Постанова № 70828553, 14.11.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Батигіна О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до Мелітопольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач або ОСОБА_1С.) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Мелітопольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач ), в якому позивач просить:

-визнати дії відповідача щодо відмови у оформленні подання про повернення позивачці помилково сплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна від 30.08.2016 в сумі 2751 грн. 19 коп. – неправомірними;

-зобов’язати відповідача сформувати та подати до Мелітопольського управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області подання про повернення позивачці (ідн.№2972406104) помилково сплаченого нею відповідно до квитанції №83 від 30.09.2016 збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 2751 грн. 19 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що під час нотаріального оформлення договору купівлі-продажу нерухомого майна нею як покупцем було сплачено збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 2751 грн.19 коп. Враховуючи, що житло придбавалось нею вперше, вважає, що вона звільнена від сплати такого збору в силу приписів п.9 ст.1 Закону України “Про збір та обов’язкове державне пенсійне страхування”, у зв’язку з чим звернулась до відповідача з заявою про повернення помилково сплаченого платежу. Проте, з відповіді від Мелітопольського ОУПФУ в Запорізькій області стало зрозуміло, що для повернення помилково сплаченого збору необхідно звернутися до суду. У зв’язку із вищевикладеним просить задовольнити позов.

Позивачкою подано письмове клопотання (вх. №30659 від 08.11.2017), яким просить розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Додатково надала документи для долучення до матеріалів справи.

Причини неявки у судове засідання представника відповідача суду не відомі. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Позовні вимоги не визнав та просив відмовити у позові виходячи із викладених в поданих до суду письмових запереченнях проти адміністративного позову (вх. №29504 від 30.10.2017) підстав. В обґрунтування заперечень вказав, що територіальні органи Пенсійного фонду України не володіють повною інформацією щодо осіб, які придбають житло вперше, до того ж до компетенції Управління не входить визнання громадянина особою, яка придбаває житло вперше.

За приписами частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі осіб, які беруть участь у справі, за наявними у справі доказами.

У зв’язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Судом встановлено, що 30.09.2016 позивачем придбано за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованим в реєстрі за №2234, квартиру №149 в буд. №36/8 по вул. 50-річчя Перемоги в м. Мелітополь, вартість якої за договором становила 275 119 грн. (п.5 договору) (а.с.12-13).

Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.15-16).

При укладанні договору купівлі-продажу квартири позивачем було сплачено збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості придбаного нерухомого майна в сумі 2751 грн. 19 коп., що підтверджується квитанцією №83 від 30.09.2016 про сплату ОСОБА_1 збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 2751 грн. 19 коп. (а.с. 14).

Отримувачем коштів у вищезазначеному платіжному документі вказано Мелітопольське УК /Мелітополь/, ЄДРПОУ 379689565.

24.07.2017 позивачка звернулася до Мелітопольського ОУПФУ в Запорізькій області з заявою про повернення помилково сплаченої суми збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, яку обґрунтовувала тим, що вона звільнена від сплати такого збору в силу приписів п.9 ст.1 Закону України “Про збір та обов’язкове державне пенсійне страхування” (а.с.54-55).

Листом №123/Б-7 від 27.07.2017 Мелітопольське ОУПФУ в Запорізькій області повідомило позивача, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією відносно прав власності на нерухоме майно. Враховуючи, що на даний момент не існує органу, до компетенції якого відноситься видача довідок про придбання особою житла вперше, особа, яка придбає житло вперше може визначатися в судовому порядку.

Названі обставини зумовили звернення позивача до суду із даним позовом.

Також, під час розгляду справи судом встановлено, що згідно Довідки Комунального підприємства Мелітопольського міжміського бюро технічної інвентаризації №2152 від 29.07.2017, станом на 01.01.2013 за даними реєстрації кадастрових книг ММБТІ, за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно в м. Мелітополі та Мелітопольському районі не зареєстровано (а.с.17).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначений Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон).

Відповідно до п.9 ст.1 вказаного Закону, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Згідно з абз. 3 п. 9 ст. 1 Закону, нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

За приписами п.8 ст.2 Закону, об’єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

В силу пункту 2 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1740 від 03.11.1998 (далі - Порядок №1740), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачується платниками на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до загального фонду державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

Пунктом 15-1 Порядку №1740 передбачено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до п.15-3 Порядку №1740, нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Системним аналізом вищенаведених положень чинного законодавства встановлено, що законодавець виключив зі складу осіб, які є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, певні категорії суб’єктів, у тому числі громадян, які придбавають житло вперше.

Отже, громадяни, які придбавають нерухоме майно у вигляді житла вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та звільнені від обов’язку сплачувати такий збір в розмірі 1% від вартості нерухомого майна.

Для встановлення наявності обставин, які звільняють громадянина від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі житла, необхідно перевірити, чи придбавається таке нерухоме майно особою вперше.

За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб’єкта владних повноважень зобов’язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов’язана сплачувати збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.

Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов’язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність можливості Пенсійного фонду України та його територіальних органів встановити придбання житла конкретною особою вперше не може ставитись в провину такій особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав осіб, які наділені такими правами.

Виходячи із вищевикладеного, суд зазначає, що відповідачем як уповноваженим суб’єктом владних повноважень не доведено факту придбання позивачкою квартири не вперше. Відповідачем не спростовано тверджень позивача та не надано суду доказів, як б свідчили про протилежне, а тому такі доводи позивача підлягають визнанню такими як достовірні.

Відповідно до ч.2 ст.45 Бюджетного кодексу України, Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії передбачено Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (далі – Порядок №787).

Відповідно до п.3 Порядку №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані у поданні або заяві платника.

Згідно п.5 Порядку №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Відповідно до п.10 Порядку №787, заява та подання подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету. Органи Казначейства приймають подання від органів, які контролюють справляння надходжень бюджету або які здійснюють облік заборгованості в розрізі позичальників, у строки, визначені нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів. У разі відсутності такого нормативно-правового акта платник подає до відповідного органу Казначейства заяву та подання, дати складання яких не перевищують 30 календарних днів.

В силу п.15 Порядку №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету здійснюється з того бюджету, до якого такі кошти були зараховані.

Як вбачається з матеріалів справи, перед укладенням договору купівлі-продажу квартири позивачка сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу майна у розмірі 1% від вартості придбаного житла, а саме 2751 грн. 19 коп., що підтверджується квитанцією №83 від 30.09.2016 (а.с. 14).

Кошти було сплачено на користь отримувача: Мелітопольське УК /Мелітополь/, код отримувача 37968956, банк отримувача ГУ ДКСУ у Запорізькій області, код платежу 24140500.

Згідно з додатком до постанови Кабінету міністрів України “Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету” №106 від 16.02.2011, контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 “Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна” покладений на Пенсійний фонд України.

Враховуючи те, що позивачка в силу закону звільнена від сплати збору на обов’язкове державне соціальне страхування як така, що придбала житло вперше, зважаючи на відсутність доказів того, що раніше за ОСОБА_1 реєструвалось право власності на житло, суд дійшов висновку про неправомірність дій з боку відповідача щодо відмови позивачці Листом від 27.07.2017 №123/Б-7 у оформленні подання про повернення помилково сплаченого збору та наявність підстав для відновлення порушеного права позивачки та необхідність зобов’язання відповідача звернутися з поданням, передбаченим пунктом 5 Порядку №787, до Мелітопольського управління ДКСУ в Запорізькій області про повернення ОСОБА_1 збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, помилково сплаченого нею в сумі 2751 грн. 19 коп. при укладанні договору купівлі-продажу квартири від 30 вересня 2016 року.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Разом з тим відповідачем як суб’єктом владних повноважень не доведено факту придбання позивачем житла не вперше.

Надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового засідання та доводяться матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 11, 17, 71, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії Мелітопольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у оформленні подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна від 30.09.2016 в сумі 2751 грн. 19 коп.

Зобов’язати Мелітопольське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області звернутися з поданням, передбаченим пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787, до Мелітопольського управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області про повернення ОСОБА_1 збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, помилково сплаченого нею в сумі 2751 грн.19 коп. при укладанні договору купівлі-продажу квартири від 30 вересня 2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Мелітопольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 640,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні – з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В. Стрельнікова