Постанова № 70829420, 06.12.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

06 грудня 2017 р. № 820/5243/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Зоркіна Ю.В.

при секретарі судового засідання - Денисенко А.А.

за участю

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Чернишук К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

Позов заявлено до Головного управління ДФС України у Харківський області про скасування податкового повідомлення-рішення № 270-2009-1310 від 30.06.2017 року.

У судовому засіданні позивачка заявлений позов підтримала у повному обсязі, просила позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування правової позиції, що гідротехнічна споруда ставка не є будівлею у розумінні Податкового кодексу України, а отже не може бути об'єктом оподаткування за ст.266 ПК України.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала, просила залишити його без задоволення, пославшись на те, що відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості. Згідно витягу з реєстру прав на нерухоме майно позивачці належить на праві приватної власності нерухоме майно загальною площею 887 м2. Розмір податкового зобов'язання визначений на підставі ставок податку для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб підприємців, що використовуються з метою отримання доходів, визначених рішенням Великогомільшанської сільської ради № 366 від 23.01.2015 року.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачці на праві приватної власності належить гідротехнічна споруда ставка №6, загальною площею 887 м2, підстава - свідоцтва на право власності на нерухоме майно, виданого відповідно до рішення виконавчого комітету Великогомельшанської сільської ради Зміївського району Харківської області від 27.04.2005 року ХХІV сесії IV скликання - а.с.10.

30.06.2017 року Головним управління ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення - рішення № 270-2009-1310, яким позивачці на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України нараховане податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у розмірі 12222.86 грн. Вказане рішення направлено на адресу позивачки та отримано нею 22.07.2017 р.

Перевіряючи оскаржуване рішення відповідача на відповідність положенням ч.3 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.

Порядок оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено статтею 266 ПК України.

Зокрема, в силу положень підпунктів 266.1.1, 266.2.1, 266.3.1, 266.3.2 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Податковим кодексом визначено, що об'єктами нежитлової нерухомості є - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; ґ) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі (п. 14.1.129 1. ст.14 ПК України).

Відповідно до п. 14.1.15 ст.14 ПК України будівлі - земельні поліпшення, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення майна, тварин, рослин, збереження інших матеріальних цінностей, провадження економічної діяльності. Земельне поліпшення - результати будь-яких заходів, що призводять до зміни якісних характеристик земельної ділянки та її вартості. До земельних поліпшень належать матеріальні об'єкти, розташовані у межах земельної ділянки, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення, а також результати господарської діяльності або проведення певного виду робіт (зміна рельєфу, поліпшення ґрунтів, розміщення посівів, багаторічних насаджень, інженерної інфраструктури тощо (п. 14.1.75 ст.14 ПК України))

Суд також зауважує, що згідно положень наказу Держстандарту від 17.08.2000 року № 507 "Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000" будівлями є споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів. До будівель відносяться: житлові будинки, гуртожитки, готелі, ресторани, торговельні будівлі, промислові будівлі, вокзали, будівлі для публічних виступів, для медичних закладів та закладів освіти та ін.

Отже, за своїми інженерно-будівельними ознаками будівля повинна мати:

1). несучі конструктивні елементи, які сприймають навантаження від верхніх конструкцій, власної маси і інших впливів;

2).огороджувальні конструктивні елементи, які ізолюють приміщення один від одного або від зовнішнього середовища

3). або несуче-огороджувальні елементи.

Із дослідженого в судовому засіданні технічного паспорту гідротехнічної споруди, яка належить позивачці на праві власності (а.с.12-13) встановлено, що вона має наступні складові: дамба - глуха гребля із суглинку (закріплення схилів-біологічне), монах - металева труба, водоскидна труба - металева труба,- а отже за своїми ознаками не є будівлею та відповідно об'єктом оподаткування за ст.266 ПК України.

Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідач в судовому засіданні не довів, що при винесенні оскаржуваного рішення врахував усі положення визначені ч.3 ст.2 КАС України, а отже задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст.94 КАС України

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 160- 163, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 270-2009-1310 від 30.06.2017 року, видане Головним управлінням ДФС у Харківській області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) сплачену суму судового збору в розмірі 640 грн. (шістсот сорок гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, адреса: вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У повному обсязі постанова виготовлена 08.12.2017 року

Суддя Зоркіна Ю.В.