Ухвала суду № 70829542, 08.12.2017, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

08 грудня 2017 року РівнеСправа № 817/1933/17

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Недашківська К.М., розглядаючи матеріали адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобовязання вчинити певні дії, та перевіривши на предмет відповідності позовної заяви вимогам статей 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВСТАНОВИВ:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі іменується позивач) до Державної фіскальної служби України (далі іменується відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.10.2017 №226021/НОМЕР_1, від 20.10.2017 №239526/НОМЕР_1, від 21.11.2017 №306028/НОМЕР_1; зобовязати зареєструвати податкові накладні №403 від 31.07.2017, №327 від 26.06.2017, №338 від 30.06.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами перевірки матеріалів адміністративного позову в порядку статті 107 КАС України, суд встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 106 КАС України, до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі іменується Закон України №3674-VI).

За приписами частини 1 статті 4 Закону України №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України №3674-VI передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду фізичною особою-підприємцем адміністративного позову немайнового характеру складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з абзацом другим частини 3 статті 6 Закону України №3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 26.12.2016 №1801-VIII установлено з 01.01.2017 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 1600 грн. 00 коп. на одну особу.

Прохальна частина адміністративного позову містить шість позовних вимог:

визнання протиправними трьох рішень комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації від 13.10.2017 №226021/НОМЕР_1, від 20.10.2017 №239526/НОМЕР_1, від 21.11.2017 №306028/НОМЕР_1;

зобовязання вважати прийнятими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №403 від 31.07.2017, №327 від 26.06.2017, №338 від 30.06.2017.

При цьому суд зазначає, що рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації є рішенням індивідуальної дії, тобто дане рішення стосується конкретної особи (в даному випадку -позивача) та їхніх відносин. Загальною рисою такого рішення є його конкретність, а саме: чітке формулювання конкретного юридичного волевиявлення суб'єкта владних повноважень; розв'язання за його допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань; чітка визначеність адресата - конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цим актом.

Тобто, підставою для прийняття такого рішення став результат автоматизованого моніторингу фіскальним органом відповідності, в даному випадку, певної податкової накладної фізичної особи-підприємця критеріям оцінки ступеня ризиків; таке рішення відповідача має своїм наслідком відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних певної окремої податкової накладної.

Крім того, оскаржувані позивачем рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації мають індивідуальні характеристики, відмінні один від одного: номер, дату, та стосуються різних податкових накладних.

Тому, визнання протиправними та скасування рішень Державної фіскальної служби України від 13.10.2017 №226021/НОМЕР_1, від 20.10.2017 №239526/НОМЕР_1, від 21.11.2017 №306028/НОМЕР_1 є окремими трьома позовними вимогами немайнового характеру.

З приводу інших позовних вимог (зобовязання зареєструвати податкові накладні), то суд зазначає, що вимога про визнання протиправними акта, дій чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати чи визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобовязати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Як зазначалося вище, позивач заявив до суду шість позовних вимог немайнового характеру, за які має бути сплачено судовий збір як за три позовні вимоги немайнового характеру, оскільки позовна вимога про зобовязання зареєструвати певну податкову накладну прямо випливає з позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 14 березня 2017 року.

Як вбачається з доданого до позовної заяви платіжного доручення №1020 від 04.12.2017 позивач сплатив судовий збір у розмірі 3200 грн. Однак, при зверненні до суду з позовною заявою позивач повинен був сплатити суму судового збору у розмірі 4800 грн. 00 коп. (три позовні вимоги немайнового характеру).

Згідно з частиною 1 статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом фактичного надання суду доказів доплати суми судового збору у розмірі 1600 грн. 00 коп., (оригінал платіжного документа) (перерахування коштів здійснюється за наступними реквізитами: отримувач коштів: УДКСУ у м. Рівному (м. Рівне) 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012714 ; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Рівненській області; код банку отримувача (МФО) 833017; рахунок отримувача: 31211206784002; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Рівненський окружний адміністративний суд), або ж доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобовязання вчинити певні дії залишити без руху.

Надати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної зави до 28 грудня 2017 року .

Розяснити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, що згідно з пунктом 1 частини 3 статті 108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Копію даної ухвали надіслати іізичній особі-підприємцю ОСОБА_1.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М. Недашківська