Рішення № 70821969, 07.11.2017, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2107/17

Провадження № 2/0203/922/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2017 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Єдаменко С.В.,

при секретарі Заярній А.Ю.,

за участю відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

12 червня 2017 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулось ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» через свого представника ОСОБА_3, з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову зазначено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16200 грн. ОСОБА_1 своїх зобовязань за договором не виконує, має заборгованість, яку позивач просить стягнути в судовому порядку, яка станом на 26квітня 2017року становить 37036,63 грн., яка складається з 6670,77 грн. заборгованість по тілу кредиту, 12255,68грн. нараховані відсотки за користування кредитом, 15870,34 грн. заборгованість по пені, 500 грн. штраф (фіксована частина), 1739,84 грн. штраф (процентна складова), також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати по справі (а.с.3-7).

Представника позивача для у судові засідання для розгляду справи по суті не зявився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. В судовому засіданні де був присутній представник позивача він просив позов задовольнити в повному обсязі. Позивачем на адресу суду були надіслані письмові пояснення, в яких зазначено, що відповідач був ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг про, що свідчить його підпис на заяві, відповідачу був відкритий картковий рахунок яким він користувався. Виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості є належними доказами у справі. Банк має право в будь який момент збільшити або зменшити розмір ліміту. Відсотки за користування кредитом розраховані відповідно до умов договору. (т.1 а.с. 88-92)

Представник відповідача в судовому засіданні вказав про безпідставність послання позивача на Умови та Правила надання банківських послуг» доданих до позовної заяви, якими позивач обґрунтовує умови та порядок договору. Доданий до справи розрахунок здійснений з порушенням норм законодавства, як щодо ставок процентів так і щодо строків їх виплати. Розмір процентів був збільшений банком самостійно, про, що не було проінформовано відповідача, що призвело до незаконно розрахованих сум боргу, таким чином неустойка на відсотки була нарахована невірно. Просив відмовити в задоволенні позову. (т.1 а.с.а.с. 75-77, 143-149, т.3 а.с. 37-38)

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково в частині основної суми заборгованості в решті позову просив відмовити, погоджувався з доводами свого представника.

Дослідивши матеріали даної цивільної справи, вислухавши пояснення сторін та їх представників, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

12 вересня 2012 року ОСОБА_1 звернулась до позивача із анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку №б/н, в якій просив надати йому кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 15200 грн. на платіжну картку з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с.25-26).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Підписана банком та відповідачем анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в спільно з відповідними Умовами і Правилами становлять договір про надання банківських послуг (а.с.25).

Згідно п.2.1.1.2.3., п.2.1.1.2.4 умов та правил надання банківських послуг, клієнт (ОСОБА_1М.) дає згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

З матеріалів справи вбачається, що 14 вересня 2011 року відповідачу був встановлений на кредитній картці ліміт в розмірі 15200 грн., 20 вересня 2011 року кредитний ліміт був збільшений до 16200 грн., 30червня 2015 року кредитний ліміт був знижений до 15040 грн. (т.1 а.с.93)

З матеріалів справи вбачається, що відповідач користування платіжною карткою здійснював відповідні розрахунки (т.1 а.с. 94-121)

Відповідно до п.2.1.1.5.5 умов та правил надання банківських послуг позичальник зобовязується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З наявної в матеріалах справи виписки з карткового рахунку відповідача та розрахунку заборгованості за договором вбачається, що у відповідача перед позивачем наявна заборгованість по тілу кредиту яка станом на 31 травня 2015 року становить 6670,77 грн. (т.1 а.с. а.с. 8-24, 155-246, т.2 а.с.1-220, т.3 а.с.1-34)

Згідно ст. 536 ЦК України, передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами, а розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем заборгованості по тілу кредиту у звязку з цим та враховуючи часткове визнання позивачем позову, суд вважає за можливе в судовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по договору б/н від 12 вересня 2011 року в розмірі 6670,77грн. що є тілом кредиту.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача іншої суми боргу за користування кредитом суд виходить з того, що згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.2.1.1.5.5 умов та правил надання банківських послуг позичальник зобовязується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Позивачем були надані листи в яких зазначено, що розмір відсотків за користування кредитними коштами в період з 01 вересня 2014 року становив 2,7 % на місяць, з 01 квітня 2015 року становив 3,5 % на місяць. (т.1 а.с.135-136)

Разом з тим, належних доказів розрахунку відсотків за весь період користування відповідачем карткового рахунку до справи не надано, з доданої виписки по рахунку відповідача встановити який розмір відсотків нараховувався неможливо, сам розрахунок заборгованості не містить відомостей про те, які ставки відсотків діяли в відповідні періоди та яким чином нараховувались.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За цих обставин в задоволенні позов в частині стягнення з відповідача суми боргу за договором б/н від 12 вересня 2011 року в частині стягнення боргу по відсоткам слід відмовити, через ненадання позивачем належних доказів розрахунку суми відсотків. Також, не можуть бути задоволенні й вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по неустойці, оскільки неустойка нараховувалась на прострочені зобовязання відповідача за договором а належного доказу обґрунтування суми заборгованості за договором на день винесення рішення позивачем не надано.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України за результатами розгляду сума судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову (а.с.1-2), підлягає стягненню з відповідача пропорційно до суми задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 509, 526, 527, 536, 599, 610, 634, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, номер облікової картки платника податків 21306004777, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» рах.№29092829003111 код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, місцезнаходження 01001, м.Київ, вул. Грушевського,буд. 1Д заборгованість за договором № б/н від 12вересня 2011року в розмірі 6 670грн. 77 коп., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 288 грн. 18коп., а разом: 6 958 (Шість тисяч девятсот пятдесят вісім) гривень 95 копійок.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.ст.223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його ухвалення. У разі, якщо рішення було ухвалене без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення складено 10.11.2017.

Суддя С.В.Єдаменко