Ухвала суду № 70822263, 07.12.2017, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/579/17

2/0187/539/17

У Х В А Л А

"07" грудня 2017 р. смт. Петриківка

Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Говоруха В.О., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору,-

Встановив:

19.06.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Петриківського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації, ухвалене 09.04.2014 року реєстратором реєстраційної служби Петриківського РУЮ Дніпропетровської області на об’єкт житлової нерухомості.

Ухвалою суду першої інстанції від 20.06.2017 у відкриті провадження у вищезазначеній цивільній справі відмовлено. Однак, ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.11.2017 ухвалу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 20.06.2017 скасовано та передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

05.12.2017 цивільна справа повернута до Петриківського районного суду Дніпропетровської області.

З урахуванням положень ст. 11-1 ЦПК України справа передана в провадження головуючому судді Говорусі В.О.

28.11.2017 ОСОБА_1 подав до суду клопотання про звільнення його від сплати судового збору, яка долучена до матеріалів даної справи.

Вирішуючи заявлене позивачем клопотання суд виходить з наступного.

Згідно зі статтями 3 і 5 Закону України «Про судовий збір» визначено пільги щодо сплати судового збору, відповідно до якої від його сплати звільняються позивачі за подання окремих позовів, а також деякі категорії осіб, визначені законом, незалежно від виду позову.

Під об’єкти, за подання яких судовий збір не справляється (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір") позовна заява не підпадає. Дані, які б свідчили, що позивач має пільги щодо сплати судового збору (ст. 5 Закону України "Про судовий збір") позивачем до суду не надано.

Згідно до ч.ч. 1, 3 ст. 82 ЦПК України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Відповідно до роз’яснень, наданих у п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року ''Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах'', єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Отже, положення цивільно-процесуального законодавства визначають підстави для звільнення сторони спору від сплати судового збору (які також є підставами для відстрочення чи розстрочення його сплати), існування таких має бути належним чином підтверджено. При цьому, звертаючись до суду з вищезазначеним клопотанням, позивач не надав до суду належних та допустимих доказів в підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає йому звернутися до суду з вказаним позовом через необхідність сплати судового збору, тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору.

Надаючи оцінку посиланням позивача на неодноразове оскарження ним рішення суду в даній справі зі сплатою обов’язкових платежів (судового збору) пов’язаних з переглядом такого рішення суду, суд виходить з наступного. Оскарження рішення суду, в разі незгоди з ним є диспозитивним правом сторони судового спору та не може свідчити на користь висновку про приведення позивача в скрутне матеріальне становище, через таке оскарження.

До того ж, сплата судового збору, в розмірі визначеному законом для даної категорії справ, з урахуванням обставин встановлених судом, не дає підстави вважати порушеним баланс між інтересами держави та з одного боку, та інтересами позивача щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Крім того, правилами ст. 88 ЦПК України, визначено порядок розподілу судових витрат між сторонами, яка визначає, що вразі підтвердження факту порушення законних прав та інтересів, тягар відшкодування понесених судових витрат покладається на особу (сторону), визнану винною в порушенні таких прав та інтересів.

На підставі викладеного, вважаю за необхідне відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання позову до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. 82 ЦПК України, Законом України “Про судовий збір”,

Постановив:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ухвала оскарженню не підлягає.