Постанова № 70836443, 01.12.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/22182/16-а

Провадження 2-а/522/821/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2017 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі головуючого судді: Бойчука А.Ю.

при секретарі: Іскрич В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Управління державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Руслана Костянтиновича, за участю третьої особи: ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до заступника начальника Управління державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Руслана Костянтиновича, згідно якої просила:

- скасувати постанову заступника начальника Управління державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Руслана Костянтиновича по справі про адміністративне правопорушення від 10 листопада 2016 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 гривень.

-провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 26 жовтня 2016 року по відношенню до позивача головним спеціалістом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Богусевич А.П. за результатами позапланової перевірки був складений протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого, ОСОБА_1 вказала недостовірні дані в декларації про готовність об'єкта 2-ї категорії складності: реконструкції літньої кухні та сараю під житловий дім для поліпшення житлових умов; поділ домоволодіння між власниками за адресою: АДРЕСА_1, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 12 ст. 96 КУпАП України.

На підставі протоколу заступник начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Р.К. ухвалив постанову від 10 листопада 2016 року про накладення на позивача адміністративного стягнення відповідно до ч. 12 ст. 96 КУпАП України, у вигляді штрафу в сумі 6800,00 гривень.

Позивач вважає вищевказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню судом, а провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила суд у їх задоволенні відмовити в повному обсязі з підстав передбачених у запереченнях.

Третя особа в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін вважає що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності до п. 1 ч. 2ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування. їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.

Судом встановлено, що відповідно до направлення для проведення позапланової перевірки від 18.10.2016 року № 000044 головним спеціалістом інспекційного відділу № 2 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Богусевич А.П. було здійснено перевірку достовірності зазначених даних у декларації на реконструкцію літньої кухні та сараю під житловий будинок для поліпшення житлових умов; розділу домоволодіння між власниками за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до копії Акту перевірки дотримання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 26.10.2016 року головним спеціалістом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Богусевич А.П. у присутності ОСОБА_1 було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. За результатами проведеної позапланової перевірки встановлено, що гр. ОСОБА_1 внесено недостовірні дані до декларації про готовність до експлуатації об'єкта, чим порушено ч. 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

26 жовтня 2016 року по відношенню до позивача головним спеціалістом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Богусевич А.П. за результатами позапланової перевірки був складений протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого, ОСОБА_1 вказала недостовірні дані в декларації про готовність до експлуатації об'єкта 2-ї категорії складності: реконструкції літньої кухні та сараю під житловий дім для поліпшення житлових умов; розділу домоволодіння між власниками за адресою: АДРЕСА_1, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 12 ст. 96 КУпАП України.

Приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 26.10.2016 року позивачу надіслано вимогу про усунення порушення вимог містобудівного законодавства в термін до 26.11.2016 року.

Постановою Управління державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради по справі про адміністративне правопорушення від 10.11.2016 року № 047116, визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 12 статті 96 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 гривень.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 10 КУпАП вина є обов'язковою умовою адміністративної відповідальності, юридичний факт, який є підставою для притягнення до відповідальності.

Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно до ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Згідно до ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Крім того, у відповідності до ст. 278 КпАП України при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа), який розглядатиме справу, вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення: чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно зі ст. 280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає, вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Крім того, відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 293 КУпАП і роз'яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 "Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення" орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Разом з тим, виходячи із закріпленого в частині 4 статті 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов'язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.

Суд при розгляді даної категорії адміністративних справ перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та її поважність згідно з вимогами п.3 ч.1ст. 293 КУпАП.

З матеріалів справи вбачається копія заповненої позивачем декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до I-III категорії складності, проте дана декларація не зареєстрована органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Разом з тим, Листом Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 26.10.20-16 року № 01-16/88д/д, на підставі п.21 «Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461, було повернуто декларацію позивачу для усунення виявлених зауважень та її оформлення згідно установлених вимог та зазначено, що після усунення недоліків, що стали підставою для повернення декларації на доопрацювання, замовник може повторно звернутися до територіального органу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, через Департамент надання адміністративних послуг, для реєстрації декларації.

Згідно частини восьмої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та імовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

3 аналізу вказаної норми випливає висновок, що поняття «подання декларації» як складова підстав для відповідальності за повноту та достовірність зазначених в ній даних включає і реєстрацію (прийняття) Інспекцією цієї декларації. У разі використання Інспекцією свого права на відмову у реєстрації декларації та повернення її для виправлення виявлених недоліків, така декларація не може вважатися поданою та бути підставою для притягнення відповідальності, передбаченої Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» за порушення норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 02.06.2015 року № 21 -720а15/816/6496/13а.

Оскільки Листом Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 26.10.20-16 року № 01-16/88д/д декларація про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до I-III категорії складності, була повернута позивачу на доопрацювання, а тому не може вважатися поданою, у зв'язку із чим у відповідача не було підстав для проведення перевірки достовірності, вказаних у цій декларації даних, та винесення по результатам перевірки постанови по справі про адміністративне правопорушення від 10.11.2016 року № 047/16.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що Постанова Управління державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради по справі про адміністративне правопорушення від 10.11.2016 року № 047116, якою визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 12 статті 96 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 гривень є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, окрім цього, згідно ч. 1ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 в частині закриття провадження по справі, то вони є такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на те, що адміністративні суди не наділені повноваженнями закривати провадження в справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких відноситься до компетенції інших органів державної влади.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

За змістом статті 159КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені під час судового розгляду справи (у судовому засіданні, у порядку скороченого чи письмового провадження) з урахуванням вимог статті 70 КАС України щодо належності та допустимості доказів або обставин, які не підлягають доказуванню, та висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд вважає вимоги ОСОБА_1 є законними та обґрунтованими, таким, що знайшли своє належне підтвердження у матеріалах та при розгляді справи, тому приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись: ст. ст. 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до заступника начальника Управління державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Руслана Костянтиновича про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Скасувати постанову заступника начальника Управління державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Руслана Костянтиновича по справі про адміністративне правопорушення від 10 листопада 2016 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення в частині визнання дій протиправними. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: А.Ю. Бойчук