Ухвала суду № 70829921, 28.11.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 листопада 2017 рокусправа № 804/64/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Божко Л.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Югтепломонтаж» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Югтепломонтаж» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0009611501 від 14.12.2015 року та №0002041501 від 04.02.2016 року, винесені на підставі Акту камеральної перевірки з податку на додану вартість за вересень 2015 року №632/1501/32/40072 від 20.11.2015 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2017 року адміністративний позов було задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 14.12.2015 року № 0009611501 та від 04.02.2016 року № 0002041501.

Державна податкова інспекція у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та винести нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що працівниками ДПІ у Жовневому районі м. Дніпра було проведено камеральну перевірку даних ТОВ «Югтепломонтаж», задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2015 року, на підставі якої було складено акт №632/1501/32/40072.

За результатом проведеної перевірки, податковий орган дійшов висновку про порушення Позивачем пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, а саме занижено суму податкового зобов'язання, що в свою чергу призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за вересень 2015 року у розмірі 42131 грн.

Не погодившись з висновками викладено в акті перевірки, позивач 30.11.2015 року подав до податкової інспекції заперечення.

За результатами розгляду заперечень, 02.11.2015 року Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області прийнято рішення № 43366/10/04-63-15-01 про зміну висновку акта перевірки від 20.11.2015 року № 632/1501/32140072, а саме - в порушення пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України підприємством завищено суму податкового кредиту, що в свою чергу призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за вересень 2015 року у розмірі 40332 грн.

За результатами розгляду заперечень та на підставі акта перевірки, податковою інспекцією були прийняті податкові повідомлення рішення від 14.12.2015 року № 0009611501, яким Позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 50864.75 грн., з яких 40332.00 грн. за основним платежем та 10532.75 грн. штрафних санкцій та податкове повідомлення рішення від 04.02.2016 року № 0002041501, яким Позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 9633.25 грн., з яких 9633.25 грн. штрафні санкції.

Не погодившись з обґрунтованістю прийняття вказаних податкових повідомлень рішень, Позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно в період дії мораторію на проведення перевірок проведено камеральну перевірку позивача без наявності підстав, з якими законодавець пов'язує можливість проведення перевірок під час дії відповідного мораторію, що призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Суд апеляційної інстанції погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Положеннями пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Згідно ст. 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. 76.2. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п.86.2 ст.86 Податкового кодексу України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що камеральна перевірка є одним з видів перевірок, яка проводиться податковим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для винесення податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень були висновки податкового органу про заниження підприємством податкового зобов'язання, що в свою чергу призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за вересень 2015 року у розмірі 42131.00 грн., які були встановленні в результаті проведення камеральної перевірки.

Отже, оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті за результатом проведеної камеральної перевірки.

Між тим, пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 року №71-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" визначено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що у 2015 та 2016 роках діяли

обмеження стосовно підстав проведення перевірок підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців, які обмежувались виключно дозволом Кабінету Міністрів України, заявкою суб'єкта господарювання, рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. В свою чергу, вказані обмеження стосуються лише підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців, з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній рік.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи податкової декларації Позивача з податку на прибуток підприємств за 2014 рік, сума загального оподаткованого доходу, отриманого від провадження господарської діяльності за 2014 рік становить 1304872.00 грн.

Тобто, за обсягом отриманого доходу, Позивач підпадає під коло суб'єктів, на яких розповсюджується обмеження щодо проведення перевірок.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції зазначає, що камеральні перевірки є видом перевірок, які провадяться податковим органом відносно платників податків з метою контролю дотримання ними вимог податкового законодавства, що в свою чергу зумовлює наявність у податкового органу обов'язку дотримання вказаних суб'єктних обмежень при визначенні необхідності її проведення.

Однак, в даному випадку, Відповідачем не було надано до суд жодних доказів, які б надавали йому можливість проведення камеральної перевірки відносно підприємства, а саме: дозволу Кабінету Міністрів України, заявки Позивача, рішенням суду або необхідність її проведення відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Отже, аналізуючи вказані обставини у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо відсутності у податкового органу повноважень на проведення камеральної перевірки даних ТОВ «Югтепломонтаж», задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2015 року та відсутності правових наслідків такої, а саме протиправності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2017 року є обґрунтованою та законною, а підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ч.3 ст.160, ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200, ст. 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2017 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Л.А. Божко