Постанова № 70829998, 29.11.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

(49083, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 29)

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича - Близно О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2016 р. у справі № 804/15587/15

за позовом ОСОБА_4

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

У листопаді 2015 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив:

- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США від 27.02.2015 року № 007-03665-270215, укладеного між ОСОБА_4 і ПАТ "Дельта Банк", та застосування наслідків недійсності правочину, яке оформлено наказом від 16.09.2015 року № 813;

- скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США від 27.02.2015 року № 007-03665-270215, укладеного між ОСОБА_4 і ПАТ "Дельта Банк", та застосування наслідків недійсності правочину, яке оформлено наказом від 16.09.2015 року №813;

- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів

фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича по не включенню інформації про ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) до Загального реєстру вкладників (Переліку вкладників), які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі договору № 007-03665-270215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США на суму 6 000,00 доларів США, що було укладено між позивачем та ПАТ "Дельта Банк";

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича включити позивача до Загального реєстру вкладників (Переліку вкладників), які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у тому числі шляхом подання інформації до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зміни до Загального реєстру вкладників, які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів з метою забезпечення виплати позивачу коштів за договором від 27 лютого 2015 року № 007-03665-270215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США на суму 6000,00 доларів США, що було укладено між позивачем та ПАТ "Дельта Банк";

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників (Переліку вкладників) Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі договору від 27 лютого 2015 року № 007-03665-270215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США на суму 6 000,00 доларів США, що було укладено між позивачем та ПАТ "Дельта Банк".

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2016 р. позов задоволено, а саме:

- визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США від 27.02.2015 року № 007-03665-270215, укладеного між ОСОБА_4 і ПАТ "Дельта Банк", та застосування наслідків недійсності правочину, яке оформлено наказом від 16.09.2015 року № 813;

- скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США від 27.02.2015 року № 007-03665-270215, укладеного між ОСОБА_4 і ПАТ "Дельта Банк", та застосування наслідків недійсності правочину, яке оформлено наказом від 16.09.2015 року № 813;

- визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича по не включенню інформації про ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) до Загального реєстру вкладників (Переліку вкладників), які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі договору № 007-03665-270215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США на суму 148920 грн. (екв. 6 000,00 доларів США), що було укладено між ОСОБА_4 та ПАТ "Дельта Банк";

- зобов'язано Уповноважену особу Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича включити ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) до Загального реєстру вкладників (Переліку вкладників), які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у тому числі шляхом подання інформації до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зміни до Загального реєстру вкладників, які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з метою забезпечення виплати ОСОБА_4 коштів за договором від 27 лютого 2015 року № 007-03665-270215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США на суму 148920 грн. (екв. 6 000,00 доларів CШA), що було укладено між ОСОБА_4 та ПАТ "Дельта Банк";

- зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) до Загального реєстру вкладників (Переліку вкладників) Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі договору від 27 лютого 2015 року № 007-03665-270215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США на суму 148920 грн. (екв. 6 000,00 доларів США), що було укладено між ОСОБА_4 та ПАТ "Дельта Банк".

Постанова мотивована тим, що відповідач - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в ПАТ "Дельта Банк" Кадиров В.В., як суб'єкт владних повноважень, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачі оскаржили її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд, відповідач-2) посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Заявник зазначає, що виконавча дирекція Фонду відповідно до приписів Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" № 4452-VI від 23 лютого 2012 року (далі - Закон № 4452-VI) лише затверджує Загальний реєстр виключно на підставі Переліку вкладників, складеного та наданого уповноваженою особою Фонду, Фонд не вправі включати вкладників до Переліку вкладників.

У переданому уповноваженою особою Переліку вкладників наявна інформація про позивача та його внесено до Загального реєстру виключно на підставі тих даних, що були вказані уповноваженою особою Фонду при складанні Переліку вкладників.

У Фонду відсутні будь-які первинні документи по вкладникам і тому при складанні Загального реєстру використовуються виключно інформація, що наявна в переданому уповноваженою особою Фонду Переліку вкладників. Законодавство не покладає обов'язок на Фонд враховувати під час складання Загального реєстру інші документи, окрім Переліку вкладників.

Отже, позивача було внесено до Загального реєстру виключно на підставі тих даних, що були вказані уповноваженою особою Фонду при складанні Переліку вкладників.

Вимога щодо зобов'язання Фонду включити позивача до Загального реєстру є передчасною і порушує дискреційні повноваження Фонду, оскільки у Фонду не виникли підстави для розгляду питання щодо включення позивача до Загального реєстру. В зв'язку з цим, зобов'язуючи Фонд включити позивача до Загального реєстру, судом було порушено дискреційні повноваження Фонду.

За таких обставин, вимоги позивача щодо необхідності зобов'язання Фонду щодо включення позивача до Загального реєстру та вжиття заходів щодо здійснення виплати коштів є хибними, адже у разі надходження додаткової інформації Фонд автоматично включить позивача до Загального реєстру без будь-яких рішень судів, а тому такі позовні вимоги мають ознаки передчасності.

Просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову - про відмову в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі відповідач - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадиров Владислав Володимирович (далі - відповідач-1) посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом не правильно встановлено, що 27 лютого 2015 року на виконання умов договору №007-03665-270215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США від 27.02.2015 року позивач розмістив у ПАТ "Дельта Банк" вклад в сумі 6 000,00 дол. США.

На виконання вимог Закону № 4452-VI уповноваженою особою Фонду було вжито заходи щодо перевірки обставин зарахування грошових коштів на поточні (депозитні) рахунки фізичних осіб з рахунків клієнтів банку - фізичних осіб, з метою формування загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Під час зазначеної перевірки встановлено, що 30.10.2014 року Національним банком України було прийнято постанову № 692/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії проблемних" (далі - Постанова). Відповідно до зазначеної постанови було прийнято рішення про віднесення ПAT "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних строком на 180 днів та запроваджено обмеження в його діяльності, зокрема, банку було заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладених до набрання чинності Постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.

При цьому, як зазначено в рішенні Виконавчої дирекції Фонду (протокол № 174/15 від 27.07.2015 року), керівників структурних підрозділів банку було повідомлено про обмеження на здійснення певних операцій, встановлені вказаної постановою, лише 15.01.2015 року. Отже, факт надання переваги банком кредиторам може бути доведений виключно щодо договорів банківського вкладу, укладених після 16.01.2015 року включно.

За таких умов, укладання між банком та фізичними особами після 16.01.2015 року договорів банківського вкладу, за якими здійснювалося зарахування коштів на вкладні рахунки від фізичних осіб, які є кредиторами банку, та які не могли розраховувати на відшкодування коштів за рахунок Фонду з огляду на перевищення залишків на рахунках граничної суми відшкодування, мало наслідком надання банком кредиторам - фізичним особам переваги перед іншими кредиторами. Така перевага полягала у можливості отримати відшкодування коштів за рахунок Фонду через третіх осіб.

Згідно положень Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, постанови Правління Національного Банку України №365 від 16.09.2013 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 вересня 2013, Правил банківського обслуговування фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" (далі - Правила), затверджених Рішенням Ради директорів AT "Дельта Банк" Протоколом № 14 від 20 березня 2013 року (з відповідними змінами), та відповідно до умов депозитних договорів саме позивач мав внести грошові кошти на вкладний (депозитний) рахунок в банку.

Відповідно до п.1.8. договору банківського вкладу, зарахування вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або готівкою через касу Банку у день укладення Сторонами нього Договору.

У разі, якщо в день укладення Сторонами цього Договору, Вкладник не здійснить перерахування коштів, що ставлять суму Вкладу на рахунок, цей Договір вважається таким, що не був укладений.

Також, п.2.2. договору банківського вкладу встановлює, що із підписанням цього Договору Вкладник засвідчує, що він ознайомлений з Правилами та погоджується їх вважати обов'язковими для застосування до взаємовідносин, які виникли на підставі цього Договору.

Проте, грошові кошти були перераховані на депозитний рахунок позивача іншою, ніж вкладником, особою - ОСОБА_7. Вказані обставини свідчать про те, що при надходженні зазначених грошових коштів не були дотримані положення Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, умови договору банківського вкладу та Правил банківського обслуговування.

Отже, позивачу надана перевага, яка полягала у можливості зарахування коштів на депозитний рахунок від третьої особи, надала можливості третій особі - ініціатору переказу ОСОБА_7 здійснити спробу отримання цих коштів позачергово за рахунок Фонду через третіх осіб, тим самим порушуючи публічний порядок отримання цих коштів на відміну від загального порядку їх отримання на підставі ст.52 Закону № 4452-VI.

Таким чином, є всі підстави для визнання договору банківського вкладу, укладеного з позивачем, нікчемним відповідно до пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, у зв'язку із тим, що саме позивачу було надано перевагу, що полягала у можливості внесення коштів на депозитний рахунок від третьої особи.

Судом першої інстанції не було досліджено, що відповідно до наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПAT "Дельта Банк" №813 від 16.09.2015р. до договорів банківського вкладу (депозиту), які було визнано нікчемними, було застосовано наслідки нікчемності, відповідно до яких кошти з рахунків вкладників було повернуто назад на рахунки "ініціаторів переводів" (Додаток № 2 до наказу №813 від 16.09.2015р.), тому позивач не може вважатися ані вкладником, ані кредитором банку, адже не може документально підтвердити суми своїх позовних вимог, ані станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, ані на теперішній час.

Кошти у сумі 6 000,00 доларів США 17.09.2015 року були повернуті на рахунок ОСОБА_7 (платник) та у відповідача-1 не було законних підстав для включення позивача до Переліку вкладників.

Підстави для визнання договору нікчемним містяться як у Цивільному кодексі України, так і в Законі № 4452-VI.

Зокрема, ч.2 ст.228 ЦК України передбачено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними також з підстав, зазначених у ч.3 ст.38 Закону № 4452-VI.

Вказані нормативно-правові акти передбачають, що у відповідних випадках договори є нікчемними в силу закону. Отже, визнання договорів нікчемними не потребує видання певного акту.

За змістом ч.2 ст.215 ЦК України нікчемний правочин є недійсним та відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Оскільки має місце нікчемність правочину на підставі норм ст. 38 Закону № 4452-VI як спеціального закону у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, то суд першої інстанції застосував не ті норми чинного законодавства, що мали бути застосовані.

Суд не звернув увагу на ту обставину, що відповідно до Закону № 4452-VI позивача було письмово повідомлено про нікчемність правочину листом від 23.09.2015 року.

Також відповідач-1 зазначає, що виконання постанови суду від 21 січня 2016 року призведе до того, що відбудеться фактично подвійна виплата однієї й тієї ж суми коштів - за рішенням суду на користь позивача та в порядку ст. 52 Закону № 4452-VI на користь ОСОБА_7, на рахунку якої наразі ці кошти знаходяться, оскільки внаслідок повернення коштів по договору №007-03665-270215 від 27.02.2015 року у сумі 6 000,00 доларів США на рахунок ОСОБА_7, остання відповідно до ст. 45 Закону № 4452-VI заявила Фонду про свої вимоги до банку. Отже зазначені кошти на рахунку ОСОБА_7 включені до реєстру кредиторів та підлягають відшкодуванню в 4-ту чергу.

Просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову - про відмову в задоволенні позову.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року апеляційні скарги відповідачів задоволено, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2016 р. скасовано та відмовлено позивачу у задоволенні позову.

Постанова мотивована тим, що на підставі наказу Тимчасової адміністрації ПАТ "Дельта Банк" № 813 від 16.09.2015 року "Щодо заходів, пов'язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями" було застосовано наслідки нікчемності вказаного договору банківського вкладу позивача шляхом повернення грошових коштів, які перебували на його рахунку за договором №007-03665-270215 від 27.02.2015 р., на рахунок ОСОБА_7 і на час звернення до суду з позовом у цій справі та вирішення цього спору судом на рахунках позивача не було будь-яких грошових коштів, з приводу повернення яких суд мав би зобов'язати відповідачів вчинити будь-які дії.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 серпня 2017 року касаційну скаргу позивача задоволено частково. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року в цій справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала суду мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не встановили всіх фактичних обставин, що мають значення для вирішення цього спору, а суд касаційної інстанції у межах своїх повноважень не може з'ясовувати нові обставини та досліджувати докази. Так, суди не з'ясовували, чи дійсно у ОСОБА_7 (третьої особи, від якої на рахунок позивачки надійшли кошти на вкладний рахунок) був вклад (вклади) в АТ "Дельта Банк" і яка загальна сума коштів обліковується за цією особою; чи має ОСОБА_7 право на гарантовану суму відшкодування як вкладник банку і чи зверталася вона до уповноваженої особи Фонду з кредиторськими вимогами і на яку суму (зокрема чи 6000 дол. США, які за наказом відповідача, як він стверджує, повернено на її особовий рахунок у зв'язку з нікчемністю правочину) зараховано до загальної суми кредиторських вимог до банку; чи акцептовано вимоги ОСОБА_7 як кредитора і на яку суму (з огляду на доводи відповідача про те, що одна і та ж сума вкладу (внаслідок укладення договору від 27 лютого 2015 року) могла підлягати подвійному відшкодуванню).

В судовому засіданні представник відповідача-1 апеляційній скарги заявників підтримав.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційних скарг відповідачів заперечував, а також подав письмові заперечення.

Представник відповідача-2, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що Національним банком України 30 жовтня 2014 року було прийнято постанову № 692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних".

Постановою № 692/БТ від 30 жовтня 2014 року, крім іншого, заборонялось проведення будь-яких операцій за чинними договорами, в результаті яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб. Ця постанова доведена до посадових осіб АТ "Дельта Банк" 15 січня 2015 року.

27.02.2015 року між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_4 було укладено договір №007-03665-270215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США, відповідно до якого позивач мав розмістити у ПАТ "Дельта Банк" вклад в сумі 6000,00 доларів США по 28.05.2015 року включно.

02 березня 2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України за №150 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02 березня 2015 року за №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПAT "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду №71 від 08.04.2015 року тимчасову адміністрацію ПAT "Дельта Банк" запроваджено на шість місяців з 03 березня 2015 року по 02 вересня 2015 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду №147 від 03.08.2015 року строк здійснення тимчасової адміністрації у ПAT "Дельта Банк" продовжено по 02 жовтня 2015 року включно.

Постановою Національного банку України №664 від 02.10.2015 року відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПAT "Дельта Банк".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду №181 від 02.10.2015 року розпочата процедура ліквідації ПAT "Дельта Банк" з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.

Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПAT "Дельта Банк" було здійснено перевірку договорів (правочинів) за вкладними операціями на предмет виявлення договорів (правочинів), що є нікчемними з підстав, передбачених частиною 3 статті 38 Закону №4452-VI.

Перевірка здійснювалася на виконання наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПAT "Дельта Банк" № 408 від 29.05.2015 року, рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 174/15 від 27.07.2015 року. Перевірці підлягали договори (правочини) за вкладними операціями, передані на розгляд Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями AT "Дельта Банк" відповідно до протоколу від 14.09.2015 року.

За результатами перевірки виявлено наявність ознак нікчемності у ряді договорів банківського вкладу (депозиту), що були укладені між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та фізичними особами - клієнтами банку з 16.01.2015 року включно.

У зв'язку із виявленням Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями AT "Дельта Банк", призначеною наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в AT "Дельта Банк" № 408 від 29.05.2015р., нікчемних правочинів відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, а саме: договорів банківського вкладу (депозиту), перелік яких наведено в Додатку № 1 до цього наказу, що були укладені між ПАТ "Дельта Банк" та фізичними особами - клієнтами банку після 16.01.2015 року включно, за якими кошти були зараховані за такими договорами від інших фізичних осіб, та операції за якими призвели до збільшення гарантованої суми відшкодування Фондом, 16 вересня 2015 року винесений наказ тимчасової адміністрації ПAT "Дельта Банк" № 813 "Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями".

Комісія дійшла до висновку, що умови договору №007-03665-270215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США від 27.02.2015 року, укладеного між банком та позивачем після 16 січня 2015 року, за яким здійснювалися перерахування коштів на вкладний рахунок з рахунків фізичної особи, що є одночасно кредитором банку, надають кредиторам - фізичним особам переваги перед іншими кредиторами, а, отже, договір банківського вкладу №007-03665-270215 є нікчемним з підстав, визначених п.7 ч.3 ст.38 Закону № 4452-VI.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову, оскільки:

- договір №007-03665-270215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США від 27.02.2015 року є новим правочином, який був укладений між позивачем-вкладником та ПАТ "Дельта Банк";

- зарахування коштів ОСОБА_7 на вкладний (депозитний) рахунок позивача було вчинено на виконання зобов'язань, що виникли безпосередньо між ОСОБА_7 та позивачем;

- нарахування процентів за договором №007-03665-270215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США від 27.02.2015 року відбувається на розрахунковий рахунок, що відкритий на ім'я позивача, що свідчить про безпідставність тверджень відповідачів щодо переваг для кредитора - ОСОБА_7;

- посилання відповідача на п. 7 ч.3 ст. 38 Закону № 4452-VI, як на підставу для визнання нікчемними договору №007-03665-270215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США від 27.02.2015 року, є необґрунтованими, оскільки між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір строкового вкладу за програмою "Найкращий від Миколая", тобто відповідно до поточних на той час ринкових умов та внутрішніх правил банку, які були доступними будь-якому вкладнику ПАТ "Дельта Банк", у зв'язку з чим такі правочини не надають кредиторам жодних додатках переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

- згідно довідки відповідача на вкладному (депозитному) рахунку № НОМЕР_2 ОСОБА_4 обліковується сума екв. 6000 долл. США, яка належить до відшкодування позивачу. Кошти, які були зараховані на рахунок НОМЕР_3 у ПАТ "Дельта Банк", що відкритий на ім'я позивача, були фактично внесені. На відповідному платіжному дорученні про внесення коштів міститься підпис уповноваженої особи банку та відтиск штампу самої банківської установи ПАТ "Дельта Банк", що не заперечувалось вiдповiдачем;

- відповідач-1 протиправно не подав до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_4 як вкладника, який має право на відшкодування за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції на підставі наступного.

Матеріали справи містять докази, які підтверджують, що кошти на рахунок позивача надішли від іншої особи, яка є вкладником ПAT "Дельта Банк" (а.с.216, 217 т.2).

Відповідно до Реєстру операцій, які могли б спричинити збільшення гарантованої суми відшкодування коштів Фондом (а.с.217 т.2), ОСОБА_7 упродовж двох днів, а саме 26-27 лютого 2015 року перерахувала на рахунки трьох осіб, відкритих в ПAT "Дельта Банк", в тому числі на рахунок позивача у справі, по 6000 доларів США.

Згідно з виписки по особовим рахункам (а.с.55 т.1, а.с.а.с.218-221), 17.09.2015 року відповідно до наказу тимчасової адміністрації ПAT "Дельта Банк" від 16 вересня 2015 року №813 "Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями" застосовано наслідки нікчемності правочину за операцією від 27.02.2015 року, ID НОМЕР_4, та кошти в сумі 6000 дол. США були повернуті з рахунку позивача на рахунок ОСОБА_7. Також кошти були повернуті і іншим особам.

19.10.2015 року ОСОБА_7 подала відповідачу-1 кредиторську вимогу, в якій просила визнати її кредитором ПAT "Дельта Банк" та перерахувати належні їй кошти на її поточний рахунок, відкритий у ПАТ КБ "ПриватБанк" (а.с.222 т.2).

ОСОБА_7 внесено до Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Дельта Банк", про що світить витяг з цього реєстру (а.с.224 т.2). До складу цих вимог увійшли і кошти, що були повернуті від позивача та інших осіб.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

У відповідності до ст. 38 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Підстави, для визнання правочинів (у тому числі договорів) неплатоспроможного банку нікчемними наведені в частині 3 ст. 38 Закону.

У відповідності до ч.4 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду має протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомити сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчинити дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Відповідно до ч.2 ст.27 цього Закону уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію, формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом.

Частиною 1 ст.1062 ЦК України визначено, що на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше.

В п.1.8 договору банківського вкладу від 27.02.2015 року №007-03665-270215, укладеного між позивачем та ПАТ "Дельта Банк", зазначено, що зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору. Пунктом 2.2. договору встановлено, що із підписанням цього договору вкладник засвідчує, що він ознайомлений з Правилами банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ "Дельта Банк" та погоджується вважати обов'язковими для застосування до взаємовідносин, які виникли на підставі цього договору.

Відповідно до п.5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ "Дельта Банк", затверджених рішенням Ради директорів ПАТ "Дельта Банк" протоколом № 14 від 20 березня 2013 року, зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для вкладника від третьої особи не допускається (крім зарахування грошових сум від законного представника за вкладами на ім'я особи, законним представником якої він є, та крім інших випадків, передбачених нормами діючого законодавства України та/або Продуктами Банку).

З наведеного вбачається, що обов'язковою умовою чинності договору №007-03665-270215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США від 27.02.2015 року є зарахування коштів на відкритий депозитний рахунок з власного рахунку позивача або внесення коштів готівкою особисто.

27.02.2015 р. між ПАТ "Дельта Банк" та позивачем укладена додаткова угода №1 до договору №007-03665-270215 від 27.02.2015 року, відповідно до якої сторони домовились викласти пункт 1.8 статті 1 договору в наступній редакції: "Зарахування Вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу Банку в день укладання Сторонами цього Договору. Виключно для цілей цього Договору Сторони домовились, що умови п.5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі цього Договору, не застосовуються. У разі, якщо в день укладання сторонами цього Договору не буде здійснено зарахування/перерахування коштів, що становлять суму вкладу на рахунок, цей Договір вважається таким, що не був укладений".

Зарахування коштів на рахунок позивача з власного рахунку позивача або внесення коштів готівкою особисто не проводилось, а мало місце перерахування коштів від третьої особи- вкладника цього ж банку.

Судом встановлено, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ ПАТ "Дельта Банк" віднесено до категорії проблемних строком на 180 днів. Крім того, зазначеною постановою встановлено заборону проведення банком будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб, крім договорів, укладених до набрання чинності постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.

Відповідно до ч.1 ст.56 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Наведені обставини свідчать про те, що проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, суперечило постанові Національного банку України №692/БТ від 30.10.2014р., про яку посадовим особам ПАТ "Дельта Банк" було відомо.

Отже, незважаючи на обмеження, ПАТ "Дельта Банк" уклав з позивачем договір №003-№007-03665-270215 від 27.02.2015 року та додаткову угоду до нього, що є порушенням постанови Національного банку України № 692/БТ від 30.10.2014 року, яка є обов'язковою до виконання.

Частинами 1 та 2 ст.38 Закону № 4452-VI встановлено, що уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частиною 3 ст. 38 Закону № 4452-VI передбачено підстави, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, пунктом 7 встановлено випадки нікчемності правочинів, коли банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

З матеріалів справи вбачається, за результатами перевірки виявлені правочини (договори) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно п.7 ч.3 ст.38 Закону № 4452-VI, які були укладені між ПАТ "Дельта Банк" та фізичними особами - клієнтами банку, в т.ч. договір, укладений між позивачем та ПАТ "Дельта Банк", що підтверджується протоколом від 15.09.2015 р. Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями AT "Дельта Банк", призначеної наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПAT "Дельта Банк" №408 від 29.05.2015 р.

Відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), тобто у такому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстав, визначених ч.3 ст.38 Закону № 4452-VI.

З аналізу наведених нормативно-правових актів, можна дійти висновку, що у відповідних випадках правочини (договори) є нікчемними в силу закону.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Отже, майнові права позивача в цьому випадку не були порушені, оскільки він не набув майнових прав на зазначені кошти.

Колегія суддів також зазначає, що наявність умислу на укладення нікчемної угоди в обох сторін договору не вимагається законом. До відома працівників банку, уповноважених на укладання договорів, було доведено зміст згаданої постанови, а тому договір №003-№007-03665-270215 від 27.02.2015 року підпадає під ознаки нікчемності, наведені у п.7 ч.3 ст.38 Закону №4452-VI.

З урахуванням того, що договір №003-№007-03665-270215 від 27.02.2015 року укладений під час дії обмеження на здійснення операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, відповідно до постанови Національного банку України № 692/БТ від 30.10.2014 року, яка була обов'язкова для виконання, колегія суддів вважає, що позивача правомірно не включено до Переліку вкладників та до Реєстру осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, у зв'язку з визнанням нікчемним договору банківського вкладу (депозиту).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (Заяви №29458/04 та №29465/04) зазначив "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" (п.23 рішення).

Конституційний Суд України в рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) вказав, що за загально визначеним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч.1 ст.58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Ані Закон №4452-VI в цілому, ані окремі його положення неконституційними не визнавалися, тому колегія суддів доходить висновку про правомірність дій відповідача стосовно встановлення нікчемності договору №003-№007-03665-270215 від 27.02.2015 року на підставі п.7 ч.3 ст.38 Закону №4452-VI.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, колегія суддів доходить висновку, що відповідач-1 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та довів суду правомірність своїх дій, тому позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Посилання позивача на висновки Верховного Суду України, зазначені у постановах від 04.07.2017 року по справах №802/4188/15а та №818/3681/15, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідач у цих справах не визначив конкретної підстави нікчемності правочину банку, що передбачені ч.3 ст.38 Закону № 4452-VI. Також зазначені постанови Верховного Суду України не містять висновків про неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи; висновки суду не відповідають цим обставинам, що є підставою для скасування постанови суду з ухваленням нового рішення відповідно до ст. 202 КАС України.

Керуючись ст.ст.196, 198, 202 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційні скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2016 р. у справі № 804/15587/15 скасувати.

В позові відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку, визначеному ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: В.Є. Чередниченко