Рішення № 70819837, 06.12.2017, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" грудня 2017 р.Справа № 924/659/17

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Димбовського В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом першого заступника керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Старокостянтинівської районної ради, м. Старокостянтинів

до фізичної особи-підприємця Тернюк Тетяни Василівни, м. Старокостянтинів

про зобов'язання звільнити нежитлове приміщення площею 34,5 кв.м. вартістю 67714,00 грн. по вул. Миру, 7 м. Старокостянтинів, повернувши його Старокостянтинівській районній раді відповідно до акту приймання-передачі

Представники сторін:

від позивача: Нечепоренко О.Ю. - за постійним дорученням №372 від 04.09.2017р.

від відповідача: Тернюк В.М. - за довіреністю №1503 від 15.11.2013р.

від прокуратури: Параскевич О.Г. - згідно службового посвідчення №047701 від 21.08.2017р.

У судовому засіданні, згідно ч. 2 ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Старокостянтинівська місцева прокуратура в інтересах позивача звернулася з позовом про зобов'язання відповідача звільнити нежитлове приміщення площею 34,5 кв.м. вартістю 67714,00 грн. по вул. Миру, 7 м. Старокостянтинів, повернувши його позивачу відповідно до акту приймання-передачі.

Позовні вимоги обґрунтовано закінченням строку дії договору оренди від 01.01.2013р., який було укладено між позивачем та відповідачем, зауважуючи при цьому про відсутність наміру позивача продовжувати термін дії договору, про що, як стверджує, відповідач повідомлявся листами від 01.12.2016р. №561 та від 24.01.2017р. №43.

Необхідність звернення з позовною заявою до суду зумовлена, на думку прокуратури, потребою захистити інтереси держави та територіальних громад сіл Старокостянтинівського району, яким належить спірне приміщення на праві комунальної власності та яке використовується відповідачем без будь-якої правової підстави, чим заподіюється шкода органу місцевого самоврядування. Відмічає, що Старокостянтинівською районною радою самостійно належні заходи на усунення наведених порушень не вживаються, що є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури, шляхом звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі вказаного органу місцевого самоврядування.

Відповідач проти позову заперечує, вважаючи його необґрунтованим. У відзиві, поданому 06.09.2017р., відповідач вважав, що договір оренди, на підставі якого він орендує приміщення, поновлено на новий строк на підставі ст. 764 ЦК України, стверджуючи, що позивач, протягом місячного терміну по закінченню строку дії договору, не направляв жодних заперечень про припинення дії договору. У той час, як відповідач, по закінченню строку дії договору продовжує користуватися орендованим майном, належним чином сплачуючи орендну плату. Стверджує, що листи від 01.12.2016р. №561 та від 24.01.2017р. №43, на які посилається прокуратура та позивач, ним не отримувались, а про їх наявність стало відомо з матеріалів позовної заяви.

У відзиві, поданому 06.12.2017р., відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на недотримання прокурором ч. 3 ст. 2 ГПК України, а саме те, що прокурор не вказує органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції та не зазначає чи є у такого органу повноваження щодо права звернення до господарського суду.

Не погоджується із позицією прокуратури, що Старкостянтинівська районна рада самостійно не вживає заходів на усунення порушень, викладених у позовній заяві. Вказує, що прокурор на підтвердження своєї версії обґрунтування своїх повноважень надає суду копії документів, автором яких є посадові особи районної ради, де чітко прослідковується позиція даного органу місцевого самоврядування щодо вказаного питання і тому, як вважає відповідач, ставити питання про бездіяльність даного органу прокурор немає ніяких повноважень, а суд підстав приймати заяву прокурора до розгляду, який являється неналежним позивачем. Відмічає, що Старокостянтинівська районна рада є незалежним суб'єктом господарювання, у своєму штаті має юридичну службу і може самостійно звернутись до суду на захист своїх прав, що, як вважає відповідач, знову ставить під сумнів повноваження прокурора у відповідності до вимог ст. 2 ГПК України.

Крім того, як вказує відповідач, протягом 2017 року Старокостянтинівська районна рада двічі зверталась з заявою до поліції (що також свідчить що прокурор немає підстав стверджувати, що даний орган місцевого самоврядування бездіяв) про незаконне утримання орендованого приміщення і двічі органи правопорядку в діях орендаря не вбачали не законних дій. Натомість, за твердженням відповідача, в діях Старокостянтинівської районної ради вбачалось незаконність проведення конкурсу на право оренди даного приміщення і позбавлення орендаря переважного права на укладання договору оренди.

Присутній у судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.

Присутній у судовому засіданні представник прокуратури позовні вимоги підтримав.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача наполягав на відмові у позові.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №5029599 від 18.06.2013р., Старокостянтинівська районна рада Хмельницької області є власником будівлі друкарні загальною площею 940,9 кв.м., яка розташована у м. Старокостянтинів по вул. Миру,7.

01.01.2013р. між Старокостянтинівською районною радою, як орендодавцем, та фізичною особою-підприємцем Тернюк Тетяною Василівною, як орендарем, укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна спільної власності територіальних громад сіл Старокостянтинівського району, згідно умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення загальною площею 34,50 кв.м., розташоване за адресою: вул. Миру, 7, м. Старокостянтинів, з метою використання для розміщення комп'ютерного клубу. Власником орендованого майна залишаються територіальні громади сіл району, а орендар користується ним протягом терміну дії оренди, обумовленим цим договором. (п. п. 1.2, 1.3).

Нежитлове приміщення, площею 34,5 к.м., що розташоване за адресою: м. Старокостянтинів, вул. Миру, 7, було передано відповідачу в оренду згідно акту приймання-передачі від 01.01.2013р.

Згідно п. 7.6 договору, дія договору оренди припиняється внаслідок, зокрема, закінчення терміну його дії.

Термін дії договору оренди встановлено у п. 7.1, датою закінчення строку його дії визначено 31.12.2016р.

За умовами п. п. 6.2, 6.3, 6.4 договору, об'єкт, що орендується, повинен бути переданий орендодавцеві протягом 3 днів з моменту закінчення терміну оренди. При передачі об'єкту, що орендується, складається акт приймання-передачі, який підписується сторонами. Об'єкт, що орендується, вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання акта приймання-передачі.

Позивач листами від 01.12.2016р. №561, від 24.01.2017р. №43 повідомляв відповідача про закінчення строку дії договору оренди, відсутність наміру продовжувати його дію та звільнення приміщення після закінчення строку оренди.

Однак, відповідач орендоване приміщення не звільнив та за актом приймання-передачі не повернув, як це було передбачено умовами договору.

23.06.2017р. комісією у складі представників позивача складено акт про те, що станом на 23.06.2017р. відповідач нежитлове приміщення площею 34,5 кв.м. за адресою вул. Миру, 7 у місті Старокостянтинові, не повернув та продовжує його використовувати.

Господарським судом Хмельницької області розглядалася справа №924/824/17 за позовом фізичної особи-підприємця Тернюк Тетяни Василівни, м. Старокостянтинів до Старокостянтинівської районної ради, м. Старокостянтинів про визнання поновленим договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна спільної власності територіальних громад сіл Старокостянтинівського району №б/н від 01.01.2013р.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 24.10.2017р. у справі №924/824/17, яке набрало законної сили, відмовлено у позові фізичної особи-підприємця Тернюк Тетяни Василівни, м. Старокостянтинів до Старокостянтинівської районної ради, м. Старокостянтинів про визнання поновленим договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна спільної власності територіальних громад сіл Старокостянтинівського району №б/н від 01.01.2013р.

Як вбачається з рішення суду по справі №924/824/17, судом, поміж іншого, встановлено наступне: 01.12.2016р. відповідач надсилав на адресу позивача лист №561, у відповідності до якого вказано, що 31.12.2016р. закінчується строк дії договору оренди від 01.01.2013р., у зв'язку із чим позивачу необхідно провести розрахунки, звільнити та повернути орендоване приміщення орендодавцю в строки обумовлені договором. Згідно виписки з газети "Життя Старокостянтинівщини" від 09.12.2016р. №№99-100 (№№11980-11981) Старокостянтинівською районною радою оголошено конкурс на право оренди об'єктів нерухомого майна, зокрема нежитлове приміщення площею 34,5 кв.м., що знаходиться у м. Старокостянтинів, вул. Миру,7. Вказано, що конкурс буде проведено 23.12.2016р. о 10:00 год. у м. Старокостянтинів, вул. К. Острозького, 70, каб. 11. 21.12.2016р. позивач звертався до відповідача із заявою, в якій просив зарахувати його учасником конкурсу на право продовження оренди частини нежитлового приміщення загальною площею 34,5 кв.м. за адресою м. Старокостянтинів, вул. Миру,7.

Як вказано у рішенні по справі №924/824/17, 11.01.2017р. відповідачем на адресу позивача надсилався лист №14 де вказано, що заява позивача від 21.12.2016р. щодо зарахування учасником конкурсу на право продовження оренди не була розглянута, оскільки в день проведення конкурсу не була надана конкурсна пропозиція щодо розміру орендної плати за перший місяць оренди. 24.01.2017р. відповідач звертався до позивача з листом №43 де вказував, що у зв'язку із закінченням 31.12.2016р. укладеного між сторонами договору, позивачу необхідно провести відповідні розрахунки та негайно звільнити та повернути приміщення орендодавцю. Відповідачем на підтвердження надсилання позивачу вищевказаних листів надано в матеріали справи листи Старокостянтинівського центрального відділення поштового зв'язку №5 від 12.09.2017р. №196 та від 22.09.2017р. №206, у відповідності до яких рекомендовані листи №3110002504520 та №3110002459583, що надсилались на адресу позивача (АДРЕСА_1) повернуті відправнику по закінченню терміну зберігання а також фіскальний чек відділення поштового зв'язку №5 від 25.01.2017р. про надіслання Тернюк Т.В. рекомендованого листа №3110002504520.

У рішенні господарського суду Хмельницької області від 24.10.2017р. у справі №924/824/17 встановлено, що відповідач надсилав на адресу позивача (АДРЕСА_2) лист №43 від 24.01.2017р., у відповідності до якого повідомив про закінчення строку дії договору оренди та просив негайно звільнити та повернути приміщення орендодавцю, а доводи позивача щодо ненадсилання відповідачем жодних заперечень щодо поновлення договору оренди спростовуються наявними в матеріалах справи фіскальним чеком відділення поштового зв'язку від 25.01.2017р. та листом №196 від 12.09.2017р.

З огляду на викладене, судом у справі №924/824/17 зроблено висновок, що у позивача не виникло право поновлення договору оренди на тих самих умовах і відмовлено в задоволенні позовних вимог. Окрім того, судом звернуто увагу, що ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", якою позивач обгрунтовував свої позовні вимоги, регулюється питання переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий термін, в той же час, позивачем в матеріали справи не подано належних та допустимих доказів порушення його переважного права на укладення спірного договору оренди (укладення договору оренди приміщення з іншою особою).

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

Підставою для користування орендованим майном є договір оренди, термін дії якого, згідно ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", визначається за погодженням сторін.

За загальним правилом, договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено (ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Після закінчення строку дії договору оренди, переоформлення орендних правовідносин може здійснюватись двома шляхами: поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах та укладення нового договору.

Так, згідно ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Отже, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо продовження договору на новий строк, то такий договір припиняється у зв'язку з закінченням строку його дії. При цьому, наявність згоди орендодавця на продовження договору оренди є ознакою договірної свободи, визначеною ст. 627 ЦК України, оскільки елементом свободи договору є також право сторони визначати спосіб використання належного їй майна та за своєю згодою змінювати, розривати або продовжувати на новий строк дію договору. А тому, в разі відсутності у орендодавця наміру продовжувати строк дії договору оренди та за умови дотримання передбаченого ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" порядку, договір оренди є припиненим у зв'язку з закінченням терміну, на який його було укладено.

З умов укладеного між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, договору оренди вбачається, що чинність даного договору припиняється, зокрема, внаслідок закінчення терміну його дії. При цьому, договір укладено на термін до 31.12.2016р.

В матеріалах справи містяться листи позивача, адресовані відповідачу, які виражають відсутність наміру позивача продовжувати договір оренди. Вказані листи були направлені відповідачу в межах строку, встановленого чинним законодавством для висловлення заперечень щодо продовження терміну дії договору. Такі заперечення висловлені позивачем, як до закінчення терміну дії договору, так і протягом одного місяця після закінчення такого строку.

Господарський суд Хмельницької області, розглянувши справу №924/824/17, встановив факт надіслання на адресу орендаря листів із запереченнями орендодавця щодо продовження оренди, що відображено в рішенні господарського суду Хмельницької області від 24.10.2017р. у справі №924/824/17, яке набрало законної сили.

Згідно ч. 3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на викладене, не знаходять свого підтвердження посилання відповідача з приводу не направлення йому та неотримання ним листів, в яких виражено заперечення позивача щодо продовження оренди приміщення.

Не приймаються до уваги й посилання відповідача на те, що договір оренди поновлено на новий строк, оскільки в господарському суді розглядалася справа №924/824/17 про визнання поновленим договору оренди від 01.01.2013р. і рішенням суду від 24.10.2017р., яке набрало законної сили, відмовлено у позові фізичної особи-підприємця Тернюк Тетяни Василівни, м. Старокостянтинів до Старокостянтинівської районної ради, м. Старокостянтинів про визнання поновленим договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна спільної власності територіальних громад сіл Старокостянтинівського району №б/н від 01.01.2013р.

Судом у справі №924/824/17 зроблено висновок, що у позивача не виникло право поновлення договору оренди на тих самих умовах.

Також не приймаються до уваги й посилання відповідача на продовження користування приміщенням та сплати ним оренди, як на підставу вважати, що між сторонами тривають орендні правовідносини, оскільки обов'язковою передумовою для пролонгації договору оренди відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" є відсутність заперечень орендодавця у встановлений місячний термін, а сплата коштів у вигляді орендної плати та прийняття її відповідачем після припинення договору оренди не створює підстав вважати договір оренди пролонгованим.

З огляду на викладене, враховуючи строк чинності договору оренди, наявність заперечень орендодавця проти продовження використання майна орендарем, неодноразове повідомлення орендаря про відсутність наміру продовжувати орендні відносини та необхідність звільнення орендованого приміщення, договір оренди, який є правовою підставою для користування приміщенням, є припиненим у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Про закінчення строку договору оренди свідчать і самі дії відповідача, який, користуючись переважним правом на укладення договору оренди на новий строк на умовах конкурсу, наданим ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", подавав заяву про зарахування його учасником конкурсу, однак, заява не була розглянута з посиланням на ненадання конкурсної пропозиції щодо розміру орендної плати за перший місяць оренди. Вказані обставини встановлено у справі №924/824/17 та відображено в рішенні господарського суду Хмельницької області від 24.10.2017р. До того ж, сам відповідач повідомив про подання ним заяви на участь у конкурсі та відмову у прийнятті його заяви до участі у конкурсі.

Наслідки припинення договору оренди встановлено у статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно якої у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Аналогічна вимога закріплена у ч. 1 ст. 785 ЦК України, згідно якої у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Враховуючи відсутність правових підстав для користування орендарем приміщенням, яке перебувало в оренді та вибуло з такого користування з огляду на припинення договору оренди, орендар зобов'язаний був його звільнити та передати орендодавцю за актом приймання-передачі. Вказаний порядок повернення майна був передбачений договором. Однак, доказів щодо вчинення орендарем будь-яких дій спрямованих на передачу (повернення) орендованого майна орендодавцеві, матеріали справи не містять. Натомість, в матеріалах справи наявний акт про продовження використання орендарем приміщення станом на 23.06.2017р.

З огляду на відсутність підстав у відповідача для подальшого перебування у займаному приміщенні, яке має бути повернуто позивачу, вимога про звільнення нежитлового приміщення є правомірною.

З приводу заперечень відповідача стосовно подання позову прокурором, а не Старкостянтинівською районною радою відмічається наступне.

За нормою ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Можливість втручання прокурора у випадку, коли захист інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, або коли такий орган відсутній, а також вимоги ст. 29 ГПК України щодо необхідності обґрунтування підстав для здійснення прокурором представництва підкреслюють позавідомчий та міжгалузевий характер діяльності прокурора, як інституту, що призначений для універсального та постійного ефективного захисту конституційно значимих цінностей.

Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. у справі №1-1/99).

В даному випадку, має місце порушене право держави та територіальних громад сіл Старокостянтинівського району, яким належить спірне приміщення на праві комунальної власності та, яке, як вже встановлено судом, використовується відповідачем без будь-якої правової підстави. Єдиний можливий спосіб повернення спірного приміщення в комунальну власність територіальної громади сіл Старокостянтинівського району є звернення з позовом до суду. При цьому, судом враховано, що звернення прокурора з позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання - реалізація принципів права володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності територіальної громади сіл Старокостянтинівського району.

Суспільний, публічний інтерес полягає у відновленні становища, яке існувало до порушення права комунальної власності територіальної громади на право володіння, користування та розпорядження своїм майном, захист такого права шляхом повернення в комунальну власність приміщення, що безпідставно займає відповідач. Орган, через який територіальна громада реалізує своє право комунальної власності, та який зобов'язаний здійснювати контроль щодо володіння, користування та розпорядження комунальним майном, не вжив самостійних заходів на усунення наведених вище порушень.

З огляду на викладене, прокурор, відповідно до приписів статтей 2 та 29 Господарського процесуального кодексу України, обгрунтовано звернувся в даній справі з позовом в порядку представництва інтересів позивача. Тому, заперечення відповідача з приводу подання позову прокурором не приймаються до уваги.

Не знаходять свого підтвердження посилання відповідача на те, що прокурором недотримано ч. 3 ст. 2 ГПК України, а саме те, що прокурор не вказує органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції та не зазначає чи є у такого органу повноваження щодо права звернення до господарського суду, оскільки прокурором визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції держави, з посиланням на ч.ч. 1, 5 ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", згідно якої територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги обгрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

При цьому, враховується положення п. 9.10 Постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 "Про судове рішення", відповідно до якого суд повинен зазначити у рішенні про вчинення певних дій або про припинення певних дій - відповідний припис, наприклад: "Такому-то звільнити таке-то приміщення (із зазначенням його найменування, місцезнаходження згідно з поштовою адресою, площі)", "Такому-то припинити такі-то дії, які перешкоджають доступу такого-то у приміщення (із зазначенням тих же даних про приміщення)", строк виконання відповідних дій та/або про видачу наказу про примусове виконання рішення.

Згідно ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов першого заступника керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Старокостянтинівської районної ради, м. Старокостянтинів до фізичної особи-підприємця Тернюк Тетяни Василівни, м. Старокостянтинів про зобов'язання звільнити нежитлове приміщення площею 34,5 кв.м. вартістю 67714,00 грн. по вул. Миру, 7 м. Старокостянтинів, повернувши його Старокостянтинівській районній раді відповідно до акту приймання-передачі, задовольнити.

Фізичній особі-підприємцю Тернюк Тетяні Василівні (АДРЕСА_2; код НОМЕР_1) звільнити нежитлове приміщення площею 34,5 кв.м. вартістю 67714,00 грн. по вул. Миру, 7 м. Старокостянтинів, повернувши його Старокостянтинівській районній раді (м. Старокостянтинів, вул. К. Острозького, 70; код 04060648) відповідно до акту приймання-передачі.

Видати наказ.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Тернюк Тетяни Василівни (АДРЕСА_2; код НОМЕР_1) на користь прокуратури Хмельницької області (м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3; код 02911102) 1600,00 грн. (одну тисячу шістсот гривень 00 коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 08 грудня 2017 року.

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 5 примірників:

1 - до справи;

2 - позивачу (м. Старокостянтинів, вул. К. Острозького, 70);

3 - відповідачу (АДРЕСА_2);

4 - Старокостянтинівській місцевій прокуратурі (м. Старокостянтинів, вул. К. Острозького, 41),

5 - прокуратурі Хмельницької області.