Рішення № 7084590, 08.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.12.09 р.                     Справа № 13/133                               

Суддя господарського суду Донецької області Темкіжев І.Х.

при секретарі Третяк А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Мар’їнської міської ради, м. Мар’їнка, Мар’їнський район, Донецька область,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю ”ЕРЛАЙТ ГФ”, м.Мар’їнка, Мар’їнський район, Донецька область,

про стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 3760грн. 00коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Костенко Л.В., дов № 936/05-10 від 10.11.2009р.,

                    Стоноженко С.А., дов. № 935/05-10 від 10.11.2009р. працівники виконкому;

від відповідача: не з’явився.

Мар’їнська міська рада, м.Мар’їнка, Мар’їнського району, Донецької області, звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ”ЕРЛАЙТ ГФ”, м.Мар’їнка, Мар’їнський район, Донецька область, про стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 3760грн. 00коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на акт Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області № 08-13/026 від 03.10.2008р., договір оренди землі від 06.08.2007р., розрахунки.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Під час судових засідань представники позивача підтримали позовні вимоги, представили суду розрахунки позовних вимог. Наполягали на тому, що обчислення розміру орендної плати за землю повинно здійснюватися відповідачем з урахуванням індексів інфляції, так як це передбачено умовами укладеного договору, та одночасно з урахуванням коефіцієнтів індексації землі. Представники позивача посилалися на ст. 15 Закону України „Про оренду землі”, якою законодавець визначив, що індексація землі є істотною умовою договору оренди.

Ухвали суду були надіслані товариству рекомендованими листами з повідомленням на адресу, яка зазначена в позові, договорі, але конверти повернулася за причини відсутності адресату. На запит суду від Головного управління статистики у Донецькій області надійшла відповідь, що станом на 30.11.2009р. адреса відповідача не змінювалася. Отже, ні Мар’їнська міська рада, ні орган реєстрації не повідомлялися про зміну місцезнаходження товариства.

Виходячи з наведеного, суд вважає можливим розглянути справу без участі відповідача за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з позовної заяви та пояснень позивача предметом вимог є стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею 25,1160га. за договором оренди б/н від 06.08.2007р. між Мар’їнською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю ”ЕРЛАЙТ ГФ”. Договір укладено на п’ять років. Відповідно до п.п. 9,11 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 17784грн. на рік, сплачується щомісячно у розмірі 1482 грн. не пізніше 30 числа наступного за звітним місяця. Згідно з п. 10 зазначеного договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Згідно зі змістом позову позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що заборгованість виникла в тому числі у зв’язку з необчисленням орендної плати з урахуванням індексів інфляції передбачених умовами договору, що було виявлено Контрольно-ревізійним управлінням в Донецькій області за результатами перевірки діяльності Мар’їнської міської ради за період з 01.04.2005р. по 01.09.2008р. З огляду на викладене, з урахуванням часткової сплати орендної плати у розмірі 17’546грн.23коп., місцевий бюджет недоотримав 3760грн.00коп.

Дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договір б/н від 06.08.2007р. підписаний сторонами, отже сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Доказів оформлення додаткової угоди, переукладання договору або його оскарження суду не представлені.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Положеннями Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу. Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом із розрахунку позовних вимог за період по 01.09.2008р. у відповідача значиться заборгованість у розмірі 3760грн. 00коп., даний розмір обчислений радою з урахуванням індексів інфляції та одночасного збільшення розміру орендної плати на коефіцієнт індексації землі у 2008році.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Але, як вбачається зі змісту договору оренди землі б/н від 06.08.2007р. зміна розміру орендної плати у зв’язку з проведенням індексації грошової оцінки землі сторонами не передбачена. У п.13 договору йде мова тільки про можливість щорічного перегляду розміру орендної плати.

Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що ст. 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами, а сторони не вносили змін до договору б/н від 06.08.2007р., суд дійшов висновку про те, що позивачем безпідставно був збільшений розмір орендної плати у зв’язку з індексацією грошової оцінки землі.

Враховуючи висновки суду, надані розрахунки, нарахування за договором від 06.08.2007р. складають 19628грн. 95коп. Але, приймаючи до уваги сплату відповідачем заборгованості у сумі 17546грн. 23коп., на час розгляду справи заборгованість складає 2’082грн. 72коп.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Докази сплати заборгованості суду не представлені, отже, позовні вимоги вважаються обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 2’082грн. 72коп. В задоволенні позовних вимог у розмірі 1677грн. 58коп. слід відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог, відповідно до вимог ст. 49 Господарсько-процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 629 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Мар’їнської міської ради, м. Мар’їнка, Мар’їнський район, Донецька область, до Товариства з обмеженою відповідальністю ”ЕРЛАЙТ ГФ”, м.Мар’їнка, Мар’їнський район, Донецька область, про стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 3760грн. 00коп задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ”ЕРЛАЙТ ГФ”(85600, Донецька область, Мар’їнський район, м.Мар’їнка, пр. Ворошилова, 2, ЄДРПОУ 33665144) на користь Мар’їнської міської ради (85600, Донецька область, Мар’їнський район, м. Мар’їнка, пр. Ворошилова, 12, ЄДРПОУ 03333392) заборгованість по орендній платі з урахуванням індексу інфляції у розмірі 2’082грн. 72коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ”ЕРЛАЙТ ГФ” (85600, Донецька область, Мар’їнський район, м.Мар’їнка, пр. Ворошилова, 2, ЄДРПОУ 33665144) на користь держави державне мито в сумі 56грн. 50коп.

Стягнути з Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ”ЕРЛАЙТ ГФ”, (85600, Донецька область, Мар’їнський район, м.Мар’їнка, пр. Ворошилова, 2, ЄДРПОУ 33665144) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь Державного бюджету в сумі 130грн. 72коп.

В частині стягнення заборгованості у розмірі 1677грн. 28коп. – відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 08.12.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення.

Повний текст рішення складено і підписано 14.12.2009р.

Суддя