Рішення № 70825202, 05.12.2017, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2017 року Комінтернівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого- судді - Григор'єва Б.П.

при секретарі - Вакуленко Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої ДТП, в якому просив: стягнути з ПАТ «СК «ВУСО» на його користь матеріальну шкоду у сумі 33794,24 грн., стягнути з ОСОБА_2 на його користь моральну шкоду у сумі 10000,00 грн., витрати по справі в сумі 6737,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22.10.2016 року о 17-30 годині в м. Харкові по вул. Такопія в районі будинку № 15 сталася ДТП за участю автомобілів «CITROEN», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керування ОСОБА_2 та автомобілем ВАЗ 21110 реєстраційний номер НОМЕР_2 під його керуванням. 16.03.2017 року були складені протоколи про адміністративне правопорушення серії БР № 098017 та БР № 098020 відносно його та ОСОБА_2 03.04.2017 року Комінтернівським районним судом м. Харкова винесено постанову про закриття провадження у справі в зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Вину водіїв в постанові встановлено не було. Факту порушення водієм ОСОБА_2 ПДР України встановлений висновком судової автотехнічної експертизи ХНІДСЕ ім. М.С. Бокаріуса, згідно якої дії ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 10.1 ПДР та знаходилися в причинному зв'язку з наслідками ДТП. В його діях порушень ПДР не встановлено. ОСОБА_2 своїми діями при повороті ліворуч не переконалася в безпеці маневру, не надала переваги його автомобілю та створила аварійну ситуацію. В його діях відсутні порушення ПДР, оскільки він вживав заходи щодо зменшення швидкості, екстрено загальмував намагаючись уникнути ДТП. Таким чином винуватою в ДТП є ОСОБА_2 Внаслідок дій відповідачки його автомобіль зазнав пошкоджень, згідно звіту товарознавчого дослідження розмір збитків складає 33794,24 грн., які підлягають стягненню з ПАТ «СК «ВУСО», в якій застрахований автомобіль відповідачки. Крім того ним були понесені витрати у справі, а саме: вартість товарознавчого дослідження - 1000,00 грн., сплати послуги електронного повідомлення на адресу відповідачів - 48,00 грн. та 49,20 грн., судовий збір - 640,00 грн., послуги адвоката - 5000,00 грн., а всього 6737,20 грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_2 Також діями відповідачки йому була завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що він майже пів року не користувався своїм автомобілем, чим був порушений його звичайний спосіб життя, він був вимушений тратити свій час на виклики поліції, до суду, звертатися за проведенням авто товарознавчого дослідження, звертатися за юридичною допомогою. Моральну шкоду він оцінює в 10000,00 грн.

Відповідач ОСОБА_2 не погодившись з позовом ОСОБА_1 подала зустрічний позов в якому зазначила, що 22.10.2016 року о 17-30 годині в м. Харкові по вул. Танкопія відбулось зіткнення автомобілів «CITROEN», реєстраційний номер НОМЕР_1 під її керуванням та автомобілем ВАЗ 2110 реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 Внаслідок ДТП її автомобіль отримав механічні пошкодження. Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16.03.2017 року провадження у справі було закрито в зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Згідно постанови Апеляційного суду Харківської області від 30.05.2017 року, постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16.03.2017 року залишено без змін. Факт порушення водієм ОСОБА_1 ПДР встановлено висновком автотехнічної експертизи ХНІДСЕ ім. М.С. Бокаріуса, згідно якої дії ОСОБА_1 не відповідають вимогам п. 12.3 ПДР України, протоколом про адміністративне правопорушення, схемою з місця ДТП. Винними діями ОСОБА_1 їй було завдано матеріальної шкоди. Згідно висновку автотоварознавчого дослідження завданий їй збиток складає 156036,25 грн., який вона просить стягнути солідарно з ПАТ «СК «ВУСО» та ОСОБА_1 Крім того нею були понесені витрати на оплату дослідження у сумі 1000,00 грн. та оплату послуг електронного повідомлення на адресу відповідачів у сумі 58,32 грн., які вона просить стягнути з ОСОБА_1 Її автомобіль застрахований у ПАТ «СК «ВУСО». Внаслідок незаконних дій відповідача їй була спричинена також моральна шкода, яка полягає у тривалих негативних явищах, як фізичні страждання, приниження честі, гідності, престижу, ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з погіршенням здоров'я в порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного суспільного життя, порушення відносин з близькими людьми. Тривалий час вона не може користуватись транспортним засобом та вимушена користуватись послугами маршрутного таксі, а як наслідок цього було порушено звичний уклад життя, що призвело до виникнення безсоння, дратівливості та загального погіршення самопочуття. Моральну шкоду вона оцінює в 10000,00 грн., яку вона просить солідарно стягнути з ПАТ СК «ВУСО» та ОСОБА_1

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги та просили суд позов задовольнити, надали пояснення аналогічні викладеним у позові. Проти зустрічного позову заперечували, пояснили, що експертизою чітко встановлена вина ОСОБА_2, натомість встановити, що він порушив п. 12.3 ПДР неможливо. В дорожній обстановці він реагуючи на перешкоду, яку створила ОСОБА_2 намагався уникнути зіткнення та прийняв міри до гальмування, про що свідчать сліди гальмування. Вважає, що ступінь вини водія ОСОБА_2 значно вище ніж ступінь його вини, оскільки вона створила аварійну обстановку на дорозі, а він намагався уникнути зіткнення, таким чином необхідне розділити цивільні позови та завдану шкоду пропорційною, виходячи з 95 % відсотків вини в ДТП водія ОСОБА_2 та 5 % його вини.

Представники відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, надав пояснення, які викладені у зустрічному позові, в зв*язку з тим, що в ДТП є також винним і ОСОБА_1 просив зустрічний позов задовольнити.

Представник відповідача ПАТ СК «ВУСО» проти позову ОСОБА_1 надав заперечення, в яких зазначив, що застрахований автомобіль ВАЗ 2110, реєстраційний номер НОМЕР_2 на праві власності належить ОСОБА_3, однак в довіреності відсутні відомості щодо надання повноваження щодо подання позову до суду про відшкодування шкоди, завданої транспортному засобу. Також з постанови Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03.04.2017 вбачається, що провадження у справі закрито в зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, вину встановлено не було. Зважаючи на те, що цивільно-правова відповідальність особи встановлюється рішенням суду, вбачається, що вину ОСОБА_2 страховий випадок не наступив. Вину ОСОБА_4 також не встановлено і висновком експерта. Просив в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. Щодо позову ОСОБА_2 надав заперечення в яких зазначив, що до них ОСОБА_2 не могла подати зустрічний позов, оскільки він подається на зустріч первісному позову. В даному випадку вину у ДТП ОСОБА_1 не встановлено ні постановою суду ні висновком експерта, таким чином цивільно-правова відповідальність не наступає. Вимоги щодо стягнення моральної шкоди не обґрунтовані. Просив в задоволенні позову відмовити.

Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявку суду не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи прийшов до наступного.

В постанові Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03.04.2017 року зазначено, що з протоколу про адміністративне правопорушення БР№ 098017 вбачається, що 22 жовтня 2016 року о 17:30 год. ОСОБА_2, керуючи автомобілем «CITROEN», державний номер НОМЕР_1, в районі будинку 15 по вул. Танкопія в м. Харкові при повороті ліворуч не впевнився, що це буде безпечним, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем «ВАЗ», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, в результаті чого завдана матеріальна шкода.

З протоколу про адміністративне правопорушення БР№ 098020 вбачається, що 22 жовтня 2016 року о 17:30 год. ОСОБА_1, керуючи автомобілем «ВАЗ», державний номер НОМЕР_2, в районі будинку № 15 по вул. Танкопія в м. Харкові, в разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем «CITROEN», державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, в результаті чого завдана матеріальна шкода.

Провадження у справі щодо ОСОБА_2, ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Згідно постанови апеляційного суду Харківської області від 30.05.2017 року, постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03.04.2017 року залишено без змін. В задоволенні клопотання про призначення по справі автотехнічної експертизи відмовлено.

Згідно звіту № 350 по встановлення матеріального збитку, спричиненого власнику транспортного засобу виконаного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_6 встановлено, вартість матеріального збитку спричиненого власнику автомобіля ВАЗ 21104, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2006 року випуску, який постраждав внаслідок ДТП 22.10.2016 року становить 33794,24 грн.

Згідно договору про надання послуг з автотоварознавчого дослідження укладеного 20.03.2017 року між ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_6, вартість дослідження складає 1000,00 грн. Зазначена за договором сума була сплачена ОСОБА_7, що підтверджується квитанцією № 339401.

ОСОБА_7 надані роздруківки про надіслання електронного повідомлення на адресу ПАТ «СК «ВУСО» та ОСОБА_2, в наданих повідомлень вбачається, що сторони запрошувались для участі в проведенні товарознавчого дослідження. Вартість повідомлень 49,20 грн. та 48,00 грн.

Висновком експертного автотехнічного дослідження № 11672 від 21.02.2017 року, виконаного ХНДІСЕ ім. М.С. Бокаріуса встановлено, що Згідно пояснень водія автомобіля ВАЗ-2110 ОСОБА_1 в дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля ВАЗ-2110 ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 ДРП України. З причин, вказаних в дослідницькій частині висновку, вирішити питання про те, чи вбачається в діях водія автомобіля ВАЗ-2110 ОСОБА_1 невідповідності вимоги ПДР, які знаходились з технічної точки зору в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди, експертним шляхом на даному етапі дослідження неможливо.

В дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Сітроєн ОСОБА_2 повинна була діяти у відповідності з вимогами п. 10.1 ПДР України. В даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість уникнути зіткнення для водія автомобіля Сітроен ОСОБА_2 визначалася шляхом виконання нею вимог п. 10.1 ПДР України, для чого в неї не було перешкод технічного характеру. В даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля Сітроен ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 10.1 ПДР України і знаходились з технічної точки зору в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно пояснень водія автомобіля Сітроен ОСОБА_2 в дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Сітроен ОСОБА_2 повинна була діяти у відповідності з вимогами п. 10.1 ПДР України. З питань вказаних у дослідницькій частині висновку, вирішити питання «Чи вбачаються в діях водія Сітроен ОСОБА_2 невідповідності вимогам ПДР України, які знаходяться в причинному зв'язку з ДТП?», «Як в даній дорожньо-транспортній ситуації повинен був діяти водій автомобіля ВАЗ-2110 ОСОБА_1?», «Чи вбачаються в діях водія автомобіля ВАЗ-2110 ОСОБА_1 невідповідності вимогам ПДР України, які знаходяться з технічної точки зору в причинному зв'язку з ДТП?» - експертним шляхом на даному етапі дослідження неможливо.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль ВАЗ 21104, реєстраційний номер НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_3.

ОСОБА_1 користується зазначеним автомобілем на підставі довіреності, яка посвідчена приватним нотаріусом ХМНО Тонкою М.О., реєстровий номер 985. Строк дії довіреності до 21.04.2016 року.

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 296 В, виконаного ФОП ОСОБА_6, вартість матеріального збитку, спричиненого власнику автомобіля CITROEN C3, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2012 року випуску, який був пошкоджений під час ДТП 22.10.2016 року складає 156036,25 грн.

Згідно квитанції № 585707 від 04.11.2016 року за проведення товарознавчого дослідження ОСОБА_6 було сплачено 1000,00 грн.

Згідно полісу № АЕ/ 6298696 автомобіль ОСОБА_2 марки CITROEN C3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 застрахований у ПАТ «СК «ВУСО». Строк дії полісу з 00-00 години 18.12.2015 року по 17.12.2016 року. Ліміт відповідальності 50000,00 грн. Франшиза 1000,00 грн.

Згідно полісу № АЕ/ 7883802 автомобіль ОСОБА_7 марки ВАЗ 21104, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 застрахований у ПАТ «СК «ВУСО». Строк дії полісу з 00-00 години 21.04.2016 року по 20.04.2017 року. Ліміт відповідальності 100000,00 грн. Франшиза нуль гривень.

Згідно квитанції від 17.04.2017 року адвокатом Паришкурою В.М. прийнято від ОСОБА_10 4000,00 грн., за складання позовної заяви і представництво позивача у Комінтернівському районному суді м. Харкова по справі про відшкодування шкоди.

Згідно із ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов*язана надати суду докази, на які вона посилається в якості обґрунтування та заперечення проти позовних вимог, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частина 1 ст. 1187 ЦК України зокрема встановлює, що джерелом підвищенної небезпеки є діяльність, пов"язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів.

Разом з тим, згідно з ч.3 ст.1188 ЦК України якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов»язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Так згідно п.3 ч.1 цієї статті, а також п.8 постанови Пленуму ВССУ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Враховуючи, що експертизою встановлена наявність вини у спричиненні ДТП в обох учасників, матеріальна шкода (фактично - пошкодження) наявна в автомобілів обох водіїв, отже розмір відшкодування позивачу, як одному з учасників ДТП, має враховуватись з урахуванням ступеня його вини.

При цьому, суд самостійно при розгляді цивільної справи встановлює причинно-наслідковий зв'язок між діями сторін у справі та завданням матеріальних збитків, що й мало місце в даному випадку, адже питання про наявність вини, а також причинно-наслідкового зв'язку між шкодою та неправомірними діями особи відносяться до правової сфери та не може вирішуватись експертом.

П. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» також визначено, що «відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. У зв'язку із цим у разі прийняття судом постанови про закриття провадження у справі про адміністративне порушення, наприклад, через закінчення строків накладення адміністративного стягнення (стаття 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення), суд повинен звернути увагу на те, чи містить така постанова суду відповіді на питання про те, чи мала місце дорожньо-транспортна пригода , та чи сталася вона з вини відповідача.

Закриття провадження у справі в зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. При цьому постанова суду по справі про адміністративне правопорушення є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК.

Як свідчать матеріали справи та висновки експертного автотехнічного дослідження № 11672 дії ОСОБА_2 не відповідали вимогам 10.1 ПДР України та з технічної точки зору знаходились в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, натомість водій ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 ПДР України, встановити причинний зв'язок з його діями та виникненням ДТП неможливо.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що розподіл вини учасників ДТП складається в такому відношенні: вина водія автомобіля ВАЗ 21104 ОСОБА_1 становить 20 %, вина водія автомобіля CITROEN C3 ОСОБА_2 становить 80 %.

Ст. 22 Закону України «Про обов*язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», вказує, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст.9 Закону України «Про обов*язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхова сума це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 20 січня 2016 року розглянув справу № 6 - 2808 цс 15, предметом якої був спір про відшкодування шкоди. При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок, відповідно до якого право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред'явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Оскільки обидва автомобілі були застраховані та ліміт відповідальності, згідно полісу ОСОБА_1 становить 100000,00 грн., то на користь ОСОБА_2 з ПАТ «СК «ВУСО» підлягає стягненню 100000,00 грн. В зв'язку з тим, що ліміт відповідальності водія ОСОБА_1 не покриває розмір збитків, які були завдані ОСОБА_2 та якій складають 56036,25 грн., то ця шкода повинна бути відшкодована ОСОБА_1, оскільки його вина в ДТП складає 20 %, то сума яка підлягає відшкодуванню становить 56036,25/100*20= 16810,87 грн.

ОСОБА_1 внаслідок ДТП завдана матеріальна шкоду у розмірі 33794,24 грн. Ліміт відповідальності за полісом ОСОБА_2 становить 50000,00 грн. з них 1000,00 грн. франшиза. Таким чином з ПАТ «СК «ВУСО» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 33794,24 грн., оскільки поліс повністю покриває спричинену шкоду.

Як зазначено в ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до Постанови № 4 від 31.03.1995 року Пленуму Верховного суду України « Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди», моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв′язку з ушкодженням здоров′я, у порушенні нормальних життєвих зв′язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

При вирішенні питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд вважає ствердження позивача як за первісним так за зустрічним позовом про спричинення ним моральної шкоди обґрунтованими, оскільки кожен з учасників ДТП отримав моральні страждання внаслідок пошкодження автомобіля, проте розмір спричиненої моральної шкоди завищений, а тому позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, суд оцінює моральну шкоду спричинену ОСОБА_1 у розмірі 800, 00 грн., моральну шкоду спричинену ОСОБА_2 суд оцінює у 200,00 грн. ОСОБА_2 просила стягнути моральну шкоду солідарно з ПАТ «СК «ВУСО» та ОСОБА_1, однак такий вид стягнення не передбачений вимогами чинного законодавства, також ОСОБА_2 не обґрунтовано та не доведено якими діями ПА «СК «ВУСО» їй спричинена моральна шкода.

Не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення вартості електронних повідомлень та витрати на проведення товарознавчих досліджень. Відповідно до ст.79 ЦПК України дані витрати не є витратами, пов'язаними з розглядом судової справи. Зазначені витрати також не є шкодою в розумінні ст. 1166 ЦК України і не можуть бути стягнуті за позовною вимогою про відшкодування шкоди.

Також з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на правову допомогу, які згідно з наданою квитанцією складають 4000,00 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

ОСОБА_1 при подачі позову до суду було сплачено судовий збір у розмірі 640,00 грн., таким чином дані витрати повинні бути стягненні в рівних частках з ОСОБА_2 та ПАТ «СК «ВУСО».

ОСОБА_2 при подачі позову до суду було сплачено судовий збір у розмірі 1600,00 грн., суд прийшов до висновку, що її позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на загальну суму 111207,25 грн., таким чином на її користь підлягає стягненню в рівних частках з ОСОБА_1 та ПАТ «СК «ВУСО» судовий збір у розмірі 1104,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 30, 209, 213-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 22, 1166, 1187, 1188 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 33794,24 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати пов'язані з оплатою послуг адвоката у розмірі 4000,00 грн., моральну шкоду у розмірі 800, 00 грн., а всього 4800 (чотири тисячі вісімсот) грн. 00 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути в рівних частках з ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640,00 грн.

Зустрічний позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 100000 (сто тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 11207 грн. 25 коп., моральну шкоду у розмірі 200,00 грн., а всього 11407 (одинадцять тисяч чотириста сім) грн. 25 коп.

Стягнути в рівних частках з ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1104,00 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, або в порядку ч.1 ст. 294 ЦПК України.