Постанова № 7082499, 07.12.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

07.12.09Справа №2а-12303/09/4/0170 о 17:34

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі судового засідання Кравченко О.І., за участі представників сторін:

від позивача - Аркатова В.В.;

від відповідача - Маслюк О.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства Паливно-енергетичний комплекс "Современник"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування рішення

Суть спору: Приватне підприємство Паливно-енергетичний комплекс «Современник» (далі – позивач) звернулось до адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим (далі – відповідач) про визнання протиправним і скасування рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим №0020972303 від 14.10.2009 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2768,00 грн. Позов мотивовано перевищенням компетенції посадових осіб Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим при проведенні інвентаризації товарів, необґрунтованістю висновків податкового органу про порушення позивачем вимог ст. 21 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) щодо порушення встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання у зв'язку із відсутністю документів про товарообіг, оскільки вказані документи знаходились в бухгалтерії підприємства.

Ухвалами суду від 27.10.2009 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення, в яких вказав, що посадовими особами податкового органу під час проведення перевірки господарської одиниці, яка використовується позивачем встановлено реалізацію товару без наявності відповідних видаткових накладних, які підтверджують отримання товару на суму 1384,00 грн., що є підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій за ст. 21 Закону №265. Вважав, що наведені в адміністративному позові обставини не можуть бути підставами для скасування спірного рішення і просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код 24870616, державну реєстрацію якого проведено Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 10.07.1997 року.

Посадовими особами податкового органу проведено перевірку за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, стосовно господарської одиниці, автозаправної станції, розташованої в с. Добре, вул. Центральна, 1-а, яка використовується позивачем для здійснення підприємницької діяльності.

За результатами перевірки складено акт від 30.09.2009 року № бланку 000080, за висновками якого встановлено порушення позивачем пунктів 11, 12, 13 ст. 3 Закону №265 у зв'язку із знаходженням на АЗС супутнього товару, який реалізовувався споживачам, згідно із доданим до акту перевірки описом, на загальну суму 1384,00 грн. Документи, які підтверджують надходження товару на момент проведення перевірки не надані. Встановлено також невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, вказаній в денному звіті РРО (сума невідповідності склала 0,08 грн.).

На підставі цього акту і відповідно до ст. ст. 21, 22 Закону №265 відповідачем прийнято спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 2768,40 грн.

В частині, що оскаржується, спірне рішення прийнято на підставі ст. 21 Закону №265 за порушення за порушення п. 12 ст. 3 вказаного Закону.

Пунктом 12 ст. 3 Закону №265 встановлений обов’язок суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно із ст. 21 цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оцінюючи доводи представника позивача про відсутність у посадових осіб ДПІ повноважень по проведенню інвентаризації товарів, судом встановлено, що пунктом 15 статті 11 Закону України від 04.12.1990 року №509-XII «Про державну податкову службу в Україні» передбачено право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та в порядку, встановлених законами України, вимагати від керівників підприємств, установ і організацій, що перевіряються в ході планових та позапланових виїзних перевірок, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та коштів, у разі відмови у проведенні таких інвентаризацій або при проведенні адміністративного арешту активів - звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, а до ухвалення відповідного рішення судом - у присутності понятих та представників підприємств, установ і організацій, щодо яких проводиться перевірка, опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі.

Разом із тим, опис товарів на місці проведення розрахунків підписано особою, уповноваженою здійснювати розрахункові операції від імені позивача (а.с. 8), що спростовує доводи представника позивача про проведення інвентаризації працівниками податкового органу особисто.

Відсутність обліку товарів за місцем реалізації податковий орган обґрунтовує відсутністю на момент перевірки видаткових накладних на товар вартістю 1384,00 грн.

Судом встановлено, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 цієї статті передбачені обов’язкові реквізити первинного документу.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що облік товарних запасів на підприємстві ведеться і надав суду копії накладних (а.с. 10-13, 15, 16). Як зазначив представник позивача, облік ведеться за місцем зберігання товарів, а первинні документи на момент перевірки знаходилися у бухгалтера для виконання відповідних бухгалтерських проводок.

Досліджуючи це питання, суд приходить до висновку, що відповідач передчасно зробив висновок про порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону №265. Вказана норма надає можливість підприємству обирати де йому проводити облік товарів: або за місцем реалізації, або за місцем зберігання.

Окрім цього, суд вважає, що вимога Закону про проведення обліку за місцем реалізації, не забороняє використовувати ці документи за межами місця торгівлі чи зберігання за певних обставин.

Під час перевірки працівники податкового органу мали можливість витребувати у позивача документи обліку і пересвідчитися у їх наявності.

За таких обставин, суд вважає рішення суб'єкта владних повноважень в цій частині незаконним і необґрунтованим, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму судового збору у розмірі 3,40 грн.

В судовому засіданні 07.12.2009 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 11.12.2009 року.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити.

2.          Визнати частково протиправним і скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим №0020972303 від 14.10.2009 року в частині застосування до Приватного підприємства Паливно-енергетичний комплекс «Современник»(ідентифікаційний код 24870616) штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2768,00 грн.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства Паливно-енергетичний комплекс «Современник»3,40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може біти подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя                                         Циганова Г.Ю.