Рішення № 70819988, 04.12.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" грудня 2017 р.Справа № 916/2343/17

За позовом: Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі

Білгород-Дністровської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»;

до відповідача: Чорноморського головного морського агентства «ІНФЛОТ»;

про стягнення

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю №223 від 13.01.2017р. ОСОБА_2, за довіреністю №220 від 13.01.2017р.

від відповідача: ОСОБА_3, за довіреністю №244 від 01.08.2017р.

СУТЬ СПОРУ: 26.09.2017р. Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Білгород-Дністровської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Чорноморського головного морського агентства «ІНФЛОТ» про стягнення заборгованості за договором про надання послуг при агентуванні суден в морському порту (санітарний збір) у розмірі 920,67 дол. США, що еквівалентно 23826,35 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.09.2017р. позовну заяву Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Білгород-Дністровської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №916/2343/17, розгляд справи призначено у відкритому засіданні суду.

11.10.2017р. до господарського суду Одеської області, представник Чорноморського головного морського агентства «ІНФЛОТ» надав клопотання про витребування доказів.

20.10.2017р. від Чорноморського головного морського агентства «ІНФЛОТ» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви з підстав викладених у відзиві.

23.11.2017р. від Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Білгород-Дністровської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» надійшло клопотання про долучення додаткових документів, які відповідно до клопотання Чорноморського головного морського агентства «ІНФЛОТ» відповідач просив суд витребувати у позивача.

03.11.2017р. від Чорноморського головного морського агентства «ІНФЛОТ» до господарського суду Одеської області надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви з підстав викладених у доповненні до відзиву.

У судовому засіданні 22.11.2017р. від відповідача надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи на п’ятнадцять днів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.11.2017р. продовжено строк розгляду справи на п’ятнадцять днів до 11.12.2017р.

01.12.2017р. від Чорноморського головного морського агентства «ІНФЛОТ» до господарського суду Одеської області надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви з підстав викладених у доповненні до відзиву.

04.12.2017р. від Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Білгород-Дністровської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» надійшло клопотання про долучення додаткових документів.

У судовому засіданні 04.12.2017р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

01 січня 2015р. між ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Білгород-Дністровської філії (Адміністрація) та Чорноморським головним морським агентством «ІНФЛОТ» (агент; ЧГМА «ІНФЛОТ») укладено договір про надання послуг при агентуванні суден в морському порту № 8-П-БДФ-15, відповідно до п. 1.1 якого Адміністрація зобов’язується за заявкою агента надати послуги з обслуговування суден, що агентується агентом, а агент, що діє як уповноважений представник судновласника, прийняти та оплатити ці послуги, а також сплатити портові збори.

Згідно п. 2.1.4 договору агент зобов’язується від імені та за дорученням судновласника (фрахтувальника) здійснювати розрахунки з Адміністрацією по зборам, платам та іншим платежем в терміни, обумовлені умовами цього договору.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що Адміністрація надає агенту попередні рахунки для здійснення оплати портових зборів, плат та інших платежів. Підставою для формування попередніх рахунків є письмова заявка агента (нотіс про підхід) та надані агентом документів, зазначені в п. 2.1.7 договору, які агент надає в Головну диспетчерську Адміністрації.

Як зазначає позивач, відповідно до договору під агентуванням Чорноморського головного морського агентства «ІНФЛОТ» в акваторію Білгород-Дністровського морського порту в період з 28.01.2016р. по 22.09.2016 р. заходили наступні судна: VOLGO BALT179, ZAKAMSK, TUNA, DIAMOND C, POLKOVNIK FESENKO VK що підтверджується нотісами на кожне судно.

За ствердженнями позивача, санітарний збір нараховується за весь час перебування судна у акваторії морського порту.

Так, позивач вказує, що у зв’язку з помилковим розрахунком портових зборів, позивачем донараховано санітарний збір та виставлено агенту рахунок на оплату № 2368 від 12.12.2016 р. на суму 920,67 дол. США, що еквівалентно 23826,35грн. (загальна заборгованість в доларах) х 25,879355 (офіційний курс НБУ станом на 12.12.2016 р.).

Як зазначає позивач, з метою досудового врегулювання даного питання Білгород-Дністровською філією ДП «Адміністрація морських портів України» на адресу агента надіслано претензію від 29.06.2017р. № 12/09-10/1263/17, в якій позивач просив відповідача сплатити заборгованість по договору. Проте дана претензія була отримана агентом, але заборгованість ним так і не сплачена.

Враховуючи викладені обставини позивач вважає, що був вимушений звернутись до господарського суду Одеської області за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов до наступних висновків.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

У відповідності із частинами 1-3 ст. 22 Закону України «Про морські порти України» у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний.

Розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики. Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.

Портові збори сплачуються адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом.

Згідно із частиною 4 Розділ VI Прикінцеві положення Закону України «Про морські порти України» тимчасово, до створення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, її функції та повноваження, визначені цим Законом, виконує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.

Отже, визначення розмірів ставок санітарного збору здійснюється у порядку державного регулювання ціноутворення та не регулюється у договірному порядку між сторонами правовідносин.

Відповідно до пункту 1.3. «Порядку справляння та розміри ставок портових зборів», затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 р. №316 (далі – Порядок), портові збори (корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний) справляються в морських портах із суден і плавучих споруд, що плавають під Державним Прапором України та іноземними прапорами, за групами згідно з додатком 1 до цього Порядку.

У відповідності до змісту ст. 20 КТМ України, пункту 2.1. Правил надання послуг у морських портах України, затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України від 05.06.2013р. №348 судновласником є юридична або фізична особа, яка експлуатує судно від свого імені, незалежно від того, чи є вона власником судна, чи використовує на інших законних підставах.

ЧГМА «ІНФЛОТ» не є та не було власником або судновласником суден, які фігурують у позові. ЧГМА «ІНФЛОТ» було морським агентом, представником судновласника суден з яких стягувався санітарний збір та діяло на підставі ст. ст. 116-119 КТМ України, ст. 295 ГК України.

Ст. 116 КТМ України передбачено, що у морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов'язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства. При виконанні договору морського агентування морський агент, що діє від імені судновласника, може також діяти на користь іншої договірної сторони, якщо вона його на те уповноважила і якщо судновласник не заперечує.

Згідно із ст. 117 КТМ України морський агент сплачує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов'язані з перебуванням у порту та зобов’язаний діяти відповідно до інтересів судновласника або іншого довірителя і звичайної практики морського агентування.

Згідно із ст. 118 КТМ України обов’язком судновласника або іншого довірителя є надання морському агенту коштів, достатніх для здійснення його функцій; відшкодування морському агенту будь-яких витрат, зроблених ним від їх імені або за їх згодою. Судновласник зобов’язаний нести відповідальність за наслідки будь-яких дій морського агента в межах його повноважень.

З огляду на визначене, особою з якої стягуються портові збори та яка відповідальна за їх сплату є власник судна або його судновласник.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 Господарського кодексу України, комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

Отже, за системним аналізом ст. 117 Кодексу торговельного мореплавства України морський агент виконує формальності та дії, пов'язані з прибуттям, перебуванням і відходом судна, допомагає капітану судна у налагодженні контактів з службами порту, місцевими органами виконавчої влади, в організації постачання і обслуговування судна в порту, оформляє митні документи та документи на вантаж, сплачує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов'язані з перебуванням у порту.

Судновласник зобов'язаний надавати морському агенту кошти, достатні для здійснення його функцій.

Отже, споживачем послуг Адміністрації є судновласник, від імені, за рахунок та за дорученням якого діє агент. Оплату сум, пов'язаних з перебуванням судна в порту, морський агент має здійснювати за розпорядженням судновласника. Перерахування агенту грошових коштів судновласником є передумовою подальшої оплати агентом послуг, які надаються позивачем для судновласника.

З огляду на ці обставини, відповідальність за сплату санітарного збору несе судновласник, а не морський агент судна, який створює правовідносини для свого довірителя та діє від імені судновласника. Таким чином позовні вимоги пред’явлені до неналежного відповідача, особи яка не несе відповідальність за сплату можливого боргу з санітарного збору.

Крім цього, згідно із п. 8.1. Порядку, справляння санітарного збору передбачає:

забезпечення Адміністрацією морських портів України обов'язкового прийняття із судна всіх видів забруднень (за винятком баластних вод) за весь час стоянки судна в морському порту, а також сприяння виконанню операцій, пов'язаних з прийняттям забруднень (подання і прибирання плавзасобів, надання контейнерів та інших місткостей для збирання сміття, перевантажувальні операції, шлангування, відшлангування тощо);

обов'язкове здавання судном у морському порту всіх наявних на борту видів забруднень з метою запобігання їх скиданню у море. Здавання забруднень засвідчується відповідною довідкою Адміністрації морських портів України.

З огляду на визначене, підставою справляння санітарного збору є забезпечення Адміністрацією морського порту фактичного прийняття із зазначених в позові суден всіх видів забруднень за весь час стоянки та у відповідному місці стоянки, а також сприяння виконанню операцій, пов'язаних з прийняттям забруднень (подання і прибирання плавзасобів, надання контейнерів та інших місткостей для збирання сміття, перевантажувальні операції, шлангування, відшлангування тощо).

Суд звертає увагу, що позивач може забезпечити та провести зняття забруднень з суден виключно у період стоянки судна.

У разі відсутності можливості забезпечення Адміністрацією морського порту фактичного прийняття із зазначених в позові суден всіх видів забруднень за межами акваторії порту або на рейді порту, справляння позивачем санітарного збору має відбуватися виключно за час стоянки судна біля причалу, тобто у місці де таке прийняття забруднень з судна фактично можливе та мало місце.

Разом з тим слід зазначити, що відповідно до статті 26 Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права 1982 року, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права 1982 року та Угоди про імплементацію Частини ХІ Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права 1982 року» №728-ХІV від 03.06.1999 року, іноземне судно, що проходить через територіальне море, може обкладатись тільки зборами в оплату за конкретні послуги, надані такому судну.

Національним законодавством, а саме положеннями статті 85 Кодексу торговельного мореплавства України передбачено, що під час перебування в морському порту будь-яке судно зобов'язане дотримуватися чинних законів і правил України, у тому числі тих, що стосуються безпеки порту і судноплавства в порту, митного, прикордонного, санітарного (фітосанітарного) режимів, лоцманського проведення, буксирування, рятувальних і суднопіднімальних робіт, якірної стоянки і надання місць біля причалів, навантаження і вивантаження вантажів, посадки і висадки людей, послуг, пов'язаних з навантажувально-розвантажувальними роботами, і будь-яких інших портових послуг, портових зборів, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 8.1 Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерством інфраструктури України від 27.05.2013 р. № 316, справляння санітарного збору передбачає забезпечення Адміністрацією морських портів України обов'язкового прийняття із судна всіх видів забруднень (за винятком баластних вод) за весь час стоянки судна в морському порту, а також сприяння виконанню операцій, пов'язаних з прийняттям забруднень (подання і прибирання плавзасобів, надання контейнерів та інших місткостей для збирання сміття, перевантажувальні операції, шлангування, відшлангування тощо); обов'язкове здавання судном у морському порту всіх наявних на борту видів забруднень з метою запобігання їх скиданню у море. Здавання забруднень засвідчується відповідною довідкою Адміністрації морських портів України.

Так як позивач взагалі не надав жодних доказів, у тому числі і довідок Адміністрації морських портів України, які підтверджували б факт прийняття забруднень із зазначених суден (існування яких передбачено та є обов'язковим згідно з пунктом 8.1. Порядку), доводи позивача, щодо забезпечення умов прийняття із судна всіх видів забруднень на рейді та/або акваторії порту, а також вимоги щодо донарахування санітарного збору є безпідставними.

Крім цього, відповідно до матеріалів справи позивач не тільки не знімав з усіх суден, які фігурують у справі будь-які забруднення (тобто не надавав суднам послуг за які сплачується санітарний збір), але й не був спроможний та не мав можливості надавати суднам які перебувають у морі таких послуг, з огляду на відсутність у нього на той час нафтосміттязбірника - судна спецпризначення, відсутність місця (звалища) для вивезення та утилізації суднових відходів, а також відсутність обладнання та механізмів для збору, вивезення та утилізації відходів з суден.

Технічна можливість позивача знімати лляльні води в морі (в акваторії або поза акваторією порту) з’явилась у позивача лише після 09.08.2016р.

Крім цього, судна які фігурують у позові перебували у Білгород-Дністровському порту у нижченаведені дати та час огляду на це не мають боргу по сплаті санітарного збору.

Розрахунок санітарного збору, 2015 р.

Дата заходу судна до порту та постановки до причалуДата виходу судна з портуНазва судна та його умовний об’ємКількість діб стоянкиСтавка санітарного збору яка має застосовуватисяСума санітарного зборуСума сплаченого Відповідачем санітарного збору13.01.201521.01.2015VOLGO BALT 179, 907170, 022199,56199,5615.01.2015 25.01.2015ZAKAMSK 91639, 50, 022201,59201,5917.01.201527.01.2015TUNA 90719, 50, 022199,56199,5628.02.2015 07:1009.03.2015 13-45DIAMOND C 112309,50, 022247,06247,0630.06.2015 07:0009.07.2015 19:00POLKOVNIK FESENKO V.K, 90849, 50, 022199,85199,8517.11.201520.11.2015VOLGO BALT 179 907130, 022199,56199,5622:12.201527.12.2015VOLGO BALT 179 907150, 022199,56199,56

Кількість днів перебування у порту підтверджуються змістом наступних документів:

Рахунками ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» по кожному судну. У цих рахунках зазначена дата заходу судна до порту та дата відходу судна з порту. Наприклад згідно із змістом рахунку ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» № 43 від 21.01.2015р. судно VOLGO BALT 179 (умовний об’єм 9071 куб.м.) прийшло до порту 13.01.2015р. та вийшло з порту 21.01.2015р. Таким чином час його стоянки склав 7 діб та воно має сплатити санітарний збір за ставкою 0, 022 з розрахунку 0, 022 дол. США х 9071куб.м = 199,56 дол. США;

Рахунками філії «Дельта-Лоцман» по кожному судну у додатках до яких зазначені дати зовнішньопортового лоцманського проведення та внутрішньо портового лоцманського проведення кожного судна, які відповідно є датами входу та виходу судна з порту. Наприклад, згідно із змістом додатку до рахунку філії «Дельта-Лоцман» № ІР-00142 від 21.03.2015р. судно VOLGO BALT 179 (умовний об’єм 9071 куб.м.) було проведено лоцманом до порту (прийшло до порту) 13.01.2015р. та було виведене лоцманом з порту (вийшло з порту) 21.01.2015р. Таким чином час його стоянки склав 7 діб та воно має сплатити санітарний збір за ставкою 0,022 з розрахунку 0,022 дол. США х 9071куб.м = 199,56 дол. США;

Лоцманським квитанціями по кожному судну, у яких зазначена дата прибуття лоцмана на судно для заведення по порту та дата вибуття лоцмана з судна для виведення з порту. Наприклад, згідно із лоцманськими квитанціями №23 від 13.01.2015р. та №41 від 21.01 2015р. на судно VOLGO BALT 179 лоцман прибув для заведення його до порту 13.01.2015р. та вибув з судна після виведення його з порту 21.01.2015р. Таким чином час його стоянки у порту склав 7 діб та воно має сплатити санітарний збір за ставкою 0,022 у сумі 199,56 дол. США;

Рахунками ДУ «Держгідрографія» за маяковий збір (додаються) у яких також зазначені аналогічні дати заходу суден до порту, а у деяких цих рахунках дати входу та виходу з порту.

Крім вищезазначеного, безпідставність позовних вимог підтверджує те, що позивачем взагалі не було доведено за допомогою належних та допустимих доказів, перебування суден під агентуванням ЧГМА «ІНФЛОТ» більше ніж у розрахунку.

Відповідно до ст. 91 Кодексу торговельного мореплавства України капітан морського порту відмовляє у видачі дозволу на вихід судна з порту у разі несплати агентом встановлених зборів, штраф і в та інших платежів.

Крім того, пунктом 1.4 Наказу №316 визначено, що сплата портових зборів здійснюється до виходу судна з морського порту, що, в свою чергу, виключає можливість донарахування портових зборів після виходу судна з порту.

При цьому судом з’ясовано, що 31.12.2015 р. сплинув термін дії договору про надання послуг при агентуванні суден в морському порту № 8-П-БДФ-15, укладеного між ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Білгород-Дністровської філії та ЧГМА «ІНФЛОТ» (агент), претензій до агента щодо неналежного виконання умов договору не заявлялось.

За умовами п. 6.2 договору № 8-П-БДФ-15 припинення дії договору не звільняє сторін від виконання всіх зобов'язань, існуючих на день припинення договору. Натомість судом не встановлено факту існування у відповідача зобов’язання перед позивачем з оплати донарахованого санітарного збору в заявленій сумі на момент припинення дії вказаного договору.

Відтак, суд доходить висновку, що позивачем безпідставно здійснено донарахування відповідачу санітарного збору згідно рахунку № 2368 від 12.12.2016 р. на суму 920,67 дол. США, що еквівалентно 23826,35грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи надані позивачем докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Білгород-Дністровської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Білгород-Дністровського морського порту) не відповідають фактичним обставинам і матеріалам справи та вимогам чинного законодавства, у зв’язку з чим не підлягають задоволенню.

Інші наявні у матеріалах справи докази та пояснення сторін вищевикладених висновків суду не спростовують

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44-49,50,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову – відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 08.12.2017р.

Суддя О.Ю. Оборотова