Рішення № 70838440, 05.12.2017, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/8838/16-ц

Провадження №2/524/541/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2017 року Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі:

Головуючого судді – Кривич Ж.О.,

при секретарі – Коваль Т.М.,

з участю – ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про повернення безпідставно отриманих коштів в сумі 15 000 грн. та 50 000 грн. моральної шкоди. В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 позов підтримали, суду пояснили, що вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 10 листопада 2015 року, який набрав законної сили, позивача визнано невинуватим в умисному завданні ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесних ушкоджень та виправдано. Оскільки під час досудового провадження ОСОБА_1 сплатив відповідачу 15 000 грн. у відшкодування завданої їй моральної шкоди, вважали, що ці кошти відповідач набув безпідставно. Строк позовної давності вважали непропущеними, тому що право вимоги у позивача виникло після 29 березня 2016 року – дати набрання вироком законної сили. Моральну шкоду та її розмір ОСОБА_1 обгрунтував тим, що неповернення грошових коштів призвело до порушення його нормальних життєвих зв»язків, погіршило стан здоров»я, примушує його вживати додаткових зусиль для організації свого життя.

ОСОБА_4 позов не визнала; її представник ОСОБА_5 суду пояснив, що низька якість досудового слідства стала причиною того, що суд виправдав ОСОБА_1 через брак та суперечливість доказів обвинувачення. Проте, судом встановлено, що сам факт заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_4 мав місце. Це підтвердили всі проведені у кримінальному провадженні судово-медичні експертизи. Під час досудового слідства ОСОБА_1 добровільно передав потерпілій через свого захисника 15 000 грн. у відшкодування завданої їй моральної шкоди. На думку представника, ці кошти не можна вважати безпідставно отриманими, а поведінку потерпілої - недобросовісною. ОСОБА_5 заявив про пропуск строку позовної давності ( т.1, а. с. 221-224), оскільки його перебіг почався15 жовтня 2012 року, коли ОСОБА_1 подав заяву про те, що не визнає себе винним, а закінчився відповідно 16 жовтня 2015 року.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду та дослідивши надані ними докази, встановив такі фактичні обставини справи:

У провадженні Автозаводського районного суду м.Кременчука перебувало кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого частиною першою статті 122 КК України. ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що 18 квітня 2012 року близько 14-ї години у палаті № 4 терапевтичного відділення першої лікарні м. Кременчука під час конфлікту з завідувачкою відділення ОСОБА_4 умисно завдав їй ребром долоні удару по кисті лівої руки. В результаті ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому п»ятої п»ясної кістки лівої кисті руки, що відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров»я.

Автозаводський районний суд м. Кременчука 10 листопада 2015 року ухвалив виправдувальний вирок у справі, дійшовши висновку про недоведеність вини ОСОБА_1, оскільки стороною обвинувачення не були надані достатні докази вини обвинуваченого. Зокрема, суд у вироку зазначав (т. 1 а. с. 12-18) про те, що сторонами кримінального провадження були надані суперечливі докази механізму завдання тілесних пошкоджень потерпілій. Суд вжив вичерпних заходів, проте протиріччя усунуті не були. Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 29 березня 2016 року виправдувальний вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука залишено без змін. Колегія суддів апеляційного суду, посилаючись на положення статті 62 Конституції України, погодилась з висновками суду першої інстанції про недоведеність винуватості ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині (т. 1 а. с. 19-24).

Під час досудового слідства у справі, маючи статус підозрюваного, щоб уникнути кримінального переслідування, ОСОБА_1 5 вересня 2012 року через свого захисника ОСОБА_6 передав ОСОБА_4 15 000 грн. ОСОБА_4 видала розписку про отримання нею зазначених коштів у відшкоджування моральної шкоди і відмовилась від цивільного позову у кримінальному провадженні. Проте, як пояснив її представник, обіцянок відмовитись від обвинувачення не давала.

Вирішуючи позов в частині стягнення безпідставно набутих коштів, суд виходить з положень статті 1212 ЦК України про те, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до пункту 5 статті 261 ЦК України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Вина ОСОБА_1 у завданні середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_4 не була доведена, тому у нього не виникло зобов»язання відшкодувати їй моральну шкоду. Це дає підстави вважати грошові кошти, отримані ОСОБА_4 такими, що набуті нею безпідставно. Строк позовної давності позивачем не пропущений, оскільки право вимагати ці кошти у позивача виникло після набуття чинності виправдувальним вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука - 29 березня 2016 року.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути… відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до частини 2 статі 23 ЦК України моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Пленум Верховного Суду України у Постанові N 4 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз»яснив, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема:

- коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень;

- у випадках, передбачених статтями 7, 440-1 Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК) та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди (наприклад, ст. 49 Закону "Про інформацію", ст.44 Закону "Про авторське право і суміжні права");

- при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону "Про захист прав споживачів" чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Право на відшкодування моральної шкоди в разі неповернення безпідставно набутого майна діючим цивільним законодавством України не передбачено.

Відповідно до статей 215-218 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 15 000 грн. 00 коп.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 в частині стягнення моральної шкоди в сумі 50 000 грн. 00 коп. – залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 551 грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави в розмірі 551 грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи Апеляційним судом, якщо рішення не скасовано.

Суддя: