Постанова № 70828370, 28.11.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Будвироби" до Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4В.І." про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство Будвироби" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Синельниківської районної державної адміністрації, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4В.І.", в якому просили:

скасувати рішення державного реєстратора Синельниківської районної державної адміністрації про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нежитлову будівлю автогаражу, розташованого за адресою: Дніпропетровська обл., Синельниківський район, смт.Роздори, вул. Центральна, буд.28 р/н 1042576112248 (з відкриттям розділу), індексний номер: 31661028 від 30.09.2016р;

скасувати рішення державного реєстратора Синельниківської районної державної адміністрації про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нежитлову будівлю будівельного майданчику, розташованого за адресою: Дніпропетровська обл., Синельниківський район, смт. Роздори, вул. Залізнична, буд.2 р/н 1042491812248 (з відкриттям розділу), індексний номер: 31659688 від 30.09.2016р.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що у червні 2016 року відділом ДВС Синельниківського міського управління юстиції в Дніпропетровській області директору ТОВ «Підприємство Будвироби» було повідомлено, що у виконавчому провадженні наявна відповідь КП «Синельниківське БТІ», згідно якої на даний час за ОСОБА_5 не зареєстрованого жодного нерухомого майна, а право власності на нежитлову будівлю автогаражу, розташованого за адресою: Дніпропетровська обл., Синельниківський район, смт. Роздори, вул. Центральна, буд.28 та на нежитлову будівлю будівельного майданчику, розташованого за адресою: Дніпропетровська обл., Синельниківський район, смт. Роздори, вул. Залізнична, буд.2 на підставі рішення Синельниківського міськрайонного суду від 16.02.07 року, 18.06.07р., було зареєстровано за ОСОБА_6А при наявності арешту на вказане майно. Позивач зазначив, що у тому числі на підставі рішення суду № 2-727/2007 Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області 16.02.2007 року було проведено реєстрацію права власності державним реєстратором Синельниківської районної державної адміністрації про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нежитлову будівлю автогаражу та нежитлову будівлю будівельного майданчику від 26.09.2016 року та відповідачем прийнятті рішення індексний номер: 31661028 від 30.09.2016 року та 31659688 від 30.09.2016 року відповідно. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2016 року скасоване рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.02.2007 року. Крім того, позивач зазначив, що отримавши рішення суду від 29.09.2016 року намагався захистити свої інтереси у досудовому порядку, однак отримавши 14.04.2017 року лист від Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області був вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідач у судове засідання не з’явилися про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, заяву про відкладення розгляду справи не направили.

Третя особа у судове засідання не з’явились про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, надали письмові пояснення, в яких зазначали про порушення позивачем строку на звернення до суду з позовом, посилаючись на ч. ч. 3,4 ст. 67 КАС України та просили залишити позов без задоволення.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що за ТОВ «АГРО С.В.І.» зареєстроване право власності на нежитлову будівлю автогаражу, розташованого за адресою: Дніпропетровська обл., Синельниківський район, смт. Роздори, вул. Центральна, буд.28. Підставою для внесення запису про реєстрацію права власності на вищевказане нерухоме майно є рішення державного реєстратора Синельниківської районної державної адміністрації про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 31661028 від 30.09.2016 року та на нежитлову будівлю будівельного майданчику, розташований за адресою: Дніпропетровська обл., Синельниківський район, смт.,Роздори вул. Залізнична, буд. 2 р/н 1042491812248. Підставою для внесення запису про реєстрацію права власності на вищевказане нерухоме майно є рішення державного реєстратора Синельниківської районної державної адміністрації про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 31659688 від 30.09.2016 року.

Підстава виникнення прав власності на відповідні об'єкти нерухомості за ОСОБА_6А є рішення №2-727/2007 Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області від 16.02.2007 року, який здійснив відчуження вказаних об’єктів на користь ТОВ «АГРО С.В.І.».

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29.09.2016 року вищевказане рішення суду від 16.02.2007 року - скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нежитлові будівлі відмовлено.

Згідно п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Так, ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції Закону України N 834-VIII врегульовано питання внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування.

Згідно ч.1 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

Подання та отримання документів за заявою про внесення змін до записів Державного реєстру прав здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав.

Частиною 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

За приписами ч.3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у разі скасування на підставі рішення суду рішення про внесення змін до запису Державного реєстру прав, про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна відповідний запис скасовується.

Частиною 4 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про відмову в державній реєстрації прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "б" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування відповідного рішення та відновлюється розгляд документів за відповідною заявою у сфері державної реєстрації прав.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 31-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником. Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили рішенням суду, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення.

Згідно п.2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що до запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Єдиним державним реєстром судових рішень, передбаченої Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також у разі проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів, що набрали законної сили, до запровадження відповідної інформаційної взаємодії реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться за зверненням заявника.

Згідно листа Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, вбачається, що позивачу запропоновано звернутися до суб’єкта державної реєстрації із заявою відповідно до вимог ч. 5 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та дотриманням умов та процедури проведення державної реєстрації права, визначених Порядком.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

В силу ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Частиною 1 ст.71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.72 цього Кодексу.

Суд дійшов до висновку, про передчасність заявленого позову, оскільки відповідачем не приймалось рішення про відмову у вчиненні реєстраційних дій, а лише надано лист в якому роз’яснено про порядок звернення до суб’єкта державної реєстрації та запропоновано особисто звернутися до суб’єкта державної реєстрації з дотриманням процедури проведення державної реєстрації прав, визначених Порядком, оскільки органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, що не позбавляє позивача права звернутися до суб’єкта державної реєстрації у встановленому законом порядку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивач не надав суду доказів подання відповідачу документів у встановленому законом порядку.

Відповідно до положень ст. 94 КАС України судовий збір не підлягає відшкодуванню позивачу.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Будвироби" до Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4В.І." про скасування рішення – відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.