Ухвала суду № 70824765, 06.12.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/18859/15-ц

н/п 2-п/640/65/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2017 р.

Київський районний суд м. Харкова:

головуючий-суддя Золотарьова Л.І.

за участю секретаря Бломберус С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду у цивільній справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про знесення самовільно побудованої нежитлової будівлі,-

ВСТАНОВИВ:

26.04.2017 року представник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, у якій просить скасувати заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 10.03.2017 року у цивільній справі №640/18859/15-ц та призначити справу до розгляду в загальному порядку. Посилається на те, що ОСОБА_1 не був повідомлений про судові засідання у цій справі, оскільки будь-яких судових повісток не отримував, йому взагалі не було відомо щодо наявності судового спору за позовом ХМР, оскільки не отримував навіть позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у справі. ХМР було порушено порядок знесення об’єктів самочинного будівництва, оскільки відповідачу не надавався час (30 днів) для добровільного знесення будівництва. Відповідач має право отримати земельну ділянку, на якій знаходиться спірна нерухомість, у користування або власність, тому рішення суду про знесення будівництва є передчасним та порушує права відповідача на можливість отримання такої земельної ділянки у користування чи власність. Спірні приміщення є тимчасовими спорудами, тому не є нерухомою річчю, тому договори купівлі-продажу з третіми особами не потребують нотаріальної та державної реєстрації, тому відповідач не є власником цих споруд. Крім того, цей спір повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства, оскільки ХМР звернулася до суду як суб’єкт владних повноважень на виконання владних управлінських функцій у зв’язку з порушенням відповідачем питання будівництва.

В судовому засіданні представник заявника заяву підтримав, надав пояснення відповідно до викладених в заяві вимог.

Представник ХМР проти задоволення заяви заперечувала, просила у задоволенні заяви відмовити, оскільки підстави для перегляду відсутні, надала письмові заперечення.

Треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради не з’явилися, про час та місце судового розгляду повідомлялися своєчасно та належним чином, причини неявки не повідомили.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали цивільної справи, зазначає наступне.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 10.03.2017 року у цивільній справі №640/18859/15-ц позовні вимоги Харківської міської ради задоволені; зобов'язано ОСОБА_1 знести самовільно побудовану (реконструйовану) нежитлову будівлю літ. «А-1» загальною площею 240 кв.м., на земельній ділянці по вул. Дружби Народів, 231/12 у м. Харкові.

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, судова кореспонденція направлялась відповідачу ОСОБА_1 за адресою реєстрації місця проживання (Харківська обл., Богодухівський р-н, с. Куп’єваха). Ця адреса реєстрації міститься в копії паспорту відповідача, договорах купівлі-продажу нерухомого майна, в довіреності наданої від імені відповідача, і в заяві про перегляд заочного рішення суду. Будь-яких заяв про зміну адреси для надсилання судової кореспонденції відповідач до суду не надав. Таким чином, судом вживались належні засоби для повідомлення відповідача про розгляд справи.

При цьому, відповідач 14.11.2015 отримав цивільний позов та ухвалу про відкриття провадження (т. 1 а.с.59), судові повістку на друге засідання наступного засідання (т. 1 а.с. 60), про що свідчать зворотні поштові повідомлення.

Саме за заявою представника ОСОБА_1 було залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, та про відкладення розгляду справи, тому посилання на те, що відповідачу навіть не було відомо про судовий спір є безпідставним.

Таким чином, причини неявки відповідача в судові засідання є неповажними, а згідно із частиною 3 статті 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Також підставою для скасування заочного рішення має бути зазначення заявником таких доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, та можуть привести до ухвалення іншого рішення.

Як вбачається з технічного паспорту на громадський будинок виготовлений 02.02.2015 року ТОВ «Актуаль», фотознімків, об’єкт за адресою: м. Харків, вул. Дружби Народів, 231/12, є нежитловою будівлею літ. «А-1», загальною площею 240 кв.м., складається з восьми торгових приміщень (по 30 кв.м. кожне). Нежитлова будівля складається з: фундамент з бетону, покрівля металева, стіни з матеріалу «сендвич», висота 2,40 м., проведено електрика, водопровід, каналізація (т. 1 а.с. 30-32).

Вказане підтверджується також актом інспекції ДАБК Департаменту територіального контролю ХМР №247-А перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 30.03.2017, згідно з яким інспекцією встановлено, що за вказаною адресою знаходиться нежитлова будівля літ. «А-1», яка є нежитловими приміщеннями торгівельного призначення; документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів – відсутні.

Згідно з ч. 2 ст. 28 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року №3038-VI, тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Отже, спірна нежитлова будівля площею 240 кв.м. не є тимчасовою спорудою, оскільки побудова з улаштуванням фундаменту та перевищує граничний 30-ти кв.м. по зовнішньому контуру будівлі.

Таким чином, вказане спростовує доводи представника ОСОБА_1, що ця нежитлова будівля є тимчасовою спорудою та не є нерухомою річчю.

Більш того, в провадженні Київського районного суду м. Харкова знаходиться цивільна справа №640/18379/15-ц, розгляд якої зупинений, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_8, третя особа ХМР про розірвання договору генерального підряду, стягнення авансового платежу та визнання права власності на самовільно побудовану нежитлову будівлю по вул. Дружби Народів, 231/12 у м. Харкові (а.с.49-51).

Отже, ОСОБА_1 є власником тимчасових споруд торгових приміщень загальною площею 240 кв.м., по вул. Дружби Народів, 231/ 12 у м. Харкові на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу від 07.05.2015, які після проведення робіт із реконструкції зазначених тимчасових споруд на підставі Договору генерального будівельного підряду від 11.05.2015, укладеного між ОСОБА_1 (як замовником) та ОСОБА_8 (Генпідрядником), утворилась нежитлова будівля літ. «А-1» загальною площею 240 кв.м. Вказана нежитлова будівля літ. була самовільно побудована (реконструйована) відповідачем на земельній ділянці, яка належить Харківській міській раді, у зв'язку із чим, ХМР як власник зазначеної земельної ділянки вважає своє право порушеним та звертається із самостійним позовом до ОСОБА_1 про знесення самовільно побудованої (реконструйованої) нежитлової будівлі.

Земельна ділянка, на якій розташована спірна нежитлова будівля знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста Харкова в особі ХМР і розпоряджатися цією земельною ділянкою має право лише територіальна громада м. Харкова, в особі ХМР.

Відповідачем до суду не надавались дозвільні документи, проектно-кошторисної документації, декларації Інспекції ДАБК про початок виконання та закінчення будівельних робіт. Харківською міською радою рішення про надання земельної ділянки за вказаною адресою в оренду (суборенду), у власність або у користування для розміщення спірної будівлі не приймалось, і відповідачем також не надано доказів оформлення за ними права власності або користування земельною ділянкою по вул. Дружби Народів, 231/12 у м. Харкові у встановленому законом порядку.

Враховуючи, що ОСОБА_1, здійснив самочинне будівництво (реконструкцію) на земельній ділянці, яка на теперішній час належить територіальній громаді міста Харкова в особі ХМР, то діями ОСОБА_1 було порушено право Харківської міської ради на володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою по вул. Дружби Народів, 231/12 у м. Харкові.

Відповідно до частини 1 статті 376 ЦК України об’єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї із наведених умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети; відсутній належний дозвіл на будівництво; відсутній належним чином затверджений проект; під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил.

За змістом частин 4 та 7 статті 376 ЦК України залежно від ознак самочинного будівництва особи, зазначені у цих пунктах, можуть вимагати від особи, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво: знесення самочинно збудованого об’єкта або проведення перебудови власними силами або за її рахунок; приведення земельної ділянки в попередній стан або відшкодування витрат.

ХМР звернулася до суду з позовом саме через самочинне будівництво (реконструкцію) на земельній ділянці, яка на теперішній час належить територіальній громаді міста Харкова, тобто у зв’язку з порушенням прав на земельну ділянку, а не у зв’язку з порушенням норм щодо експлуатації самочинного будівництва, або будівельних, архітектурних норм і правил, тому цей спір не є публічно-правовим, а стосується цивільного права – щодо захисту прав на земельну ділянку, яка належить ХМР, та що не була відведена в установленому порядку для будівництва відповідачем.

Таким чином, оскільки в даному випадку позивач звертається до суду як власник цієї земельної ділянки за захистом порушеного цивільного права, отже, цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов’язаний з вирішенням питання щодо права власності на землю, тому спір є цивільно-правовим.

При цьому, суд враховує, що можливість збереження вказаної нежитлової будівлі передбачена у випадках, коли є відхилення від затвердженого проекту, або збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил, тобто коли можливо здійснити перебудову відповідно до проекту.

В цьому ж випадку підстави для перебудови об’єкту відсутні, оскільки спірне самочинне будівництво (реконструкція) розташоване на земельній ділянці, яка належить територіальній громаді міста Харкова в особі ХМР, порушує право Харківської міської ради на володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою по вул. Дружби Народів, 231/12 у м. Харкові, тобто будь-які перебудови спірного будівництва, окрім як його знесення, не захистять порушене право ХМР на володіння, користування та розпорядження вказаною земельною ділянкою. Тому підстави для видання приписів інспекцією ДАБК з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм – відсутні, оскільки з позовом звернулося ХМР не з підстав порушення норм та правил будівництва, а з підстав порушення прав на землю територіальної громади м. Харкова.

Також суд враховує, що ОСОБА_1 23.12.2015 звертався до ХМР з заявою про надання йому дозволу на збереження самочинно реконструйованої нежитлової будівлі, що розташована за вказаною адресою (т. 1 а.с.57).

На вказану заяву Департамент містобудування, архітектури та генерального плану ХМР надав відповідь від 19.10.2015 року, у якій заявника повідомлено, що зазначені об’єкти будівництва відносяться до самочинно збудованих; пакет документів на розгляд постійно діючої комісії з питань самочинного будівництва не надавався. Також повідомлено про знесення самочинно збудованого об’єкту у разі порушення норм законодавства (т. 1 а.с.110). Таким чином, відповідач протягом двох років не здійснив відповідно до вимог законодавства оформлення вказаного самочинного будівництва.

Виходячи з наведеного, у суду немає правових підстав для перегляду заочного рішення суду від 10.03.2017 року.

Таким чином, заява про перегляд заочного рішення суду задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 60, 231, 232 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 10.03.2017 року у цивільній справі № 640/18859/15-ц – залишити без задоволення.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі до Київського районного суду м. Харкова апеляційної скарги протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий –