Постанова № 70821203, 07.12.2017, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/2139/17

провадження № 2-а/283/117/2017

П О С Т А Н ОВ А

і м е н е м У к р а ї н и

07 грудня 2017 року Малинський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням – судді Ярмоленка В.В., з секретарем судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Малина адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Коростенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог зазначила, що 24.03.2017 року звернувся до УПФУ в Малинському районі із заявою про призначення їй пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 5 років на підставі ст. 55 Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як особі, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986-1992 роках та є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи.

26.07.2017 року відповідач листом № 3177/03.2 відмовив ОСОБА_2 в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку з тієї підстави, що ним не надано довідки форми 122, яка видається на підставі первинних документів лише тими підприємствами, установами та організаціями в складі яких працівник безпосередньо виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Просив визнати відмову УПФУ в Малинському районі у призначенні йому пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 5 років протиправною та зобов’язати відповідача призначити йому пенсію за віком на умовах визначених нормою статті 55 зазначеного Закону, оскільки в період з 01.01.1986 року по даний час постійно проживає в м. Малин, а 09.11.1993 року йому було видано посвідчення громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю серія А № 038035(категорія 3).

В судове засідання позивач та його представник, адвокат ОСОБА_3 не з’явились, подали заяви про розгляд справи у їх відсутність, підтримали позовні вимоги з підстав викладених в заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, повідомлений належно, будь-яких заяв ,клопотань по суті позову до суду не подав.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про можливість ухвалити рішення, про що не заперечував позивач на підставі наявних у справі доказів.

Встановлено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1969 року по 1979 рік та з 1987 року по даний час проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до довідкиВК ЖРЕПу №3017 від 15.09.2017 року.

Даний населений пункт, згідно Переліку населених пунктів, віднесений до зони посиленого радіоекологічного контролю забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.1991 року.

Крім того, позивач 09.11.1993 року отримав посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС серія А № 038035(категорія 3).

Відповідно до статті 9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до ст. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», іншими актами законодавства.

Сторонами належність позивача до особи постраждалої від Чорнобильської катастрофи 3 категорії ніким не оспорювалось, а тому посвідчення є чинним і вказує на те, що позивач згідно ч.4 ст.14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року №51, станом на 01.01.1993 прожив або відпрацював у зоні посиленого радіоекологічного контролю не менше чотирьох років.

Що стосується підстав відмови відповідача, то суд звертає увагу на те, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Зазначений правовий висновок наведений Верховним Судом України у постановах від 21.11.2006 року, 04.09.2015 року (справи № 21-1048во06, № 690/23/15-а).

В матеріалах справи міститься копія такого посвідчення позивача, що надає йому статус особи, яка є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, отже надає право користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, пенсія за віком має бути призначена ОСОБА_2 з дня, що настає за днем досягнення нею пенсійного віку, тобто з 06.02.2017 року.

Керуючись ст. ст. 9, 11, 71, 94, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Коростенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною відмову Коростенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на умовах, визначених нормою ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зниженням пенсійного віку на п'ять років, як особі, яка постійно проживала у зоні посиленого радіологічного контролю і станом на 1 січня 1993 року прожила у цій зоні не менше чотирьох років.

Зобов'язати Коростенське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_2 з 06.02.2017 року пенсію за віком на умовах, визначених нормою статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, на п'ять років, як особі, яка постійно проживала у зоні посиленого радіологічного контролю і станом на 1 січня 1993 року прожила у цій зоні не менше чотирьох років.

Стягнути з Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 сплачений ним по справі судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Малинський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя