Рішення № 70819730, 06.12.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2017

Справа №910/17398/17

За позовом Приватного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія

«Чернівціобленерго»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Укрвторресурс»

про стягнення 348 440,05 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Укрвторресурс» про стягнення 348 440,05 грн.

Ухвалою від 09.10.2017р. порушено провадження по справі №910/17398/17 та призначено її розгляд на 27.10.2017р.

Представник позивача у судове засідання 27.10.2017р. не з’явився, причини неявки суду не повідомив, проте, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання 27.10.2017р. не з’явився, причини неявки суду не повідомив, проте, 24.10.2017р. через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке було розглянуто та задоволено судом.

Ухвалою від 27.10.2017р. розгляд справи було відкладено на 13.11.2017р.

Представник позивача у судове засідання 13.11.2017р. не з’явився, проте, 30.10.2017р. через відділ діловодства суду подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

Представник відповідача у судове засідання 13.11.2017р. не з’явився, причини неявки суду не повідомив, проте, 13.11.2017р. через відділ діловодства суду подав відзив на позов.

Ухвалою від 13.11.2017р. розгляд справи було відкладено на 27.11.2017р.

27.11.2017р. представником позивача через відділ діловодства суду було подано клопотання про розгляд справи без участі представника заявника.

Ухвалою від 27.11.2017р. розгляд справи було відкладено на 06.12.2017р.

Представники позивача та відповідача у судове засідання 27.11.2017р. не з’явились, причини неявки суду не повідомили, проте, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою від 27.11.2017р. розгляд справи було відкладено на 06.12.2017р.

04.12.2017р. представником відповідача через відділ діловодства суду було подано уточнення до відзиву.

Представники позивача та відповідача у судове засідання 06.12.2017р. не з’явились, причини неявки суду не повідомили, проте, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, незважаючи на те, що сторони під час розгляду спору не скористались правами, що передбачені Господарським процесуальним кодексом України, за висновками суду, справа може бути розглянута по суті за наявними у ній документами в судовому засіданні 06.12.2017р.

В судовому засіданні 06.12.2017р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.10.2013р. між Приватним акціонерним товариством «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Укрвторресурс» (споживач) було укладено договір №4775/7 про постачання електричної енергії, відповідно до п.1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком №7.1 «Перелік місць встановлення електролічильників, за якими проводиться розрахунок за електроенергію субспоживачів», а споживач оплачує постачальнику вартість купленої електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

За умовами п.п.2.3.4, 2.3.5 договору №4775/7 від 07.10.2013р. споживач зобов’язаний: оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку №1 «Порядок розрахунків» та додатку №4 «Графік зняття показів засобів обліку»; здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком №8 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Пунктом 4.2.1 вказаного правочину передбачено, що за внесення платежів, передбачених п.п. 2.3.4, 2.3.5 договору №4775/7 від 07.10.2013р., з порушенням строків визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня. За прострочення виконання грошових зобов’язань постачальник має право нарахувати інші штрафні санкції у вигляді 3% річних та інфляційних втрат. Суми пені, 3% річних та інфляційних втрат зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком.

За перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці спожитої договірної величини. При цьому, плата за перевищення договірної величини потужності стягується зі споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50 тис.кіл. і більше (п.4.2.2 договору №4775/7 від 07.10.2013р.).

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2013р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору кожною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.9.4 договору №4775/7 від 07.10.2013р.).

Згідно додатку від 08.02.2016р. до договору №4775/7 від 07.10.2013р. постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок з дозволеною потужністю 262,4 кВт.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №4775/7 від 07.10.2013р., як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов’язків.

Одночасно, з матеріалів справи вбачається, що 03.02.2017р. між Приватним акціонерним товариством «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Укрвторресурс» (боржник) було укладено договір №402-Д про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості, предметом якого відповідно до п.1.1 є реструктуризація та порядок погашення заборгованості за договором №4775/7 від 07.10.2013р. про постачання електричної енергії на суму 257 542,72 грн., що підтверджується актом звірки №365 від 31.01.2017р. та визнається боржником в повному обсязі, зокрема: активна електроенергія – 252 175,16 грн., санкція за перевищення ліміту споживання – 58,81 грн., пеня – 3160,53 грн., інфляція – 1767,82 грн., річні – 380,40 грн., а також споживач зобов’язується компенсувати суму витрат Приватного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» з оплати судового збору в сумі 3756,30 грн.

Згідно п.2 вказаного правочину погашення боргу буде здійснюватись споживачем на умовах розстрочення платежу, а саме 12 місяців суми боргу з оплатою щомісячно до 26 числа з обов’язковою відміткою у платіжному дорученні: «Відповідно за договором №402-Д від 03 лютого 2017р.».

У п.3.1 договору №402-Д від 03.02.2017р. вказано, що боржник безумовно визнає в повному обсязі заборгованість перед кредитором на суму 257 542,72 грн. станом на 03.02.2017р., що підтверджується актом звірки №365 від 31.01.2017р.

Відповідно до п.3.2 договору №402-Д від 03.02.2017р. кредитор погоджується з поетапним погашенням боржником боргу в сумі 257 542,72 грн., на умовах визначених у п.2.1 договору, в строк до 26.01.2018р.

За умовами п.3.5 вказаного правочину у випадку невиконання або неналежного виконання боржником зобов’язань, передбачених цим договором, сторони погоджуються, що кредитор припиняє подачу електричної енергії боржнику в порядку, передбаченому законодавством та має право вимагати у боржника сплатити в повному обсязі протягом п’яти днів суму заборгованості, що залишилась не сплачена за цим договором (при цьому, терміни платежу, передбачені договором, не застосовуються).

Даний договір набирає чинності після його підписання сторонами але не раніше моменту оплати першого траншу заборгованості в сумі 30 299,02 грн., та діє в строк, зазначений в п.п.2.1, 3.2 договору, тобто до повного погашення заборгованості (п.13 договору №402-Д від 03.02.2017р.).

У додатку до договору №402-Д від 03.02.2017р. контрагентами погоджено графік внесення та суми траншів.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір поставки №402-Д від 03.02.2017р., як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов’язків.

Як свідчать матеріали справи, за спожиту у період з 04.2017р. по 08.2017р. електричну енергію позивачем у відповідності до умов договору №4775/7 від 07.10.2013р. було виставлено рахунки на загальну суму 229673,34 грн.

Обставини щодо споживання електричної енергії у вказаний вище період на означену суму Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Укрвторресурс» не заперечувались, а були підтверджені у відзиві на позов.

Проте, за твердженнями позивача, станом на момент звернення до суду з розглядуваним позовом, споживачем належним чином свої обов’язки за договором №4775/7 від 07.10.2013р. виконано не було, в повному обсязі поставлену у період з 04.2017р. по 08.2017р. електричну енергію в повному обсязі не оплачено, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в розмірі 192 271,09 грн. та 121,57 грн. заборгованості з оплати перевищення договірних величин, що і стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Здійснивши перевірку наведеного заявником розрахунку суми основного боргу, суд дійшов висновку, що останній з урахуванням наявних в матеріалах справи рахунків та доказів внесення споживачем часткових оплат, є помилковим, а обґрунтованим був розмір заборгованості станом на момент подання розглядуваного позову у 188 522,33 грн. за оплату вартості електричної енергії спожитої у квітні-серпні 2017р. та заборгованості з оплати перевищення договірних величин, в сумі 121,57 грн., що загалом становить 188 643,90 грн.

Одночасно, боржником було порушено графік погашення заборгованості за договором №402-Д від 03.02.2017р., що визначений додатком до вказаного правочину, що і стало підставою для звернення до суду з вимогою про стягнення всього залишку заборгованості за вказаним правочином, що на момент подачі позову, за даними заявника, становив 150 000 грн.

Проте, здійснивши перевірку наведеного заявником розрахунку, з урахуванням наданих відповідачем доказів часткового погашення боргу за договором №402-Д від 03.02.2017р., а саме платіжних доручень за період з 02.02.2017р. по 17.08.2017р. на загальну суму 114 542,72 грн., судом встановлено, що станом на момент подання розглядуваного позову заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Укрвторресурс» за договором №402-Д від 03.02.2017р. становила 143 000 грн.

Проте, як вбачається з представлених суду документів, 09.11.2017р. відповідачем було перераховано в якості погашення заборгованості за квітень 2017р. - 15 000 грн., за травень 2017р. - 54 814,08 грн. та за червень 2017р. - в сумі 34 093,15 грн. Одночасно, згідно представлених відповідачем до матеріалів справи платіжних доручень 29.11.2017р. споживачем також погашено заборгованість з оплати електроенергії за липень 2017р. в розмірі 41 863,22 грн. та за серпень 2017р. в сумі 42 751,88 грн. Одночасно, 29.11.2017р. відповідачем в якості погашення заборгованості за договором №402-Д від 03.02.2017р. було сплачено на користь позивача грошові кошти в сумі 17 000 грн. На підтвердження вказаних обставин Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Укрвторресурс» представлено до матеріалів справи відповідні платіжні доручення.

З приводу погашення заборгованості з оплати електроенергії в розмірі 188 522, 30 грн. та заборгованості за договором про реструктуризацію в сумі 17 000 грн. після порушення провадження по справі суд зазначає наступне.

Статтею 80 Господарського процесуального кодексу України визначено підстави припинення провадження по справі. Зокрема, вказаною статтею передбачено, що провадження у справі припиняється якщо відсутній предмет спору (п.11 ст.80 Господарського процесуального кодексу України).

Припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи (п.4.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно з п.4.4 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ст.80 норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що на момент виникнення спору заборгованість з оплати електроенергії в розмірі 188 522, 30 грн. та борг за договором про реструктуризацію в сумі 17 000 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Укрвторресурс» погашено не було, а частково внесено плату лише 09.11.2017р. та 29.11.2017р., суд дійшов висновку, що провадження по справі в частині стягнення основного боргу на суму 188 522, 30 грн. та заборгованості за договором про реструктуризацію в розмірі 17 000 грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

З приводу решти заборгованості відповідача суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з частиною першою статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частиною 1 ст.692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, враховуючи те, що відповідач у встановленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, та належних і допустимих у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів виконання в повному обсязі своїх обов’язків за договором №4775/7 від 07.10.2013р. в частині оплати вартості перевищення обсягів споживання в сумі 121,57 грн. не надав, з огляду на помилки позивача у визначені суми основного боргу за спожиту у квітні – серпні 2018р. теплову енергію, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Укрвторресурс» в частині стягнення заборгованості за договором №4775/7 від 07.10.2013р., а саме на суму 121,57 грн. Одночасно, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позову в частині стягнення боргу за договором №402-Д від 03.02.2017р., а саме на суму 126 000 грн.

З приводу позовних вимог про стягнення пені в розмірі 3115,67 грн., 3% річних в розмірі 570,37 грн. та інфляційних втрат в сумі 2361,35 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. (ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як свідчать матеріли справи, посилаючись на порушення відповідачем визначених договором №4775/7 від 07.10.2013р. строків оплати електричної енергії, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 3115,67 грн., 3% річних в розмірі 570,37 грн. та інфляційні втрати в сумі 2361,35 грн.

Наразі, суд зазначає, що згідно п.2.5 Постанови №14 від 17.12.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» пеня нараховуються починаючи з наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. У аналогічному порядку виникає право на застосування заходів порушення грошового зобов’язання, що передбачені ст.625 Цивільного кодексу України.

Як вказувалось вище, за умовами п.п.2.3.4, 2.3.5 договору №4775/7 від 07.10.2013р. споживач зобов’язаний: оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку №1 «Порядок розрахунків» та додатку №4 «Графік зняття показів засобів обліку»; здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком №8 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

З метою встановлення обґрунтованості визначених позивачем періодів прострочення, за якими розрахується пеня, 3% річних та інфляційні втрати, судом ухвалами від 27.10.2017р., від 13.11.2017р. та від 27.11.2017р. було зобов’язано сторін (позивача та відповідача) надати суду додаток №1 «Порядок розрахунків» до договору №4775/7 від 07.10.2013р. про постання теплової енергії.

Проте, всупереч приписів ст.4-5 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України, зокрема, позивачем вимог ухвал суду виконано не було, додатку №1 «Порядок розрахунків» до договору №4775/7 від 07.10.2013р. не надано, поважних причин неможливості надання витребуваних судом доказів не наведено.

Наразі, суд зазначає, що згідно п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

За змістом п.2.3 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, може тягнути за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України.

У п.4.9 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» викладено правову позицію про те, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду господарським судам слід мати на увазі, що застосування п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України можливо лише за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, в протоколі такого засідання; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті; позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду або в порядку ст.38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об’єктивних, тобто, незалежних від позивача обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов’язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами ст.43 Господарського процесуального кодексу України. У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, в тому числі, залишити позов без розгляду.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно із ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Проте, як вказувалось вище, вимоги суду позивачем виконано не було, витребуваних ухвалами від 27.10.2017р., від 13.11.2017р. та від 27.11.2017р. суду документів не надано, поважних причин неможливості надання витребуваних судом доказів не наведено.

У судове засідання 06.12.2017р.представник позивача також не з’явився, причин неявки не повідомив.

Суд звертає увагу, що з огляду на предмет та підстави позовних вимог, фактично відсутність в матеріалах справи витребуваних ухвалами документів унеможливлює встановлення обставин щодо обґрунтованості нарахування та заявлення до стягнення позивачем 3% річних та інфляційних втрат та пені.

Отже, виходячи з фактичних обставин справи та позиції Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги невиконання позивачем без поважних причин вимог суду (про які останній був заздалегідь та неодноразово повідомлений) щодо надання доказів по справі, позов Приватного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Укрвторресурс» в частині стягнення пені в сумі 3115,67 грн., 3% річних в розмірі 570,37 грн. та інфляційних втрат в сумі 2361,35 грн. підлягає залишенню без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до ч.4 ст.81 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Всі інші доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Згідно приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволених вимог. При цьому, судовий збір в частині вимог, провадження за якими припинено, покладається на відповідача, а в частині вимог, за якими позов залишено без розгляду, залишається за позивачем.

Керуючись, ст. ст. 32, 33, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, п.5 ч.1 ст.81, ст. 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Провадження по справі в частині стягнення основного боргу в сумі 188 522,30 грн. та 17 000 грн. боргу за договором №402-Д від 03.02.2017р. припинити на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

2. Залишити без розгляду позов Приватного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Укрвторресурс» в частині стягнення пені в сумі 3115,67 грн., 3% річних в розмірі 570,37 грн. та інфляційних втрат в сумі 2361,35 грн.

3. Позовні вимоги задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Укрвторресурс» (04214, м.Київ, вул.Північна, будинок 6-В, ЄДРПОУ 37509040) на користь Приватного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» (58000, Чернівецька обл., місто Чернівці, вул.Прутська, будинок 23 А, ЄДРПОУ 00130760) заборгованість з оплати перевищення договірних величин в сумі 121,57 грн. за договором №4775/7 від 07.10.2013р., заборгованість за договором №402-Д від 03.02.2017р. в розмірі 126 000 грн. та судовий збір в сумі 4974,66 грн.

5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

08.12.2017р.

Суддя Спичак О.М.