Постанова № 70829648, 13.11.2017, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2017 р. Справа № 818/1274/17

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп'яненка О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що наказом від 09.12.2016 його призначено на посаду старшого інспектора з дорожнього нагляду сектору превенції Глухівського відділу поліції ГУНП в Сумській області.

05.07.2017 в ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження за ч. 3 ст. 368 КК України. 24.07.2017 прокуратурою Сумської області позивачу повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Ухвалою слідчого судді від 31.07.2017 ОСОБА_1 відсторонено від посади.

Наказом відповідача № 323 о/с від 29.08.2017 позивача звільнено зі служби відповідно до п. "б" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію". Вважає наказ незаконним, а звільнення безпідставним.

Відповідно до вимог ст. 19 закону України "Про Національну поліцію" підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 п. 6 поліцейський звільняється зі служби в поліції у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Такий статут на момент звільнення позивача прийнятий не був, відповідач посилається на не існуючий нормативний акт.

Закон України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", дію якого поширено на поліцейських до прийняття Дисциплінарного статуту Національної поліції України, визначає дисциплінарний проступок як порушення службової дисципліни. З метою з'ясування обставин дисциплінарного проступку призначається службове розслідування. Інструкцією Про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України закріплено права особи, щодо якої проводиться розслідування. Відповідачем права позивача грубо порушено. Не було повідомлено про підстави службового розслідування, не забезпечено можливості брати в ньому участь та подавати докази, не ознайомлено з його результатами та не надано можливості оскаржити його висновки. В наказі 323 о/с зазначено, що підставою для його видання та звільнення позивача є наказ № 1547 від 08.08.2017, але з цим наказом ОСОБА_1 ознайомлений не був.

Запис в трудовій книжці позивача не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок, оскільки не містить посилань на відповідну норму закону, в ньому не зазначено причину звільнення.

Просить визнати протиправними та скасувати накази ГУНП в Сумській області № 1547 від 08.08.2017, № 323 о/с від 29.08.2017. Поновити ОСОБА_1 на посаді. Стягнути з відповідача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з моменту звільнення та до моменту прийняття рішення судом.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позов із зазначених підстав. Пояснили, що в документах, які містяться в матеріалах службового розслідування, відсутні відомості про вчинення позивачем будь-якого дисциплінарного проступку. Накази, що оскаржує позивач, суперечать один одному в частині підстав звільнення позивача. Так, наказом № 323 о/с його звільнено у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, накладеного у відповідності до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Відповідно ж до наказу 1547 ОСОБА_1 звільнено у дисциплінарному порядку. Позивача не було ознайомлено з наказом про призначення розслідування, в якому і містяться підстави його проведення. В порушення встановленого порядку та обов'язку службове розслідування проводилось відповідачем упереджено. Так, навіть відмова надавати свідчення щодо себе розцінена як спроба уникнути відповідальності, що є порушенням конституційних прав позивача. Фактично висновок про вчинення дисциплінарного проступку ґрунтується на рапорті начальника ВКрР ГУНП в Сумській області та тексту підозри у вчиненні кримінального правопорушення, яку оголошено позивачу. Використання на цій стадії терміну "обґрунтована підозра" не є доказом вчинення правопорушення. Рапорт же ВКрР ГУНП в Сумській області взагалі містить недостовірну інформацію та суперечить навіть оголошеній позивачу підозрі. Так, прокуратурою Сумської області зазначено, що 20.07.2017 о 18.30 ОСОБА_1 знаходився в м. Глухів. В рапорті ж зазначено, що позивач перебував у м. Суми. Цим обставинам комісією не було надано ніякої оцінки. Також відповідачем не обґрунтовано необхідності застосування найсуворішого стягнення та неможливості застосування менш суворого. Не взято до уваги попередню службу позивача, те, що позивач є учасником АТО та має ряд заохочень.

Представник відповідача позов не визнав. Пояснив, що 24.07.2017 працівниками відділу кримінальної розвідки ГУНП спільно з працівниками Сумського управління ДВБ НП України та прокуратури Сумської області задокументовано факт отримання ОСОБА_1 незаконної вигоди від ОСОБА_2 Про обставини виявлених протиправних дій позивача начальник відділу кримінальної розвідки ГУНП доповів рапортом від 25.07.2017 начальнику ГУНП. Відповідно до рапорту, змісту оголошеної підозри та в ході службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 отримав неправомірну вигоду від ОСОБА_2 за приховування факту вчинення останнім правопорушень. При цьому позивач діяв всупереч своїм функціональним обов'язкам, за якими він зобов'язаний виявляти правопорушення, складати відповідні протоколи, вчиняти дії для припинення правопорушень та запобігання їх вчиненню.

ОСОБА_1, вчиняючи зазначені дії, порушив вимоги законів України, не виконав свої посадові обов'язки та порушив присягу працівника поліції. Обґрунтовано підозрюється у вчиненні діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за яке встановлена ст. 368 ч. 3 КК України. При обранні виду стягнення було враховано тяжкість проступку, обставини його вчинення, попередня поведінка, відмова надавати пояснення в ході розслідування, ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації. За сукупністю наведених обставин прийнято рішення про необхідність застосування стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Просить в задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи. Суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що ОСОБА_1 09.12.2016 призначено на посаду старшого інспектора з дорожнього нагляду превенції Глухівського відділу поліції ГУНП в Сумській області. Наказом начальника ГУНП від 08.08.2017 "Про порушення службової дисципліни окремими поліцейськими Глухівського відділу поліції ГУНП в Сумській області" звільнено зі служби в поліції в дисциплінарному порядку за порушення службової дисципліни (а.с. 64-67). На підставі наказу № 1547 т.в.о. начальника ГУНП 29.08.2017 видано наказ 323 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції відповідно до п. 6 ( у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини 1 ст. 77 закону України "Про Національну поліцію" (а.с. 68).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 закону України "Про Національну поліцію" однією з підстав звільнення зі служби в поліції та припинення служби є реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до ст. 19 ч. 2 закону України "Про Національну поліцію" підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Частиною 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" на поліцейських поширено дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції". Закон набрав чинності 28 грудня 2015 року. Таким чином, на момент видання відповідачем наказу, що оспорюється, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності поліцейських визначався Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України (далі Статут).

Відповідно до ст. 5 ч.ч. 1, 2 Статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Відповідно до ст. 2 Статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни. Статтею 1 Статуту службова дисципліна визначається як дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

З наведених норм вбачається, що підставою для дисциплінарної відповідальності поліцейського є вчинення ним дисциплінарного проступку. Відповідач, вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, мав встановити факт вчинення дисциплінарного проступку позивачем, його вину та інші обставини, що мають враховуватися при вирішенні питання про дисциплінарну відповідальність.

Відповідно до ст. 14 Статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, вчиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Наказом МВС України від 12.03.2013 № 230 затверджено "Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України", відповідно до п. 1.1 якої вона визначає порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні. Відповідно до п. 1.2 Інструкції службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з'ясування інших обставин. Відповідно до п. 3.3 проведення службового розслідування доручається працівникам підрозділів внутрішньої безпеки, інспекції з особового складу підрозділів кадрового забезпечення, а якщо такі підрозділи не передбачені штатним розписом, уповноважені на те начальники доручають проведення службових розслідувань найбільш досвідченим працівникам, здатним усебічно вивчити обставини, що стали підставою для призначення службового розслідування, та зробити об'єктивні висновки. Відповідно до п. 6.2 виконавець (голова, члени комісії) з метою забезпечення повного, всебічного і об'єктивного дослідження обставин подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, має право, серед іншого, викликати осіб РНС, стосовно яких проводиться службове розслідування, а також інших працівників ОВС, інших осіб (за їх згодою), які обізнані або мають відношення до обставин, що стали підставою для призначення службового розслідування, й одержувати від них письмове пояснення, форма якого наведена в додатку до цієї Інструкції, або усні пояснення, а також документи, які стосуються службового розслідування; ознайомлюватися і вивчати в установленому порядку відповідні документи, що мають відношення до службового розслідування, у разі потреби - знімати з них копії і приєднувати до матеріалів службового розслідування; користуватися в установленому порядку обліками та інформаційними базами МВС, ГУМВС, УМВС, ВНЗ.

Наказом начальника ГУНП в Сумській області № 933 від 24.07.2017 призначено службове розслідування у зв'язку з внесенням відомостей до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України за фактом можливих неправомірних дій окремих поліцейських Глухівського ВП (а.с. 26-27). На виконання наказу проведено службове розслідування, висновок за результатами якого затверджено 08.08.2017 (а.с. 29-39). Відповідно до п. 6.3 "Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України" особа, щодо якої проводиться службове розслідування, має право отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування; висловлювати письмові зауваження щодо об'єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка(і) його проводить(ять); відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України; оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України.

Відповідачем не подано доказів того, що ОСОБА_1 був ознайомлений з наказом про призначення службового розслідування або йому в інший спосіб повідомлено про призначення розслідування та про його підстави. Суд не може погодитись з твердженням відповідача про те, що діючим законодавством не встановлено обов'язку ознайомлювати поліцейського з наказом про проведення розслідування чи в інший спосіб повідомляти про його призначення. З аналізу наведеного пункту 6.3 "Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України" вбачається, що реалізація наданих прав поліцейським можлива лише за умови його обізнаності з самим фактом призначення та з підставами проведення розслідування. В той же час, з наказу відповідача про призначення службового розслідування вбачається, що його призначено за фактом можливих неправомірних дій окремих поліцейських Глухівського ВП, відомості про призначення розслідування саме щодо ОСОБА_1 в наказі відсутні. З тексту пояснень ОСОБА_1 також не вбачається, що позивачу запропоновано їх надати саме в зв'язку з проведенням службового розслідування (а.с 40). Відповідачем ніякими доказами не спростовано твердження позивача про те, що йому було запропоновано надати пояснення в зв'язку з внесенням до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення та повідомленням про підозру, а не у зв'язку з проведенням службового розслідування відносно нього. Також відповідачем не подано ніяких доказів того, що позивач мав можливість ознайомитися з висновками службового розслідування та оскаржити їх до прийняття рішення про застосування дисциплінарного стягнення, скільки наказ № 1547 видано відповідачем в день затвердження висновку службового розслідування - 08.08.2017. При цьому особа, що затвердила висновки розслідування та видала наказ знаходиться в м. Суми, а позивач у м. Глухові. На підставі викладеного, суд вважає, що відповідачем не забезпечено можливості реалізації наданих позивачу в зв'язку з призначенням службового розслідування прав.

Відповідно до змісту наказу № 1547 від 08.08.2017 відповідачем зроблено висновок про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку. Зазначено, що позивач неналежно ставився до виконання вимог службової дисципліни, проігнорував вимоги ст. ст. 1,7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справи України, Присяги працівника поліції, ст. 18 закону України "Про Національну поліцію", ст. 22 закону України "Про запобігання корупції", що підтверджується встановленими в ході досудового розслідування кримінального провадження обставинами, обґрунтованою підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, та виразилося у використанні свого службового становища та пов'язаних з ним можливостей з метою одержання неправомірної вигоди (а.с. 64-65).

В чому саме полягало порушення позивачем Присяги працівника поліції відповідачем ні в наказі, ні у висновку службового розслідування не зазначено, не подано ніяких доказів цього і в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 1 "Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ" службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму;

забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби. Статтею 7 Статуту встановлює обов'язки осіб рядового та начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Статтею 18 закону України "Про Національну поліцію" встановлено обов'язки поліцейського. Поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції. Звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов'язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук. Додаткові обов'язки, пов'язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на нього виключно законом.

Ні в акті службового розслідування, ні в наказі про звільнення ОСОБА_1 відповідачем не зазначено який саме з наведених обов'язків не було виконано позивачем, в чому саме це полягало. В судовому засіданні представник відповідача вказував на порушення вимоги про дотримання Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського. Досліджуючи наведені вище норми суд приходить до переконання, що вимоги ст. 18 закону України "Про Національну поліцію" та ст. 7 "Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ" в частині покладення на поліцейських обов'язку дотримання вимог Конституції України, законів, інших підзаконних актів, наказів та інших нормативно-правових актів мають загальний характер. Для констатації факту порушення цих вимог є обов'язковим встановлення факту порушення інших норм, вимог, невиконання обов'язків, порушення правил поведінки, що встановлюється іншими нормами Конституції України, законів України, інших нормативно-правових актів, наказів та розпоряджень.

Як було зазначено вище, ст. 5 Статуту передбачає можливість притягнення працівника поліції до дисциплінарну відповідальність одночасно з іншими видами юридичної відповідальності. Одне діяння може містити ознаки кримінального чи адміністративного правопорушення та дисциплінарного проступку, але вони є окремими, самостійним видами юридичної відповідальності, що мають окремі, самостійні підстави, процедуру встановлення факту вчинення правопорушення та процедуру притягнення до відповідальності. Органами досудового слідства та судом в ході розслідування кримінальних справ, зокрема в процесуальних документах щодо позивача, дійсно використовується термін "обґрунтована підозра у вчиненні злочину", але виключно для цілей, встановлених КПК України. Суд вважає, що використання такого терміну відповідачем у висновку службового розслідування та наказі № 1547 для опису дисциплінарного проступку є безпідставним. Сам лише факт наявності кримінального провадження та повідомлення ОСОБА_1 про підозру не є доказом вчинення ним дисциплінарного проступку та не визначений законом України "Про Національну поліцію" та "Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України" як підстава для дисциплінарної відповідальності. Суд вважає, що відповідач мав встановлювати факт вчинення дисциплінарного проступку, обставини його вчинення та вину позивача, а не обґрунтованість підозри вчиненні злочину.

З висновку службового розслідування вбачається, що вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку обґрунтовується оголошенням йому обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому викладаються відомості про фактичні обставини виключно за матеріалами кримінальної справи (а.с. 29-39). Досліджений в судовому засіданні судом оригінал матеріалів службового розслідування містить копію ухвали Зарічного районного суду м. Суми про відсторонення позивача від посади, копію повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 ч. 3 КК України. Крім цього, в матеріалах службового розслідування мається рапорт ОСОБА_5, який повідомляє про затримання ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 ч. 3 КК України та інформує начальника ГУНП у Сумській області про хід кримінального провадження. Також в матеріалах службового розслідування маються пояснення ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які пояснили, що про обставини можливого вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку їм нічого не відомо. (а.с. 41, 55). У висновку службового розслідування комісією зазначається, що в червні ОСОБА_1 виявлено факт вчинення ОСОБА_2 правопорушення, складено відповідні матеріали, за якими останнього притягнуто до адміністративної відповідальності. Після цього ОСОБА_1, використовуючи своє службове становище та надані повноваження, з метою отримання неповномірної вигоди, висунув під час зустрічі з ОСОБА_2 вимогу про передачу йому грошових коштів за невиконання обов'язку з виявлення та припинення правопорушень. На виконання вимог ОСОБА_1 кошти були перераховані ОСОБА_2 на банківську картку ОСОБА_8, що є племінником позивача. В матеріалах службового розслідування відсутні будь-які докази на підтвердження факту такої домовленості та передачі коштів у вказаний спосіб на користь ОСОБА_1

На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що факт вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку відповідачем належним чином не встановлений. Наказ № 1547 від 08.08.2017 в частині звільнення позивача прийнято відповідачем без повного всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, встановлення факту вчинення проступку та ступеню вини позивача, що є невиконанням покладених на відповідача "Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України" та "Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України" обов'язків.

Крім того, відповідно до ст. 14 ч. 15 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ, як вид стягнення, є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Відповідно до ч. 10 ст. 15 "Дисциплінарного статут органів внутрішніх справ України" при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Законом не встановлено будь-якої черговості у застосуванні дисциплінарних стягнень, але суд вважає, що приймаючи рішення про звільнення поліцейського, відповідач мав врахувати усі наведені обставини та дійти висновку про неможливість досягнення цілей, з якими застосовується дисциплінарне стягнення, при застосуванні менш суворого його виду. У висновку службового розслідування вказується про врахування таких обставин, однак будь-які мотиви щодо цього не наводяться. Також у висновку та в наказі про звільнення позивача відсутнє будь-яке обґрунтування необхідності застосування найбільш суворого стягнення у вигляді звільнення.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним визнати протиправними та скасувати накази ГУНП в Сумській області № 1547 від 08.08.2017 в частині звільнення ОСОБА_1 та наказ № 323 о/с від 29.08.2017. Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора з дорожнього нагляду превенції Глухівського відділу поліції ГУНП в Сумській області. Відповідно до довідки відповідача середньоденне грошове забезпечення позивача становить 272 грн. 01 коп. (а.с. 69). Суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача втрачений в зв'язку з вимушеним прогулом заробіток в сумі 20672 грн. 76 коп. (272,01грн. *76 днів).

На підставі ст. 256 ч. 1 п. 2 КАС України необхідно допустити негайне виконання постанови в частині поновлення позивача на посаді та стягнення грошового забезпечення за один місяць в сумі 8160 грн. 30 коп.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області № 1547 від 08.08.2017 "Про порушення службової дисципліни окремими поліцейськими Глухівського відділу поліції ГУНП в Сумській області" в частині звільнення зі служби в поліції у дисциплінарному порядку ОСОБА_1.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області по особовому складу від 29.08.2017 року №323о/с про звільнення ОСОБА_1.

Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора з дорожнього нагляду сектору превенції Глухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області з 29.08.2017 року.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Сумській області (ідентифікаційний код 40108777) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 серпня2017 року по 13 листопада 2017 року в сумі 20 672,76 грн. (двадцять тисяч шістсот сімдесят дві грн. 76 коп.)

Допустити негайне виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора з дорожнього нагляду сектору превенції Глухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць - 8 160,30 грн. (вісім тисяч сто шістдесят грн. 30 коп.)

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Соп'яненко