Ухвала суду № 70838190, 06.12.2017, Апеляційний суд Київської області

УХВАЛА

Іменем України

06 вересня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Таргоній Д.О.,

суддів: Голуб С.А., Сліпченка О.І.,

за участі секретаря Дрозда Р.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Бориспільської міської ради на рішення Бориспісльського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2017 року у справі за позовом Виконавчого комітету Бориспільської міської ради до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради, про визання укладеним договору про пайову участь у розвитку інженерно-траспортної та соціальної інфраструктури міста Борисполя.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів,

УСТАНОВИЛА:

у травні 2016 року виконавчий комітет Бориспільської міської ради звернувся до суду з позовом та обґрунтовував його тим, що ОСОБА_2 здійснила будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1. 23 травня 2013 року вона уклала з виконавчим комітетом Бориспільської міської ради договір №1 про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Борисполя. За цим договором ОСОБА_2 зобов'язалась сплатити в міський бюджет грошові кошти в розмірі 4% вартості збудованого нею житлового будинку. Вартість цього об'єкту нерухомого майна становить 988560 гривень. Ці обставини свідчать про те, що ОСОБА_2 була зобов'язана сплатити відповідачу грошові кошти в розмірі 39542 гривень 40 копійок. Однак вона ухиляється від добровільного виконання цього грошового зобов'язання. Тому виконавчий комітет Бориспільської міської ради просив суд стягнути з ОСОБА_2 борг за вказаним договором в розмірі 39542 гривень 40 копійок, суму інфляції за весь час прострочення в розмірі 29102 гривень 20 копійок, три проценти річних від простроченої суми в розмірі 4585 гривень та пеню в розмірі 14433 гривень.

В ході розгляду цивільної справи виконавчий комітет Бориспільської міської ради подав заяву про зміну предмета позову (а.с.84-97), в якій просив визнати укладеним договір №1 про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Борисполя.

Рішенням Бориспісльського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду встановленим по справі обставинам, порушення норм матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Зокрема, в обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд проігнорував той факт, що питання укладання Договору пайової участі у розвитку інфраструктури міста урегульовано нормами спеціального Закону «Про регулювання містобудівної діяльності». Суд не дав належної оцінки тим обставинам, що декларація про готовність об'єкта до експлуатації зареєстрована 13.03.2013 року і в діях ОСОБА_2 вбачається явне зволікання з укладенням договору пайової участі, незважаючи на те, що таких обов'язок забудовника прямо передбачений законодавцем.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для визнання укладеним договору №1 про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Борисполя.

Колегія суддів з такими висновками погоджується, оскільки вони відповідають встановленим по справі обставинам та ґрунтуються на висновках чинного законодавства.

Так, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 здійснила будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1. Ця обставина підтверджується копією декларації про готовність об'єкта до експлуатації №КС142130780421 від 13 березня 2013 року (а.с.11-13).

В матеріалах цивільної справи міститься копія договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Борисполя №1 від 23 травня 2013 року (а.с.8-9), а також копія заяви ОСОБА_2 про надання дозволу на укладення цього договору (а.с.10). Однак з висновку експертів за результатом проведення судово-почеркознавчої експертизи №4047/17-32/4048/17-33 від 11 травня 2017 року (а.с.63-73) вбачається, що рукописні записи та підписи від імені ОСОБА_2 в цих документах були виконані не ОСОБА_2, а іншою особою.

Звертаючись до суду із заявою про уточнення позовних вимог, позивач посилався на положення ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка регламентує обов'язок замовника будівництва в участі у створенні та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту та право відповідного органу місцевого самоврядування вимагати від замовника будівництва виконання обов'язку щодо пайової участі.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 9 ст. 40 вказаного Закону, договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Істотними умовами договору є:

1) розмір пайової участі;

2) строк (графік) сплати пайової участі;

3) відповідальність сторін.

Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Бориспільської міської ради від 20.11.2011 року № 1562-19-VI затверджено викладений у новій редакції Порядок пайової участі замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Борисполя, а також Методику розрахунку пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Борисполя при зміні функціонального призначення об'єктів, загальна кошторисна вартість яких не визначена згідно з державними будівельними нормами, стандартами та правилами.

Згідно декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області за № КС142130780421, 19.03.2013 року було прийнято в експлуатацію багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_1, замовником будівництва якого є ОСОБА_2

Таким чином, судом встановлено, що в порушення вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» власник земельної ділянки, ОСОБА_2, не уклала договір про пайову участь у строк, передбачений законодавством, та не сплатила кошти пайової участі.

Ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об'єкта нерухомого майна до експлуатації є порушенням зобов'язання, яке прямо передбачено чинним законодавством.

Невиконання такого зобов'язання не звільняє замовника будівництва від обов'язку укласти договір про пайову участь, у тому числі й після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

У той же час, колегія суддів приходить до висновку, що позивач - Бориспільська міська рада, звернувшись до суду з позовом про визнання договору укладеним, обрав невірний шлях захисту порушеного права.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, указана норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права полягає в позбавленні його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Згідно зі ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 9 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної ідяльності», істотними умовами такого договору є:

1) розмір пайової участі;

2) строк (графік) сплати пайової участі;

3) відповідальність сторін.

Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Свобода договору, закріплена у ст ст 6, 627 ЦК України, яка полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, при виборі контрагентів та при погодженні умов договору, не є безмежною.

У тих випадках, коли актом цивільного законодавства передбачена обов'язковість положень цього акту для сторін договору, сторони не вправі відступити від їх положень (ч. 3 ст. 6 ЦК України).

У той же час, положеннями Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не запропоновано форми типового договору пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, яка була б обов'язковою для усіх сторін.

З огляду на вказане, враховуючи, що кожен орган місцевого самоврядування на своєму рівні самостійно приймає рішення про форму та умови такого договору, вимоги про визнання його укладеним на умовах, які не узгоджені із іншою стороною, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Оскільки позивач обрав спосіб захисту не передбачений ст. 16 ЦК України, його вимоги не підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Бориспільської міської ради - відхилити.

Рішення Бориспісльського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: