Ухвала суду № 70819832, 05.12.2017, Господарський суд Луганської області

05 грудня 2017 року Справа № 913/510/16

Провадження № 29/913/510/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання", м. Луганськ

до Комунального підприємства "Попаснянський районний водоканал", м. Попасна Луганської області

Орган оскарження – Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ

про стягнення 56 691 147 грн. 54 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Рябцева О.В.

Секретар судового засідання Сокрута Н.М.

у засіданні брали участь:

від позивача (стягувача) – представник не прибув;

від відповідача (боржника) – ОСОБА_1 – представник за довіреністю без номеру та без дати;

від органу оскарження – ОСОБА_2 – заступник начальника Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському районі та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області, довіреність від 29.09.2017 № 2069/20.3-03.

Комунальне підприємство "Попаснянський районний водоканал" 09.10.2017 звернулось до господарського суду Луганської області відповідно до ст. 121-2 ГПК України зі скаргою від 05.10.2017 № 03/127 на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій просить:

- скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження від 21.07.2016;

- скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 про арешт коштів боржника від 21.09.2017.

Одночасно зі скаргою боржником подано заяву від 05.10.2017 № 03/1274 про відновлення пропущеного строку на подання скарги.

На обґрунтування вимог за скаргою та заявою боржник вказує, що 02.10.2017 при спробі проведення банківської операції за розрахунковими рахунками № 26005656810701 та № 26006656810700, відкритими в АТ "УкрСиббанк", боржник дізнався про факт накладення арешту на вказані розрахункові рахунки на підставі постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в межах виконавчого провадження № 51706697 з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 16.06.2016 № 913/510/16. Копії постанов про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на адресу боржника не надходили, що є порушенням ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження". Боржник був позбавлений права на оскарження дій державного виконавця та можливості вжиття заходів для добровільного виконання виконавчого провадження в зазначений законом строк, що призвело до збільшення суми виконавчого провадження на суму виконавчого збору. Крім того, 10.01.2017 боржник частково сплатив суму боргу в розмірі 705 963 грн. 88 коп., проте в постанові про арешт коштів від 21.09.2017 вказана основна сума боргу без урахування часткової сплати. Таким чином, у зв’язку з порушенням вимог ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" щодо ненаправлення копій постанов про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржника зазначені постанови повинні бути скасовані. Примірник постанови про арешт коштів отримано в АТ "УкрСиббанк" 02.10.2017, з вказаної постанови було встановлено відомості про відкрите виконавче провадження.

Ухвалою суду від 09.10.2017 порушено провадження за скаргою, при цьому суд дійшов висновку про дотримання заявником строку на оскарження згідно ст. 121-2 ГПК України, з огляду на одержання ним копії постанови 02.10.2017 та подання скарги 09.10.2017.

Позивач (стягувач) надав заперечення на скаргу, в яких зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 21.07.2016 та постанова від 21.09.2017 про арешт коштів боржника від 21.09.2017 винесені у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження", тому відсутні підстави для їх скасування. Крім того, державним виконавцем з моменту відкриття виконавчого провадження декілька разів накладались арешти на кошти боржника. Жодна з постанов про арешт коштів боржником не оскаржувалась. Також стягувач пояснив, що станом на 08.08.2017 залишок боргу за рішенням у справі № 913/510/16 складав 54 623 887 грн. 99 коп., про що було повідомлено Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України листом від 08.08.2017.

У судовому засіданні 09.11.2017 представник стягувача усно повідомив, що не отримував від державного виконавця жодної постанови, винесеної в межах виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 16.06.2016 № 913/510/16. На усне звернення до державного виконавця Товариству з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання" повідомлено реєстраційний номер виконавчого провадження та ідентифікатор доступу. Товариство самостійно відстежує хід виконавчого провадження в Автоматизованій системі виконавчого провадження, про що відображено в протоколі судового засідання.

Відділом примусового виконання рішень Департаменту надано відзив на скаргу, в якому надані заперечення стосовно заявлених вимог.

Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України посилається на те, що неодержання боржником постанов про відкриття виконавчого провадження від 21.07.2016 та про арешт коштів від 21.09.2017 не є підставою для їх скасування. Твердження боржника про те, що він дізнався про факт накладення арешту на свої рахунки 02.10.2017 не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами виконавчого провадження. Боржник звертався до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з клопотанням від 01.11.2016 № 03/1353 про зняття арешту з грошових коштів, накладеного в межах виконавчого провадження № 51706697. Таким чином, боржником пропущений десятиденний строк, встановлений ч. 1 ст. 121-2 ГПК України, для подання скарги. Про відсутність поважних причин для відновлення такого строку свідчить свідоме спотворення боржником відомостей про дату, коли він дізнався про те, що відкрито виконавче провадження № 51706697 та арешт, накладений в його межах, при цьому розбіжність між зазначеною боржником датою та фактичною датою, коли йому стало відомо про відповідні обставини, становить майже рік.

Оцінивши надані докази і доводи учасників судового процесу, суд дійшов висновку про часткову обґрунтуваність заявлених вимог з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання" 31.03.2016 (згідно поштового штемпеля) звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Попаснянський районний водоканал" про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії від 01.07.2015 № 2 в загальному розмірі 50 239 568 грн. 92 коп., у тому числі: борг за спожиту в липні 2015 року – лютому 2016 року активну електричну енергію в сумі 48 336 363 грн. 68 коп., борг за перетоки реактивної електричної енергії в сумі 396 943 грн. 35 коп., 3% річних в сумі 476 245 грн. 17 коп., інфляційні нарахування в сумі 1 030 016 грн. 72 коп.

Заявою від 13.04.2016 № 31/92 позивач відповідно до ст. 22 ГПК України збільшив розмір позовних вимог стосовно заборгованості за спожиту в березні 2016 року активну електроенергію в сумі 6 418 786 грн. 30 коп. та перетоки реактивної електроенергії в сумі 32 792 грн. 32 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 31.05.2016 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання" задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства "Попаснянський районний водоканал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання" заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 54 705 149 грн. 98 коп., заборгованість за перетоки реактивної електроенергії в сум 429 735 грн. 67 коп., 3 % річних в сумі 475 949 грн. 96 коп., інфляційні нарахування в сумі 835 994 грн. 22 коп., витрати зі сплати судового збору в 205 809 грн. 20 коп., всього 56 652 639 грн. 03 коп. В частині стягнення боргу за спожиту активну електроенергію в березні 2016 року в сумі 50 000 грн. 00 коп. провадження у справі припинено, у задоволенні решти позовних вимог про стягнення 3% річних в сумі 295 грн. 21 коп. та інфляційних нарахувань в сумі 194 022 грн. 50 коп. відмовлено.

На виконання вказаного рішення Товариству з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання" видано наказ від 16.06.2016 № 913/510/16 про примусове виконання рішення суду, який за заявою від 30.06.2016 № 31/114 пред’явлено до виконання до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Із наданих Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України копій матеріалів виконавчого провадження № 523/5 (номер виконавчого провадження за Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень 51706697) вбачається, що державним виконавцем постановою від 21.07.2016 відкрито виконавче провадження № 51706697. В пункті 2 постанови вказано на самостійне виконання боржником постанови протягом 7 днів з моменту винесення (отримання) постанови. А пунктом 6 повідомлено про можливість ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, внесеними до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, за ідентифікатором доступу, який зазначений в постанові про відкриття виконавчого провадження.

Постановою від 09.08.2016 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення 56 652 639 грн. 03 коп.

13.09.2016 державним виконавцем винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 5 665 263 грн. 90 коп.

Державним виконавцем зроблено запит від 21.07.2016 № 20305228 до Державної фіскальної служби України про номери рахунків, відкритих Комунальним підприємством "Попаснянський районний водоканал".

За результатами зробленого запиту отримано відповідь від 22.07.2016 № НОМЕР_1 про наявність у боржника відкритих рахунків в АТ "ОСОБА_4 ОСОБА_3" у м. Києві та Луганській філії ПАТ КБ "Приватбанк".

Постановою державного виконавця від 13.09.2016 накладено арешт на кошти, що містяться на всіх рахунках в АТ "ОСОБА_4 ОСОБА_3" у м. Києві та Луганській філії ПАТ КБ "Приватбанк" у межах суми 62 317 902 грн. 93 коп.

Відповідна постанова надіслана на адреси зазначених банків за супровідним листом від 13.09.2016 № 523/5-20.1.

Боржник звертався до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з клопотанням від 01.11.2016 № 03/1353 про зняття арешту з грошових коштів в сумі 2 172 грн. 40 коп., накладеного в межах виконавчого провадження № 51706697. Результати розгляду клопотання в наданих копіях матеріалів виконавчого провадження відсутні.

При цьому, представник заявника надав усні пояснення, що відомості про виконавче провадження йому були повідомлені банківською установою.

Державним виконавцем 24.01.2017 зроблено запит № 24560048 до Державної фіскальної служби України про номери рахунків, відкритих Комунальним підприємством "Попаснянський районний водоканал".

За результатами зробленого запиту отримано відповідь від 24.01.2017 № НОМЕР_2 про наявність у боржника додатково відкритих рахунків в АБ "Укргазбанк".

Постановою державного виконавця від 16.03.2017 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх рахунках в АБ "Укргазбанк" у межах суми 62 317 902 грн. 93 коп., яка прийнята АБ "Укргазбанк" до виконання та накладено арешт на рахунки.

За результатами отриманої відповіді від 30.08.2017 № НОМЕР_3 на запит державного виконавця від 30.08.2017 № 30551519 про номери рахунків, відкритих боржником, встановлено, що боржник має відкриті рахунки в філії Луганське обласне управління АТ "Ощадбанк" та АТ "УкрСиббанк".

Постановою державного виконавця від 21.09.2017 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх рахунках в філії Луганське обласне управління АТ "Ощадбанк" та АТ "УкрСиббанк" у межах суми 62 317 902 грн. 93 коп., яка прийнята банківською установою до виконання та накладено арешт на рахунки.

Державним виконавцем 10.10.2017 винесена постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у сумі 276 грн. 56 коп.

Органом стягнення в якості доказів направлення вищевказаних постанов надані копії супровідних листів. Інших доказів не надано.

В межах виконавчого провадження на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні наказу господарського суду Луганської області від 16.06.2016 № 913/510/16 банківськими установами з арештованих рахунків боржника в погашення заборгованості за наказом № 913/510/16 було перераховано на рахунок стягувача 1 074 605 грн. 89 коп. (24 033 грн. 08 коп., 44 091 грн. 27 коп., 1 534 грн. 74 коп., 1 004 946 грн. 80 коп.).

Крім того, боржником самостійно перерахувались грошові кошти на погашення заборгованості, зокрема, з рахунків, відкритих в АБ "Укргазбанк" та АТ "УкрСиббанк".

За поясненнями стягувача в рахунок погашення заборгованості зараховано 429 735 грн. 67 коп. (платіж від 10.01.2017) та 1 517 753 грн. 28 коп. (платіж 18.07.2017).

Суд враховує, що ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України 21.04.1999 № 606-XIVI "Про виконавче провадження", в редакції Закону від 04.11.2010 № 2677 з подальшими змінами (далі – Закон № 606) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 6 цього Закону визначено, що державний виконавець зобов’язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону № 606 державний виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 25 Закону № 606 врегульовано, що державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред’явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п’ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ст. 31 Закону № 606 копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов’язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження відповідає ст. 25 Закону № 606. Проте в порушення ст. 31 Закону № 606, державною виконавчою службою постанова у встановленому порядку стягувачу і боржнику не направлена. Стягувач також повідомив суду про неодержання постанови про відкриття виконавчого провадження. Втім вказані обставини не можуть бути підставою для скасування цієї постанови.

З 05.10.2016 набрав чинності Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі – Закон № 1404) в іншій редакції.

Частиною 2 ст. 13 Закону № 1404 передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону № 1404 копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як зазначено вище, в наданих копіях матеріалів виконавчого провадження містяться лише супровідні листи про надіслання постанов стягувачу та боржнику, проте докази їх надіслання відсутні, що свідчить про порушення органом державної виконавчої служби ст. 31 Закону № 606 та ст. 28 Закону № 1404. В свою чергу, такі дії (бездіяльність) порушують гарантії і права боржника у виконавчому провадженні. Неповідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження позбавило його можливості самостійно виконати рішення (повністю або частково).

Суд також враховує, що згідно п. 5 ст. 13 Закону № 1404 порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом. Проте ненадіслання документів виконавчого провадження сторонам є таким, що визначально порушує права сторін.

Обставини розгляду скарги свідчать про обізнаність боржника з 01.11.2016 про наявність виконавчого провадження, проте відповідні копії як постанови про відкриття виконавчого провадження, так і постанов про накладення арештів державним виконавцем йому не направлялись, що свідчить про систематичне порушення прав боржника. За відсутності доказів направлення постанов про відкриття виконавчого провадження згідно ст. 25 Закону № 606 подальші дії державного виконавця є неправомірними.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Згідно п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З урахуванням вищезазначеного, постанову державного виконавця державного виконавця про арешт коштів боржника від 21.09.2017 слід визнати недійсною. При цьому, суд враховує, що заявник просить скасувати постанову, проте заявлена вимога є тотожною за змістом положенню про необхідність визнання постанови недійсною.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1.Скаргу Комунального підприємства "Попаснянський районний водоканал" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволити частково.

2.Визнати недійсною постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 про арешт коштів боржника від 21.09.2017.

3.В решті скаргу залишити без задоволення.

Суддя О.В.Рябцева