Рішення № 7084298, 14.12.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

14 грудня 2009 р.Справа 2/218-09

за позовом : Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до : Приватного підприємства "Шанс-Агропромбуд", 23641, Вінницька обл., Тульчинський р-н, с. Журавлівка

про стягнення 124 531,38 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

позивача : ОСОБА_2 - за довіреністю;

відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов про стягнення з Приватного підприємства " Шанс-Агропромбуд " на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 124531,38 грн. заборгованості, в тому рахунку 29400,00 грн. - основного боргу, 91728,00 грн. - пені, 2648,34 грн. - індексу інфляції, 755,04 грн. - 3% річних, за надані послуги згідно договору на проведення збирання сільськогосподарських культур № 6 від 17.12.2008 року.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 17.11.2009 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 2/218-09 та призначено до розгляду на 14.12.2009 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 14.12.2009 року не з"явився , витребуваних ухвалою суду від 17.11.2009 року документів не надав. При цьому, ухвалу про порушення провадження у справі від 17 листопада 2009 року було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою, вказаною у позовній заяві та 23.11.2009 року вручено йому під розписку, що підтверджується поштовим повідомленням № 99508 від 23.11.2009 року.

Крім того, суд звертає увагу на п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року за № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційного листа вищого Господарського суду України від 15.03.2007 року за № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

17.12.2009 року між ФОП ОСОБА_1 (виконавець) та ПП " Шанс-Агропромбуд " (замовник) укладено договір на проведення збирання сільськогосподарських культур № 6, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов"язання по збиранню комбайном CLASS сільськогосподарських культур, а саме насіння соняшника, на земельній ділянці площею 147 га.

На виконання умов вказаного договору позивач в повному обсязі виконав роботи по збиранню комбайном CLASS насіння соняшника на земельній ділянці площею 147 га, що підтверджується Актом прийому-передачі виконаних робіт № 6 від 17.12.2008 року, підписаного повноважними представниками двох сторін.

Згідно п. 4.1. договору за виконані роботи замовник перераховує кошти на розрахунковий рахунок виконавця із розрахунку 200 грн. за 1 га фактично обмолоченої площі соняшника, що становить 29400 грн. відповідно до виставленого позивачем рахунку на оплату. Сторони погодили, що розрахунок має бути проведено до 31.12.2008 року.

У відповідності до п. 3.1.7. договору на відповідача покладено обов"язок своєчасно і в повному обсязі провести розрахунки з позивачем за виконану роботу.

Однак відповідач в порушення умов укладеного договору своєчасно та у повному обсязі не провів розрахунок з позивачем за виконані роботи.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини .

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт ( управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є стягнення боргу та штрафних санкцій за надані послуги по збиранню комбайном CLASS насіння соняшника на земельній ділянці площею 147 га згідно договору № 6 від 17.12.2009 року.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем виконувались свої зобов'язання по збиранню комбайном CLASS насіння соняшника на земельній ділянці площею 147 га належним чином, підтвердженням чого є Акт прийому-передачі виконаних робіт № 6 від 17.12.2008 року.

Однак, відповідач не виконав свого обов"язку щодо повного розрахунку з позивачем за виконану роботу у встановлені договором строки, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 29400 грн., а також нараховано 91728,00 грн. - пені, 2648,34 грн. - індексу інфляції, 755,04 грн. - 3% річних за неналежне виконання умов договору.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням , завдатком (ч.1 ст. 546 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України, відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, що обчислюється у відсотках, розмір яких передбачений обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.5. договору у разі порушення строків розрахунків замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочки , рахуючи з третього дня після підписання акта виконаних робіт.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Виходячи з наведеного та матеріалів справи, заявлені до стягнення позивачем 755,04 грн. - 3% річних підлягають задоволенню, а 91728,00 грн. - пені, підлягають перерахунку, оскільки нараховані в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством. Так, задоволенню підлягають 147,40 грн. - пені, які нараховані за період з 01.01.09 року по 03.07.09 року (розрахунок: (29400,00 грн. * 1%/365 * 183 дня = 147,40 грн.).

В задоволенні стягнення 91580,60 грн. - пені слід відмовити.

Поряд з цим, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 2648,34 грн. - індексу інфляції заявлено ФОП ОСОБА_1 правомірно, проте суд не погоджується з розрахунком позивача.

Відповідно до здійсненого судом розрахунку сума, на яку збільшився борг у зв"язку з інфляцією за період з 01.01.2009 року по 01.10.2009 року, становитиме 2968,52 грн. Так як позивачем заявлено до стягнення 2648,34 грн. - індексу інфляції, позовні вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню саме у вказаній сумі, оскільки суд не може виходити за межі позовних вимог.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 546, 549, 551, 610, 611, 625, 629, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 198, 231, 232 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства " Шанс-Агропромбуд ", 23641, Вінницька обл., Тульчинський р-н, с. Журавлівка (ідентифікаційний код - 34671604, р/р № 2600905670186 в АКБ " Правексбанк " м. Київ, МФО - 321983) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, р/р № НОМЕР_2 в ЧОД ВАТ "РБ Аваль" м. Черкаси, МФО - 354411) 29400,00 грн. - основного боргу, 147,40 грн. - пені, 2648,34 грн. - індексу інфляції, 755,04 грн. - 3% річних, 329,51 грн. - відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 14 грудня 2009 р.

віддрук . 3 прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу- ФОП ОСОБА_1, АДРЕСА_1;

3 - відповідачу- ПП " Шанс-Агропромбуд ", 23641, Вінницька обл., Тульчинський р-н, с. Журавлівка .