Постанова № 70829076, 06.12.2017, Львівський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2017 року справа № 813/2580/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Новак Л.М.

за участю:

позивача – ОСОБА_1

представника позивача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, -

Встановив:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що рішення про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності прийнято на підставі Висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни працівником Стрийського ВП ГУНП України у Львівській області та відкриття прокуратурою Львівської області кримінального провадження № 42016140000000068 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.368ч.3 КК України. Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Згідно положень даної конституційної норми, іншими нормативними актами не передбачено підстави для звільнення громадян, і працівника поліції зокрема, у зв"язку із скоєнням кримінального правопорушення на стадії кримінального процесу - до визнання його винним вироком суду, що вступив в законну силу.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві. Просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, надав суду письмові заперечення на позов. Зазначає, що матеріалами службового розслідування, проведеного відповідно до вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та наказу МВС України від 12.03.2013 №230 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службового розслідування в ОВС України», вина позивача в грубому порушенні службової дисципліни - доведена повністю. Вказує, що позивач неналежно виконував свої обов'язки як працівник поліції та 15.04.2016 року, отримавши інформацію про вчинення кримінального правопорушення, а саме викрадення грошових коштів у ОСОБА_3 громадянином ОСОБА_4, про даний факт до чергової частини органу поліції не повідомив, чим грубо порушив вимоги п. 5 розділу II Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1377 та вимоги ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію». Стверджує, що видаючи наказ №198 о/с від 13.07.2016 відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб чітко визначений законодавством. Досудове розслідування кримінального провадження органом прокуратури проводилось у відповідності до норм КК України та КПК України, а службове розслідування ГУНП проводилось у відповідності до норм Дисциплінарного статуту. В межах кримінальної відповідальності позивач, у разі доведення його вини у суді, буде нести покарання, визначене КК України за вчинення кримінального правопорушення. За вчинення дисциплінарного проступку позивач поніс відповідальність, визначену спеціальним законодавством.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення позивача і його представника, повно, всебічно та об’єктивно дослідивши наявні у справі письмові докази, оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Пунктом 15 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що Позивач проходив службу в поліції на посаді старшого оперуповноваженого Стрийського ВП ГУНП України у Львівській області.

Наказом Головного управління Національної поліції України у Львівській області № 1498 від 24.06.2016 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Стрийського ВП ГУНП у Львівській області" на старшого оперуповноваженого Стрийського ВП ГУНП України у Львівській області майора поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції України у Львівській області № 198 о\с від 13.07.21016 "По особовому складу" ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.

Не погодившись із вказаними наказами про звільнення ОСОБА_1 оскаржив їх до суду.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 05 травня 2016 року до ГУНП у Львівській області надійшла інформація про те, що працівниками прокуратури Львівської області спільно з працівниками УСБ України у Львівській області в межах кримінального провадження №42016140000000068 розпочатого 26.04.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч. З КК України затримані в порядку ст. 208 КПК України та поміщені в ІТТ для вирішення питання про обрання міри запобіжного заходу працівники поліції ОСОБА_1 та ОСОБА_5

06.05.2016 року старшим слідчим СВ Прокуратури Львівської області Пшеничка A.M. в межах кримінального провадження №42016140000000068 повідомлено про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.З ст.368 КК України.

Отримана інформація в сукупності відносилась до події, яка сталася за участю особи рядового і начальницького складу, могла викликати суспільний резонанс, а відтак була законною підставою для призначення службового розслідування відповідно до п.2.1, 2.6. Інструкції затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 № 230.

За даним фактом 11.05.2016 року наказом Головного управління Національної поліції України у Львівській області №1075, відповідно до вимог ст.14 Статуту призначено службове розслідування.

В результаті проведення службового розслідування встановлено, що 15.04.2016 під час отримання заяви та пояснення від громадянина ОСОБА_3, про зникнення номерних знаків, оперуповноважені Стрийського ВП ГУНП у Львівській області майор поліції ОСОБА_1, підполковник поліції ОСОБА_6 та капітан поліції ОСОБА_5 отримали інформацію про вчинення кримінального правопорушення, а саме викрадення грошових коштів громадянином ОСОБА_4 про даний факт до чергової частини органу поліції не повідомили чим грубо порушили вимоги п. 5 розділу II Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1377 та вимоги ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», де передбачено, що посадова особа органу поліції при виявленні чи отриманні інформації про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію негайно повідомляє про це чергову частину органу поліції. У подальшому з власної ініціативи без будь-яких на це законних підстав 20.04.2016 затримали та доставили до Стрийського відділу поліції ОСОБА_4 та проводили з останнім надумані слідчі дії, використовуючи владу та службове становище всупереч інтересам служби, з метою власного незаконного збагачення, вимагали та отримали у громадянина ОСОБА_4 неправомірну вигоду в розмірі 400 доларів США за невжиття заходів до внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення - крадіжки.

Такими своїми діями старші оперуповноважені Стрийського ВП ГУНП у Львівській області підполковник поліції ОСОБА_6В, майор поліції ОСОБА_1 та оперуповноважений Стрийського ВП ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_5 допустили порушення Присяги працівника поліції, службової дисципліни, яка у відповідності до ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу неухильно дотримуватись вимог законодавства, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, що виразились в укритті від реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення та у подальшому використання вказаних відомостей для власного збагачення. Вчинення проступку що дискредитує звання працівника поліції, а саме вимагання та отримання неправомірної вигоди, що призвело до надзвичайної події відкриття відносно поліцейських кримінального провадження та повідомлення їм про підозру про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 368 КК України.

За наслідками ж проведеного службового розслідування, за грубе порушення службової дисципліни, Присяги працівника Поліції, ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 5 розділу II Інструкції "Про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події" затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1377, що виразилось в укритті від реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення та у подальшому використання вказаних відомостей для власного збагачення, на старшого оперуповноваженого Стрийського ВП ГУНП у Львівській області підполковника поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення позивача і представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Закон України “Про Національну поліцію” від 02.07.2015 року №580-VIII визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Частиною 1 ст. 19 Закону України “Про Національну поліцію” встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України “Про Національну поліцію” підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з п. 4 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про Національну поліцію” до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, до затвердження відповідним законом Дисциплінарного статуту Національної поліції України підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 року за № 3460-1У (далі за текстом - Дисциплінарний статут ОВС України).

Відповідно до положень ст.ст. 2, 5 Дисциплінарного статуту ОВС України, підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку - невиконання чи неналежне виконання ним службової дисципліни.

Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби”.

Відповідно до ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Згідно з статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Статтею 25 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що працівник міліції у межах повноважень, наданих цим Законом та іншими законодавчими актами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність.

Як зазначено вище, оскаржуваним наказом до позивача застосований найсуворіший вид дисциплінарного стягнення - звільнення з посади.

Приписи ч.9 ст.14 Дисциплінарного статуту визначають, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Тобто, один із елементів, що передує накладенню дисциплінарного стягнення є доведена вина працівника по невиконанню чи неналежному виконанню покладених на нього трудових обов'язків. Провина працівника у вчиненні дисциплінарного проступку має у вигляді прямого чи опосередкованого наміру. Отже, має бути доведено, що працівник хотів чи свідомо допускав настання несприятливих роботодавцеві наслідків.

В Наказі Головного управління Національної поліції України у Львівській області № 1498 від 24.06.2016 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Стрийського ВП ГУНП у Львівській області" зазначено про допущення позивачем грубих порушень службової дисципліни, Присяги працівника Поліції, ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 5 розділу II Інструкції "Про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події" затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1377, що виразилось в укритті від реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення та у подальшому використання вказаних відомостей для власного збагачення; вчинення проступку що дискредитує звання працівника поліції, а саме вимагання та отримання неправомірної вигоди.

Згідно з пунктом 5 розділу II Інструкції “Про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події”, посадова особа органу поліції при виявленні чи отриманні інформації про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію негайно повідомляє про це чергову частину органу поліції.

Позивач стверджує, що не вчиняв вказаних порушень, а діяв у відповідності до вимог законодавства.

На думку суду, вказана обставина у спірному наказі, про укриття позивачем від реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення щодо ОСОБА_3 та у подальшому використання вказаних відомостей для власного збагачення, є передчасною, оскільки лише за результатами розгляду кримінального провадження щодо позивача можливо буде встановити чи було відомо позивачу про кримінальне правопорушення щодо ОСОБА_3

Відповідачем на час розгляду справи не надано суду жодних належних та допустимих доказів реального існування обставини про укриття позивачем від реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення та у подальшому використання вказаних відомостей для власного збагачення.

У висновку службового розслідування від 13.06.2016 вказано про вчинення ОСОБА_1 проступку, що дискредитує звання працівника поліції, а саме вимагання та отримання неправомірної вигоди, що призвело до надзвичайної події відкриття відносно поліцейських кримінального провадження та повідомлення їм про підозру про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КК України злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину. А відповідно до ч. 1 ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Тобто у діяннях ОСОБА_1, описаних у висновку службового розслідування від 13.06.2016 року наявні лише ознаки складу інкримінованих йому злочинів, передбачених ч.3 ст.368 КК України, що є предметом розслідування зазначеної кримінальної справи, а тому вказані дії ОСОБА_1 могли розслідуватись та кваліфікуватись, а також по них повинно прийматись рішення виключно згідно кримінального процесуального законодавства України компетентними органами - слідчим, прокурором, судом, а не в рамках вказаного службового розслідування.

Розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_1, на час розгляду справи, перебуває на розгляді в Стрийському міськрайонному суді Львівської області. Обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016140000000068 від 18.11.2016 року про оголошення підозри ОСОБА_1 за ч.3 ст.368 КК України.

Таким чином, наказ відповідача про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби в поліції виданий на підставі припущень і не містить достатніх підстав для притягнення позивача до найсуворішого виду дисциплінарної відповідальності - звільнення зі служби в поліції.

Звільнення позивача з посади суперечить принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України. Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

07 травня 2016 року ухвалою Галицького районного суду Львівської області ОСОБА_1 відсторонено від посади старшого оперуповноваженого Стрийського ВП ГУНП України у Львівській області строком 2 місяці та вилучено службове посвідчення на час відсторонення від посади.

Проте, при прийнятті оскаржуваних наказів, суб'єкт владних повноважень не звернув уваги на ухвалу Галицького районного суду Львівської області від 07.05.2016 щодо відсторонення позивача від посади терміном на два місяці та передчасно застосував наказом № 1498 від 24.06.2016 крайній захід дисциплінарного впливу -- в межах дії строку відсторонення позивача від посади.

Надаючи правову оцінку виявленим порушенням, в розрізі зазначеного, судом не встановлено фактів щодо грубого порушення позивачем службової дисципліни і, як наслідок, свідчить про недотримання Головного управління Національної поліції у Львівській області доведеності вини особи, яка вчинила грубий дисциплінарний проступок.

Відповідно до ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, постанова суду в частині поновлення позивача на посаді та виплати позивачу грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць підлягають негайному виконанню.

За наведених обставин, суд вважає що позов підставний і обґрунтований, а тому підлягає до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України у Львівській області № 1498 від 24.06.2016 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Стрийського ВП ГУНП у Львівській області" в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України у Львівській області № 198 о\с від 13.07.21016 "По особовому складу" в частині звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1.

Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого Стрийського ВП ГУНП України у Львівській області з 14.07.2016.

Постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого Стрийського відділу поліції ГУНП у Львівській області підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 08.12.2017.

Суддя Р.М. Брильовський