Ухвала суду № 70838477, 23.11.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5550/17

Номер справи місцевого суду: 500/2431/16-ц

Головуючий у першій інстанції Грубіян Л. І.

Доповідач Вадовська Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Вадовської Л.М.,

суддів - Ващенко Л.Г.,

Сєвєрової Є.С.,

при секретарі - Сідлецькій Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за договорами позики за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 4 травня 2017 року, -

в с т а н о в и л а :

Позивач ОСОБА_3, звернувшись 10 травня 2016 року до суду з вищеназваним позовом, вказала, що між нею ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір позики від 21 червня 2012 року грошових коштів в сумі 25000,00 доларів США під зобов'язання повернути кошти до 21 червня 2014 року. Між нею ОСОБА_3 та ОСОБА_6 укладено Договір цесії від 1 квітня 2015 року, за яким їй відступлено право вимоги за договором позики, укладеним 4 грудня 2013 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на суму позики 10000,00 доларів США під зобов'язання повернення позики до 4 грудня 2014 року. Між нею ОСОБА_3 та ОСОБА_6 укладено Договір цесії від 1 квітня 2015 року, за яким їй відступлено право вимоги за договором позики, укладеним 4 грудня 2013 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на суму позики 13000,00 доларів США під зобов'язання повернення позики до 4 грудня 2014 року Між нею ОСОБА_3 та ОСОБА_5 укладено договір позики від 24 травня 2013 року, за яким передано в позику грошові кошти в сумі 15000,00 доларів США під зобов'язання повернення позики до 24 травня 2014 року. Посилаючись на неповернення суми позик, позивач ОСОБА_3 просила стягнути з ОСОБА_4 суму позик з урахуванням інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми в загальній сумі 2460305,42 грн., стягнути з ОСОБА_5 суму позики з урахуванням інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми в загальній сумі 686563,51 грн. (а.с.2-10, 36-44).

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 4 серпня 2016 року, ухваленим в порядку заочного розгляду справи, позов задоволено частково;

стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 за договором позики від 21 червня 2012 року суму позики в розмірі 620400,20 грн., 3% річних в сумі 35184,13 грн., всього в загальній сумі 655584,33 грн.; стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 за договором позики від 4 грудня 2013 року суму позики в розмірі 248160,08 грн., 3% річних в сумі 10687,75 грн., всього в загальній сумі 258847,83 грн.; стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 за договором позики від 4 грудня 2013 року суму позики в розмірі 322608,10 грн., 3% річних в сумі 15591,15 грн., всього в загальній сумі 338199,25 грн., а всього за всіма договорами в загальній сумі 1252631,41 грн.;

стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 за договором позики від 24 травня 2013 року суму позики в розмірі 372240,12 грн., 3% річних 21967,13 грн., всього в загальній сумі 394207,25 грн.;

в іншій частині вимог відмовлено (а.с.96-97).

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 жовтня 2016 року заочне рішення скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку (а.с.126).

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 4 травня 2017 року позов задоволено частково;

стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 за договором позики від 21 червня 2012 року суму позики в розмірі 620400,20 грн., 3% річних в сумі 35184,13 грн., всього в загальній сумі 655584,33 грн.; стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 за договором позики від 4 грудня 2013 року суму позики в розмірі 248160,08 грн., 3% річних в сумі 10687,75 грн., всього в загальній сумі 258847,83 грн.; стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 за договором позики від 4 грудня 2013 року суму позики в розмірі 322608,10 грн., 3% річних в сумі 15591,15 грн., всього в загальній сумі 338 199,25 грн., а всього за всіма договорами стягнуто 1252631,41 грн.;

стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 за договором позики від 24 травня 2013 року суму позики в розмірі 372240,12 грн., 3% річних 21967,13 грн., всього в загальній сумі 394207,25 грн.;

в іншій частині вимог відмовлено (а.с.182-183).

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду змінити, стягнути за договором позики від 21 червня 2012 року 502829,20 грн. без стягнення 3% річних, за договором позики від 4 грудня 2013 року у стягненні відмовити, за договором позики від 4 грудня 2013 року стягнути 322608,10 грн. без стягнення 3% річних.

Неправильність рішення суду мотивовано невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема, договори (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України). З підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, виникають зобов'язання (ч.2 ст.509 ЦК України).

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали договір позики від 21 червня 2012 року грошових коштів в сумі 25000,00 доларів США під зобов'язання повернути кошти до 21 червня 2014 року.

Таким чином, між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі договору позики грошових коштів виникли зобов'язання.

ОСОБА_6 та ОСОБА_4 уклали договір позики від 4 грудня 2013 року на суму позики 10000,00 доларів США під зобов'язання повернення позики до 4 грудня 2014 року. ОСОБА_6 відступив право вимоги за вказаним договором ОСОБА_3 за договором цесії від 1 квітня 2015 року.

ОСОБА_6 та ОСОБА_4 уклали договір позики від 4 грудня 2013 року на суму позики 13000,00 доларів США під зобов'язання повернення позики до 4 грудня 2014 року. ОСОБА_6 відступив право вимоги за вказаним договором ОСОБА_3 за договором цесії від 1 квітня 2015 року.

Таким чином, між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на підставі договорів позики грошових коштів виникли зобов'язання.

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п.1 ч.1 ст.512 ЦК України).

Таким чином, на підставі договорів відступлення права вимоги (цесії) відбулася заміна кредитора ОСОБА_6 новим кредитором ОСОБА_3 у зобов'язанні, що виникли на підставі договорів позики грошових коштів.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що на підставі вищевказаних договорів позики виникли зобов'язання, обумовлені договором позики грошових коштів, а договори відступлення права вимоги (цесії) надали позивачу право вимоги не лише за договором позики між нею та ОСОБА_4, а й між ОСОБА_6 та ОСОБА_4

Доводи апеляційної скарги висновків суду щодо виниклих зобов'язань не спростовують, оскільки укладення в усній формі договорів позики підтверджено розписками, які посвідчують передання ОСОБА_4 ОСОБА_3 та ОСОБА_6 відповідно визначених грошових сум, оригінали розписок знаходяться у кредитора.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) (ч.1 ст.1046 ЦК України). Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, від зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу (ч.1 ст.1050 ЦК України).

Доводи апеляційної скарги не містять доказів повернення ОСОБА_3 чи ОСОБА_6 суми позик. Що до транспортного засобу, переданого 21 червня 2012 року ОСОБА_4 по розписці ОСОБА_7 в рахунок боргу, то дані доводи не підлягають прийняттю, оскільки не визнаються позикодавцем (кредитором, новим кредитором) ОСОБА_3, ОСОБА_7 не є позикодавцем (кредитором), відносини між ОСОБА_7 та ОСОБА_4, якщо такі й мали місце, то стосуються них, і не впливають на відносини позики між ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні; сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті (ст.524 ЦК України). Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (ст.526 ЦК України). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).

У сенсі положень частини 2 статті 524 ЦК України у разі прив'язки гривневого еквівалента до іноземної валюти зі міною курсу валют, відповідно, буде змінюватися розмір грошового зобов'язання.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виразив зобов'язання у грошовій одиниці України - гривні та обґрунтовано провів прив'язку гривневого еквівалента до курсу іноземної валюти з огляду на зміну курсу валют, правильно відмовив у стягненні інфляційних втрат та правомірно застосував відповідальність за порушення грошового зобов'язання у вигляді стягнення 3% річних від простроченої суми.

Доводи апеляційної скарги висновків суду в частині визначення грошового зобов'язання в гривні за відповідним курсом валют з огляду на прив'язку зобов'язання до іноземної валюти не спростовують. Стягнення 3% річних від простроченої суми є правовим наслідком прострочення виконання грошового зобов'язання, який має місце не залежно від інфляційних втрат.

Правові підстави для скасування рішення суду відсутні.

Рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики не оскаржено ні ОСОБА_3 ні ОСОБА_5, відтак, при даному апеляційному перегляді справи законність рішення суду в цій частині вимог не перевіряється.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 4 травня 2017 року в частині позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договорами позики - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Л.Г.Ващенко

Є.С.Сєвєрова