Постанова № 7083992, 03.12.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03.12.2009 р.                                                                                 № 2-а- 42067/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волкова Л.М., при секретарі судового засідання Добровольська М.С.

за участю:

представника позивача –Коновалов О.А., діє за дорученням № 3 від 07.07.09, Георгієва І.Ф.

представника відповідача –Матофій Р.М., діє за дорученням № 8867/10/10-023 від 26.05.09

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Товарства з обмеженою відповідальністю "Реал-Сервіс"

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова

проскасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому після уточнення позивних вимог, прийнятих судом, просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення № 000362320/0 від 18 червня 2009 року (№ 000362320/1 від 15 липня 2009 року, №000362320/2 від 28 вересня 2009 року,) в частині визначення податкових зобов’язань: з податку на прибуток на суму 28463,70 грн., та № 000352320/0 від 18 червня 2009 року (№000352362/1 від 15 липня 2009 року, №000352362/2 від 28 вересня 2009 року) в частині визначення податкових зобов’язань з податку на додану вартість на суму 20299,50 грн.

          У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, в обґрунтування яких зазначив, що висновками акту перевірки не спростовано, а підтверджено: наявність у ТОВ «РЕАЛ-СЕРВІС» документів, оформлених відповідно до вимог, встановлених статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які підтверджують факт отримання маркетингових послуг від іншої особи; підтверджено цілковитий зв’язок понесених витрат із господарською діяльністю ТОВ «РЕАЛ-СЕРВІС». Таким чином висновки Акту в цій частині суперечать фактичним обставинам, встановленим           перевіркою та нормативним вказівкам ДПА України з цього питання. Отже в цій частині необґрунтовані припущення, на підставі яких визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток, спростовуються фактичними обставинами та нормативним вказівкам ДПА України з цього питання.

          Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

          Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Державною податковою інспекцією у Червонозаводському районі м. Харкова було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Реал-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.06 по 31.12.08, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.06 по 31.12.08, про що складено Акт № 2740/232/30292431 від 04.06.09 (а.с. 12-51, т. 1)

З матеріалів справи вбачається, що на підставі зазначеного акту планової виїзної перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення – рішення від 18.06.2009р. № 0000352320/0, яким з посиланням на встановлене порушення п.п.7.4.1 п. 7.4 ст.7 та п. 4.7. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» здійснено донарахування ТОВ «Реал-Сервіс» податку на додану вартість на загальну суму 66990,00 грн. (основний платіж – 44660,00 грн., штраф – 22330,00 грн.) та податкове повідомлення-рішення від 18.06.2009р. № 0000362320/0, яким з посиланням на встановлене порушення п.5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.4.4, п. 5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» здійснено донарахування ТОВ «Реал-Сервіс» податку на прибуток на загальну суму 83737,50 грн. (основний платіж – 55825,00 грн., штраф – 27912,50 грн.) (а.с. 8-9, т. 1)

Відповідно до наявних у матеріалах справи документів (а.с. 52-60, 74-93 т. 1), позивач оскаржив вказане податкове повідомлення – рішення в адміністративному порядку, шляхом подання адміністративних скарг послідовно до ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова, ДПА у Харківській області. Скарга позивача ДПІ в Червонозаводському районі м. Харкова була залишена без задоволення у зв’язку з чим ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова були винесені податкові повідомлення – рішення від 15.07.2009р. № 0000352320/1 (а.с. 10, т. 1), від 15.07.2009р. № 0000362320/1 (а.с. 11, т. 1), з ідентичним первинному розміром донарахованого податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій, податку на прибуток. ДПА в Харківській області під час розгляду скарги позивача своїм рішенням частково задовольнила скаргу та скасувала податкові повідомлення-рішення від 18 червня 2009 року №0000362320/0 (від 15 липня 2009 року №0000362320/1) в частині визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у загальному розмірі 55273,0 грн. (38908,5 грн. – основний платіж, 16365,30 грн. – штрафні (фінансові) санкції), №0000352320/0 (від 15 липня 2009 року №0000352320/1) в частині визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 46690,5 грн. (31127,0 грн. – основний платіж, 15563,50 грн. – штрафні (фінансові) санкції), в іншій частині вказані рішення залишила без змін. (а.с. 74-79, т. 1). У зв’язку з чим ДПІ в Червонозаводському районі м. Харкова були винесені податкове повідомлення-рішення від 28.09.2009р. № 0000362320/2, відповідно до якого здійснено донарахування ТОВ «Реал-Сервіс» податку на прибуток на загальну суму 28463,7 грн. (основний платіж – 16916,5 грн., штрафні санкції – 11547 грн.) (а.с. 100, т. 1), податкове повідомлення-рішення від 28.09.2009р. № 0000352320/2, відповідно до якого здійснено донарахування ТОВ «Реал-Сервіс» податку на додану вартість на загальну суму 20299,5 грн. (основний платіж – 13533,0 грн., штрафні санкції – 6766,5 грн.) (101, т. 1).

Вивчення судом акту перевірки № 2740/232/30292431 від 04.06.09 та рішення ДПА в Харківській області за результатами розгляду повторної скарги від 17.09.09 показало, що фактичною підставою для відображення порушення п.п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.4.4 п. 5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7, п. 4.7. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» і винесення спірних податкових повідомлень – рішень слугував викладений в акті висновок відповідача про не пов’язаність витрат на отримання маркетингових послуг від ТОВ «Дуплексц» та МПП «Лада-Трейдінг» з господарською діяльністю позивача. (а.с. 17-18, 41, т. 1)

Перевіряючи цей висновок, а відтак і прийняті на його підставі спірні податкові повідомлення – рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що основним видом діяльності позивача є оптова торгівля паливом. (а.с. 231, т. 3)

          Судом встановлено, що позивачем було укладено з ТОВ «Дуплексц» договір № 28 від 01.03.06 про надання маркетингових послуг, відповідно до якого ТОВ «Дуплексц» зобов’язувалося за рахунок позивача вивчити попит та пропозиції на ринку паливно-мастильних матеріалів в Україні; вивчити можливості та перспективи ведення комерційних операцій; визначити загальні характеристики умов роботи нафтотрейдерів по Україні(джерела надходжень паливно-мастильних матеріалів, наявність поставочно-сбитової мережі); визначити загальні характеристики обігу паливно-мастильних матеріалів нафтотрейдерів по Україні(обсяг попиту, якості, рівня та динаміки цін, сервіс, розрахунки та інше); надати інформацію про потенційних покупців; вивчити ступень розвитку комерційної інфраструктури ( біржі, оптових торгів, аукціонів, посередників). (а.с. 113, т. 1)

          Відповідно до протоколів узгодження ціни сторонами вказаного вище договору була узгоджена вартість послуг, що надаватимуться за березень-червень 2006 року - 19200,00 грн., липень 2006 року – 15000,00 грн. серпень 2006 року – 17000,00 грн. (а.с. 114, 116, 118, т. 1)

          В актах сдавання-приймання маркетингових послуг, наданих на підставі вказаного вище договору, зазначено, що всі передбачені у зв’язку з виконанням доручення бази даних та рекомендації передані замовнику. (а.с. 115, 117, 119, т. 1)

          Позивачем надано до суду звіти вивчення ринку паливно-мастильних матеріалів, виконані ТОВ «Дуплексц» на виконання договору № 28 від 01.03.06: за березень 2006 року (а.с. 121-185, т. 2), квітень 2006 року (а.с. 61- 120, т. 2), травень 2006 року (а.с. 1-60, т. 2), червень 2006 року (а.с. 163, т. 1), липень 2006 року (а.с. 1-97, т. 3), серпень 2006 року (а.с. 186-210, т. 2), в яких міститься поточна інформації про ринок постачальників і їх цінову політику, про покриття та дистрибуцію паливно-мастильних матеріалів, ціни для кожного постачальника та ін., тобто інформа ція про фактично досягнуті результати пошуку інформації.

          Судом встановлено, що позивачем було укладено з МПП «Лада-Трейдинг» договір № 26 від 30.06.06 про надання маркетингових послуг, відповідно до якого МПП «Лада-Трейдинг» зобов’язувалося за рахунок позивача вивчити попит та пропозиції на ринку паливно-мастильних матеріалів в Україні; вивчити можливості та перспективи ведення комерційних операцій; визначити загальні характеристики умов роботи нафтотрейдерів по Україні(джерела надходжень паливно-мастильних матеріалів, наявність поставочно-сбитової мережі); визначити загальні характеристики обігу паливно-мастильних матеріалів нафтотрейдерів по Україні(обсяг попиту, якості, рівня та динаміки цін, сервіс, розрахунки та інше); надати інформацію про потенційних покупців; вивчити ступень розвитку комерційної інфраструктури ( біржі, оптових торгів, аукціонів, посередників). (а.с. 120, т. 1)

          Відповідно до протоколу узгодження ціни сторонами вказаного вище договору була узгоджена вартість послуг, що надаватимуться за вересень 2006 року - 30000,00 грн. (а.с. 121, т. 1)

          В акті сдавання-приймання маркетингових послуг, наданого на підставі вказаного вище договору, зазначено, що всі передбачені у зв’язку з виконанням доручення бази даних та рекомендації передані замовнику. (а.с. 122, т. 1)

          Позивачем надано до суду звіт вивчення ринку паливно-мастильних матеріалів, виконаний МПП «Лада-Трейдинг» на виконання договору № 26 від 30.06.06: за вересень 2006 року, в якому міститься поточна інформації про ринок постачальників і їх цінову політику, про покриття та дистрибуцію паливно-мастильних матеріалів, ціни для кожного постачальника та ін., тобто інформа ція про фактично досягнуті результати пошуку інформації. (а.с. 98-190, т. 3).

Вартість наданих маркетингових послуг була оплачена позивачем контрагентам в повному обсязі шляхом перерахування коштів на розрахункові рахунки виконавців, що підтверджується виписками з розрахункового рахунку позивача. (а.с. 129-133, 144-152, т. 1)

          Представником позивача в судовому засіданні було пояснено, що використовуючи данні маркетингових звітів, таблиці цінового коридору у власній господарській діяльності, позивачем були укладені договори та придбано-продано дизельне пальне наступним контрагентам: МПП «Феон», ПП «Сонар», ТОВ «СГ Трейд». Виходячи з наданих позивачем до суду копій видаткових накладних, судом встановлено, що вказані договори поставки були укладені з межах цін, вказаних у маркетингових звітах за конкретний місяць. (а.с. 192-229, т. 3)

З наданих позивачем до суду укладених угод, актів виконаних робіт та платіжних документів про оплату вказаних послуг, вбачається, що обов’язки за цими угодами сторонами виконані повністю. Також, вищезазначені угоди є чинними та не визнані в установленому порядку недійсними.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті (пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 вказаного Закону).

На підставі наданих позивачем документів, судом встановлено, що витрати на отримання маркетингових послуг були здійснені позивачем у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 11 названого Закону встановлено правила ведення податкового обліку, відповідно до п. 11.2 якої датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше - або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робот (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено у судовому засіданні, зазначено вище, позивачем до складу валових витрат були включені витрати на підставі договорів, актів виконаних робот та платіжних доручень, які є первинними документами та мають всі необхідні обов'язкові реквізити, фіксують факти здійснення господарських операцій позивача та його контрагентів, а їх зміст відповідає приписам статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, що підтверджується матеріалами справи.

Тому, доводи відповідача, що первинні документи позивача оформлені не у відповідності з нормами ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є необґрунтованими.

Також відповідач не надав доказів того, що вказані первинні документи містять недостовірні відомості або визнані недійсними.

Відповідно до п.5.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

З огляду на вищенаведене, відповідач не довів, що понесені позивачем витрати по вищевказаним договорам не повинні відноситися до складу валових витрат позивача та не використані в його господарській діяльності, тому проведені відповідачем донарахування податку на прибуток зроблені на підставі хибного тлумачення норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства».

Стосовно донарахування податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації,.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з наступних подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі, коли на час перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (вказаного Закону).

Податкові накладні, виписані ТОВ «Дуплексц» та МПП «Лада-Трейдінг» повністю відповідають вимогам ст.7 вказаного Закону, та не мають недоліків щодо порядку їх заповнення.(а.с. 128, 137, 140,143, т. 1) Вказані доводи не спростовані відповідачем.

          На підставі викладеного, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача та вважає їх такими, що ґрунтуються на вимогах діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 5, 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 4, 8, 11, 86, 87, 94, 104, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

          1. Адміністративний позов Товарства з обмеженою відповідальністю "Реал-Сервіс" до Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

          2. Скасувати податкові повідомлення-рішення № 000362320/0 від 18 червня 2009 року (№ 000362320/1 від 15 липня 2009 року, №000362320/2 від 28 вересня 2009 року,) в частині визначення податкових зобов'язань: з податку на прибуток на суму 28463,70 грн., та № 000352320/0 від 18 червня 2009 року (№000352320/1 від 15 липня 2009 року, №000352320/2 від 28 вересня 2009 року) в частині визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 20299,50 грн.

          3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товарства з обмеженою відповідальністю "Реал-Сервіс" (ідентифікаційний код 30292431, місцезнаходження: вул. Достоєвського, 18, м. Харків, 61009) витрати по сплаті державного мита в розмірі 3,40 (три грн. 40 коп.) грн.

4. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Повний текст постанови виготовлено 08 грудня 2009 року.

Суддя                                                                                           Волкова Л.М.