Постанова № 70819986, 04.12.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2017 р. Справа№ 911/2531/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Калатай Н.Ф.

Сітайло Л.Г.

За участю представників сторін:

від позивача (прокуратури): Ясир Є.М. (посвідч.№028898 від 17.09.2014р.);

від відповідача 1: Сидорова Ю.С. ( довір. б/н від 20.03.2017р.);

від відповідача 2: не з'явився;

від відповідача 3: не з'явився;

від відповідача 4: Сушко О.Г., Щипищина І.В. (договір №04092017 від 04.09.2017р.);

від третьої особи 1: не з'явився;

від третьої особи 2: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Прокуратури Київської області

на рішення Господарського суду Київської області від 19.10.17р.

у справі №911/2531/17 (суддя Янюк О.С.)

за позовом Першого заступника прокурора Київської області

до 1.Фонду комунального майна Вишгородського району Київської області;

2.Вишгородської районної ради Київської області;

3.Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області;

4.Фізичної особи - підприємця Сушко Ольги Григорівни;

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1.Навчально-виховний комплекс "Димерська гімназія-загальноосвітня школа I ступеня" Вишгородської районної ради Київської області;

2.Відділ освіти Вишгородської районної державної адміністрації Київської області

про визнання недійсним рішення, договору та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 19.10.2017р. у справі №911/2531/17 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що Димерська гімназія не отримувала відповідного свідоцтва та не реєструвала в установленому ст.182 Цивільного кодексу України порядку своє речове право (власності, користування, розпорядження) на будівлю, колишню їдальню, загальною площею 88,5 кв.м., яка розташована за адресою: 07330, Київська область, Вишгородський район, смт.Димер, вул.Леніна,25. Щодо знаходження зазначеної будівлі на балансі Димерської гімназії, то суд зазначає, що баланс установи (підприємства, організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна, однак, баланс не визначає підстав знаходження майна у власності, перебування майна на балансі установи не є безспірною ознакою його права власності на це майно.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду перший заступник прокурора Київської області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 19.10.2017р. та прийняти нове рішення, яким позовну заяву заступника прокурора Київської області задовольнити.

В апеляційній скарзі перший заступник прокурора Київської області зазначає про те, що цільове призначення спірного об'єкту нерухомого майна органами місцевого самоврядування не змінювалось, під час вирішення питання про приватизацію будівлі їдальні не враховано її цільове призначення, пов'язане із забезпеченням виконання навчального процесу Димерської гімназії, а відтак, рішення виконавчого комітету Димерської селищної ради від 12.05.2006, рішення Вишгородської районної ради від 24.09.2009 підлягають визнанню незаконними і скасуванню в судовому порядку, а договір купівлі-продажу від 20.05.2010 визнанню недійсним, майно підлягає поверненню.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.11.17р. розгляд апеляційної скарги призначено на 04.12.17р.

В судове засідання апеляційного господарського суду 04.12.2017р. не з'явився відповідач 2, відповідач 3 та третя особа 1, третя особа 2.

Враховуючи те, що відповідачі та треті особи про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, явка учасників процесу не визнана обовязковою, про причини неявки в судове засідання не повідомили, судова колегія, з урахуванням думок позивача, відповідача 1 та відповідача 4 про розгляд справи у відсутності відповідач 2, відповідач 3, третьої особи 1 та третьої особи 2, ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності відповідача 2, відповідач 3, третьої особи 1 та третьої особи 2.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, відповідача 1 та відповідача 4 судова колегія встановила.

12.05.2006 відповідним рішенням Виконавчого комітету Димерської селищної ради № 39 погоджено дозвіл на продаж старого приміщення їдальні Димерської гімназії, яка знаходиться в смт. Димер по вул.Леніна.

15.05.2006 Димерська гімназія звернулась до Відділу освіти про надання дозволу на продаж старого приміщення їдальні, яка не експлуатується з вересня 1999 року: приміщення в аварійному стані, система опалення відсутня. Зазначена пропозиція була погоджено Відділом освіти у той же день, що підтверджується відповідної відміткою на листі та листом від 15.07.2016 №73 .

Із змісту технічного паспорту на громадський будинок - їдальні, який був складений 25.06.2006 вбачається, що власником останньої була територіальна громада сіл, селища, міста Вишгородського району в особі Вишгородської районної ради.

28.03.2008 Вишгородська районна рада своїм розпорядженням №32 визнала за необхідне оформити право спільної комунальної власності на будівлю їдальні, що знаходиться за адресою: 07330 Київська область, Вишгородський район, смт.Димер, вул.Леніна,25, та перебуває на балансі Димерської гімназії, за територіальними громадами громада сіл, селища, міста Вишгородського району в особі Вишгородської районної ради (а.с.49). Зазначене розпорядження було затверджено рішенням Вишгородської районної ради від 24.04.2008 №197-15-V.

На підставі зазначеного рішення 05.06.2008 оформлено відповідне свідоцтво права власності (а.с.39) та, в свою чергу, зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 16.10.2008.

24.09.2009 на підставі рішення Вишгородської районної ради "Про перелік об'єктів спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селища, міста району, що підлягають приватизації" включено до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні, будівлю колишньої їдальні Димерської гімназії.

07.10.2010 Фондом комунального майна наказом від №П-4 затверджено рішення конкурсної комісії з питань здачі в оренду майна спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селища, міст Вишгородського району та з відбору суб'єктів оціночної діяльності "Про затвердження висновку про вартість нерухомого майна будівлі колишньої їдальні Димерської гімназії, що розташована за 07330 Київська область, Вишгородський район, смт.Димер, вул.Леніна,25", яка становить 62 976,00грн з урахуванням ПДВ і є початковою вартістю продажу об'єкта.

Господарським судом Київської області встановлено, що 11.05.2010 ФОП Сушко О.Г. подала відповідну заяву на участь в аукціоні (а.с.61) та стала переможцем, що підтверджується протоколом №1 проведення аукціону з продажу майна спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селища, міст Вишгородського району, затвердженого головою Фонду комунального майна.

20.05.2010 між Фондом комунального майна, як продавцем, та ФОП Сушко, як покупцем, укладено договір купівлі-продажу шляхом продажу на аукціоні будівлі колишньої їдальні Димерської гімназії №01-56, відповідно до умов якого, продавець зобов'язується передати у власність покупцеві будівлю колишньої їдальні Димерської гімназії загальною площею 88,5 кв.м., яка розташована за адресою: 07330 Київська область, Вишгородський район, смт.Димер, вул.Леніна, 25, яка є спільною комунальною власностю територіальних громад сіл, селища, міст Вишгородського району, а покупець зобов'язується прийняти вказаний об'єкт приватизації, сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі, та пройти реєстрацію об'єкта приватизації у бюро технічної інвентаризації. Реєстрацію права власності на нерухоме майно проведено 19.07.2010 за №43 (а.с.109).

04.06.2010 зазначена будівля колишньої їдальні була передана ФОП "Сушко", у зв'язку з чим був підписаний відповідний акт приймання-передачі.

Згідно із ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження (ч.1).

Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом (ч.2).

Із матеріалів справи вбачається, що право власності на їдальню загальною площею 88,5 кв.м., яка розташована за адресою: 07330 Київська область, Вишгородський район, смт.Димер, вул.Леніна,25 з 05.06.2008 належить територіальній громаді сіл, селища, міста Вишгородського району в особі Вишгородської районного ради. Зазначене право зареєстровано у встановленому законом порядку, що підтверджується відповідним свідоцтвом про право власності та відповідним записом у Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч.ч.4-8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.

Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного майна" від 04.03.1992 № 2163-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Частиною 2 ст.5 зазначеного закону встановлено, що приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об'єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення. Загальнодержавне значення мають, зокрема, об'єкти, діяльність яких забезпечує соціальний розвиток, збереження та підвищення культурного, наукового потенціалу, духовних цінностей, зокрема: об'єкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету.

Так, згідно із ч.1 ст. 63 Закону України "Про освіту" від 23.05.1991 № 1060-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством. Аналогічне положення закріплене і в ст.44 Закону України "Про загальну середню освіту" від 13.05.1999 №651-XIV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 182 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Як встановлено місцевим господарським судом Димерська гімназія не отримувала відповідного свідоцтва та не реєструвала в установленому ст.182 Цивільного кодексу України порядку своє речове право (власності, користування, розпорядження) на будівлю, колишню їдальню, загальною площею 88,5 кв.м., яка розташована за адресою: 07330, Київська область, Вишгородський район, смт.Димер, вул.Леніна, 25. Щодо знаходження зазначеної будівлі на балансі Димерської гімназії, то суд зазначає, що баланс установи (підприємства, організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна, однак, баланс не визначає підстав знаходження майна у власності, перебування майна на балансі установи не є безспірною ознакою його права власності на це майно. А тому вважати, що зазначена будівля є майном навчального закладу є помилковим.

Як зазначено у ст. 63 Закону України "Про освіту", основні фонди, оборотні кошти та інше майно державних навчальних закладів, установ, організацій та підприємств системи освіти не підлягають вилученню, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

Частиною 2 ст. 44 Закону України "Про загальну середню освіту" від 13.05.1999 №651-XIV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що вимоги до матеріально-технічної бази загальноосвітніх навчальних закладів визначаються відповідними будівельними і санітарно-гігієнічними нормами і правилами, а також типовими переліками обов'язкового навчального та іншого обладнання (в тому числі корекційного), навчально-методичних та навчально-наочних посібників, підручників, художньої та іншої літератури.

Так, п. 3.2 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затвердженого постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 № 63 (далі - Державні санітарні правила) визначено, що у будівлях загальноосвітніх шкіл передбачаються такі функціональні групи приміщень: класні кімнати, навчальні кабінети, лабораторії з лаборантськими, кабінети трудового навчання та профорієнтації, продовженого дня, фізкультурно-спортивні, приміщення харчоблоку, медичні, актовий зал, бібліотека, адміністративні, допоміжні приміщення - вестибюль, рекреації, гардероби, санітарні вузли з технічними приміщеннями тощо.

Пунктом 3.8 Державних санітарних правил визначено, що виробничі приміщення харчоблоку проектуються із урахуванням розміщення в них технологічного устаткування. Кухні в школах повинні бути розраховані на розміщення в них устаткування для приготування їжі із сировини, а також - з напівфабрикатів. Площу обіднього залу (без кімнати для роздачі) слід приймати із розрахунку на одного учня не менше як 0,75 м 2 в школах до 80 місць і 0,65 м 2 - більше 80 місць. Максимальна наповнюваність обідніх залів становить - 350 - 490 місць, при цьому у школах-інтернатах не допускається більше 2-х посадок учнів, у загальноосвітніх школах - 3-х. Із виробничих приміщень харчоблоків слід передбачити окремий вихід на територію подвір'я.

Забороняється використання приміщень харчоблоку, їдалень, роздаткових, буфетів не за призначенням.

У школах із кількістю учнів менше 100, за умови відсутності харчоблоку, допускається організація харчування дітей в окремо відведеному приміщенні за узгодженням із територіальною санітарно-епідеміологічною станцією.

Господарським судом Київської області встановлено, що будівля колишньої їдальні на час її використання за призначенням (1960-1999 роки) не відповідало санітарно-гігієнічним нормам, оскільки площа приміщень їдальні становить 88,5 кв.м, площа обідньої зали - 38 кв.м. У зв'язку з чим з 01.09.1999 до 02.10.2006 використовувалось як приміщення для етнографічного музею "Бабусина світлиця" та для проведення занять гуртків. Крім того, відповідно до звіту про оцінку вартості майна зазначеного будинку станом на 30.09.2006 (а.с.131-153), останній знаходився в незадовільному стані, потребував капітального ремонту. Отже, зазначене приміщення у відповідності до зазначених санітарних правил не може використовуватись як їдальня навчального закладу. У зв'язку із зазначеними обставинами, на підставі саме листа Димерської гімназії про надання дозволу на продаж старого приміщення їдальні, та на підставі ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчий комітет Димерської селищної ради надав відповідний дозвіл на продаж старого приміщення їдальні (рішення від 12.05.2006). У свою чергу, Вишгородською районною радою прийнято рішення від 24.09.2009 про включення зазначеного приміщення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні, та Фондом комунального майна у порядку, визначеному Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 06.03.1992 № 2171-X 90 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) проведено відповідний аукціон.

Як зазначалось вище, за результатами аукціону переможцем стала ФОП Сушко О.Г., яка 20.05.2010 з Фондом комунального майна уклала відповідний договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно із ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Істотними умовами договору купівлі-продажу, за загальним правилом, є умови про предмет та ціну.

Інші умови договору купівлі-продажу можуть набувати значення істотних, якщо щодо них є безпосередня вказівка в інших правових нормах.

Так, за змістом ч.2 ст.377 Цивільного кодексу України та ч.6 ст. 120 Земельного кодексу України кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Як зазначає Фонд комунального майна та ФОП Сушко О.Г., земельна ділянка, на якій розташована спірна будівля не перебувала у спільній комунальній власності територіальних громад сіл, селища, міста Вишгородського району, а належала до комунальної власності територіальної громади селища Димер, сіл Рикунь та Каменка Вишгородського району Київської області, а тому повноваження щодо розпорядження даною земельною ділянкою здійснювала Димерська селищна рада. До того ж, на підставі рішення Димерської селищної ради від 14.11.2014 №1017-44-VІ, 05.12.2014 між відповідачем-3 та відповідачем-4 укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, яка розташована за адресою: 07330 Київська область, Вишгородський район, смт. Димер, вул.Леніна,25, загальною площею 0,0450га, кадастровий номер 3221855300:19:058:0706 (а.с.164-165). Доказів протилежного прокурором суду надано не було. Отже, на час звернення прокурора із даним позовом зазначена земельна ділянка належить ФОП Сушко О.Г. на праві приватної власності.

Враховуючи, що продавець на час укладення відповідного договору не був власником земельної ділянки та не мав права нею розпоряджатись, а відсутність у зазначеному договорі умови щодо кадастрового номера земельної ділянки не впливає на права чи інтереси продавця, зазначена обставина не може бути підставою для визнання договору недійсним, про що обґрунтовано зазначає місцевий господарський суд.

Отже, договір купівлі продажу від 20.05.2010 №01-56 укладений з дотриманням положень ст. 203, 205, 208-210 Цивільного кодексу України.

Посилання прокурора на положення ч.5 ст. 63 Закону України "Про освіту", відповідно до якої, як вказує прокурор, об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням, судова колегія не може покласти в основу рішення, оскільки зазначена будівля не є об'єктом освіти і науки, а також підрозділом технологічно пов'язаним із навчальним та науковим процесом, у розумінні зазначеного закону.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Київської області від 19.10.2017р. не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Прокуратури Київської області залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 19.10.2017р. у справі №911/2531/17 залишити без змін.

3. Справу №911/2531/17 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді Н.Ф. Калатай

Л.Г. Сітайло