Ухвала суду № 70830373, 06.12.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кониченко О.М.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2017 року справа №805/1514/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., Арабей Т.Г., Міронової Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року у справі № 805/1514/17-а за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області до ОСОБА_4 про стягнення суми податкового боргу у розмірі 26 719,27 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Мангуська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_4, в якому просила стягнути з ОСОБА_4 заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з фізичних осіб у розмірі 26719,27 грн. (а.с.5-7)

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року суд за клопотанням представника позивача допустив заміну позивача по справі з Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на належного - Головне управління ДФС у Донецькій області (а.с.97).

Постановою від 03 жовтня 2017 року Донецький окружний адміністративний суд задовольнив позов.

Стягнув з ОСОБА_4 заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з фізичних осіб у розмірі 26 719, 27 грн. (а.с.105-108)

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що податкове повідомлення - рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 ПК України. На думку відповідача, позивачем допущено помилку при визначенні податкової адреси відповідача, оскільки у 2013 році вона змінила місце реєстрації з смт. Мангуш на м. Харків, а тому, відповідно до норм ПК України через те, що помилку допущено контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається їй не врученим.

Позивач в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Відповідач звернувся з клопотанням про розгляд справи в порядку письмового провадження.

За приписами ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

З «Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта» № 73049918 від 16.11.2016 року вбачається, що ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1), зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 8,9).

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Судами встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що за умовами договору дарування від 20 лютого 2012 року та зареєстрованого у реєстрі за № 194, укладеного між ОСОБА_5 (дарувальник) та ОСОБА_4 (обдаровувана) дарувальник передав у власність ОСОБА_4 будівлю та гараж-сарай, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, що знаходиться на земельній ділянці державної форми власності площею 1800 кв.м. та за умовам договору дарування від 20 лютого 2012 року (зареєстрованого у реєстрі за № 193) на праві приватної власності за ОСОБА_4 зареєстровано будівлю за адресою: АДРЕСА_3 на земельній ділянці загальною площею 12164 кв.м.

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки згідно з вимогами п. 266.1.1 ст. 266 ПК України є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Таким чином, відповідач є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розумінні Податкового кодексу України.

В свою чергу, податковим органом на виконання вимог ст. 266 ПК України 27 липня 2016 року було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 8887, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 7 551,60 грн. за об'єктом житлової нерухомості, який розташований за адресою: АДРЕСА_2.

Стосовно доводів апелянта про зміну його податкової адреси, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

З приписів пп. пп. 266.3.2, 266.7.1 ст. 266 ПК України, вбачається, що податок на нерухоме майно (як житлове, так і нежитлове), що перебуває у власності громадян, нараховується контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п.п. 63.2, 63.5 ст. 63 ПК України, взяттю на облік або реєстрації

У контролюючих органах підлягають всі платники податків. Всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пуктом 45.1 статті 45 ПК України, визначено, що платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Як вже зазначалось, згідно «Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта» № 73049918 від 16.11.2016 року, адреса ОСОБА_4 є: АДРЕСА_1.

Разом з тим, відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Аналізуючи викладене, колегія суддів вважає помилковим твердження апелянта щодо зміни податкової адреси відповідачем та допущену помилку контролюючим органом при визначенні податкової адреси ОСОБА_4, оскільки у вищезгаданому Державному реєстрі речових прав вказано саме реєстрацію у смт. Мангуш, а не м. Харків як зазначає апелянт.

Щодо пільгової площі житлової нерухомості, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів, загальна площа об'єкта нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 складає 510 кв.м. Рішенням сесії Мангушської сільської ради від 30 січня 2015 року № 6/52-2 «Про затвердження Положень про місцеві податки та збори на території Мангушської сільської ради в 2015 році» було затверджено, зокрема, Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в смт. Мангуш (Додаток 1). Відповідно до п. 5.1 зазначеного Положення база оподаткування об'єктів жилої нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичної особи-платника податків, зменшується, зокрема, для жилого будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 200 кв.м.

Таким чином, оподаткуванню підлягає 310 кв.м. об'єкта нерухомості, розташованого за адресою АДРЕСА_2 (загальна площа-площа податкової пільги) та спростовує доводи відповідача, викладені у його письмових запереченнях щодо розміру податкової пільги.

Згідно з нормами п. 6.2. Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в смт. Мангуш встановлені ставки податку для фізичних осіб, згідно яких для об'єктів жилої нерухомості ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки установлено в розмірі 2 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Законом України від 28 грудня 2014 року № 80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік» установлено мінімальну заробітну плату з 01 січня 2015 року у розмірі 1 218,00 грн.

Отже, сума податкового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні форми «Ф» № 8887-13 від 27 липня 2016 року складає: 310 кв.м * 24,36 (2%*1218,00 грн.) = 7 551, 60 грн.

Зазначене податкове повідомлення рішення в передбаченому чинним законодавством порядку було направлене за податковою адресою фізичної особи та було повернуто на адресу податкового органу з відміткою «за закінченням строку зберігання», отже платник податків вважається повідомленим належним чином.

27 липня 2016 року Мангушською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 8888-13, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 19 167,67 грн. за об'єктом нежитлової нерухомості, який розташований за адресою: АДРЕСА_3.

Як вбачається з матеріалів справи, загальна площа об'єкта нежитлової нерухомості, розташованого за адресою АДРЕСА_3 складає 1 573,7 кв.м.

Згідно з нормами п. 6.2. Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в смт. Мангуш встановлені ставки податку для фізичних осіб, згідно яких для об'єктів нежилої нерухомості ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки установлено в розмірі 1 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Законом України від 28 грудня 2014 року № 80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік» установлено мінімальну заробітну плату з 01 січня 2015 року у розмірі 1 218,00 грн.

Отже, сума податкового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні форми «Ф» № 8888-13 від 27 липня 2016 року складає: 1 573,7 кв.м * 12,18 грн. (1%*1 218,00 грн.) = 19 167,67 грн.

Як встановлено судом раніше, сформовані податкові повідомлення-рішення в передбаченому чинним законодавством порядку були направлені за податковою адресою відповідача та були повернуто на адресу податкового органу з відміткою «за закінченням строку зберігання».

Податкові повідомлення-рішення в адміністративному та судовому порядку не оскаржувалися, отже є узгодженим грошовим зобов'язанням.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст.14 ПК України передбачено, що сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

Відповідно до ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідачу надсилалась податкова вимога форми «Ф» № 1041-25 від 16.07.2014 року про погашення податкових зобов'язань, про що свідчить поштове повідомлення.

Отже, враховуючи приписи ст. 58-59 ПК України, податкова вимога вважається врученою відповідачу.

Наявність податкового боргу у розмірі 26 719,27 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з фізичних осіб підтверджується також даними картки особового рахунку боржника.

Погашення податкового боргу платника податків здійснюється відповідно до приписів ст. 87-102 Податкового Кодексу України.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що позивач довів правомірність стягнення з відповідача заборгованості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з фізичних осіб, оскільки діяв у межах наданих повноважень та у визначений спосіб, тому що податкові повідомлення - рішення в адміністративному та судовому порядку не оскаржувалися, а тому є узгодженим грошовим зобов'язанням.

Враховуючи встановлені по справі обставини колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте із дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями: 9, 11, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року у справі № 805/1514/17-а за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області до ОСОБА_4 про стягнення суми податкового боргу у розмірі 26 719,27 грн. - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року у справі № 805/1514/17-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя І.В. Геращенко

Судді Т.Г. Арабей

Г.М. Міронова