Постанова № 70835566, 06.12.2017, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/1402/17

Провадження № 2-а/504/106/17

П О С Т А Н О В А

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді -Барвенка В.К.,

при секретарі -Мельниковій В.М., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 4, смт. Доброслав, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Комінтернівському районі Одеської області, до участі у справі залучений правонаступник - Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, про визнання рішення про відмову у призначенні пенсії протиправним, зобов'язати призначити та виплачувати пенсію на пыльгових умовах, зобов'язати нарахувати і виплатити втрату частини доходів , -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, яким просив визнати неправомірним рішення № 30 від 01.09.2016 року Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, починаючи від дня виникнення такого права, а саме з 17.03.2016 року; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області нарахувати та виплатити втрату отримання пенсії як основного джерела для існування через припинення виплати пенсії, починаючи з 17.03.2016 року.

На обґрунтування свого позову заявник зазначив, що за рішенням відповідача № 332 від 07.04.2016 року йому призначено пільгову пенсію, оскільки його трудовий стаж склав більше 12 років та шість місяців за Списком № 2.

Однак, пізніше, 01.09.2016 року відповідач своїм рішенням № 30 відмовив у призначенні пенсії ОСОБА_1, та зобов'язав повернути переплату пенсії, яка утворилась з 18.03.2016 року по 30.06.2016 року.

Позивач вважає такі дії відповідача неправомірними, оскільки, як стверджує позивач, його трудовий пільговий стаж за Списком № 2 підтверджується довідками:

№ 211/381 від 31.03.2015 року (стаж з 09.08.1982 року - 25.10.1985 року ВАТ «Сахалінське морське пароплавство»)

№ 003 від 15.04.2015 року; № 23 від 25.07.2016 року (стаж з 17.09.1985 року - 03.03.1998 року Одеська пересувна механізована колона № 8).

В судовому засіданні позивач та його представник вимоги позову підтримали, просили його задовольнити з підстав викладених у позові.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 17.10.2017 року до участі у справі залучений правонаступник - Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити з наступних підстав:

ОСОБА_1 з 18.03.2016 року призначено пенсію за віком по Списку № 2 зі зниженням пенсійного віку відповідно до п. «б» ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» згідно поданої ним заяви від 17.03.2016 року та наданої довідки № 003 від 15.04.2015 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній виданої КП Одеська пересувна механізована колона № 8.

Відповідно довідці № 003 від 15.04.2015 року стаж заявника за Списком № 2 за період з 17.09.1985 року по 03.03.1998 року склав 11 років 2 місяці та 3 дні.

Згідно акту зустрічної перевірки № 701/1 від 22.07.2016 року проведеної управлінням ПФУ у Приморському районі м. Одеси встановлено, що у період з грудня 1995 року по березень 1998 року ОСОБА_1 не нараховувалась заробітна плата, тому на підставі акту зустрічної перевірки та доданої до нього довідки № 93 від 25.07.2016 року стаж на пільгових умовах за Списком № 2 становить 10 років 2 місяці та 14 днів, тобто за період з 17.09.1985 року по 31.11.1995 року.

Після цієї перевірки КП Одеська пересувна механізована колона № 8 замінило пільгову довідку № 003 від 15.04.2015 року на іншу за № 23 від 25.07.2016 року.

Однак, як стверджує відповідач, у підприємства не було підстав і для видачі довідки за № 23 від 25.07.2016 року за період з 17.09.1985 року по 31.11.1995 року, оскільки, на думку відповідача, можливо підтвердити лише період з 01.01.1991 року по 30.11.1995 року.

Відповідач зазначає, що згідно з п. 1.1. Статуту КП ОПМК № 8 створена шляхом перетворення Орендної Одеської пересувної механізованої колони № 8, однак не вказано що утворене підприємство є правонаступником припиненого (перетвореного).

Крім того, як стверджує відповідач, не підтверджено правонаступництво ООПМК № 8 після ліквідації ПМК № 8 тресту «Укрплодопитомник буд» (31.12.1990 року), ПМК № 14 республіканського тресту «Укрплодоовощрембуд» та ПМК № 14 об'єднання «Одесаплодоовощгосп», в зв'язку із чим підстав для видачі пільгової довідки за період з 17.09.1985 року по 03.03.1998 року не було, внаслідок чого відповідач вважає, що пільговий стаж позивача взагалі складає 4 роки 11 місяців, що не надає підстав для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2.

Вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази на предмет їх достатності та допустимості, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково з наступних підстав:

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731), якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок, постанова № 422 відповідно). У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Судом встановлено, що за рішенням Суворовським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі з 18.03.2016 року ОСОБА_1 призначено пільгову пенсію, оскільки, на час звернення заявника із заявою про призначення пенсії та на підставі наданих документів його трудовий стаж склав більше 12 років та шість місяців за Списком № 2.

01.09.2016 року відповідач своїм рішенням № 30 відмовив у призначенні пенсії ОСОБА_1, та зобов'язав повернути переплату пенсії, яка утворилась з 18.03.2016 року по 30.06.2016 року.

Приводом прийнятого відповідачем оскаржуваного рішення стало те, що відповідно довідці № 003 від 15.04.2015 року стаж заявника за Списком № 2 за період з 17.09.1985 року по 03.03.1998 року склав 11 років 2 місяці та 3 дні.

Згідно акту зустрічної перевірки № 701/1 від 22.07.2016 року проведеної управлінням ПФУ у Приморському районі м. Одеси встановлено, що у період з грудня 1995 року по березень 1998 року ОСОБА_1 не нараховувалась заробітна плата, тому на підставі акту зустрічної перевірки та доданої до нього довідки № 93 від 25.07.2016 року стаж на пільгових умовах за Списком № 2 становить 10 років 2 місяці та 14 днів, тобто за період з 17.09.1985 року по 31.11.1995 року.

Після цієї перевірки КП Одеська пересувна механізована колона № 8 замінило пільгову довідку № 003 від 15.04.2015 року на іншу за № 23 від 25.07.2016 року.

Однак, як стверджує відповідач, у підприємства не було підстав і для видачі довідки за № 23 від 25.07.2016 року за період з 17.09.1985 року по 31.11.1995 року, оскільки, на думку відповідача, можливо підтвердити лише період з 01.01.1991 року по 30.11.1995 року.

Суд вважає, що неврахування до страхового стажу періоду, коли страхові внески не виплачувались є несправедливим з наступних підстав:

На підставі п.1 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.

Статтею 113 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

На підставі ч. 1 ст. 16 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

З цим правом кореспондується обовязок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону) незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 20 Закону).

За таких обставин суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що певний період стажу ОСОБА_1 не може бути зарахований через не сплату підприємством страхових внесків (нарахування заробітної плати, її виплати тощо), оскільки несвоєчасне перерахування страхових внесків підприємством, на переконання суду, не може впливати на право заявника на призначення пенсії.

Твердження відповідача щодо не підтвердження правонаступництва ООПМК № 8 після ліквідації ПМК № 8 тресту «Укрплодопитомник буд» (31.12.1990 року), ПМК № 14 республіканського тресту «Укрплодоовощрембуд» та ПМК № 14 об'єднання «Одесаплодоовощгосп», в зв'язку із чим підстав для видачі пільгової довідки за період з 17.09.1985 року по 03.03.1998 року не було, внаслідок чого пільговий стаж позивача взагалі складає 4 роки 11 місяців, що не надає підстав для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, суд вважає безпідставними виходячи з наступного:

Відповідно до ч.7 ст.37, ч.7 ст.39 Закону СРСР «Про підприємства в СРСР» при перетворенні одного підприємства в інше до нововиниклого підприємства переходять усі майнові права та обов'язки колишнього підприємства; при реорганізації підприємства його права та обов'язки переходять до правонаступників.

Ті самі правила визначені у ч.7 ст.34, ч.8 ст.36 Закону України «Про підприємства в Україні».

Зі змісту наявних у справі матеріалів вбачається законне правонаступництво кожного з наступних підприємств, в яких працював ОСОБА_1

Невиконання певними службовими/посадовими особами, засновниками підприємств, певних приписів діючого на той час законодавства, щодо дослівного зазначення правонаступництва при ліквідації (реорганізації, перетворення, тощо) юридичної особи, не може мати наслідком позбавлення ОСОБА_1 права на пільгову пенсію.

Крім того, суд вважає безпідставним неврахування довідки № 211/381 від 31.03.2015 року (стаж з 09.08.1982 року - 25.10.1985 року ВАТ «Сахалінське морське пароплавство») виходячи з приписів п.5 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.07.2006 року.

Отже, пільговий трудовий стаж ОСОБА_1 доведений записами в трудовій книжці, а певний період пільгового стажу, крім запису в трудові книжці, підтверджений довідкою ВАТ «Сахалінське морське пароплавство».

Будь- яких протиправних дій з боку ОСОБА_1 щодо подання недостовірних даних при зверненні для призначення йому пенсії судом не встановлено на час розгляду справи.

Також суд враховує, що пільгова довідка № 23 від 25.07.2016 року видана КП ОПМК № 8 видана в новій редакції щодо пільгового стажу лише через не підтвердження правонаступництва.

Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання неправомірним рішення № 30 від 01.09.2016 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1; зобов'язання призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, починаючи від дня виникнення такого права, а саме з 17.03.2016 року є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 р. №2050-ІІІ (далі - Закон №2050) компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Вимоги позову в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити втрату отримання пенсії як основного джерела для існування через припинення виплати пенсії не відповідають цілям і завданням наведеної норми закону, оскільки у законі мова йде про нараховані але не виплачені доходи.

В випадку ОСОБА_1 існує припинення виплати призначеної пенсії в зв'язку із скасуванням рішення органу про призначення її виплати.

В силу п.1 ч. 1 ст. 256 КАС України суд може допустити постанову до негайного виконання в межах стягнення за один місяць.

На підставі наведеного, керуючись п.1 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ч.7 ст.34, ч.8 ст.36 Закону України «Про підприємства в Україні», ч.7 ст.37, ч.7 ст.39 Закону СРСР «Про підприємства в СРСР», ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 р. №2050-ІІІ, ст.ст. 6, 7, 8, 9, 12, 17, 18, 21, ч.4 ст.70, 94, 99, 100, 158, 160, 162, 167, 185, 186, 256 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірним рішення № 30 від 01.09.2016 року Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області (правонаступник - Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі) про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1.

Зобов'язати Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, починаючи від дня виникнення такого права, а саме з 17.03.2016 року.

В задоволенні решти позову - відмовити.

Допустити постанову до негайного виконання в межах стягнення за один місяць.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з часу отримання копії постанови через Комінтернівський районний суд Одеської області.

Суддя В.К. Барвенко