
Справа № 428/12561/17
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2017 року м. Сєвєродонецьк
Суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Баронін Д.Б., розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні суду у м. Сєвєродонецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про зобовязання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про зобовязання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову позивач вказує, що в 2016 році у звязку із проведенням антитерористичної операції у Луганській області він був вимушений переміститися з м. Луганськ до м. Сєвєродонецьк та з 05.09.2016 року перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб в Управлінні праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради. Допомогу він отримував в 2016 році. Надалі виплати йому були припинені, оскільки позивач не зміг протягом зазначеного періоду працевлаштуватися на роботу, в тому числі за допомогою Центру зайнятості. З 20 липня 2017 року він був офіційно працевлаштований на посаду головного спеціаліста відділу екологічного контролю природних ресурсів Лисичанського регіону державного інспектора з охорони навколишнього природнього середовища Луганської області Державної екологічної інспекції у Луганській області. 25 липня 2017 року позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради для оформлення виплати адресної допомоги на наступний шестимісячний строк, проте йому було відмовлено у оформленні цієї допомоги. УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради повідомило позивача про причину відмови у продовженні виплат щомісячної адресної допомоги на наступний шестимісячний термін керуючись пунктом 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Позивач вважає відмову УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради у продовженні виплати йому щомісячної адресної допомоги на наступний шестимісячний строк протиправною, та такою, що порушує його права та законні інтереси. У вказаному позові позивач просить про наступне:
- зобовязати Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради призначити йому виплату щомісячної адресної допомоги на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 25 липня 2017 року;
- стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради судовий збір, сплачений за подачу позовної заяви.
Представник відповідача надав письмові заперечення проти позову в яких вказав, що допомогу позивачу було призначено як працездатній непрацюючій особі відповідно до пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Припинення виплати вказаної допомоги позивачу відбулося на підставі пункту 3 вищенаведеного Порядку, адже згідно вказаного пункту особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається. Отже, у задоволенні позову слід відмовити.
Суд, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дійшов висновку про можливість ухвалення законного судового рішення в порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши та оцінивши надані позивачем та відповідачем письмові докази, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
В 2016 році у звязку із проведенням антитерористичної операції у Луганській області ОСОБА_1 був вимушений переміститися з м. Луганськ до м. Сєвєродонецьк та з 05.09.2016 року перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб в Управлінні праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради. Щомісячну адресу допомогу внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання позивач отримував з 28.10.2016 року по 27.02.2017 року. Надалі виплати допомоги йому були припинені, оскільки позивач не зміг протягом зазначеного періоду працевлаштуватися.
Вказані обставини не заперечувалися сторонами по справі у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також підтверджуються письмовими доказами, які були надані відповідачем на виконання ухвали суду.
Відповідно до копії довідки № 03-65/36 від 21 листопада 2017 року, виданої Державною екологічною інспекцією у Луганській області, ОСОБА_1 з 20 липня 2017 року до теперішнього часу працює головним спеціалістом відділу екологічного контролю природних ресурсів Лисичанського регіону державного інспектора з охорони навколишнього природнього середовища Луганської області Державної екологічної інспекції у Луганській області.
25 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради із заявою для продовження виплати щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення АТО, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. До вказаної заяви позивач додав довідку про своє працевлаштування, що підтверджується листом відповідача від 12.09.2017 року № 7614/04.
Із змісту розпорядження Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради від 09 серпня 2017 вбачається, що позивачу було відмовлено у продовженні виплати щомісячної допомоги на підставі його звернення від 25 липня 2017 із посиланням на пункти 3, 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Відповідно до копії листа Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради № 7614/04 від 12 вересня 2017 року, позивачу було відмовлено у продовженні виплати вищевказаної допомоги у звязку із тим, що допомога йому була раніше призначена відповідно до пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог, суд враховує наступні правові норми.
Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 із змінами та доповненнями, в редакції, яка була чинною станом на час звернення позивача із заявою про продовження виплати допомоги (далі Порядок надання щомісячної адресної допомоги), визначено процедуру та підстави надання вказаної щомісячної адресної допомоги.
Згідно із пунктом 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.
Згідно із пунктом 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сімю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сімї.
Відповідно до пункту 5 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, для отримання грошової допомоги (у тому числі у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку) уповноважений представник сімї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сімї до установи уповноваженого банку для відкриття в установленому порядку поточного рахунка, предявляє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства - документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, та подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги (у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку).
Згідно із пунктом 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто із членів сімї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану; будь-хто з членів сімї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Таким чином, для отримання особою щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, необхідно дотримання таких умов:
- особа повинна постійно проживати на території України;
- особа повинна бути переміщеною з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції або бути такою, що була змушена покинути своє постійне місце проживання в населеному пункті, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, і переміститися в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі;
- особа повинна знаходитися на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад;
- уповноважений представник сімї особи, яка бажає отримати таку допомогу, повинен звернутися до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання (перебування) з відповідною заявою та предявити паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, та довідки всіх членів сімї про взяття на облік осіб, які переміщуються, і при цьому до заяви повинна бути додана копія свідоцтва про одруження, копії свідоцтв про народження дітей та письмова згода довільної форми про виплату грошової допомоги уповноваженому представнику сімї від інших членів сімї та згода на обробку персональних даних;
- особа не повинна бути власником або мати членів сімї, які мають у власності житлове приміщення, розташоване на тимчасово окупованій території України, населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, або членів сімї, які мають на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (станом до 13.09.2017 року, коли були внесені зміни у відповідний Порядок).
Виходячи з норм пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, якщо у складі сімї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сімї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період припиняється.
Виплата щомісячної адресної допомоги дійсно була припинена позивачу на підставі пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, проте суд не може погодитися із тим, що позивач після працевлаштування не має права на призначення (подовження виплати) щомісячної адресної допомоги.
Згідно із змістом пункту 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається.
Із змісту вказаного абзацу 8 пункту 3, а також із змісту вищенаведених пунктів 2, 3, 5, 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги вбачається, що грошова допомога на наступний строк не призначається тільки тим особам, які продовжують перебувати у статусі непрацевлаштованої (безробітної) особи. В разі, якщо така особа працевлаштувалася і її статус відповідає пунктам 2, 3, 5, 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, то вона знову набуває право на призначення (продовження виплати) щомісячної адресної допомоги.
Вказаний підхід відповідає не тільки нормам вищенаведеного Порядку, але також відповідає духу та меті надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, які полягають в тому, що така допомога протягом послідових шестимісячних періодів надається всім внутрішньо переміщеним особам або сімям внутрішньо переміщених осіб, які працевлаштувалися на новому місці проживання та не є власниками житлових приміщень, розташованих в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, або не мають на депозитному банківському рахунку коштів у визначеній Порядком надання щомісячної адресної допомоги сумі.
Суд враховує, що позивач звертався до відповідача із заявою про продовження виплати щомісячної допомоги 25 липня 2017 року, а отже така допомога повинна була бути продовженою для виплати позивачу з дня звернення за її призначенням та максимум на строк 6 місяців, але не довше місяця зняття з обліку в уповноваженому органі включно (пункт 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги).
Зазначене порушене право, із урахуванням ч. 2 ст. 11 КАС України та права суду вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав позивача, підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправним та скасування розпорядження Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради від 09.08.2017 року щодо відмови позивачу у виплаті щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, та шляхом зобовязання Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради призначити та виплатити позивачу щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з 25 липня 2017 року.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі згідно із статтею 94 КАС України суд враховує, що позов задоволено, а отже наявні підстави для присудження на користь позивача всіх понесених ним судових витрат зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 640 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 17, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про зобовязання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради від 09.08.2017 року щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Зобовязати Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з 25 липня 2017 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради, код 24179564, суму судових витрат в розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання копії постанови шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області разом із одночасним надісланням копії апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Д.Б. Баронін
Судове рішення № 70824912, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області) було прийнято 08.12.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 428/12561/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: