Ухвала суду № 70820693, 06.12.2017, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

06 грудня 2017 року Справа № 915/2210/15

Скаржник (стягувач) Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна

компанія “Нафтогаз України”

/01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6 /

Суб’єкт оскарження відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС

Міністерства юстиції України

/01001, м. Київ, вул. Городецького. 13/

Боржник: Публічне акціонерне товариство “Миколаївська

теплоелектроцентраль”

/54002, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул.

Каботажний узвіз, буд. 18/

Суддя С.М. Коваль

ПРО: скарга на дії на дії відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України в порядку ст. 1212 ГПК України.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від заявника (стягувача): ОСОБА_1 - довіреність № 14-174 від 23.10.2017;

Від боржник: ОСОБА_2 – довіреність № 09-01/27 від 26.04.2017;

Від органу ДВС: ОСОБА_3 – довіреність № 1043/20.3-03 від 29.12.2016;

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 22.02.2016 з відповідача на користь позивача стягнуто 2000000,00 грн. пені, 6648092,64 грн. інфляційних втрат, 490184,33 грн. 3% річних та 169131,04 грн. судового збору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 та додатковою постановою від 14.06.2016, рішення господарського суду Миколаївської області від 22.02.2016 змінено та вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 2000000,00 грн. пені, 1878913,06 грн. штрафу, 6648092,64 грн. інфляційних втрат, 490184,33 грн. 3% річних, 116928,00 грн. судового збору та 128741,38 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.08.2016 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 залишено без змін.

На виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 та додатковою постановою від 14.06.2016, господарським судом Миколаївської області 04.07.2016 видано відповідні накази (а.с.201-202, т.1).

Ухвалою суду від 12.09.2016 р. (суддя Мавродієва М.В.) рострочено виконання рішення від 22.02.2016 р. у справі № 915/2210/15.

13.09.2017 року Позивач у даній справі звернувся до Господарського суду Миколаївської області області із скаргою № 14/5-1023В від 11.09.2017 у якій просить:

- визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, які полягають у винесенні постанови про зупинення виконавчого провадження від 16.08.2017 ВП №51896918;

- визнати недійсною постанову про зняття арешту з коштів (майна) боржника від 14.08.2017 ВП №51896918;

- визнати недійсною постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 про зупинення виконавчого провадження від 16.08.2017 ВП № 51896918;

- визнати недійсною постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 про зняття арешту з коштів (майна) боржника від 14.08.2017 ВП №51896918.

В обґрунтування скарги позивач посилається на п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "ОСОБА_4 України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем). На думку позивача, кредиторська заборгованость, за зупиненим виконавчим провадженням, не підпадає під визначення вищезазначеного законодавства, а також відсутні правові підстави зупинення виконавчого провадження оскільки рішення суду від 22.02.2016 р. у даній справі було розстрочено згідно графіку, що суперечить п. 10 ч. 1 ст. 34ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».

Представник органу ДВС, заперечив проти скарги № 2-1-892 від 01.11.17р. (вх. №15385/17 від 02.11.17р.), вказує, що державним виконавцем дотримано всіх вимог передбачених Законом України "Про виконавче провадження" та правомірно зупинено виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Миколаївської області № 915/2210/15 від 04.07.16 р., на підставі п.10 ч.1 ст. 34, ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження". Вважає дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби, такими, що повністю відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження".

Представник відповідача/боржника, у наданих запереченнях № 09-02/1390 від 10.10.17 р. (вх. №14180/17 від 10.10.17р.), просить суд, відмовити в задоволенні скарги, зазначає, що органом ДВС, правомірно винесено постанову про зупинення виконавчого провадження № 51896918 від 16.08.16р., оскільки, станом на день винесення останньої, боржника – ПрАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль”, наказом Мінрегіону №189 від 01.08.17р., включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, і такі дії державного виконавця повністю відповідають вимогам Закону.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників стягувача, боржника та органу ДВС, всебічно та повно з"ясувавши обставини на яких ґрунтуються вимоги скарги та заперечення, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 121-2 ГПК України: «скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.»

Як встановлено під час судового розгляду скарги, на виконанні відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (надалі - Відділу) знаходиться виконавче провадження № 51896918 по виконанню наказу № 915/2210/15 виданого 04.07.2016 Господарським судом Миколаївської області про стягнення з ПрАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” на користь ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” 2000000,00 грн. пені, 6648092,64 грн. інфляційних втрат, 490184,33 грн. 3% річних та 169131,04 грн. судового збору.

09.08.2016 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, постановою ВП № 51896918, відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Миколаївської області № 915/2210/15 від 04.07.2016.

Верховною Радою України, 3 листопада 2016 року, прийнято Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" № 1730-VIII.

Дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

В силу ч.1 ст.3 цього Закону, для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Для включення до реєстру підприємства централізованого водопостачання і водовідведення, теплопостачальні і теплогенеруючі організації подають центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, заяву та документи, обумовлені ч.2 ст.3 вказаного Закону.

Згідно ч. 2 ст. 3 № 1730-VIII від 03.11.16р., рішення про включення або про відмову у включенні до реєстру приймається керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, або уповноваженою ним посадовою особою протягом 10 робочих днів з дня надходження заяви та розміщується на офіційному веб-сайті цього органу.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.08.2017 за № 189 ПрАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” включено до реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії.

08.08.2017 боржник звернувся до відділу із заявою від 07.08.2017 про зупинення виконавчого провадження.

Приписами ст. 34 Закону України „Про виконавче провадження”, регламентовано порядок зупинення вчинення виконавчих дій.

Так в силу п.10 ч.1 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, її дочірня компанія “ОСОБА_4 України”, Публічне акціонерне товариство “Укртрансгаз”, постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Виконавче провадження з підстави, передбаченої п. 10 ч.1 ст. 34 , зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду (ч.4 ст. 34 Закону України „Про виконавче провадження”).

Згідно ч. 4 ст. 35 Закону України “Про виконавче провадження”, арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадку, передбаченого пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Відповідно до ч. 6 ст. 35 Закону України “Про виконавче провадження”, у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до виключення боржника з реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”.

Абзацем 2 ч. 2 ст. 59 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п.10 ч.1, ч.4 ст. 34 та абз. 2 ч. 2 ст. 59 Закону України “Про виконавче провадження” постановами відділу від 14.08.2017 про зняття арешту з коштів (майна) боржника, а також про зупинення виконавчого провадження № 51896918 від 16.08.17р. з виконання наказу Господарського суду Миколаївської області № 915/2210/15 від 04.07.2016.

Законом України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії” визначено поняття заборгованості - це кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Так, ч. 3 ст. 7 вказаного Закону передбачено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Отже, державним виконавцем Відділу, при винесенні постанов про зняття арешту з коштів (майна) боржника від 14.08.17 р. та зупинення виконавчого провадження № 51896918 від 16.08.17р., повністю дотримано вимоги встановлені приписами п.10 ч.1, ч.4 ст. 34, ч.ч. 4,6 ст. 35 Закону України “Про виконавче провадження”, позаяк, боржника - ПрАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль”, наказом Мінрегіону № 189 від 01.08.17р., включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії; стягувачем за наказом Господарського суду Миколаївської області № 915/2210/15 від 04.07.2016 є постачальник електричної енергії - ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, а боржником - ПрАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль”; природний газ, що постачається ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” за Договором про закупівлю природного газу №025/14-ПР від 26.11.13 р., використовується ПрАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” для власних потреб; суми, які стягуються за наказом Господарського суду Миколаївської області № 915/2210/15 від 04.07.2016, складаються виключно з інфляційних втрат, 3% річних, пені та штрафу, які нараховані на заборгованість за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року.

Крім того, 07.08.2017 боржником сплачено судовий збір в сумі 116928 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 07.08.17 № 5472 на суму 116928 грн.

За таких обставин, беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність в діях державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, при винесенні постанов від 14.08.2017 про зняття арешту з коштів (майна) боржника та про зупинення виконавчого провадження № 51896918 від 16.08.17р., порушень Закону, а правових підстав для визнання вказаної постанови - недійсною, у суду немає.

На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, Законом України „Про виконавче провадження”, господарський суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні скарги № 14/5-1023В від 11.09.2017 (вх. №12861/17 від 13.09.17р.), Публічного акціонерного товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - відмовити.

Суддя С.М. Коваль