (сплачений при поданні позовної заяви судовий збір) віднести за рахунок позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий С.Е. Камінський