Ухвала суду № 70830927, 06.12.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" грудня 2017 р. м. Київ К/800/32202/17

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Веденяпіна О.А. розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Імпорт»

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.07.2017

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2017

у справі № 813/9029/13-а (№ 876/8753/17)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Імпорт»

до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Імпорт» (далі - позивач, ПАТ «Завод «Південькабель») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.06.2013 № 0000532210.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.07.2017, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2017, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.06.2017 № 0000532210 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2 499 545,52 грн. та 167 470,50 грн. штрафних санкцій; в решті позовних вимог - відмовлено; вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмовлених позовних вимог, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.07.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2017 в частині відмовлених позовних вимог і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Відповідач у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів касаційної скарги заперечував, а тому просив суд касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог залишити без змін.

В частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення щодо визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2 499 545,52 грн. та штрафних санкцій у сумі 167 470,50 грн., відповідач рішення першої та апеляційної інстанції в касаційному порядку не оскаржував.

В судове засідання 06.12.2017 р. сторони не з'явились, справу розглянуто в порядку письмового провадження на підставі положень статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 13.05.2013 по 05.06.2013, на підставі направлень від 13.05.2013 №№ 454-461, № 468, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 77 Податкового кодексу України, наказу від 29.04.2013 № 319 та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, посадовими особами податкового органу була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Захід Імпорт» з питань правильності обчислення і своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) до бюджету, дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 15.10.2010 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 12.06.2013 № 1023/22-1037363119 та зроблено висновок про порушення позивачем вимог підпункту 135.5.4 пункту 135.5, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 3 111 409 грн.

На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 26.06.2013 № 0000532210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 3 278 879 грн., з яких 3 111 409 грн. - за основним платежем та 167 470 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Як слідує з акту перевірки від 12.06.2013 № 1023/22-1037363119, фактичною підставою для донарахування позивачу зазначених податкових зобов'язань слугували висновки перевіряючих про неправомірність формування позивачем доходу та складу витрат по господарським взаємовідносинам з ТОВ «Промтехметал», ТОВ «Крафт ЛВ», ПП «Воллі», ТОВ «Викуп», ТОВ «Ейс Констракшен Менеджмент», ПП «Біко Агротрейд», ТОВ «Лідерком», ТОВ «БК Арс», ТОВ «АРС Трейд», ПП «СМУ- 600», ТОВ «Сана Прим», ТОВ «Маштрейд», ПП «Зернопостач».

Задовольняючи позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2 499 545,52 грн. та штрафних санкцій у сумі 167 470,50 грн., з чим погоджується суд касаційної інстанції, суди попередніх інстанцій виходили з того, що висновок податкового органу про фіктивність господарських операцій з ТОВ «Викуп», ТОВ «Ейс Констракшен Менеджмент», ПП «Біко Агротрейд», ТОВ «Лідерком», ТОВ «БК Арс», ТОВ «АРС Трейд», ПП «СМУ- 600», ТОВ «Сана Прим», ТОВ «Маштрейд», ПП «Зернопостач» є необґрунтованим зважаючи, що реальність таких операцій підтверджується первинними документами, які у повній мірі відображають зміст господарських операцій та їх вартісні показники.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитись з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні вимог позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.06.2013 № 0000532210 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 611 862,98 грн., вважаючи їх передчасними, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції, рішення якого залишено без змін судом апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог у частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.06.2013 № 0000532210 на суму 611 862,98 грн. грошового зобов'язання з податку на прибуток вказав на наявність обвинувальних вироків у справах за обвинувачення директорів підприємств - контрагентів позивача: ТОВ «Промтехметал», ТОВ «Крафт ЛВ», ПП «Воллі» у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 205, частиною четвертою статті 358 Кримінального кодексу України, якими, за твердженнями судів попередніх інстанцій, встановлено фіктивність діяльності вказаних суб'єктів господарювання.

Однак, зазначений висновок судів попередніх інстанцій зроблений без повного дослідження всіх фактичних обставин справи та доказів на його підтвердження.

Так, відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій, в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.06.2013 № 0000532210 на суму 611 862,98 грн. грошового зобов'язання з податку на прибуток, вказаним вимогам не відповідають.

З акту податкової перевірки слідує, що згідно представлених позивачем до перевірки первинних та бухгалтерських документів (договорів, видаткових накладних, журналів-ордерів і відомостей по рахунку) одними з покупців ТОВ «Захід Імпорт» були: ПП «Воллі», ТОВ «Промтехметал» та ТОВ «Крафт ЛВ».

Згідно копій видаткових накладних, вказаним вище контрагентам-покупцям реалізовано вживаний одяг 3 категорії, а саме: ТОВ «Крафт ЛВ» на загальну суму 363 276 грн.; ТОВ «Промтехметал» на загальну суму 1 187 000 грн.; ПП «Воллі» на загальну суму 1 110 000 грн.

Відповідно до журналу-ордеру і відомостей по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» в розрізі контрагентів, банківських виписок, позивачем отримано кошти на розрахунковий рахунок від ТОВ «Крафт ЛВ» на загальну суму 363 276 грн., від ТОВ»Промтехметал» на загальну суму 1 187 000 грн. та від ПП «Воллі» на загальну суму 1 110 000 грн.

Станом на 31.12.2012 заборгованість вказаних контрагентів перед позивачем за поставлений товар відсутня.

У бухгалтерському обліку ТОВ «Захід Імпорт» реалізацію вживаного одягу ПП «Воллі», ТОВ «Промтехметал», ТОВ «Крафт ЛВ» на суму 2 660 276 грн. відображено наступним проведенням: Дт рах.361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» Кт рах 702 «Дохід від реалізації товарів» на суму реалізації 2 660 276 грн. з ПДВ; Дт рах.902 «Собівартість реалізованих товарів» Кт рах.281 «Товари на складі» на суму первісної вартості запасів 2 214 436 грн.

В податковому обліку суму доходу від реалізації вживаного одягу ПП «Воллі», ТОВ «Промтехметал» та ТОВ «Крафт ЛВ» відображено в сумі 2 216 897 грн.

Також за результатами перевірки ТОВ «Захід Імпорт» щодо здійснених операцій з продажу вживаного одягу ПП «Воллі», ТОВ «Промтехметал» та ТОВ «Крафт ЛВ» встановлено, що останній придбаний позивачем в нерезидента - MOBERLI TRADE LTD (Панама).

У той же час, суди попередніх інстанцій, вирішуючи даний спір, вказали лише на наявність вироків Сихівського районного суду м. Львова у справах № 464/6266/14 та № 1319/5265/2012 за обвинуваченням директорів ТОВ «Промтехметал», ТОВ «Крафт ЛВ» та ПП «Воллі» у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 205, частиною четвертою статті 358 Кримінального кодексу України.

Наведені обставини суди попередніх інстанцій визнали достатніми для висновку про те, що надані позивачем документи по господарських операціях з ПП «Воллі», ТОВ «Промтехметал» та ТОВ «Крафт ЛВ» не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт поставки товарів.

Частиною четвертою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

При цьому, передбачене статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні.

Для спростування преюдиційних обставин, передбачених вказаною статтею, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, наділений правом подати суду належні та допустимі докази, на підставі яких, суд може дійти висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої справи.

Висновки та оцінки іншого суду щодо правомірності поведінки особи, її винуватості у вчиненні правопорушення/злочину тощо не позбавляють адміністративний суд, який розглядає по суті справу, права надати їм власну оцінку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, одним з принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено обов'язок суду вжити передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Долучені до матеріалів справи вироки у кримінальних справах встановлюють вину посадових осіб контрагентів позивача, відповідальність за які передбачена статтею 205 Кримінального кодексу України, в той же час судами не було досліджено період проведених операцій, а також не враховано той факт, що особами, які були притягнуті до кримінальної відповідальності, вчинялись дїї щодо придбання та перереєстрації юридичних осіб ПП «Воллі», ТОВ «Промтехметал» та ТОВ «Крафт ЛВ». Вказані обставини слід враховувати у відповідності до положень частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказана обставина не є безумовною підставою для висновку про порушення позивачем податкового законодавства, оскільки норма частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України поширюється лише на особу, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову. Тому обов'язковими є лише обставини щодо безпосередньо цієї особи (засудженого (виправданого) або притягнутого (не притягнутого) до відповідальності), а не щодо інших осіб.

Зважаючи на висновки наявних у даній справі вироків, у даному випадку не може бути безумовно піддана сумніву вся господарська діяльність платника - позивача.

Вищевказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій на підставі належних та допустимих доказів не було з'ясовано належним чином обставини справи, в той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню в частині відмови в позові про стягнення пені з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги вищевикладене, встановити повно і правильно фактичні обставини відповідно до заявлених позовних вимог та предмету доказування у справі та, в залежності від встановленого й у відповідності до норм матеріального та процесуального права, вирішити даний спір.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 227, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Імпорт» задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.07.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2017 у справі № 813/9029/13-а (№ 876/8753/17) в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправним та скасовування податкового повідомлення-рішення від 26.06.2017 № 0000532210 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2 499 545,52 грн. та 167 470,50 грн. штрафних санкцій - залишити без змін.

Скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.07.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2017 у справі № 813/9029/13-а (№ 876/8753/17) в частині відмови у задоволенні позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.06.2013 № 0000532210 на суму 611 862,98 грн. грошового зобов'язання з податку на прибуток, - справу в цій частині позовних вимог направити на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з через п'ять днів після її направлення особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя(підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) О.А. Веденяпін