Рішення № 70826737, 01.12.2017, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/234/17

Провадження № 2/350/270/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2017 року смт. Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Максиміва І.В.

при секретарі Видойник І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Рожнятів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рожнятівської районної державної адміністрації, ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання незаконним набуття права власності на новостворене нерухоме майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідачів Рожнятівської районної державної адміністрації, ОСОБА_3, третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та збільшивши розмір позовних вимог просить визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за номером 13807008 від 16.06.2014 року, визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 23053543 від 16.06.2014 року, визнати незаконним набуття права власності на новостворене нерухоме майно, а саме житловий будинок по АДРЕСА_1.

В обгрунтування збільшених позовних вимог позивач ОСОБА_1 покликається на те, що їй на праві власності належав житловий будинок та земельна ділянка в АДРЕСА_2. На підставі рішення Рожнятівського районного суду по справі № 2-18/2009 від 22 грудня 2009 року між позивачем ОСОБА_1 (раніше ОСОБА_1) та ОСОБА_4 було проведено поділ майна подружжя, та присуджено ОСОБА_4 486/1000 реальних частин будинковолодіння в смт. Рожнятів АДРЕСА_2, та частину земельної ділянки для обслуговування вказаної частини будинковолодіння, площею 496 кв.м., а позивачці відповідно 514/1000 реальних частин вказаного будинковолодіння, та частину земельної ділянки для обслуговування вказаного будинковолодіння, площею 504 кв.м. Даним рішенням суду також було визначено, які технічні переобладнання будинку потрібно було провести. Після поділу даного майна ОСОБА_4 окремо зареєстрував право власності на вказану йому частину будинковолодіння. Згідно заяви ОСОБА_4 від 12 квітня 2010 року про присвоєння поштової адреси, рішенням виконавчого комітету Рожнятівської селищної ради № 19 від 13 квітня 2010 року, на житловий будинок по АДРЕСА_1, заявнику ОСОБА_4 присвоєно поштову адресу АДРЕСА_1. В подальшому ОСОБА_4 здійснив переобладнання житлового будинку та зареєстрував право власності на його частку будинковолодіння, як на окремий об'єкт права власності, про що 16 червня 2014 року, на той час державним реєстратором Реєстраційної служби Рожнятівського районного управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_3 внесено запис за індексним номером № 13807008, після чого являючись одноосібним власником майна продав свою частину будинку ОСОБА_5, який в свою чергу продав дану частину будинку ОСОБА_6 Крім цього вказала, що нею 04 липня 2012 року теж було зареєстровано належну їй, на підставі рішення суду від 22.12.2009 року, 514/1000 частин будинковолодіння по АДРЕСА_2. Вважає рішення державного реєстратора щодо реєстрації права власності за ОСОБА_4 на будинковолодіння в АДРЕСА_1 незаконним, оскільки реєстратор не витребував всіх необхідних документів для проведення державної реєстрації, а саме: документи, які б підтверджували проведення переобладнання у відповідності до рішення Рожнятівського районного суду від 22 грудня 2009 року, яке стало підставою для державної реєстрації. Крім того, ОСОБА_4 відповідно до чинного законодавства повинен був витребувати письмову згоду позивача на проведення реконструкції будинку, за результатами якої було зареєстровано право власності на частину будинковолодіння, як на окремий об'єкт. Таким чином, відповідач через нехтування вимог п. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не звернув уваги на те, що реконструкція, яку здійснив ОСОБА_4 не відповідає тому, що останній повинен був зробити згідно рішення суду, оскільки в результаті перепланування змінилась площа виділеного йому майна, а відповідно на проведення реконструкції необхідно було подати декларацію про готовність введення об'єкта в експлуатацію, виготовити проектну документацію, чого не було зроблено. Натомість ним було надано декларацію про готовність введення в експлуатацію окремого об'єкта нерухомого майна - гаражу, як складової частини домоволодіння, що не давало підстав для введення в експлуатацію житлового будинку з подальшою його реєстрацією в державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень, так як домоволодіння це в першу чергу житловий будинок з прилеглими присадибними ділянками і господарськими будівлями. Крім того зазначила, що реконструйована частина будинковолодіння ОСОБА_4 являється самочинним будівництвом, оскільки реконструкція повинна була здійснюватись з виготовленням проектної документації та введення його в експлуатацію. Вважає, що в результаті неправомірних дій ОСОБА_4, некомпетентності державного реєстратора ОСОБА_3, органу державної реєстрації, контролюючих та судових органів, що виразилось у незаконному самочинному переобладнанні об'єкта житлового будинку по АДРЕСА_1, незаконної державної реєстрації прав на нерухоме майно з видачею свідоцтва про право власності, та в подальшому незаконному його відчуженні, створили нестерпні умови проживання в належній позивачці частині будинку, що в подальшому може призвести до його руйнування, що унеможливить в повній мірі користуватися та розпоряджатися своєї власністю. А тому згідно ч. 2 ст. 376 ЦК України особа не набуває права власності на самочинне будівництво. Просить позов задоволити.

У судове засідані позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_7 не з'явилися, однак позивач ОСОБА_1 подала заяву в якій просила справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує повністю, покликаючись на викладені в позовній заяві обставини та просить позов задоволити.

Представник відповідача Рожнятівської районної державної адміністрації в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву у якій просить справу розглядати без їх участі та просив справу вирішити відповідно до чинного законодавства.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, однак будучи раніше допитаною в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав поданих у запереченнях на позов. Крім цього пояснила, що ОСОБА_4 пред'явив пакет необхідних документів для реєстрації домоволодіння, реконструйованого об'єкта, а саме: рішення Рожнятівського районного суду від 22 грудня 2009 року, яким визначено частину домоволодіння, та є відповідно документом, який підтверджує виникнення майнового права на об'єкт, витяг про право власності видане ОБТІ 16.07.2010 року, технічний паспорт виготовлений на домоволодіння, яке належить саме ОСОБА_4, державний акт на право приватної власності на земельну ділянку з окремим кадастровим номером, рішення органу місцевого самоврядування про присвоєння окремої поштової адреси, декларацію про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом господарської споруди - гаража про готовність окремого об'єкта та документи, якими визначено окрему частину, що набувається у власність. Декларації про готовність об'єкта в даному випадку не вимагається, так як параметри житлового будинку залишились незмінними. Таким чином відповідачем для реєстрації не потребувались уточнюючі документи. Крім того, здійснюючи реєстрацію реконструйованого домоволодіння, вона вчинила всі необхідні реєстраційні перевірки щодо кадастрового номера земельної ділянки, поштової адреси, іпотек, застав в результаті яких жодних перешкод не виявлено. На підставі наведеного позовні вимоги вважає необгрунтованими та в задоволенні позову просила відмовити.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, однак подав до суду письмове заперечення проти позову та одночасно просив розглядати справу за його відсутності. Вказав, що рішенням Рожнятівського районного суду по справі № 2-18/2009 від 22.12.2009 року проведено розподіл майна подружжя між ним та ОСОБА_1 Дане рішення суду щодо реального розподілу домоволодіння виконано 22.06.2010 року, що підтверджується актом державного виконавця, який підписаний позивачкою, як стягувачем, виконавче провадження закрито згідно постанови від 28.07.2010 року. Оскільки вказаним рішенням суду проведено реальний розподіл спільного майна подружжя, в тому числі будинковолодіння та земельної ділянки по АДРЕСА_2, тому відповідно до вимог ст. 367 ЦК України право спільної часткової власності припинено. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 стали власниками окремих частин колись спільного домоволодіння та окремих земельних ділянок, а тому кожен отримав право на самостійне розпорядження належним йому об'єктом. Вказав, що право власності на нерухоме майно присуджено йому згідно з рішенням суду та зареєстроване в Івано-Франківському ОБТІ 16.07.2010 року (номер витягу 2637769, реєстраційний номер 17236191, номер запису 970 в книзі 10). Крім того, рішенням виконавчого комітету Рожнятівської селищної ради від 13.04.2010 року, належному йому будинковолодінню присвоєна поштова адреса АДРЕСА_2/1. Також зазначив, що 22.04.2011 року на підставі рішення Рожнятівського районного суду від 22.12.2009 року йому видано Державний акт серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку площею 0,0496 га (кадастровий номер НОМЕР_2) для будівництва і обслутовування належного житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1, межі якої були погоджені позивачкою ОСОБА_1 як суміжним землевласником. Крім того, зазначив, що на підставі рішення виконкому селищної ради № 61 від 12.10.2010 року і виготовленого районною архітектурою проекту на належній йому на праві власності земельній ділянці він збудував гараж та інші господарські споруди, які введені в експлуатацію згідно з поданою та зареєстрованою декларацією в ДАБК, і в подальшому реєстраційною службою 16.06.2014 року за ним зареєстровано право власності на нерухоме майно - домоволодіння по АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку та новозбудованих господарських будівель та споруд. Таким чином, державний реєстратор Реєстраційної служби Рожнятівського районного управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_3 провівши всі необхідні реєстраційні перевірки щодо кадастрового номера земельної ділянки, поштової адреси, іпотек, застав, законно провела державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а тому в задоволенні позову просив відмовити.

Треті особи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися, однак подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, проти позову заперечили та просили відмовити у позові.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін у порядку, визначеному ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Проаналізувавши матеріали справи, заперечення сторін, третіх осіб, дослідивши та оцінивши подані докази, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою Рожнятівського районного суду по справі № 2-8/2009 від 22.12.2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проведено розподіл спільного майна подружжя та присуджено ОСОБА_4 частину будинковолодіння, яке знаходиться у АДРЕСА_2 і складається з житлової кімнати 1-5 площею 12,7 кв.м. вартістю 32408 грн., житлової кімнати 1-6 площею 22,1 кв.м. вартістю 56395 грн., частини житлової кімнати 1-7А площею 9,0 кв.м. вартістю 22966 грн., частини кухні 1-4А площею 6,6 кв.м. вартістю 16842 грн., частини коридору 1-2А площею 10,2 кв.м. вартістю 26029 грн., а разом частину будинку площею 60,6 кв.м. вартістю 154640 грн., що становить 486/1000 реальних частин будинковолодіння; частину земельної ділянки для обслуговування вказаної частини будинку, що знаходиться по АДРЕСА_2 площею 496 кв.м., вказану на схемі розподілу земельної ділянки у висновку судового експерта під №3, та присуджено ОСОБА_1 частину будинковолодіння, яке знаходиться у АДРЕСА_2 та складається з житлової кімнати 1-7Б площею 21,7 кв.м. вартістю 55375 грн., кухні 1-4Б площею 11,8 кв.м. вартістю 30112 грн., коридора 1-1 площею 6,0 кв.м. вартістю 15311 грн., коридора 1-2Б площею 10,9 кв.м. вартістю 27815 грн., ванни 1-3 площею 7,2 кв.м. вартістю 18373 грн., комори 1-8 площею 6,4 кв.м. вартістю 16332 грн., всього площею 64 кв.м. вартістю 163318 грн., що становить 514/1000 реальних частин будинковолодіння; криницю вартістю 8389 грн. та ворота з хвірткою вартістю 6386 грн.; частину земельної ділянки для обслуговування вказаної частини будинковолодіння, що знаходиться по АДРЕСА_2 площею 504 кв.м., що зображена на схемі розподілу земельної ділянки у висновку експерта під №1 та №2. Горище присуджено кожній із сторін відповідно над виділеними кожному приміщеннями. Рішенням суду зобов'язано ОСОБА_4 провести переобладнання житлового будинку відповідно до висновку судового експерта, а саме: влаштувати перегородку у приміщенні коридору 1-2, кухні 1-4, приміщенні кімнати 1-7, віконні та дверні прорізи, веранду із сходами. (а.с.85-89). Вказане рішення суду набрало законної сили 19.03.2010 року.

Рішення суду в частині переобладнання житлового будинку ОСОБА_4 виконано, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 28.07.2010 року та актом державного виконавця про виконання рішення суду від 22.06.2010 року, який підписаний також позивачем ОСОБА_1 (а.с.122-123).

Вказана постанова державного виконавця була оскаржена позивачем до суду, однак рішенням Рожнятівського районного суду від 06.10.2012 року дана скарга залишена судом без розгляду, оскільки подана з пропуском встановленого строку оскарження постанови. (а.с.119). Вказане рішення суду набрало законної сили 30.10.2012 року.

10.06.2010 року ОСОБА_4 звернувся до Івано-Франківського ОБТІ із заявами про проведення поточної інвентаризації будинковолодіння та про поточну реєстрацію на першого власника на об'єкт нерухомого майна (а.с.43-44 т.1).

16.07.2010 року Івано-Франківським ОБТІ за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на 486/1000 частки домоволодіння по АДРЕСА_2 (а.с.179 т.2).

Рішенням Рожнятівської селищної ради № 55 від 13.10.2009 року ОСОБА_4 надано дозвіл на перепланування та добудову до житлового будинку по АДРЕСА_2 (а.с.98 т.2).

Рішенням Рожнятівської селищної ради № 19 від 13.04.2010 року будинку ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 присвоєно поштову адресу АДРЕСА_1 (а.с. 99 т.2).

Рішенням Рожнятівської селищної ради № 61 від 12.10.2010 року ОСОБА_4, який проживає за адресою АДРЕСА_1 надано дозвіл на будівництво літньої кухні, гаражу та господарських споруд на власному подвір'ї (а.с. 100 т.2).

22.04.2011 року Управління Держкомзему в Рожнятівському районі здійснило державну реєстрацію земельної ділянки та видало ОСОБА_4 державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0496 га по АДРЕСА_2 відповідно до рішення суду від 22.12.2009 року. Вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий № НОМЕР_2 (а.с.130-133 т.2).

16.06.2014 року на підставі поданої ОСОБА_4 заяви про державну реєстрацію права власності, державним реєстратором ОСОБА_3 за № 13807008 проведено державну реєстрацію права власності на домоволодіння за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 за ОСОБА_4 та видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний номер 23053543 (а.с.189, 195-196 т.2)

Дана реєстрація була проведена відповідачем на підставі поданих заявником документів, а саме: паспорту громадянина України, довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, рішення Рожнятівського районного суду № 2-18 від 22.12.2009 року, декларації про готовність об'єкта до експлуатації ІФ № 142141490322 від 29.05.2014 року, державного акту про право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 від 22.04.2011 року, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 26737769 від 16.07.2010 року, довідки про присвоєння поштової адреси (рішення селищної ради № 19 від 13.04.2010 року) технічний паспорт НОМЕР_4 від 21.05.2014 року.

Державний реєстратор прийняв оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав на підставі ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 16 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22.06.2011 року.

Закон України «Про державну реєстрію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952 від 01.07.2004 року визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Цей Закон регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухома майно та їх обтяжень (ст. 1 даного Закону).

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання, підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ст. 2 Закону).

В ст. 3 даного Закону закріплено основні засади державної реєстрації прав. Зокрема державна реєстрація прав є обов'язковою; держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень; права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації; права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень; державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження і в порядку, встановленому цим Законом, тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом): відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; 3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи; 4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна; 5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації; 6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом; 8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; 8-1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки; 9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації (ч. 4 ст. 9 Закону).

Відтак, на відповідача по справі в силу Закону покладено обов'язок державної реєстрації прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону державна реєстрація прав проводиться, зокрема, на підставі свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; рішень судів, що набрали законної сили.

Відповідно до п. 16 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22.06.2011 року державний реєстратор за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

Відповідно до п. 49 даного Порядку у разі проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна заінтересованою особою є замовник будівництва, крім випадків, передбачених цих Порядком.

Для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудований об'єкт нерухомого майна заявник подає: документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку; документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. Документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку, господарської (присадибної) будівлі та споруди, прибудови до них, побудованих до 5 серпня 1992 року, є технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.

У разі проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на об'єкт нерухомого майна, який до проведення реконструкції перебував у спільній власності, заявник, крім документів, що зазначені в цьому пункті, подає письмову згоду всіх співвласників об'єкта нерухомого майна на проведення його реконструкції. Якщо у зв'язку з проведенням реконструкції об'єкта нерухомого майна змінився розмір часток у праві спільної власності, заявник, крім документів, що зазначені в цьому пункті, подає письмову заяву співвласників про розподіл часток у спільній власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна. Справжність підпису співвласників засвідчується відповідно до Закону України «Про нотаріат».

Згідно із п. 57 даного Порядку державна реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна, що утворився у результаті поділу, виділу частки з об'єкта нерухомого майна або об'єднання об'єктів нерухомого майна, проводиться державним реєстратором органу державної реєстрації прав з видачею свідоцтва на кожний новостворений об'єкт нерухомого майна.

На підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав щодо об'єкту нерухомого майна, який поділяється, частка з якого виділяється, або щодо об'єктів нерухомого майна, які об'єднуються, державний реєстратор на кожний новостворений об'єкт відкриває відповідний розділ у Державному реєстрі прав, присвоює реєстраційний номер такому об'єкту та формує реєстраційну справу відповідно до законодавства.

Державний реєстратор переносить записи Державного реєстру прав про речові права їх обтяження щодо об'єкта нерухомого майна, який поділяється, частка з якого виділяється, або щодо об'єктів нерухомого майна, які об'єднуються, до розділів Державного реєстру прав, відкритих на кожний з новостворених об'єктів нерухомого майна.

Державний реєстратор після проведення державної реєстрації права власності на один із новостворених об'єктів нерухомого майна в разі відсутності державної реєстрації права власності на інший новостворений об'єкт нерухомого майна не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття рішення про державну реєстрацію прав надсилає власникові такого об'єкта письмове повідомлення про проведення державної реєстрації права власності на один з новостворених об'єктів, в якому рекомендує звернутися до органу державної реєстрації прав з метою проведення державної реєстрації права власності на інший новостворений об'єкт.

Державний реєстратор приймає рішення про закриття розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи, відкритих щодо об'єкта нерухомого майна, який поділяється, частка з якого виділяється, або щодо об'єктів нерухомого майна, які об'єднуються, після проведення державної реєстрації права власності щодо всіх новостворених об'єктів нерухомого майна, яке оформляє в одному примірнику.

Державний реєстратор закриває розділ Державного реєстру прав та реєстраційну справу на об'єкт нерухомого майна, який поділяється, частка з якого виділяється, або щодо об'єктів нерухомого майна, які об'єднуються, після долучення до реєстраційної справи відповідних документів.

Під час проведення державної реєстрації прав щодо об'єкта нерухомого майна, що належить на праві спільної часткової власності, частка з якого виділяється, державний реєстратор під час оформлення свідоцтва на об'єкт нерухомого майна, частку з якого було виділено, здійснює перерахунок часток у праві спільної часткової власності на такий об'єкт.

Щодо доводів позивача та її представника про недотримання відповідачем під час державної реєстрації прав вимог закону щодо не витребування від ОСОБА_4 документів, які би підтверджували проведення ним переобладнання житлового будинку відповідно до рішення суду з урахуванням висновку судового експерта, суд зазначає наступне.

Рішенням суду (про поділ майна подружжя) зобов'язано ОСОБА_9 провести переобладнання житлового будинку відповідно до висновку судового експерта, а саме: влаштувати перегородку.

Рішення суду в частині переобладнання житлового будинку ОСОБА_4 виконано, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 28.07.2010 року та актом державного виконавця від 22.06.2010 року про виконання рішення суду.

Згідно висновку про технічний стан конструкцій житлового будинку АДРЕСА_2 від 2015 року, виконаного на замовлення ОСОБА_1 Івано-Франківським філіалом ДП «НДІ Проектреконструкція» вбачається, що перегородка, яка розділяє будинок на дві половини згідно з рішенням суду, виконана з дерев'яних дошок, обшита гіпсокартоном і частково утеплена, встановлена без фундаментів та оперта на конструкції підлоги в порушення вимог ДБН. (а.с.57-76 т.1).

Разом з тим, як вбачається з Декларації про готовність об'єкта до екплуатації від 29.12.2015 року, виданої управлінням Держархбудінспекції в Івано-Франківській області на замовлення діючого власника будинку ОСОБА_6, будівельні роботи щодо реконструйованої частини житлового будинку по АДРЕСА_1 виконано з дотриманням державних будівельних норм, стандартів і правил. Даний будинок готовий до експлуатації. (а.с. 237 т.2).

10.06.2010 року ОСОБА_4 звернувся до Івано-Франківського ОБТІ із заявами про проведення поточної інвентаризації будинковолодіння та про поточну реєстрацію на першого власника на об'єкт нерухомого майна (а.с.43-44 т.1).

Як вбачається з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 26737769 виданого Івано-Франківським ОБТІ 16.07.2010 року, за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на 486/1000 частки домоволодіння по АДРЕСА_2 (а.с.179 т.2).

Відтак, відповідно до порядку, який діяв на той час, Івано-Франківським ОБТІ 16.07.2010 року було здійснено державну реєстрацію права власності на належне ОСОБА_4 майно, визначене рішенням суду.

А тому, здійснюючи 16.06.2014 року державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, якому присвоєно нову поштову адресу, з новозбудованими господарськими об'єктами, відповідач не зобов'язаний був витребовувати від ОСОБА_4 документів, які би підтверджували про проведення ним переобладнання житлового будинку відповідно до рішення суду з урахуванням висновку судового експерта, оскільки така державна реєстрація відбулась ще у 2010 році.

Щодо посилання позивача та її представника про порушення відповідачем п. 49 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013 року щодо невитребування письмової згоди позивача, як співвласника об'єкта нерухомого майна на проведення його реконструкції, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ в натурі частки з майна, що є у спільній сумісній власності. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється в порядку, встановленому ст. 364 ЦК України.

Співвласник має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності (ч. 1 ст. 364 ЦК України).

Кожен учасник права спільної часткової власності має суб'єктивне цивільне право на виділ своєї частки. Юридичне значення виділу полягає в тому, що учасник отримує у натурі певне майно, яке відповідає його частці, а у разі неможливості - компенсацію за нього, у власність. При цьому право спільної власності щодо суб'єкта, який виділив свою частку в натурі, припиняється. Якщо з учасників спільної часткової власності після здійснення виділу залишився тільки один суб'єкт, природньо, що право спільної власності припиняється взагалі.

А тому на підставі рішення суду від 22.12.2009 року було поділено будинок як спільну сумісну власність подружжя із визначенням частки кожного з подружжя із виділенням часток в натурі.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача необхідності під час здійснення 16.06.2014 року державної реєстрації прав отримувати згоду позивача як співвласника будинку на проведення реконструкції останнього.

Крім цього, на виконання рішення суду від 22.12.2009 року про поділ майна, ОСОБА_4 було достроково сплачено залишок кредиту, визначений судовим рішенням, пропорційно частці отриманого будинку, і станом на 14.09.2015 року ним виконано свої фінансові зобов'язання по переоформленому кредитному договору № 209-04 25.10.2004 року щодо погашення кредиту, сплати відсотків за користування ним та інших платежів. Між ОСОБА_1 та Івано-Франківським обласним фондом підтримки індивідуального будівництва на селі 01.07.2010 року укладено кредитний договір № 671-10 на залишок кредиту, визначений рішенням суду, пропорційно частці отриманого будинку в розмірі 20616,20 грн.

Щодо виконання договору іпотеки від 20.10.2004 року, то іпотекодавцем ОСОБА_1 та первинним позичальником ОСОБА_4 не надавалися пропозиції фонду з приводу внесення змін до договору іпотеки ні після закінчення будівництва житлового будинку (п.8.5 договору), ні після поділу майна подружжя за рішенням суду. Однак, оскільки ділянка за судовим рішенням була поділена на дві половини та частина наданого кредиту була погашена ОСОБА_4 достроково, фонд надав згоду на зняття заборони відчуження частини земельної ділянки площею 496 кв.м, кадастровий номер НОМЕР_3 по АДРЕСА_1, виходячи з того, що вартості майна ОСОБА_1, яке перебуває в іпотеці достатньо для забезпечення повернення залишку наданого їй кредиту. Вказане вбачається з листа, наданого Івано-Франківським обласним фондом підтримки індивідуального будівництва на селі (а.с.94-95 т.2). Крім того, головою даного фонду 01.07.2014 року було надано лист приватному нотаріусу про зняття заборони на відчуження заставного майна забудовника ОСОБА_4 (а.с. 97 т.2), яке в подальшому було продане ОСОБА_5.

Щодо посилання позивача та її представника про порушення відповідачем п. 57 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013 року, щодо не видачі державним реєстратором свідоцтва про право власності на кожен новостворений об'єкт, який утворився з результаті поділу нерухомого майна, а тільки на об'єкт нерухомості ОСОБА_4, суд зазначає наступне.

Вказаним пунктом даного Порядку передбачено, що державний реєстратор після проведення державної реєстрації права власності на один із новостворених об'єктів нерухомого майна в разі відсутності державної реєстрації права власності на інший новостворений об'єкт нерухомого майна не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття рішення про державну реєстрацію прав надсилає власникові такого об'єкта письмове повідомлення про проведення державної реєстрації права власності на один з новостворених об'єктів, в якому рекомендує звернутися до органу державної реєстрації прав з метою проведення державної реєстрації права власності на інший новостворений об'єкт.

В контексті даної норми, державний реєстратор у разі відсутності державної реєстрації права власності на інший новостворений об'єкт нерухомого майна повинен був би повідомити ОСОБА_1 про проведення державної реєстрації права власності на один з новостворених об'єктів і рекомендувати звернутися до органу державної реєстрації прав з метою проведення державної реєстрації права власності на інший новостворений об'єкт. Однак, не надіслання такого повідомлення після проведення державної реєстрації на один із новостворених об'єктів нерухомого майна не впливає на правомірність прийнятого реєстратором рішення та не позбавляє позивача права звернутися з відповідною заявою про реєстрацію. При цьому як вказує позивач ОСОБА_1, що 04.07.2012 року на підставі поданої нею заяви про державну реєстрацію права власності на житловий будинок від 03.07.2012 року ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» здійснило державну реєстрацію за нею права власності на 514/1000 часток домоволодіння по АДРЕСА_2.

Посилання позивача на незаконність набуття ОСОБА_4 права власності на новостворене нерухоме майно у зв'язку з неотриманням дозволу на реконструкцію будинку та відсутністю декларації про готовність об'єкта до експлуатації, спростовуються вищенаведеними та проаналізованими судом доказами, а також виданою 29.12.2015 року управлінням Держархбудінспекції в Івано-Франківській області, на замовлення діючого власника будинку ОСОБА_6, декларації про готовність об'єкта до екплуатації з якої вбачається, що будівельні роботи щодо реконструйованої частини житлового будинку по АДРЕСА_1 виконано з дотриманням державних будівельних норм, стандартів і правил та даною декларацією встановлено готовність будинку до експлуатації.

Враховуючи вищенаведене у суду відсутні підстави для визнання дій державного реєстратора незаконними та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а відтак відсутні підстави для визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, та визнання незаконним набуття ОСОБА_4 права власності на новостворене нерухоме майно, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові ОСОБА_1 до Рожнятівської районної державної адміністрації, ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання незаконним набуття права власності на новостворене нерухоме майно.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Рожнятівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Максимів І.В.